Ухвала суду № 95477777, 01.03.2021, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

241/31/18

1-кп/264/45/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2021 року Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді-доповідача Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Родіної Н.В., за участю прокурора Сластіна М.С., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників Лосякової Т.І., Коновалової В.В., Сукач О.В., Оснач Л.О., Мудрик О.М., потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представників потерпілих Пишневської Н.І., Ходової Я.О., Резниченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі за засобом відеофіксації у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі в режимі відеоконференції питання доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 під вартою, клопотань щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_2 ,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Іллічівського районного суду м.Маріуполя знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ст.257, ч.3 ст.27, п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.3 ст.289, ч.2 ст.262, ч.1 ст.410, ч.1 ст.263, ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ч.3 ст.289, ст.257, ч.4 ст.296, ч.4 ст.407 КК України, ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч.ч.4, 5 ст.27, п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.ч.4, 5 ст.27, ч.3 ст.146, ч.1 ст.14, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ст.257 КК України.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 11.01.2021 року строк дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , продовжено до 11.03.2021 року включно.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор Сластін М.С. у судовому засіданні просив продовжити строк дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обґрунтовуючи існуванням ризиків, які слугували підставою для обрання запобіжних заходів, та на теперішній момент не зменшились і продовжують існувати. Вважав, що застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливе, оскільки вони не забезпечать запобіганню наведених ризиків, в зв`язку з чим просив відмовити у клопотанні захисника Коновалової В.В. та обвинуваченого ОСОБА_2 .

Захисник Мудрик О.М. та її підзахисний ОСОБА_2 , звернулись з клопотанням про заміну запобіжного заходу на домашній арешт з забороною залишати житло в нічний період доби. На обґрунтування своїх вимог зазначили, що стороною обвинувачення не надано суду переконливих доводів існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може їм запобігти, обвинувачений вважається не судимою особою, крім того просили врахувати практику ЄСПЛ та особу обвинуваченого, який є учасником бойових дій, має постійне місце реєстрації та проживання, на утриманні неповнолітню дитину та хвору мати, а також має можливість постійно проживати у м.Маріуполі на час судового слідства у будинку АДРЕСА_1 , якій належить знайомому ОСОБА_7 . На питання суду додали, що на теперішній момент робота для ОСОБА_8 , яка б слугувала джерелом прибутку для нього, поки що не знайдена.

Потерпілі разом зі своїми представниками підтримали позицію прокурора відносно запобіжних заходів обвинувачених, вважаючи, що обвинувачем обґрунтовано наведено ряд ризиків, які продовжують існувати, тому обрання менш суворих запобіжних заходів не забезпечить їх належної поведінки. Щодо клопотання захисника Мудрик О.М. та обвинуваченого ОСОБА_2 просили відмовити, вказуючи на відсутність підстав для задоволення.

Захисник Лосякова Т.І. та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали клопотання захисника Мудрик О.М. та обвинуваченого ОСОБА_2 , вважаючи його обґрунтованим, відносно ОСОБА_4 також вважали можливим не продовжувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, та змінити на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник Коновалова В.В. та обвинувачений ОСОБА_4 просили не продовжувати строк тримання під вартою та змінити запобіжний захід її підзахисному ОСОБА_4 на домашній арешт, посилаючись на відсутність доказів у сторони обвинувачення незаконного тиску на свідків, можливість знищення доказів.

Захисники Оснач Л.О. та Сукач О.В. підтримали позицію сторони захисту, вважаючи, що клопотання захисника Мудрик О.М. відповідає нормам КПК та є обґрунтованим. Обвинувачені тривалий час перебувають під вартою, стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, тому є наявні можливості щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши учасників кримінального провадження щодо заявлених клопотань, суд приходить до наступного.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 цього кодексу.

При вирішенні даного питання суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі, зареєстрований в Херсонській області, постійне мешкання за місцем судового слідства відсутнє, будучі військовослужбовцем має навики поводження зі зброєю, характеризується як особа, агресивна, така, що зловживає спиртними напоями та раніше притягалась до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_4 також інкриміновані тяжкі та особливо тяжкі злочини, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі, не має місця реєстрації та постійного місця проживання в Україні, міцних соціальних зв`язків, є громадянином іншої держави, будучі військовослужбовцем має навички поводження зі зброєю, судово-психіатричною експертизою характеризується негативно, як зухвала, агресивна людина, схильна до брехні та психопатоподібних, не адекватних проявів у поведінці.

По справі триває судове провадження, не допитані потерпілі та свідки обвинувачення, що не виключає спробу здійснити вплив на них з боку обвинувачених.

Вказані ризики наразі залишаються реальними і триваючими, і вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м`який, у зв`язку з чим суд, керуючись вимогами ч.3 ст.331 КПК України, вважає за доцільне продовжити ОСОБА_9 та ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі строком на шістдесят днів.

Доказів які б спростовували вищевказані ризики та надавали можливість змінити обвинуваченим запобіжний захід на більш м`який суд не вбачає.

Захисником Мудрик О.М. не доведено суду фактичної можливості відбування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_2 , зокрема не надано доказів щодо згоди дружини власника домоволодіння за заявленою адресою, на відбування обвинуваченим ОСОБА_2 домашнього арешту у зазначеному житлі, оскільки вона є членом родини та постійно проживає у будинку. Крім того, відсутні відомості щодо працевлаштування ОСОБА_2 , що надасть йому можливість себе утримувати на цей час.

Враховуючи наведене, суд вважає, що такий запобіжний захід як продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 забезпечать дотримання обвинуваченими процесуальних обов`язків під час судового розгляду кримінального провадження, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотань захисника Мудрик О.М. та обвинуваченого ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 183, 194,199, ст.331 КПК України, ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, -

У Х В А Л И В:

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» продовжити до шістдесяти днів, тобто до 29.04.2021 року включно.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» продовжити до шістдесяти днів, тобто до 29.04.2021 року включно.

В задоволенні клопотання захисника Мудрик О.М. та обвинуваченого ОСОБА_2 – відмовити.

Повний текст ухвали суду оголошено о 09 годині 04 березня 2021 року.

На ухвалу, в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Т. В. Пустовойт