Вирок № 95476625, 12.03.2021, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/136/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої-судді Коломійцевої В.І.,

за участю: секретаря судових засідань Боржемської І.М.,

прокурора Гладченко-Корнійчук Ю.М.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)»,

захисника обвинуваченого – адвоката Рудого В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці у приміщенні суду кримінальне провадження №12021020160000052 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Почапинці Лисянського району Черкаської області; адреса проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз – 25.06.2018 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 14.04.2020 умовно-достроково звільнений від відбування покарання, невідбутий термін покарання становить 1 рік 3 місяці 15 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, будучи раніше судимим 25.06.2018 Сарнинським районним судом Рівненської області за вчинення правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, та умовно достроково звільнений 14.04.2020 Сарнинським районним судом Рівненської області з не відбутим терміном покарання 1 рік 3 місяці 15 днів, на шлях виправлення не став та повторно скоїв новий аналогічний злочин, а саме: в період часу з 15 години по 16-ту години 03.02.2021 перебуваючи в смт Муровані Курилівці та маючи умисел на заволодіння чужим майном та корисливий мотив пройшов в приміщення магазину ФОП Німець, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , де таємно шляхом вільного доступу, через незамкнені вхідні двері таємно проник в складське приміщення вказаного магазину, яке використовується як сховище для товарно-матеріальних цінностей та особистих речей, де з вішалки здійснив крадіжки одягу, а саме: шуби коричнево-чорного кольору із штучного хутра з капюшоном і поясом чорного кольору 54 розміру з написом «Mart», яка належить продавцю вказаного магазину гр. ОСОБА_2 , куртки синього кольору із капюшоном на внутрішній стороні якої, а саме на бретельці наявний напис «TU MAN» розміру XL, та куртки коричневого кольору із шкірозамінника з коміром зі штучного хутра марки «JINGWEI Brand style high quality & comfortable coleection classic fahijn» розміром 5XL, які належать ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку судової-товарознавчої експертизи за № СЕ-19/102-21/1975-ТВ від 05.02.2021 вартість шуби коричнево-чорного кольору зі штучного хутра з капюшоном і поясом чорного кольору 54 розміру з написом «Mart» становить 500 гривень. Згідно висновку судової-товарознавчої експертизи за № СЕ-19/102-21/1960-ТВ від 05.02.2021 вартість куртки синього кольору із капюшоном на внутрішній стороні якої, а саме на бретельці наявний напис «TU MAN» розміром XL становить 839 гривень 70 копійок. Вартість куртки коричневого кольору із шкірозамінника з коміром зі штучного хутра марки «JINGWEI Brand style high quality & comfortable coleection classic fahijn» розміром 5XL відповідно до судової-товарознавчої експертизи за № СЕ-19/102-21/1973-ТВ від 05.02.2021 становить 315 гривень.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив матеріальної шкоди ОСОБА_2 на суму 500 гривень, ОСОБА_1 на загальну суму 1154 гривні 70 копійок, а всього викрав речей на суму 1654 гривні 70 копійок.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка поєднана із проникненням в сховище.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у висунутому звинуваченні визнав, разом з тим суду показав, що 30 січня 2021 року посварився зі своєю співмешканкою, остання вигнала його з дому. З 01.02 по 03.02.2021 він ночував у Мурованокуриловецькій районній лікарні. 03.02.2021 зранку він прийшов до відділку поліції по допомогу, бо три доби нічого не їв, і йому немає де ночувати. Працівники поліції ОСОБА_4 та його напарник сказали, що якщо він щось вкраде, то тоді його закриють, нагодують, куплять цигарки та залишать у відділку. І їм буде розкриття, і йому буде де пожити. Близько 15:00 год. він вийшов з відділку поліції та одразу ж пішов до магазину, який розташований навпроти автовокзалу в смт.Муровані Курилівці щоб що-небудь вкрасти. Зайшовши в приміщення, побачив двоє дверей, розташованих ліворуч та праворуч, він подивився на право, там горіло світло, відкрив двері та зайшов, в приміщення на підлозі знаходилися ящики з продуктами, в кінці зали стояла вішалка на якій висів одяг, а саме: шуба та куртки. Даний одяг він поклав собі на руку та вийшов з приміщення. Перейшов дорогу та побачив біля кафе «Андріана» працівників поліції. Одразу ж підійшов до них. На запитання захисника повідомив, що перед тим як він зайшов у приміщення бачив як з нього вийшла жінка. Також зауважив, що будь-яких заборонних надписів про вхід до зали на дверях не було.

