Постанова № 9547227, 14.04.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-1005/10/0670

категорія 2.11.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В.,

при секретарі - Господарчук І.В.,

за участю представника позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Шпат" <Текст >

до Державної податкової інспекції у Романівському районі Житомирської області <Текст >

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

Дочірнє підприємство "Шпат" звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Романівському районі Житомирської області від 17.09.2009 року №0001351801/0 (від 22.10.2009 року №0001351801/1, від 24.11.2009 року №0001351801/2 та від 02.02.2010 року №0001351801/3), також просило зобов'язати Державну податкову інспекцію у Романівському районі Житомирської області внести зміни в картку особового рахунку Дочірнього підприємства " Шпат" з збору за забруднення навколишнього середовища, зарахувавши кошти, сплачені згідно платіжного доручення №366 від 19.05.2009року в сумі 862,20грн. як оплату з збору за забруднення навколишнього середовища за 1-й квартал 2009 року та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Романівському районі Житомирської області внести зміни в картку особового рахунку Дочірнього підприємства " Шпат" з збору за забруднення навколишнього середовища, зарахувавши кошти, сплачені згідно платіжного доручення № 629 від 19.08.2009 року в сумі 798,73 грн. як оплату з збору за забруднення навколишнього середовища за півріччя 2009 року. Вважає дії відповідача щодо зарахування вказаних сум для погашення податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням №0000362301/2 від 23.03.2009 року незаконними, так як податковий борг не є узгодженим, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення ДПІ у Романівському районі після закінчення процедури адміністративного оскарження було оскаржене в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтувавши їх вищенаведеним.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. Пояснив, що податковий борг, визначений позивачу контролюючим органом за наслідками проведеної планової виїзної перевірки, був узгоджений. Позивач оскаржував податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарг позивача, податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги без задоволення. Скарга позивача подана до ДПА України була залишена без розгляду, оскільки позивач подав її з порушенням встановленого 10-денного терміну. Таким чином, процедура адміністративного оскарження була закінчена, а податкове зобов'язання вважається узгодженим. Узгоджене податкове зобов'язання платник податку у встановлені строки не сплатив, внаслідок чого перераховані ним кошти були зараховані для погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000362301/2 від 23.03.2009 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З 29.09.2008 року по 07.11.2008 року працівниками ДПІ у Романівському районі Житомирської області проводилася планова виїзна перевірка ДП "Шпат" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.06.2008 року. Наслідком проведення перевірки став акт №334/231/24705521 від 14.11.2008 року. На підставі прийнятого акту винесено податкові повідомлення-рішення №0000342301/0 від 01.12.2008 року, №0000352301/0 від 01.12.2008 року, №0000362301/0 від 01.12.2008 року.

Позивач, не погоджуючись з правомірністю прийнятих відносно нього податкових зобов’язань, оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПІ у Романівському районі, ДПА України в Житомирській області та ДПА України.

Встановлено, що скарги ДП "Шпат" ДПІ у Романівському районі та ДПА України в Житомирській області залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Державною податковою адміністрацією України скарга ДП "Шпат" була залишена без розгляду і це рішення було отримано позивачем 23.04.2009 року.

28.04.2009 р. позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень від 01.12.2008 року №0000342301/0, №0000352301/0, №0000362301/0 (від 31.12.2008 року №0000342301/1, №0000352301/1, №0000362301/1, від 23.03.2009 року №0000342301/2, №0000352301/2, №0000362301/2), про що повідомив відповідача.

19.05.2009 р. позивач платіжним дорученням № 366 та 19.08.2009 р. платіжним дорученням № 629 сплатив збір за забруднення навколишнього середовища за 1-й квартал 2009 року в сумі 862,20грн. та за півряччя (2-й квартал) 2009 р. в сумі 798,73 грн. відповідно, однак ДПІ у Романівському районі, без погодження з позивачем, вказані платежі були зараховані для погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000362301/2 від 23.03.2009 року в сумі 299,00грн., податкове зобов'язання по якому на той момент було неузгодженим.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 року податкове повідомлення-рішення №0000362301/2 від 23.03.2009 року скасовано в повному обсязі.

