Постанова № 9547672, 29.04.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2010 р. № 2а-2367/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

представника позивача Шимчишина І.С.

представника відповідача Дорош А.Б.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ТзОВ "Шувар" до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шувар" звернулось з адміністративним позовом до Львівського окружного адміністративного суду про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 27.02.2010р. № 0000372321/0, від 27.02.2010р. № 0000382321/0, від 27.02.2010р. № 0000351721/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом з порушенням норм діючого законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить його задоволити. Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому до суду запереченні на позов.

Заслухавши думку представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Згідно з матеріалами справи, ДПІ у Сихівському районі м. Львова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Шувар" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р., валютного а іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009 р., по результатах якої складено акт від 15.02.2010р. № 509/23-2/20777340. На підставі даного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.02.2010р. № 0000372321/0, яким визначено зобовязання по податку на прибуток на суму 90810,00 грн. (в т.ч. основний платіж 61311,00 грн., штрафна санкція 29499,00 грн.), податкове повідомлення-рішення від 27.02.2010р. № 0000382321/0, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість на суму 106764,00 грн. (в т.ч. основний платіж 71176,00 грн., штрафна санкція 35588,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 27.02.2010р. № 0000351721/0, яким визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 25145,24 грн. (в т.ч. основний платіж 24886,31 грн., штрафна санкція 258,93 грн.)

При проведенні перевірки встановлено, зокрема п.3.1.2 акта перевірки, що позивач завищив валові витрати на суму 238908,73 грн. Відповідач обґрунтовує це тим, що в порушення вимог п.п.1.18.1 п.18 ст.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.7.9.6 п.7.9 ст.7, п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ТОВ "Шувар" завищило валові витрати на суму лізингових платежів.

Відповідач обґрунтовує правомірність віднесення лізингових платежів до складу валових витрат тим, що ТОВ "Шувар" (лізингоодержувач) укладено договір оперативного лізингу від 20.09.2007р. № 23/07 з ТОВ "ТІК Лтд" (лізингодавець), відповідно до якого лізингодавець передає, а лізингоодержувач приймає у користування на умовах оперативного лізингу пасажирський гідравлічний ліфт. Термін дії договору до 31.12.2008р.

Відповідач з посиланням на те, що приміщення Регіонального аграрного центру (м. Львів вул. Хуторівка, 4б) введено в експлуатацію лише 30.06.2009р., робить висновок що позивач перерахував у вигляді орендної плати ТОВ "Тік Лтд" плату в сумі 286000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 47666,67 грн., сума без ПДВ 238333,33 грн.), чим і завищено валові витрати.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати- сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунком 5.2 ст. 5 цього ж Закону, передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

20.09.2007р. між ТОВ "ТІК ЛТД" ("Лізингодавець") та ТОВ "Шувар" ("Лізингоодержувач") укладено Договір оперативного лізингу № 23/07, відповідно до якого Лізингодавець передає, а Лізингоодержувач приймає у користування, на умовах оперативного лізингу, пасажирський гідравлічний ліфт. Відповідно до п. 5 Договору визначено, що обєкт лізингу вважається отриманим Лізингоодержувачем в користування, з моменту підписання акту приймання-передачі. Цей Договір оперативного лізингу діє до 31.12.2008р. і закінчується після підписання акту приймання-передачі.

Згідно з Додатком № 1 до Договору оперативного лізингу № 23/07 від 20.09.2007р. визначено порядок та розмір лізингових платежів.

Відповідно до акта приймання-передачі від 15.09.2008р., ТОВ "ТІК ЛТД" передав, а ТОВ "Шувар" прийняв пасажирський гідравлічний ліфт.