Захисник обвинуваченого адвокат Рудий В.А. вважає, що в діях ОСОБА_3 відсутня така кваліфікуюча ознака крадіжки, як «проникнення». Оскільки дане приміщення відповідно до схематичного плану та журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ магазину є торговою залою. Крім того, зауважив, що на перший погляд розпізнати, що це є складське приміщення неможливо.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що є власником приміщення магазину, що розташований за адресою АДРЕСА_2 . На першому поверсі його магазину, з лівої сторони розташована торгова зала, з правої зала яка використовується як тимчасове складське приміщення. В ній він та його працівники крім продуктів, залишають свій верхній одяг. 03.02.2021 близько 16 години він виявив відсутність одягу. На даний час одяг йому повернули, претензій до обвинуваченого він немає. Просив його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що працює стажистом продавця у магазині ФОП « ОСОБА_5 ». 03.02.2021 близько 16 години вони виявили відсутність одягу в складському приміщенні магазину. Двері до даного приміщення деколи лишаються відчиненими. На них на склі наклеєний папір, тому покупці туди не заходять. Обвинуваченого в той день вона не бачила. Претензій до нього немає. Просила суворо його не карати.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 03.02.2021 року він, разом з громадянином ОСОБА_7 був запрошений працівниками поліції в якості понятого при затриманні обвинуваченого. Останній одразу ж зізнався в крадіжці, казав, що вкрав верхній одяг бо не мав за що купити їжу. В його присутності ОСОБА_3 показав місце вчинення крадіжки. На запитання захисника свідок відповів, що якщо зайти у приміщення магазину, то на його думку одразу ж неможливо зрозуміти, що то складське приміщення.

За клопотанням сторони обвинувачення був допитаний свідок ОСОБА_4 , який суду показав, що працює оперуповноваженим Могилів-Подільського РВ ГУНП у Вінницькій області. Зазначив, що він був присутній при конвоюванні обвинуваченого. Також, бачив його коли він приходив на відмітку до поліції. Ні на передодні, ні до крадіжки він його не бачив, будь-яких розмов з ним не вів. Заперечив факт схилення ОСОБА_3 до вчинення крадіжки.

Від допиту свідка ОСОБА_7 сторона обвинувачення в судовому засіданні відмовилася.

Окрім показань обвинуваченого та свідків, судом ретельно та безпосередньо були досліджені докази надані стороною обвинувачення з яких вбачається, що:

- 03.02.2021 до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від ОСОБА_2 було подано заяву у якій остання просила прийняти міри до невідомих їй осіб, які з приміщення магазину ФОП Німець, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 вчинили крадіжку шуби із штучним хутром, чим спричинили їй збитку на суму 1500 грн (а.к.п. 39);

- 03.02.2021 до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області звернувся ОСОБА_1 який просив прийняти міри до невідомих йому осіб, які з приміщення його магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 вчинили крадіжку двох курток, чим спричинили йому збитку на суму 500 грн. Вказане звернення було оформлене протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) (а.к.п. 41);

- 03.02.2021 Могилів-Подільським РВП ГУНП у Вінницькій області було зареєстровано два кримінальні провадження № 12021020160000052 та № 12021020160000053 по факту повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про крадіжку їх курток (а.к.п. 35-36, 70);

- постановою начальника Мурованокуриловецького відділу Могилів-Подільської прокуратури молодшого радника юстиції ОСОБА_8 кримінальні провадження № 12021020160000052 та № 12021020160000053 об`єднані в одне - № 12021020160000052 (а.к.п. 37-38);

