Постанова № 9547147, 07.04.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-5282/09/0670

категорія 2.11.12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2010 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В.,

при секретарі - Господарчук І.В.,

за участю представників позивача, представників відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус ІНК" <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати недійсним рішення по застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.03.2009 р. № 0002612303, прийняте Державною податковою інспекцією в м.Житомирі. Вважає, що вказане рішення прийняте з порушенням чинного законодавства. Вказує, що ним забезпечено попереднє програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, зокрема при реалізації "Набору курця № 3", склад якого вказаний в меню ресторану. Крім того, рішення про застосування штрафних санкцій за порушення пп.1,2, 5, 13, ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" прийняте без врахування положень статті 250 Господарського кодексу України, яка передбачає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушень, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та зазначив, що згідно матеріалів перевірки встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1,2,5,11,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому відповідачем правомірно нараховані штрафні санкції за вказані порушення. Просить у позові відмовити повністю.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків:

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що 02.03.2009 року працівниками ДПА у Житомирській області було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус ІНК", розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, 9.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт N 0218/06/30/23/35099766 від 02.03.2009 року (далі -Акт перевірки).

Згідно вказаного акту відповідач, на підставі п.1,6 ст.17, ст..22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон про РРО) рішенням N 0002612303 від 17.03.2009 застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 93522,65 грн..

Перевіркою встановлено, що підприємство не забезпечило режим попереднього програмування цигарок "Мальборо" та запальнички, а саме: при проведенні розрахункової операції на загальну суму 14 грн. придбано "Набір курця № 3", який складається з 1 пачки цигарок "Мальборо" та запальнички. Крім того, в період з 01.01.2008 р. по 17.01.2008 р. не видавались відповідні розрахункові документи, не роздруковувались при отриманні товару, у отриманих чеках відсутній номер 608809 на загальну суму 18086,44 грн., а саме: в розрахункових документах був відсутній обов"язковий реквізит "код ЄДРПОУ", при цьому в цей період підприємство не було платником ПДВ, а в касовому чеку зазначався податковий номер платника ПДВ. Також встановлено, що підприємством 12.08.2007 р. реалізовано продукцію по пост-терміналу на загальну суму 1178,55 грн., а фактично проведено через РРО на суму 1113,75 грн.; 26.10.2007 р. реалізовано продукцію по пост-терміналу на суму 1035,40 грн., а фактично проведено через РРО на суму 581,40 грн. Загальна сума розрахункових операцій, не проведених через реєстратор розрахункових операцій, складає 578, 80 грн. Таким чимном, позивачем порушено вимоги пп..1,2,5,11, 13 ст.3 Закону про РРО.

Відповідно до пунктів 1, 2,5, 11, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з пп. 1, 6 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно із статтею 22 Закону про РРО у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Щодо застосування штрафної санкції за порушення позивачем п.13 ст.3 Закону про РРО в сумі 85 грн., а саме за проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій при реалізації "Набору курця № 3" без з використання режиму попереднього програмування найменування, ціни товару та обліку його кількості, суд вважає, що дана санкція до позивача застосована безпідставно, виходячи з наступного.

Відповідач вважає, що програмування в РРО наборів товарів є порушенням Положення про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджено наказом Державної податкової інспекції України від 01.12.2000 р. № 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"" (далі -Положення). Відповідно до п. 1 Положення визначено термін наіменування товару (послуги)- слово, поєднання слів або слова та цифорового ряду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно індетифікують товар чи послугу в документообігу СПД. Відповідач вказує, що програмування в реєстраторі розрахункових операцій цигарок "Мальборо" та запальнички як "Набір курця № 3" не відбражає спожавчі ознаки товару, що реалізується та не дозволяє однозначно його ідентифікувати.

Суд не погоджується даним висновком відповідача з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що під час проведення перевірки посадовим особами ДПА в Житомирській області було надано меню (прейскурант) ресторану позивача.

Відповідно до п.3.4 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затвердженого Наказом Міністерства економіки України від 09.10.2006 р. N 309, Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року N 219 (із змінами і доповненнями), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 р. за N 680/6968, у меню зазначається перелік страв, кулінарних, борошняних кондитерських, булочних виробів та напоїв власного виробництва, вихід і ціна однієї порції. У прейскуранті зазначається перелік алкогольних і безалкогольних напоїв, пива, тютюнових, кондитерських виробів та інших закупних товарів, маса, об'єм і ціна на відповідну одиницю продукту, крім того, для алкогольних напоїв - ємність пляшки, ціна за пляшку, за 50 та 100 мілілітрів. Меню і прейскурант мають бути підписані керівником, бухгалтером калькулятором) та матеріально-відповідальною особою (завідувач виробництва, бригадир, буфетник, бармен тощо) і скріплені печаткою суб'єкта господарської діяльності.

Із належним чином завіреної копії меню (прескуранта) ресторану позивача, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що товарна одиниця "Набір курця № 3" складається з цигарок "Мальборо" та запальнички за ціною 14 грн., що дозволяє однозначно ідентифікувати придбаний товар.

Меню (прейскурант) є складовою частиною документообігу позивача. В ньому зазначено, що входить до набору товару, а саме: "Набору курця № 3", який по суті утворює нову товарну одиницю, яка була запрограмовна в РРО позивача, а тому застосування відповідачем зазначеної штрафної санкції є безпідставним.

Крім того, суд не погоджується з висновками відповідача щодо застосування штрафних (фінансових) санкції в розмірі 93326,20 грн. та 111,45 грн., за проведення розрахункових операцій без застосування РРО та невідповідність готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Пунктом 3 ст. 217 Господарського кодексу України передбачено, що, крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. При цьому ст. 238 Господарського кодексу України прямо передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, а ч.2 вказаної статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Отже, відповідно до наведених норм (ст.ст. 216, 217, 238 Господарського кодексу України) штрафи, передбачені ст.ст. 17, 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відносяться до адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Так, судом встановлено, встановлено, що позивачем в період з 01.01.2008 р. по 17.01.2008 р. не видавались відповідні розрахункові документи, не роздруковувались при отриманні товару, у отриманих чеках відсутній номер 608809 на загальну суму 18086,44 грн., а саме: в розрахункових документах був відсутній обов"язковий реквізит "код ЄДРПОУ", при цьому в цей період підприємство не було платником ПДВ, а в касовому чеку зазначався податковий номер платника ПДВ. Крім того, підприємством 12.08.2007 р. реалізовано продукцію по пост-терміналу на загальну суму 1178,55 грн., а фактично проведено через РРО на суму 1113,75 грн.; 26.10.2007 р. реалізовано продукцію по пост-терміналу на суму 1035,40 грн., а фактично проведено через РРО на суму 581,40 грн. Загальна сума розрахункових операцій, не проведених через реєстратор розрахункових операцій, складає 578, 80 грн..Таким чимном, позивачем порушено вимоги пп..1,2,5,11, 13 ст.3 Закону про РРО.

Разом з тим, рішення ДПІ в м.Житомирі про застосування штрафних (фінансових) санкцій за вищевказані порушення прийняте 17.03.2009 р., тобто з порушенням строків, визначених ст.250 ГК України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення по застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.03.2009 р. № 0002612303, прийняте Державною податковою інспекцією в м.Житомирі з порушенням вимог законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач поніс судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією про сплату № 177 від 29.07.2009 р., а тому на його користь з Державного бюджету слід відшкодувати понесені судові витрати.

Керуючись ст..ст. 86 94, 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м.Житомирі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.03.2009 р. № 0002612303.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Амадеус ІНК" з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Житомирській області 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 12 квітня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.