Ухвала суду № 95474972, 09.03.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4036/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сазонової М.Г.

при секретарі Корченюк С.С

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Козія А.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040005927 від 30.11.2020, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Смільчинці Лисянського району Черкаської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 02.08.2019 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ст. 71 КК України до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі; 30.04.2020 року звільнився з ДУ «Коростенська ВК №71» по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В :

03 березня 2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Козій А.А. оголосив письмове клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки є підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що вказаний запобіжний захід є найбільш суворим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується у виняткових випадках, тому, на думку обвинуваченого, його застосування не є обґрунтованим. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, а саме - домашній арешт.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, дослідивши зміст клопотання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

В межах даного кримінального провадження під час досудового розслідування до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, в ході чого, досліджувалось питання обґрунтованості підозри, повідомленої обвинуваченому, та не виникало сумнівів у її обґрунтованості.

Крім того, слідчим суддею, враховувались наявні ризики можливої неправомірної поведінки ОСОБА_1 , передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

В ході обговорення питання доцільності обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до обвинувального акту, встановлено такі відомості про особу: обвинувачений ОСОБА_1 не працює, має середню освіту, неодружений, має реєстрацію та постійне місце проживання, раніше неодноразово судимий.

Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я.

Так, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, звільнився з місця відбування покарання 30 квітня 2020 року та як убачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення відносяться до тяжкого злочину, за який передбачено покарання від трьох до шести років позбавлення волі.

Перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування є вагомим, більш детальну оцінку яким суд надасть в ході судового розгляду під час вивчення змісту цих доказів, однак на даній стадії судового провадження, а саме у підготовчому судовому засіданні, цього достатньо для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Також судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення його винуватості, а усвідомлення обвинуваченим цієї обставини, переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На переконання суду, саме застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час судового провадження здатне забезпечити ненастання зазначених та інших ризиків.

Характеризуючи дані обвинуваченого ОСОБА_1 , який є раніше судимим, щодо наявності у нього постійного місця проживання, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

А тому, на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів.

В той же час, суд вважає за належне призначити обвинуваченому заставу в розмірі, що визначений у ч. 5 ст. 182 КПК України, та який становить сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 90 800 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

При визначенні розміру застави суд зважує на розмір заподіяної шкоди згідно обвинувального акту, а також відомості про особу, щодо якої обирається застава, її особистість, добробут, інші ознаки, а також ступень довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання порушувати свої процесуальні обов`язки.

Водночас, обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, на останнього належить покласти відповідні обов`язки.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 314-316, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 діб, тобто до 07 травня 2021 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - заставу для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 90800 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою.

- не відлучатися з м. Києва без дозволу (виклику) суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захиснику, прокурору та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Дніпровський районний суд м. Києва

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя М. Сазонова