- згідно протоколу огляду місця події від 03.02.2021 та фототаблиці до нього встановлено, що приміщення магазину ФОП Німець, що знаходиться в АДРЕСА_2 , розташоване на відстані 4 м. від проїжджої частини. Магазин собою являє двоповерхову кам`яну споруду з капітальним металевим покриттям. Вхід у приміщення магазину зачиняється на двохстворчаті металопластикові двері із скляними вставками. На момент огляду - двері відчинені, замок без пошкодження. В подальшому здійснювався огляд приміщення магазину, а саме, приміщення коридору розміром 4х4 із якого ліворуч здійснюється прохід у торговий зал. Паралельно входу наявний сходовий марш на другий поверх магазину. Праворуч від входу на відстані 2 м. розташований вхід у складське приміщення магазину вхід до якого зачиняється на двохстворчаті металеві двері із скляними вставками. На момент огляду двері відчинені, замок без пошкоджень. Далі по ходу складське приміщення магазину розміром 15х6 м. В даному приміщенні на підлозі по всій площині розташовані продукти харчування, які реалізовуються в магазині. На відстані 13м. від входу до вказаного приміщення та на відстані від правої стіни по відношенню до входу - знаходиться металева трубчата вішалка. На вішалці під час огляду встановлено, що на ній відсутній одяг та будь-які інші предмети (а.к.п. 44-51);

- з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину вбачається, що ОСОБА_3 було затримано 03.02.2021 о 18:24 год. за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (а.к.п. 53-56);

- згідно протоколу огляду предмету (речового доказу) від 03.02.2021 та фото таблиці до нього, слідчим було оглянуто дві куртки та шубу (а.к.п. 57-69);

- 04.02.2021 ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 185 КК України (а.к.п. 72-73);

- з протоколу проведення слідчого експерименту від 04.02.2021 та відеозапису до нього слідує, що ОСОБА_3 продемонстрував обставини крадіжки ним з приміщення магазину двох курток та шуби (а.к.п. 75-77);

- на відеозаписі із камер спостереження відображено, що ОСОБА_3 входить до приміщення магазину та виходить з нього з викраденими куртками та шубою в руках (а.к.п. 85-88);

- згідно висновків експерта № СЕ-19/102-21/1975-ТВ, № СЕ-19/102-21/1960-ТВ та № СЕ-19/102-21/1973-ТВ від 05.02.2021, ринкова вартість шуби коричнево-чорного кольору з штучного хутра з капюшоном та поясом чорного кольору 54 розміру на бретельці якої наявний надпис «Mart» станом на 03.02.2021 становила 500 грн; куртки синього кольору марки «TU MAN» розмір XL – 839 грн 70 коп., а куртки коричневого кольору із шкірозамінника з коміром із штучного хутра марки «JINGWEL Brand style high quality & comfortable coleection classic fahijn” розміром 5 XL – 315 грн (а.к.п. 91-116);

- 12.02.2021 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та кваліфіковано його дії за ч. 3 ст. 185 КК України (а.к.п. 117-118).

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення у повній мірі було доведено, що ОСОБА_3 , будучи раніше судимим 25.06.2018 Сарнинським районним судом Рівненської області за вчинення правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, з урахуванням ухвали Рівненського апеляційного суду від 08.11.2018 року до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, та умовно достроково звільнений 14.04.2020 Сарнинським районним судом Рівненської області з не відбутим терміном покарання 1 рік 3 місяці 15 днів, на шлях виправлення не став та повторно скоїв новий аналогічний злочин, а саме: в період часу з 15 години по 16-ту години 03.02.2021 перебуваючи в смт Муровані Курилівці та маючи умисел на заволодіння чужим майном та корисливий мотив пройшов в приміщення магазину ФОП Німець, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , де таємно шляхом вільного доступу, через незамкнені вхідні двері таємно пройшов в торгову залу вказаного магазину, де з вішалки здійснив крадіжки одягу, а саме: шуби коричнево-чорного кольору із штучного хутра з капюшоном і поясом чорного кольору 54 розміру з написом «Mart», яка належить продавцю вказаного магазину гр. ОСОБА_2 , куртки синього кольору із капюшоном на внутрішній стороні якої, а саме на бретельці наявний напис «TU MAN» розміру XL, та куртки коричневого кольору із шкірозамінника з коміром зі штучного хутра марки «JINGWEI Brand style high quality & comfortable coleection classic fahijn» розміром 5XL, які належать ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку судової-товарознавчої експертизи за № СЕ-19/102-21/1975-ТВ від 05.02.2021 вартість шуби коричнево-чорного кольору зі штучного хутра з капюшоном і поясом чорного кольору 54 розміру з написом «Mart» становить 500 гривень. Згідно висновку судової-товарознавчої експертизи за № СЕ-19/102-21/1960-ТВ від 05.02.2021 вартість куртки синього кольору із капюшоном на внутрішній стороні якої, а саме на бретельці наявний напис «TU MAN» розміром XL становить 839 гривень 70 копійок. Вартість куртки коричневого кольору із шкірозамінника з коміром зі штучного хутра марки «JINGWEI Brand style high quality & comfortable coleection classic fahijn» розміром 5XL відповідно до судової-товарознавчої експертизи за № СЕ-19/102-21/1973-ТВ від 05.02.2021 становить 315 гривень.