Згідно з платіжними дорученнями № 50 від 17.01.2008р., № 377 від 15.02.2008р., № 598 від 14.03.2008р., № 912 від 18.04.2008р., № 1081 від 20.05.2008р., № 1600 від 29.07.2008р., № 1659 від 05.08.2008р., № 1849 від 26.08.2008р., № 2485 від 28.10.2008р., № 2510 від 31.10.2008р., № 2630 від 26.11.2008р. та № 42 від 16.01.2009р. ТОВ "Шувар"проведено оплату за лізингові послуги згідно з вищезгаданим Договором оперативного лізингу.

Як свідчать обставини справи, 20.11.2007р. було складено акт готовності будівельної частини ліфта Регіонального аграрного центру "Шувар". 25.07.2008р. складено акт технічної готовності ліфта, відповідно до якого встановлено, що завершені монтажні та налагоджувальні роботи, проведений огляд та випробовування ліфта. 15.09.2008 року було введено в експлуатацію ліфт, згідно з Договором № 01/09 від 05.09.2007р., про що складено та підписано відповідний акт.

12.11.2008 року Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду видано Дозвіл на початок експлуатації № 3322.08.30-29.22.1, відповідно до якого дозволяється ТОВ "Шувар" експлуатувати ліфт пасажирський гідравлічний.

Відповідно до п.п.1.18.1 п.18 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

Згідно із п.8.2.1. Закону під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Враховуючи те, що 15.09.2008 року (тобто в ІV кварталі 2008р.) ліфт введено в експлуатацію про що свідчить відповідний акт, позивач обґрунтовано з посиланням на п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"відносить оплачені лізингові платежі до валових витрат.

Відповідно до п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку: передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та жилих приміщень.

Крім цього, відповідачем безпідставно не взято до уваги той факт, що між ТОВ "ТІК ЛТД" та ТОВ "Шувар" на виконання Договору оперативного лізингу № 23/07 складено акти виконаних послуг від 31.10.2008р., від 30.11.2008р., від 30.11.2008р., від 31.12.2008р., 30.01.2009р. та від 31.03.2009р. (тобто акти складено з ІV кварталу 2008р.).

При розгляді справи судом також взято до уваги твердження позивача і про те, що згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Враховуючи те, що договір оперативного лізингу від 20.09.2007р. № 23/07 є дійсним, ніким не оскаржений та судом не скасований, його умови є обовязковими для виконання сторонами, в тому числі і ТОВ "Шувар".

В свою чергу відповідач безпідставно стверджує про те, що приміщення Регіональний аграрний центр ТОВ "Шувар" введено в експлуатацію 30.06.2009р., а тому позивач безпідставно включив до валових витрат за ІV квартал 2008р. витрати по оплаті згідно договору оперативного лізингу, адже ліфт, який є предметом договору оперативного лізингу, введено в експлуатацію в ІV квартал 2008р., а отже використовується в господарській діяльності з цього періоду, і з цього ж періоду лізингові платежі включено до валових витрат.

Згідно з п.3.1.3 акта перевірки (стор. 13) вказано про те, що в порушення пп. 8.1.1, пп.8.2.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивач завищив суму амортизаційних відрахувань за ІІІ квартал 2009 року на суму 6306,12 грн.

Відповідач обґрунтовує дане твердження тим, що 04.11.2007р. між ТОВ "Шувар" та ПП "Фірма АМК" укладено договір № 429 щодо проведення дощової та каналізаційної мережі.

В акті перевірки податковим органом стверджується про те, що всі необхідні документи з сторони ТОВ "Шувар" було надано договір, податкова накладна від 31.01.2008р. № 1310000003 на суму 128367,20 грн. та акти приймання виконаних робіт, а не представлено інших документів, які б свідчили про придбання виконаних робіт, крім цього вказано що не представлено отриманої ліцензії ПП "Фірма "АМК".