Судом встановлено, що 17.09.2009 року працівниками ДПІ у Романівському районі була проведена невиїзна документальна перевірка ДП "Шпат" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов»язання по збору за забруднення навколишнього середовища станом на 17.09.2009 р., про що був складений акт перевірки № 557/18/24705521.

За результатами перевірки позивачу податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Романівському районі від 17.09.2009 року №0001351801/0 (від 22.10.2009 року №0001351801/1, від 24.11.2009 року №0001351801/2 та від 02.02.2010 року №0001351801/3) було визначено податкові зобов’язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 151 грн.63 коп..

Позивач, не погоджуючись з правомірністю прийнятих відносно нього податкових зобов’язань, в порядку передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон), оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПІ у Романівському районі, ДПА України в Житомирській області та ДПА України.

Встановлено, що скарги ДП "Шпат" залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін, в зв"язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.5.2.2 п.5.2 та п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, при зверненні позивача до суду із позовом про скасування зазначених вище податкових повідомлень - рішень, що підтверджується матеріалами справи, за його наявності податковий борг втрачає такого статусу і набуває статусу неузгодженого податкового зобов'язання.

Щодо зарахування відповідачем 862,20 грн. згідно платіжного доручення № 366 від 19.05.2009 р. та 798,73 грн. згідно платіжного доручення № 629 грн. від 19.08.20009 р. без погодження з позивачем для погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № №0000362301/2 від 23.03.2009 р. слід зазначити наступне.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181 визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Щодо застосування відповідачем заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону, то слід зазначити таке.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 3.1.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що законодавство України не встановлює порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлює відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов’язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу, та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашення податкового боргу за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу окремо, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Чинним законодавством України не передбачено направлення податковим органам за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов’язань.

Таким чином позовні вимоги позивача суд вважає обґрунтованими і вони підлягають задоволенню, тобто слід скасувати як протиправні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Романівському районі від 17.09.2009 року №0001351801/0 (від 22.10.2009 року №0001351801/1, від 24.11.2009 року №0001351801/2 та від 02.02.2010 року №0001351801/3), а також зобов'язати Державну податкову інспекцію у Романівському районі Житомирської області внести зміни в картку особового рахунку Дочірнього підприємства " Шпат" із збору за забруднення навколишнього природного середовища, зарахувавши кошти, сплачені згідно платіжного доручення №366 від 19.05.2009року в сумі 862,20грн. як оплату узгоджених податкових зобов"язань з збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1-й квартал 2009 року та зарахувавши кошти, сплачені згідно платіжного доручення № 629 від 19.08.2009 року в сумі 798,73 грн. як оплату узгоджених податкових зобов"язань з збору за забруднення навколишнього природного середовища за півряччя 2009 року.

Позивач має право на відшкодування з Державного бюджету України понесені судові витрати в сумі 10,20 грн.

Керуючись ст.ст.86,94, 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Романівському районі № 0001351801/0 від 17.09.2009 р., № 0001351801/1 від 22.10.2009 р., № 0001351801/2 від 24.11.2009 р., № 0001351801/3 від 02.02.2010 р..

Зобов"язати Державну податкову інспекцію у Романівському районі внести зміни в картку особового рахунку Дочірнього підприємства "Шпат" із збору за забруднення навколишнього середовища, зарахувавши кошти, сплачені згідно платіжного доручення № 366 від 19.05.2009 р. в сумі 862 грн. 20 коп. як оплату збору за забруднення навколишнього середовища за 1-й квартал 2009 року.

Зобов"язати Державну податкову інспекцію у Романівському районі внести зміни в картку особового рахунку Дочірнього підприємства "Шпат" із збору за забруднення навколишнього середовища, зарахувавши кошти, сплачені згідно платіжного доручення № 629 від 19.08.2009 р. в сумі 798 грн. 73 коп. як оплату збору за забруднення навколишнього середовища

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 19 квітня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.