Рішення № 95473766, 04.03.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/4679/20 Провадження 2-а/636/1/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2021 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О. О.

за участю секретаря судового засідання Караулової О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Слобожанської митниці Державної митної служби Остапчука Валерія Васильовича про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в межах встановленого ст. 99 КАС України строку звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.

В обґрунтування свої вимог позивач послався на те, що постановою заступника начальника Слобожанської митниці Державної митної служби Остапчука В. В. від 15.12.2020 в справі про порушення митних правил №0973/80700/20 його було визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Позивач вказував, що згідно цієї постанови його правопорушення полягало в тому, що він, керуючи транспортним засобом з польською реєстрацією марки Audi А4, номерний знак НОМЕР_1 , який ввезений на територію України нерезидентом в пільговому режимі, використовував автомобіль як товар в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Позивач стверджував, що постанова митного органу є протиправною, оскільки суперечить положенням Митного Кодексу України, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 цього кодексу, оскаржувана постанова прийнята із порушенням порядку притягнення до відповідальності, без повного дослідження об`єктивної та суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача подав до суду відзив, у якому вказав, що постанова була винесена за наявності достатніх доказів вини позивача у вчиненні вказаного правопорушення, проти задоволення позову заперечував.

Сторони в судове засідання не з`явились, до початку його проведення позивач подав заяву, у якій просив розглядати справу без своєї участі, позов підтримав. Відповідач подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, вимоги підтримав.

Суд, розглянувши позов, дослідивши надані сторонами докази встановив такі обставини.

15.12.2020 позивача було притягнуто до адміністративно відповідальності за ст. 485 МК України за те, що він використовував транспортний засіб, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, аніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Статтею 485 МК України установлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, -

За ст. 103 Митного Кодексу України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ст. 380 Митного Кодексу України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року.

Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

З огляду на пункти 57, 59, 60 частини першої ст. 4 Митного Кодексу України можна дійти висновку, що транспортні засоби особистого користування, якими громадяни користуються для власних потреб, є товарами.

Частиною 1 статті 103 Митного кодексу України визначено, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

При чому, умови тимчасового ввезення транспортних засобів з місцем реєстрації в іноземній державі для резидентів та нерезидентів України є різними.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 293 Митного кодексу України передбачено, що особами, на яких покладається обов`язок із сплати митних платежів, є особи відповідальні за дотримання митного режиму у разі недотримання положень цього кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне і повне або часткове звільнення від сплати митних платежів.

Зі змісту статей 380, 485 МК України вбачається, що особа-нерезидент при ввезенні на митну територію України транспортних засобів для власного користування має пільгу зі сплати митних платежів за умови використання такого транспортного засобу на території України для власних потреб протягом одного року.

З наданих доказів вбачається, що позивач не ввозив на територію України транспортний засіб марки Audi А4, номерний знак НОМЕР_1 . Підстава користування позивачем вказаним транспортним засобом відповідачем не встановлена та відповідних доказів суду не надано. Фактичне керування транспортним засобом не свідчить про наявність у позивача умислу ухилитись від сплати належних митних платежів, оскільки факт обізнаності позивача у несплаті митних платежів при ввезенні на митну територію України транспортного засобу відповідачем не доведений. Відповідачем не надано доказів того, що позивач був обізнаний щодо митного режиму вказаного транспортного засобу, доказів спрямованості його умислу на використання цього транспортного засобу без сплати митних платежів.

Враховуючи викладене, суб`єктивна сторона правопорушення відповідачем не доведена.

При вирішенні спору суд враховує також, що висновок про виявлення факту порушення митних правил, який відповідно до ст. 360 МК України є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є вина суб`єкта.

Відповідач не довів, що позивач знав про те, хто ввіз на митну територію України вищезазначений транспортний засіб, або знав в якому режимі було ввезено транспортний засіб і чи були на нього отримані будь-які митні пільги, а відповідно не міг мати прямий умисел на вчинення будь-якого порушення митних правил.

Статтею 530 МК України визначено, що законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, – судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю. Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил, встановлених ст. 531 МК України є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Вирішуючи спір суд враховує, що за ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З наявних у справі доказів суд дійшов висновку, що відповідач в порушення ч. 3 ст. 2 КАС України прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, тобто без повного дослідження об`єктивної та суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, дійшовши передчасного висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 8, 9, 11, 21, 105, 158-163, 183-2, 256 КАС України, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до заступника начальника Слобожанської митниці Державної митної служби Остапчука Валерія Васильовича про скасування постанови у справі про порушення митних правил – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0973/80700/20 від 15 грудня 2020 року, винесену заступником начальника Слобожанської митниці Державної митної служби Остапчука Валерія Васильовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.

Стягнути з Слобожанської митниці Державної митної служби на користь ОСОБА_1 сплачений останнім судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Слобожанська митниця Державної митної служби, код ЄДРПОУ: 43332958, юридична адреса: м. Харків, вул. Короленка, 16Б.

Повне судове рішення складене 11.03.2021.

Суддя О. О. Золотоверха