Разом з тим, суд вважає, що стороною обвинувачення в судовому засіданні не було доведено, а стороною захисту, в свою чергу, було повністю спростовано, наявність в діях ОСОБА_3 такої кваліфікуючої ознаки крадіжки, як її поєднання з проникненням в сховище.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за крадіжку, поєднану з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або, що завдала значної шкоди потерпілому.

Поняття «сховище» відображене у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 6 листопада 2009 року.

Зокрема, під сховищем розуміється певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо.

Не може визнаватися сховищем неогороджена і така, що не охороняється, площа або територія, на яку вхід сторонніх осіб є вільним, а також та, що була відведена та використовується для вирощування продукції чи випасу тварин (сад, город, ставок, поле тощо).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 листопада 2018 року (справа № 51-2436кмо18) визначено, що під поняттям «сховище» розуміється певне місце або територія, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, та мають будь-які засоби охорони від доступу сторонніх осіб (наприклад, огорожа, наявність охорони, сигналізація), що унеможливлюють (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння на них сторонніх осіб.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 13-14кс18 прийшла до наступного висновку: «Крадіжка, грабіж та розбій є однорідними злочинами, тобто такими, що посягають на однакові або подібні об`єкти кримінально-правової охорони і вчиняються з однією і тією ж формою вини та мають низку спільних кваліфікуючих ознак.

У зв`язку з цим слід дотримуватися однакового підходу при кримінально-правовій кваліфікації крадіжки, грабежу та розбою, в тому числі й при інкримінуванні кваліфікуючих ознак, зокрема проникнення.

Хоча в диспозиції ч. 3 ст. 187 КК України й немає, як у ст. 162 КК України, вказівки на незаконність проникнення в приміщення, проте це випливає із сутності та завдань закону України про кримінальну відповідальність, адже КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Отже, правомірні та законні дії особи не можуть вважатися суспільно небезпечним, винним діянням (злочином) і тим більше не можуть вважатись ознакою, яка утворює кваліфікований склад злочину, що обумовлює визначення більш суворої міри покарання.

Вирішальним при визначенні законності/незаконності входження (потрапляння) особи у відповідне приміщення або перебування в ньому під час вчинення розбою, є режим доступу до об`єкта (вільний/обмежений).

Відповідно, наявність режиму вільного доступу до приміщення свідчить про законність входження (потрапляння) особи у відповідне приміщення та правомірне її перебування там, а отже, виключається інкримінування кваліфікуючої ознаки «проникнення», навіть якщо особа потрапила в приміщення з умислом заволодіти чужим майном.

30. Інша кримінально-правова кваліфікація має бути надана діям особи, яка шляхом вільного доступу до певного приміщення вчиняє дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, що зберігається в місці з обмеженим доступом (наприклад, службові приміщення, відокремлені секції магазину з обмеженим доступом, касові апарати, сейфи тощо). Такі дії мають бути кваліфіковані як поєднані з проникненням у інше приміщення чи сховище. Так само мають бути кваліфіковані дії особи, яка потрапила в приміщення з вільним доступом, але залишилася в ньому з метою заволодіння чужим майном і тоді, коли режим доступу до цього приміщення змінився й став обмеженим (завершення робочого дня в магазині, музеї тощо).

31. Разом з тим, у діях особи, яка вчинила заволодіння майном в житлі, іншому приміщенні чи сховищі з обмеженим доступом, буде відсутня ознака «проникнення» у випадку, якщо таку особу відповідно до її службового становища (у зв`язку з роботою, правовим статусом, особливим характером діяльності підприємства, установи, організації) було наділено правом безперешкодного доступу до цих приміщень.

