Ухвала суду № 95473206, 12.03.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

12.03.2021

Справа № 642/1323/21

Провадження № 1-кс/642/580/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., за участю секретаря Добронос Д.С., старшого слідчого Петрашевої Я.А., розглянувши клопотання розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області майора поліції Петрашевої Я.А. про арешт майна по кримінальному провадженню №12021221220000008 від 04.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що в провадженні слідчого відділення ВП № 2 ХРУП № З ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221220000008 від 04.03.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Холодногірського ВП надійшла заява ОСОБА_1 про те, що 04.03.2021 близько 04.00 годин невстановлена особа вчинила хуліганські дії у дворі заявника за адресою: м. Харків, вул. Лагерна, 39.

04.03.2021 в період часу з 10.08 годин до 12.25 годин за адресою: м. Харків, вул. Лагерна, 39, проведено огляд в ході якого виявлено та вилучено: металеву пластину (важіль) з маркуванням УЗРГМ-2-88 583 162, металеві уламки (осколки), фрагменти гілок в копоті.

04.03.2021 вищевказані вилучені предмети визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021220510000263.

Вилучення вищевказаних предметів обумовлено тим. що вони є предметом скоєння даного кримінального правопорушення, знаряддям скоєння правопорушення, зберегли на собі сліди скоєння кримінального правопорушення, отже являються речовими доказами по даному кримінальному провадженню.

Крім того, незастосування тимчасового позбавлення можливості будь-яких осіб відчужувати це майно, може призвести до зникнення, втрати, пошкодження вказаного майна, що може перешкодити встановленню істини по справі.

До клопотання слідчого про арешт майна подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, в якому слідчий посилається, що огляди місця події відбувалися 04 березня 2021 року, коли була велика зайнятість по кримінальним провадженням та участі в судових засіданнях, а 05 березня 2021 року був скорочений робочий день (передвихідний), тому клопотання подано на поштове відділення у наступний перший робочий день – 09.02.2021, про що свідчить відмітка відділення поштового зв`язку на конверті.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, вважає його обґрунтованим, а причини строку, вказані слідчим у клопотання, поважними, тому поновлює строк на подачу клопотання про арешт майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні слідчого відділення ВП № 2 ХРУП № З ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221220000008 від 04.03.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В ході досудового розслідування 04.03.2021 в період часу з 10.08 годин до 12.25 годин за адресою: м.Харків. вул.Лагерна. 39, проведено огляд, в результаті якого виявлено та вилучено: металеву пластину (важіль) з маркуванням УЗРГМ-2-88 583 162, металеві уламки (осколки), фрагменти гілок в копоті.

Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим в судовому засіданні доведено, що зазначене вище вилучене майно, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаних речей може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що слідчим надано достатньо доказів, що вказані речі мають доказове значення для даного кримінального провадження, а також під час досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні судових експертиз і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання на накладення арешту на вказані вилучені речі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171-173 КПК України, слідчий суддя –

ухвалив:

Поновити слідчому Петрашевій Я.А. строк на звернення до суду з клопотанням про арешт майна.

Клопотання– задовольнити.

Накласти арешт на речі та предмети вилучені 04.03.2021 в період часу з 10.08 години до 12 год. 25 хвил. в ході проведення за адресою: м. Харків, вул. Лагерна, 39, а саме: металеву пластину (важіль) з маркуванням УЗРГМ-2-88 583 162, металеві уламки (осколки), фрагменти гілок в копоті.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п» яти днів з дня її проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя О.В. Бородіна