22.10.2007р. між ТОВ "Шувар" та ПП "Фірма "АМК" укладено Договір підряду № 1022-1, відповідно до якого Підрядник (ПП "Фірма "АМК") зобовязується виконати влаштування побутової та дощової каналізаційної мережі по вул. Хуторівка, 4б Регіонального аграрного центру. По результатах виконання даного договору між сторонам підписано акти приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідно до Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта, який затверджений Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.05.2009р. за № 342 та який зареєстрований Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 19.05.2009р., прийнято в експлуатацію Регіональний аграрний центр.

30.06.2009р. Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради видано ТОВ "Шувар" Свідоцтво про право власності на будівлю Регіонального аграрного центру за адресою м. Львів вул. Хуторівка, 4б.

Тобто, з ІІІ кварталу 2009р. Регіональний аграрний центр по вул. Хуторівка, 4б введено в експлуатацію, відповідно такий обєкт використовується в господарській діяльності ТОВ "Шувар".

Згідно з вимогами п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "амортизація"основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Пунктом 8.1.2 ст.8 цього ж Закону визначено, що амортизації підлягають витрати на: 1) придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання; 2) самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; 3) проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Щодо терміну "основні фонди", відповідно до п.8.2.1. Закону під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Враховуючи те, що Регіональний аграрний центр по вул. Хуторівка, 4б введено в експлуатацію в ІІІ кварталі 2009р., позивач правомірно визначав з ІІІ кварталу 2009р. амортизаційні відрахування по оплаті за Договором підряду № 1022-1 від 22.10.2007р.відповідно до якого ПП "Фірма "АМК" виконала влаштування побутової та дощової каналізаційної мережі Регіонального аграрного центру.

Згідно з актом перевірки (п.3.2.2 стор. 20) відповідач стверджує що внаслідок порушень викладених в п.3.1.2 та п.3.1.3 акта, позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинах згідно з договором оперативного лізингу та по взаємовідносинах з ПП "Фірма "АМК". Відповідач, посилаючись на пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", стверджує про те, що у разі придбання матеріальних та нематеріальних активів, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності, сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням, не включаються до складу податкового кредиту.

Як вже згадувалось вище, 22.10.2007р. між ТОВ "Шувар" та ПП "Фірма "АМК" укладено Договір підряду № 1022-1, відповідно до якого Підрядник (ПП "Фірма "АМК") зобовязується виконати влаштування побутової та дощової каналізаційної мережі по вул. Хуторівка, 4б Регіонального аграрного центру. По результатах виконання даного договору між сторонам підписано акти приймання виконаних підрядних робіт. Відповідно було виписано накладну від 31.01.2008р. № 1310000003 на суму 128367,20 грн. в т.ч. ПДВ на суму 21394,53 грн.

20.09.2007р. між ТОВ "ТІК ЛТД" ("Лізингодавець") та ТОВ "Шувар" ("Лізингоодержувач") укладено Договір оперативного лізингу № 23/07, відповідно до якого Лізингодавець передає, а Лізингоодержувач приймає у користування, на умовах оперативного лізингу, пасажирський гідравлічний ліфт.

ТОВ "ТІК ЛТД" виписано ТОВ "Шувар" наступні податкові накладні від 26.09.2007р. № 28 на суму 40000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6666,67 грн.), податкову накладну від 14.11.2007р. № 34 на суму 16400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2733,33 грн.), податкову накладну від 11.12.2007р. № 38 на суму 16400 грн. (в т.ч. ПДВ 2733,33 грн.), податкову накладну від 17.01.2008р. № 3 на суму 16400 грн. (в т.ч. ПДВ 2733,33 грн.), податкову накладну від 15.02.2008р. № 7 на суму 16400 грн. (в т.ч. ПДВ 2733,33 грн.), податкову накладну від 14.03.2008р. № 10 на суму 16400 грн. (в т.ч. ПДВ 2733,33 грн.), податкову накладну від 18.04.2008р. № 14 на суму 16400 грн. (в т.ч. ПДВ 2733,33 грн.), податкову накладну від 20.05.2008р. № 18 на суму 16400 грн. (в т.ч. ПДВ 2733,33 грн.), податкову накладну від 29.07.2008р. № 27 на суму 16400 грн. (в т.ч. ПДВ 2733,33 грн.), податкову накладну від 05.08.2008р. № 29 на суму 16400 грн. (в т.ч. ПДВ 2733,33 грн.), податкову накладну від 26.08.2008р. № 30 на суму 16400 грн. (в т.ч. ПДВ 2733,33 грн.), податкову накладну від 31.10.2008р. № 39 на суму 32800 грн. (в т.ч. ПДВ 5466,67 грн.), податкову накладну від 26.11.2008р. № 43 на суму 16400 грн. (в т.ч. ПДВ 2733,33 грн.), податкову накладну від 16.01.2009р. № 2 на суму 16400 грн. (в т.ч. ПДВ 2733,33 грн.).