32. У випадку, якщо особа формально безперешкодно увійшла (потрапила) у приміщення з обмеженим доступом (наприклад, з дозволу чи за запрошенням уповноваженої особи), при цьому способом доступу до майна обрала обман чи зловживання довірою, з метою заволодіння майном, такі дії з урахуванням фактичних обставин справи слід кваліфікувати як розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

33. Для правильної кримінально-правової кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 187 КК України також важливим є встановлення спрямованості умислу особи. Так, для основного складу розбою характерним є наявність в особи умислу на заволодіння чужим майном. Саме тому, вирішуючи питання про наявність у діях особи ознаки «проникнення» при вчиненні розбою, слід звертати увагу на наявність умислу на заволодіння чужим майном. Дана кваліфікуюча ознака має місце лише тоді, коли проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища здійснювалося з метою заволодіння чужим майном. Проте не можна кваліфікувати як такі, що вчинені з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, дії особи, яка потрапила до житла, іншого приміщення чи сховища без умислу заволодіти чужим майном, однак заволоділа ним.

34. Водночас необхідно враховувати, що розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, має вищий ступінь суспільної небезпеки, оскільки відбувається посягання не лише на власність, яке полягає у протиправному вилученні чужого майна, що завдає шкоду власнику чи іншому володільцю майна, а й на фундаментальне право особи на недоторканність житла, іншого приміщення чи сховища, що знаходиться у її власності (володінні, користуванні, розпорядженні).

35. Тому, при інкримінуванні «проникнення» важливим є також факт усвідомлення особою незаконності входження (потрапляння) у відповідне приміщення або перебування в ньому під час вчинення розбою. Вчиняючи розбій, поєднаний з проникненням, особа повинна усвідомлювати протиправність входження (потрапляння) у приміщення або перебування в ньому під час вчинення розбою, передбачати суспільно небезпечні наслідки такого протиправного входження (потрапляння) у приміщення й бажати їх настання або ж хоча і не бажати, але свідомо припускати їх настання.

36. Отже, якщо особа, не усвідомлюючи, що режим доступу до об`єкта є обмеженим, а входження (потрапляння) у відповідне приміщення або перебування в ньому під час вчинення розбою – незаконним, фактично увійшла (потрапила) у житло, інше приміщення чи сховище з обмеженим режимом доступу, такі дії мають кваліфікуватися без ознаки «проникнення».

37. У зв`язку із цим неприпустимо кваліфікувати дії як розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, враховуючи лише момент виникнення в особи умислу на вчинення заволодіння чужим майном, незважаючи на режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) та наявність/відсутність умислу на проникнення до приміщення.

38. Тому суду під час розгляду справи необхідно встановлювати та розмежовувати умисел особи на незаконне заволодіння чужим майном та умисел на проникнення, який у сукупності з дослідженими іншими ознаками дає можливість встановити як об`єктивну, так і суб`єктивну сторони вчиненого кримінального правопорушення.

39. Вирішуючи питання про наявність чи відсутність ознаки «проникнення» у складі розбою, суд після встановлення фактичних ознак складу вчиненого кримінального правопорушення повинен перевірити, як ці ознаки співвідносяться з ознаками складу злочину кримінально-правової норми, передбаченої у ч.3 ст.187 КК України.

40. Як правильно зазначається в постанові ВСУ від 15 листопада 2012 року в справі №5-15кс12в, при здійсненні такої правової оцінки необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення». Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягає встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа.

41. Для з`ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) в приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння».

В даному випадку, з наданих стороною захисту документів, а саме: журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень магазину, що знаходиться по АДРЕСА_2 та Плану першого поверху вказаного магазину вбачається, що приміщення до якого шляхом вільного доступу проник обвинувачений (літ А поверх І №106) значиться як «торгова зала».

Потерпілі в судовому засіданні зазначили про те, що у приміщенні з якого були викрадені речі та яке використовувалося ними як складське для зберігання товарно-матеріальних цінностей і особистих речей – двері були не зачинені. Жодних повідомлень про те, що це приміщення з обмеженим доступом чи про те, що туди вхід стороннім особам заборонено там не встановлено. Будь-яких рішень про обмеження входу туди покупцям власником магазину не приймалося. Активна охорона вказаного торгового залу (зачинення на замок, встановлення на сигналізацію тощо) в часи роботи магазину – відсутня. Вказані обставини в повній мірі підтверджуються дослідженими в судовому засіданні протоколом огляду місця події від 03.02.2021 з фототаблицею (а.к.п.44-51) та протоколом проведення слідчого експерименту від 04.02.2021 із відеозаписом (а.к.п.75-77).

