Ухвала суду № 95473201, 12.03.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

12.03.2021

Справа № 642/1323/21

Провадження № 1-кс/642/582/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., за участю секретаря Добронос Д.С., слідчого Петрашевої Я.А., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області майора поліції Петрашевої Я.А. по кримінальному провадженню № 12021221220000008 від 04.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого відділення ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221220000008 від 04.03.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Холодногірського ВП надійшла заява ОСОБА_1 про те, що 04.03.2021 близько 04.00 години невстановлена особа вчинила хуліганські дії у дворі заявника за адресою: м.Харків, вул.Лагерна, 39. Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_1 пояснив, що в його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 обладнане камерами відеоспостереження, запис з яких відображається на відеореєстраторі (жорсткий диск), з яким відбулась поломка за 5-7 днів до події злочину. 09.03.2021 в період часу з 14.40 годин до 15.00 годин за адресою: м.Харків, вул. Лагерна, 39 проведено огляд місця події, в ході якого потерпілий ОСОБА_2 добровільно надав для огляду жорсткий диск з камер відео спостереження, в корпусі чорного кольору, серійний номер HI 3535/ONVlF/16*960P/P, на якому мається наклейка з написом RN 5316 Р DVS, який було вилучено. 09.03.2021 вищевказані вилучені предмети визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021221220000008.

Вилучення вищевказаних предметів обумовлено тим, що вони є предметом скоєння даного кримінального правопорушення, знаряддям скоєння правопорушення, зберегли на собі сліди скоєння кримінального правопорушення, отже являються речовими доказами по даному кримінальному провадженню. Крім того, незастосування тимчасового позбавлення можливості будь-яких осіб відчужувати це майно, може призвести до зникнення, втрати, пошкодження вказаного майна, що може перешкодити встановленню істини по справі.

Слідчий в судовому засіданні доводи клопотання підтримав. Прохав його задовольнити.

Власник майна в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій зазначив, що проти накладення арешту не заперечує.

Неприбуття в судове засідання власника майна, який повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Більш того, володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Суд, вислухавши слідчого, який підтримав клопотання, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного висновку

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Вказане у клопотанні майно було виявлено та вилучено в ході огляду місця події.

Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, вилучене під час проведення огляду місця події, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вилучені відповідно до протоколу огляду місця події від 09.03.2021, підлягає арешту, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий, прокурор довели слідчому судді необхідність арешту майна у вказаній частині, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 131-132, 171-173 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на речі та предмети вилучені 09.03.2021 в період часу з 14.40 годин до 15.00 годин в ході проведення огляду за адресою: м.Харків, вул. Лагерна, 39, а саме: жорсткий диск з камер відео спостереження, в корпусі чорного кольору, серійний номер НІ 3535/ONVIF/16*960Р/Р, на якому мається наклейка з написом RN 5316 Р DVS.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя О.В. Бородіна