Відповідно до п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Зокрема, визначено, у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. ст.7 цього ж Закону, передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку суми податкового кредиту підтверджуються відповідними податковими накладними, які відповідають встановленим вимогам, претензій чи зауважень до таких накладних, з сторони відповідача, немає, а тому немає правових підстав стверджувати про порушення податкового законодавства та про неправомірне включення до податкового кредиту сум податку які сплачені позивачем, по податку на додану вартість.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.02.2010р. № 0000351721/0, яким визначено податок з доходів фізичних осіб, відповідач в акті перевірки (стор. 41) стверджує про порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

В результаті даної перевірки встановлено порушення ТОВ "Шувар" пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8; п. 17.1 ст. 17; пп. "а" п.19.2 ст. 19; пп. 20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", відповідно підлягає перерахуванню до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 24800,00 грн., а також порушення вимог пп.4.2.15 п.4.2 ст.4 п.7.1 ст.7 пп. 9.10.1, пп.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", донараховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 86,31грн.

Згідно з п. п. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Перевіркою встановлено порушення строків сплати податку до бюджету, а саме встановлено нарахування податку з фізичних осіб в сумі 1291404,14 грн. із них перераховано до бюджету 1259313,39 грн., не перераховано 24800 грн.

Згідно п.2.1. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платниками податку є, зокрема резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Згідно п.1.15 Закону, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно пп. 4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

У відповідності до п.7.1 ст.7 Закону, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

Таким чином, позивач, виступаючи податковим агентом, зобовязаний був утримати та перерахувати, у відповідності до вимог пп. 4.2.1 п.4.2 ст.4 та пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону, встановлений законодавство розмір податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходів фізичним особам

Підприємство порушило пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8, п. 17.1 ст. 17, п.п. "а" п.19.2 ст. 19, п.п. 20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Підлягає перерахуванню до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 24800,00 грн.

Перевіркою встановлено факти, що працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нараховано дохід у сумі 575,40 грн., слід було утримати 86,31 грн. податку, який неутриманий. Також встановлено факти неповернення надмірно витрачених коштів, виданих під звіт згідно звітів АО - 0000022від 27.04.2009 р.30,00грн ОСОБА_3, АО- 0000053 від 15.08.2008р.- 485,40 грн. ОСОБА_4, АО- 0000040 від 29.05.2008р.-30,00 грн. ОСОБА_5, АО- 0000045 від 20.06.2008р.-30,00 грн. ОСОБА_5

Понесені витрати по даних авансових звітах відшкодовувались відповідно до неналежним чином оформлених первинних документів, чим порушено пп.4.2.15 п.4.2 ст.4 п.7.1 ст.7 пп. 9.10.1, пп. 9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, заявивши вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2010р. № 0000351721/0, не обґрунтовував таку, доказів своїх заперечень не представив, та не навів правового обґрунтування заявленій вимозі, а тому в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 27.02.2010 р. №0000372321/0, від 27.02.2010 р. №0000382321/0.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Брильовський Р.М.

Повний текст постанови виготовлено 07.05.2010 р.