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 і під час проведення слідчого експерименту, і під час судового засідання вказував про те, що він мав на меті здійснити крадіжку з приміщення магазину, при цьому зазначив, що він не знав та не міг знати про те, що приміщення з якого він викрав одяг є складським та доступ до нього яким-небудь чином обмежений.

Покази обвинуваченого в частині того, що він не міг знати про обмежений режим доступу до приміщення та відповідно незаконний спосіб потрапляння до нього у повній мірі узгоджується з показами потерпілих та свідка ОСОБА_6 . Останній, зокрема, зазначив про те, що зайшовши у приміщення магазину, неможливо одразу зрозуміти, що то складське приміщення.

При цьому з фото та відео фіксації приміщення з якого була вчинена крадіжка вбачається, що у ньому знаходяться переважно продуктові товари, що реалізовуються магазином. В сукупності з відсутністю обмежувальних табличок та написів, активних засобів охорони, суд приходить до висновку, що торгова зала куди пройшов ОСОБА_3 для того, щоб викрасти речі, була розцінена ним як приміщення з вільним доступом. Обвинувачений потрапив туди у законний спосіб, оскільки у разі невчинення ним крадіжки, підстави для притягнення його до відповідальності за таке проникнення були б відсутні.

Також, стороною обвинувачення не доведено того, що ОСОБА_3 заходячи у дане приміщення міг усвідомлювати про обмежений режим доступу до нього, навіть якби такий і існував.

За таких обставин, суд вважає правильним виключити з обвинувачення ОСОБА_3 таку кваліфікуючу ознаку злочину, як «проникнення в сховище».

При цьому, суд звертає увагу, що стороною обвинувачення при кваліфікації дій ОСОБА_3 не зазначено про вчинення ним злочину повторно, а вказану ознаку віднесено до обставин, які обтяжують покарання.

Згідно п.7 Постанови ПВС України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» №7 від 04.06.2010, при цьому, якщо вчинені злочини, крім повторності, утворюють ще й сукупність, вони відповідно до частини другої статті 33 КК повинні отримувати окрему кваліфікацію (наприклад, крадіжка без кваліфікуючих ознак і крадіжка, вчинена повторно, або крадіжка, поєднана з проникненням у житло). Якщо ж злочини, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу злочину (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло, п`ять розбоїв, вчинених організованою групою, тощо), їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК. У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатись у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

У зв`язку з викладеним, суд не може погіршити становище обвинуваченого і самостійно включити йому в обвинувачення кваліфікуючу ознаку, яка не була віднесена до такої стороною обвинувачення.

А тому, суд, дії ОСОБА_3 кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Зокрема, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, який раніше неодноразово судимий, нове кримінальне правопорушення вчинив в період умовно-достроково звільнення від відбування покарання протягом невідбутої частини покарання (а.к.п. 119-125, 141-143); по місцю проживання характеризується негативно (а.к.п.147), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.к.п. 149).

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає – його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення злочину особою повторно.

Згідно ч. 1 ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Відповідно до такої інформації (а.к.п.32-34) Мурованокуриловецький районний відділ Філії ДУ «Центр пробації» зробив висновок, що існує дуже високий рівень ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення, та вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити дуже високу небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку органу апробації застосування соціально виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи, з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, не можливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до вчиненого, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його діяння.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 08.11.2018, що набрала законної сили 08.11.2018, та якою було змінено вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 25.06.2018 року, ОСОБА_3 ухвалено вважати засудженим:

- за ч. 2 ст. 185 КК України з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік:

- за ч. 3 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ухвалено призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання за цим вироком та вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 13.07.2017, ухвалено призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців (а.к.п. 132-140).

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 14.04.2020, що набрала законної сили 21.04.2020, ОСОБА_3 звільнено від подальшого відбуття покарання умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 15 днів (а.к.п. 124-125).

У зв`язку з викладеним, керуючись ч. 1 ст. 71 КК України, суд приходить до висновку, що до призначеного судом ОСОБА_3 у цьому провадженні покарання слід повністю приєднати невідбуту ним частину покарання за попередньою ухвалою Рівненського апеляційного суду від 08.11.2018 з розрахунку, що одному дню позбавленню волі відповідає два дні обмеження волі.

Щодо думки прокурора про необхідність приєднати до покарання ОСОБА_3 за цим вироком покарання, призначене йому вироком Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 139/87/21 від 15.02.2021, то суд звертає увагу на ту обставину, що на даний час зазначений вирок ще не набрав законної сили.

Як неодноразово зазначав у своїх постановах Верховний Суд, відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

У частині 1 ст. 17 КПК зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

За вимогами ч. 1 ст. 88 КК особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Таким чином, до того моменту, коли обвинувальний вирок суду не набере законної сили, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, а тому відповідні державні органи повинні поводитися з нею як з невинуватою особою, зокрема, суди не мають права призначати покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК за наявності попереднього вироку, який не набрав законної сили. Такі висновки відповідають практиці Європейського суду з прав людини, що міститься у рішенні в справі «Аллене де Рібемон протии Франції» (Постанови ВС: № 51-1850км18 від 26.04.2018, № 51-6256км18 від 14.05.2019, № 51-8569км18 від 11.06.2019).

У зв`язку з викладеним, підстави для приєднання до покарання ОСОБА_3 за цим вироком покарання, призначене йому вироком Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 139/87/21 від 15.02.2021 – відсутні.

З метою забезпечення виконання вироку, з урахуванням особи ОСОБА_3 , який раніше неодноразово судимий, а також, виду та строку обраного покарання, з метою запобігання ризику ухилення від відбування покарання, суд вважає доцільним залишити обвинуваченому міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати в сумі 1961 грн 40 коп. за проведення судових товарознавчих експертиз слід стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази, а саме, куртку синього кольору із капюшоном на внутрішній стороні якої, а саме: на бретельці наявний напис «TU MAN» розмір XL, яку упаковано в спецпакет НПУ ГСУ № 7261904; куртку коричневого кольору із шкірозамінника з коміром із штучного хутра марки «JINGWEI Brand style high quality & comfortable coleection classic fahijn» розміром 5XL, яку упаковано в спецпакет НПУ ГСУ №7261906 та шубу коричнево-чорного кольору з штучного хутра з капюшоном та поясом чорного кольору 54 розміру на бретельці надпис «Mart»., яку упаковано в спецпакет НПУ ГСУ № 7261905, які віддано під розписку на відповідальне зберігання потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - повернути потерпілим, знявши з них арешт, накладений ухвалою слідчого судді Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 139/83/21 від 05.02.2021.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 5 (п"ять) років.

З урахуванням ч. 4 ст. 81 КК України на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до цього покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання, що призначене ухвалою Рівненського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року та якою було змінено вирок Сарнинського районного суду Рівненської області від 25.06.2018 року, з розрахунку: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, і остаточно визначити покарання у виді 3 (три) роки 9 (дев`ять) місяців 15 (п`ятнадцять) днів позбавлення волі.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання – з 03 лютого 2021 року.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 залишити без змін – тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати пов`язанні з проведеними судовими товарознавчимиекспертизами в сумі 1961 гривня 40 копійок.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази, а саме, куртку синього кольору із капюшоном на внутрішній стороні якої, а саме: на бретельці наявний напис «TU MAN» розмір XL, яку упаковано в спецпакет НПУ ГСУ № 7261904; куртку коричневого кольору із шкірозамінника з коміром із штучного хутра марки «JINGWEI Brand style high quality & comfortable coleection classic fahijn» розміром 5XL, яку упаковано в спецпакет НПУ ГСУ №7261906 та шубу коричнево-чорного кольору з штучного хутра з капюшоном та поясом чорного кольору 54 розміру на бретельці надпис «Mart»., яку упаковано в спецпакет НПУ ГСУ № 7261905, які віддано під розписку на відповідальне зберігання потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - залишити потерпілим, знявши з них арешт, накладений ухвалою слідчого судді Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 139/83/21 від 05.02.2021.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя :