
Провадження № 2/235/706/21
Справа № 235/857/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2021 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.
за участю секретаря Овчаренко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (далі – ТОВ «Краснолиманське») про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 22.05.2018 року по 11.12.2020р., звільнений за ч.3 ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю.
В день звільнення відповідач не провів із ним остаточного розрахунку, у зв`язку з чим на день подачі позову утворилась заборгованість із заробітної плати у розмірі 351 265,63 грн за період: листопада 2019 року – грудень 2020 року.
Просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 12.12.2020 року по день ухвалення рішення, який станом на 01.02.2021 року складає 48 879,93 грн.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав клопотання, в якому підтримав позовні вимоги, просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, відзив у встановлений судом строк не подав.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське» з 22 травня 2018 року (наказ № 735/к від 22.05.2018р.) по 11 грудня 2020 року (наказ № 345/к від 11.12.2020р.), звільнений за ч.3 ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю (а.с.7-10).
Конституцією України гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначної законом.
Згідно ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» № 514 від 18.02.2021р. ОСОБА_1 було звільнено 11 грудня 2020 року наказом від 11.12.2020р. № 345/к та проведено повний розрахунок включно по жовтень 2019 року. сума заборгованість на дату складання довідки склала за листопад 2019 року – грудень 2020 року – 351 265,63 грн.
Доказів того, що заборгованість по заробітній платі виплачена позивачу відповідачем суду надано не було.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що право позивача на отримання заробітної плати було порушено відповідачем і підлягає захисту судом шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі за період: листопад 2019 року – грудень 2020 року в сумі 351 265,63 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду про присудження працівникові виплати заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах заробітної плати за один місяць - грудень 2020 року в сумі 110 907,20 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Частина 1 ст.47 КЗпП України зобов`язує власника або уповноважений ним орган в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1). При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч.2).
Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коди ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Позивач у день звільнення працював, отже відповідач зобов`язаний був при звільненні позивача виплатити всі суми, що йому належать, у день звільнення, у зв`язку з чим підлягає цивільній відповідальності, що передбачена ст.117 КЗпП України у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно довідки ТОВ «Краснолиманське» № 515 від 18 лютого 2020р. середньоденний заробіток ОСОБА_1 , який працював на ТОВ «Краснолиманське», розрахований згідно постанови КМУ № 100 від 08.02.1995р., становить 1 481,21 грн.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який повинен сплатити відповідач на користь позивача за період з 12 грудня 2020 року по 11 березня 2021 року, становить 88 872,60 грн (1 481,21 грн х 60 робочі дні), де 1 481,21 грн – середньоденний заробіток позивача на підприємстві, 60 днів – кількість робочих днів затримки виплати заробітної плати, з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2021 року сплату судового збору у цей цивільній справі було позивачу було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (а.с.18). У встановлений судом строк судовий збір не був сплачений позивачем, у зв`язку з чим судовий збір за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідно до ч.2 ст.136 ЦПК України підлягає стягненню за судовим рішенням в сумі 888,73 грн (88 872,60 грн х 1%).
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір за позовними вимогами про стягнення заборгованості по заробітній платі покладається на відповідача, так як позивач відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, в сумі 908 грн (351 265,63 грн х 1%).
Відповідно до ст.ст.47, 94, 115-117 КЗпП України, ст.ст.1, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (м. Родинське Донецької області, код ЄДРПОУ 32281519) про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» заборгованість по заробітній платі за період: листопад 2019 року - грудень 2020 року в сумі 351 265 (трьохсот п`ятдесяти однієї тисячі двохсот шістдесяти п`яти) гривень 63 копійок без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 грудня 2020 року по 11 березня 2021 року в сумі 88 872 (вісімдесяти восьми тисяч восьмисот сімдесяти двох) гривень 60 копійок з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» в дохід держави судовий збір в розмірі 1 796 (однієї тисячі семисот дев`яноста шести) гривень 73 копійок.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині присудження виплати заробітної плати за грудень 2020 року в сумі 110 907 (ста десяти тисяч дев`ятисот семи) гривень 20 копійок без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Суддя Г.В. Назаренко
Судове рішення № 95478030, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 11.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 235/857/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: