Вирок № 95471320, 12.03.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Дата ухвалення
12.03.2021
Номер справи
346/6108/14-к
Номер документу
95471320
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України

Справа № 346/6108/14-к

Провадження № 1-кп/344/583/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Зеленко О.В.,

суддів Болюк І.І., Бабій О.М.,

з участю : секретарів Андрусяк М.С., Караїм Ю.В., Горайської Ю.В.,

Мельницької Л.Т.,

прокурора Свірідова Д.І.,

захисників Мнишенко І.Є., Кінаш М.А., Халуса А.Г.,

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальними актами про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Черче Рогатинського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, раніше несудимого,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, згідно ст.89 КК України раніше несудимого,

та

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця смт.Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше несудимого, РНОКПП НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за попередньою змовою групою осіб.

Злочин вчинено за наступних обставин.

27.04.2014 близько 23 год 00 хв ОСОБА_5 в с. Кулачківці Снятинського району зустрівся із ОСОБА_10 з яким на власному автомобілі «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_2, поїхали відпочивати в клуб, що в с.Гвіздець Коломийського району. Перебуваючи в клубі, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 зустрілися з ОСОБА_7 і ОСОБА_6, з якими всю ніч розпивали алкогольні напої.

28 квітня 2014 року близько 06 год 15 хв ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вирішили поїхати з клубу та на вказаному вище автомобілі направилися в смт. Заболотів Снятинського району, де мали намір продовжити відпочинок.

Цього ж дня близько 07 год 15 хв, проїжджаючи через с. Балинці Снятинського району, на автобусній зупинці вони побачили ОСОБА_11 у форменому одязі працівника міліції, який направлявся на роботу та чекав на маршрутний автобус. На прохання ОСОБА_6 ОСОБА_5 зупинив автомобіль біля ОСОБА_11, ОСОБА_6 запропонував останньому під'їхати, на що той погодився.

У салоні автомобіля, під час розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 виник конфлікт, до якого приєднався ОСОБА_7 та ОСОБА_5, підтримуючи ОСОБА_7 та ОСОБА_6, маючи бажання продовжити конфлікт, звернув з дороги - повернув у с. Трофанівку Снятинського району.

ОСОБА_10, не бажаючи брати участі у сварці, попросив ОСОБА_5 зупинитися при виїзді з с. Трофанівка, після чого вийшов з автомобіля та пішов до своїх знайомих. ОСОБА_5 продовжив рух та поїхав в поле між селами Кулачківці і Вишнівка, де зупинився на пагорбі неподалік потічка.

ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вийшли з автомобіля, де продовжили сварку з ОСОБА_11, яка переросла в бійку, в ході якої вони стали наносити удари по голові та тілу ОСОБА_11

Побоюючись за своє життя та здоров'я, ОСОБА_11 почав втікати по полю до низу від польової дороги, на якій зупинився автомобіль «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_2.

У цей момент у ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7,на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник спільний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_11

ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 наздогнали ОСОБА_11 у полі, при цьому ОСОБА_6, озброївшись ножем, який зберігав при собі, наніс ОСОБА_11 сліпу колото-різану рану нижньої третини лівого стегна на передній поверхні, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Оскільки ОСОБА_11 отримав ножове поранення лівого стегна та не мав змоги чинити активний опір, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перетягнули його до потічка, який розташований у полі між селами Кулачківці і Вишнівка Снятинського району.

У подальшому, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_11, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_5 розпочали утримувати ОСОБА_11, тим самим не даючи йому змоги втекти, таким чином долаючи опір потерпілого. В цей час, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, бажаючи виконання злочинного наміру, спрямованого на вчинення вбивства ОСОБА_11, озброївшись колото-ріжучим предметом, а саме ножем, який мав при собі, умисно наніс потерпілому один удар в життєво-важливу ділянку тіла - грудну клітку зліва. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_11 помер тут же на місці події.

У результаті спільних злочинних дій ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_11 спричинено згідно висновку судово-медичної експертизи № 41 дод. від 20.10.2014 тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент спричинення, у вигляді проникаючої колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки зліва, масивної внутрішньої та зовнішньої кровотечі, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент спричинення та сліпу колото-різану рану нижньої третини лівого стегна по передній поверхні, синця правого ока, саден правої щоки, чола, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Після вчинення вбивства ОСОБА_11 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з місця злочину скрилися.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого злочину та цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не визнав. Суду пояснив, що на час подій був одружений, дружина була вагітна, а тому неофіційно підзаробляв таксистом на власному авто «Опель Віваро» (мікроавтобус). Пізно ввечері (22 год - північ) у Провідну неділю після Пасхи у квітні 2014 року з наміром заробити грошей направився на дискотеку у с.Кулачківці. Серед інших відпочиваючих на дискотеці у с.Кулачківці бачив ОСОБА_10, з яким після завершення дискотеки у с.Кулачківці поїхав на дискотеку у смт.Гвіздець. Ближче до кінця дискотеки до нього підійшов ОСОБА_6 (знайомий до того візуально), попросив відвезти до ще якогось його друга (не знає його). Поїхали і ще сиділи у того друга, а ОСОБА_10 тим часом спав у його автомобілі «Опель Віваро». Алкоголю не вживав, не бачив, щоб алкоголь вживали ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Ближче до ранку звідти поїхали, мав всіх розвезти по домівках, знав, де кожен з них жив. За послуги перевезення йому оплатив ОСОБА_6, заправивши авто на обумовлену суму. Першим мав виходити ОСОБА_6 Однак біля власного будинку ОСОБА_6 відмовився виходити і сказав ще його відвезти в сторону смт.Заболотів у с.Балинці. У с.Балинці ОСОБА_6 попросив зупинитися. У той час на зупинці було 5-7 осіб. ОСОБА_6 щось з ними говорив і тоді в машину зайшли нові пасажири. На той момент не зауважив, хто саме зайшов, а вже пізніше знав, що серед тих пасажирів був ОСОБА_11. Хто де сидів в автомобілі - не пам'ятає, кілька разів пересідали. Наскільки пам'ятає, ОСОБА_10 з ОСОБА_7 сиділи спереду, а ОСОБА_6 ззаду. Поїхали вглиб села Балинці. У розмови у салоні авто не вслуховувався, але чув, що бесіда йшла підвищених тонах. У с.Трофанівка ОСОБА_10 вийшов. ОСОБА_6 морочив голову, тому злився і сказав, що їде додому. Тоді з'їхав на грунтову дорогу, бо так швидше до його села, хоч була ще й асфальтова дорога між селами. Мав намір на початку села висадити всіх пасажирів. Однак на грунтовій дорозі автомобіль застряг. ОСОБА_7 на той час дрімав у машині. ОСОБА_6 і ОСОБА_11 вийшли з автомобіля, пробували допомагати, тоді пішли у праву сторону від напрямку руху машини. Де вони зупинилися - не бачив, був зайнятий біля автомобіля. Вийшов ОСОБА_7, спершу теж пробував йому допомогти, а потім пішов додому. Через деякий час ОСОБА_6 повернувся без ОСОБА_11, сказав, що той вже пішов. Тілесних ушкоджень, пошкоджень одягу ОСОБА_6 чи крові не бачив. Вдвох з ОСОБА_6 ще пробували витягувати автомобіль, але не виходило, тому він подзвонив друзям, щоб приїхали і йому допомогли. Десь за годину приїхав ОСОБА_13 та ОСОБА_14, шукали лопату, підважували авто, потім приєднався ОСОБА_15, який за допомогою домкрата, тросів і лопати витягнув його автомобіль. Потім поїхав додому, мав спільні справи з ОСОБА_14, а ОСОБА_6 тим часом спав у нього в машині на задніх сидіннях. Ввечері поїхав у Львів. Вбивство ОСОБА_11 ні особисто, ні у змові будь з ким не вчиняв. ОСОБА_11 знав лише візуально, конфліктів з ним не було. Чи мали конфлікти з ОСОБА_11 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - не знає.

Обвинувачений ОСОБА_7 також вину у вчиненні інкримінованого злочину та цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не визнав. Суду пояснив, що на Провідну неділю Пасхи 2014 року відпочивав в кафе смт.Гвіздець, виставляв могорич, бо мав відкриту візу і мав їхати на заробітки. Час від часу до них підходив ОСОБА_10 з ОСОБА_5, якого на той час знав візуально, а також ОСОБА_16. Під ранок всі разом на авто «Опель Віваро» ОСОБА_5 поїхали додому до ОСОБА_16 на каву. ОСОБА_10 в будинок ОСОБА_16 не заходив, залишився спати в машині. Приблизно о 6 ранку звідти поїхали. ОСОБА_5 мав всіх відвезти по домівках, спершу ОСОБА_6, потім його. Сів з ОСОБА_6 на переднє сидіння, ОСОБА_5 був за кермом. Прокинувся в автомобілі. Дорога, на якій прокинувся, була далі, ніж його чи ОСОБА_6 дім, не по дорозі, десь за 2 км від лісу. Сказали, що автомобіль застряг в полі. Коли прокинувся, то бачив лише ОСОБА_5, а ОСОБА_6 не бачив. Подзвонив батькові, щоб той його забрав, бо хвилювався, що не встигне поїхати (мав їхати за кордон з Івано-Франківська до Львова, а далі автобусом о 16 год у Варшаву). Батько мав приїхати машиною до дороги приблизно за 2 км від місця, де застряг автомобіль ОСОБА_5, тому пішов до обумовленого місця. Ще дзвонив на домашній мобільний телефон, запитував маму, чи батько за ним поїхав. Того ж дня виїхав за кордон (мав ще тиждень до закінчення візи). Про вбивство ОСОБА_11 дізнався десь за півроку після події. З родичами у вказаний період спілкувався, але вони не повідомляли. За кордоном користувався документами на інше прізвище, а не власне, але не з метою переховування, а для легшого працевлаштування. З ОСОБА_11 був знайомий, дружили в дитинстві, потім вже час від часу пересікались, будь-яких підстав для вбивства останнього чи конфліктів з ним не мав. Знав, що ОСОБА_11 працює у поліції. Раніше його затримувала поліція, але ОСОБА_11 у тій групі не було. Міцного алкоголю тоді не вживав, можливо пив «Бірмікс», був тверезий. ОСОБА_5 з ними в компанії алкоголю теж не вживав. З ОСОБА_6 перебував у дружніх стосунках, але про конфлікти ОСОБА_6 з ОСОБА_11 нічого не знає.

Обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково, зазначивши, що вчинив вбивство ОСОБА_11 одноособово. Суду пояснив, що близько 22-23 год на Провідну неділю 2014 року зустрівся з ОСОБА_7 на дискотеці у смт.Гвіздець, оскільки останній виставляв могорич за поїздку наступного дня на заробітки за кордон. Біля клубу побачили ОСОБА_5 з ОСОБА_10 на автомобілі, а тому попросили, щоб ОСОБА_5 відвіз їх до ще одного знайомого - ОСОБА_16. Сиділи ще в ОСОБА_16 в літній кухні, а ближче до ранку ОСОБА_5 сказав, що вже пора по хатах. Вживав алкоголь, чи пив ОСОБА_7 - не зауважив, можливо, 1 пиво. Не бачив, щоб алкоголь вживав ОСОБА_5 Жодної розмови про ОСОБА_11 не було. Впросив ОСОБА_5, щоб той підвіз його додому у с.Балинці. У с.Балинці на зупинці був відкритий магазин. Побачив там ОСОБА_11 і сказав, щоб той сідав з ними, підвезуть його у Заболотів. Знав ОСОБА_11 давно, мав за 2 місяці до того з ним конфлікт на дискотеці в с.Кулачківці. Знав, що ОСОБА_11 - працівник поліції, крім того, останній був у форменому одязі працівника поліції. ОСОБА_11 сів в автомобіль, а він пересів біля нього на заднє сидіння машини. На задньому сидінні сиділи він, ОСОБА_11, ОСОБА_10, а на передньому - ОСОБА_7 і за кермом ОСОБА_5. У машині сварився з ОСОБА_11 ОСОБА_5 передумав, сказав, що далі у Заболотів не їде і розвертається їхати додому. Тоді з автомобіля вийшов ОСОБА_10. ОСОБА_11 міг вийти слідом за ОСОБА_10, але залишився у машині. Надалі ОСОБА_5 звернув у поле, щоб скоротити шлях, але автомобіль там застряг. Тоді ОСОБА_11 сказав, що бачив недалеко трактор, запропонував піти попросити, щоб машину витягли. Пішов разом з ОСОБА_11 вниз полем шукати той трактор, сварилися по дорозі, потім почали битися. Перший удар наніс йому ОСОБА_11 кулаком десь в районі шиї, від удару не падав. Другий удар він наніс ОСОБА_11, від удару ОСОБА_11 впав на спину на бік. Побачив у себе в правій руці ніж в крові, зрозумів, що вдарив ОСОБА_11 ножем, тому ніж одразу з рук викинув. Кисть правої руки була в крові, піднімаючись, витер руку у траву. ОСОБА_11 не рухав, крові у нього не бачив, не перевіряв, чи той помер, бачив ОСОБА_11 лежачим на траві, розумів, що вбив його, тіло не прикривав, не перетягував, залишив на місці. Скільки наніс ударів ОСОБА_11, чи були ушкодження на одязі, чи наносив удар ножем в ногу ОСОБА_11 - не пам'ятає. Різані пошкодження одягу пояснити не може, різану рану ноги - теж. Чи відрізав ОСОБА_11 погони - не пам'ятає, але не виключає цього. Наявність слідів волочіння на одязі ОСОБА_11 згідно експертизи - пояснити не може, не пригадує, щоб тягнув кудись останнього. Зазначив, що коли вживає надміру алкоголь, то може мати провали у пам'яті. Сам піднявся полем назад до автомобіля, у той час там був тільки ОСОБА_5, наскільки зрозумів, то ОСОБА_7 вже пішов. На запитання ОСОБА_5, куди подівся ОСОБА_11, огризнувся, що ОСОБА_11 теж пішов. ОСОБА_5 дзвонив товаришам, які згодом допомогли витягти авто. Заснув на задніх сидіннях авто і спав там весь наступний день, доки ОСОБА_5 ремонтував машину. Проспавшись, зрозумів, що вбив людину. Хотів подзвонити ОСОБА_7, але той вже був за кордоном. Номера телефону ОСОБА_5 не мав. Перелякався, вирішив тікати, а тому ввечері пішов пішки у Київ без грошей і документів, потім повернувся у село і його знайшли вдома. Зазначив, що жодних домовленостей між ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про неправомірні дії щодо ОСОБА_11 не було. ОСОБА_11 вбив одноособово, як так сталося і з яких причин - пояснити не може, конфлікт про дівчину було вирішено ще 2 місяці до того. Ніж мав з собою кишені, бо вдень були на природі. Це був складний ніж типу «метелик», ніхто з присутніх у машині не знав, що він має ніж, не демонстрував його і ножем не погрожував. ОСОБА_11 був приблизно одного з ним росту, але худіший. Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, на суму 75000 грн визнав повністю, про відшкодування моральної шкоди - визнав частково на суму 250000 грн. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди визнав частково на суму 250000 грн.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а також часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6, їх винуватість у вчиненні інкримінованого злочину доведена показами потерпілих, свідків, висновками експертиз, протоколами слідчих та процесуальних дій, іншими документами та речовими доказами, які досліджені безпосередньо у судовому засіданні та які суд вважає належними та допустимими доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_9, сестра ОСОБА_11, суду пояснила, що проживала у с.Балинці на одному подвір'ї з братом в окремих будинках. Працював ОСОБА_11 у Снятинському РВ УМВС, був товариським і неконфліктним. Підтримували тісні стосунки через незначну різницю у віці між ними (2 роки). Брат завжди повідомляв, якщо затримувався, повідомляв, куди йде. У понеділок після Провідної неділі 2014 року зранку ОСОБА_11 зайшов попрощатися, бо йшов на роботу. Коли повернулася з роботи, то до них прийшли незнайомі чоловіки, питали, де ОСОБА_11. Зрозуміла, що щось трапилося. Дзвонила йому на робочий телефон, але вперше за 13 років безрезультатно. Потім подзвонив начальник райвідділу і повідомив, що ОСОБА_11 нема на роботі і всі його шукають. Шукали по відеокамерах на шляху між їх домом і місцем роботи. Наступного дня сусід ОСОБА_20 сказав, що був на зупинці у с.Балинці, коли під'їхала машина (мікроавтобус), ОСОБА_11 сів, а його вигнали. В той час на зупинці були ще ОСОБА_21 та ОСОБА_22. На іншій зупинці по дорозі був ще один працівник поліції, але у цивільному (здається, ОСОБА_23), який ствердив, що дійсно бачив описаний ОСОБА_20 мікроавтобус. Потроху зрозуміли, до кого в авто сів ОСОБА_11 та де його востаннє бачили. Дзвонили ОСОБА_10, якого бачили у тому авто. ОСОБА_10 прийшов до них додому і розказував їй і мамі, як розгорталися події, хто ще був в автобусі, що була сварка і ОСОБА_11 били. Хвилин за 20 приїхали працівники поліції і те саме ОСОБА_10 розповів їм. Тоді пішли шукати ОСОБА_11 полями, де вказував ОСОБА_10 З'ясувалося ще, що мікроавтобус в полі застряг і якийсь чоловік давав лопату. Шукали всім селом. Знайшли тіло ОСОБА_11 у четвер 01.05.2014. Вважає, що ОСОБА_11 катували, бо він був у синцях та сивий. Зазначила, що з березня 2014 її брат раптом почав закривати двері, казав, що його можуть вкрасти. Знає, що йому погрожував ОСОБА_7, якого доставляли у поліцію, однак очевидцем цих подій не була. Брат казав, що йому погрожують, але конкретних осіб, з якими мав конфлікти і хто саме йому погрожував - не повідомляв. Крім того, 02.03.2017 йшла з сином на місце загибелі ОСОБА_11, але пішли не вліво, як завжди, а вправо. Побачила на землі, що щось сіріло, зрозуміла, що то ніж. Зателефонувала в поліцію, приїхали працівники поліції, оформили і вилучили. У руки ніж не брала. Просила призначити всім обвинуваченим найвищу міру покарання - довічне позбавлення волі та задовольнити цивільний позов у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_8, мати ОСОБА_11, суду пояснила, що її син працював у Снятинському РВ УМВС, залучався до охорони громадського порядку, а тому мав конфлікти з різними особами. У березні 2014 року телефонував однокласнику ОСОБА_25, просив, щоб той приїхав у клуб, казав, що його хочуть вбити. Також сусіди за місцем проживання сина неодноразово бачили біля його будинку автомобіль «Опель Віваро». Особисто не бачила цього, оскільки проживала окремо від сина та дочки. Все, що трапилося того дня, знає з матеріалів справи і слів інших осіб. Ставить під сумнів кваліфікацію дій обвинувачених: вважає, що вбили її сина через роботу в поліції. Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підтримала у повному обсязі. Просила призначити обвинуваченим покарання у виді довічного позбавлення волі.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що знайомий з обвинуваченими і потерпілими, ОСОБА_11 знав з першого класу школи. В березні 2014 року ввечері ОСОБА_11 зателефонував йому, був дуже схвильований, сказав, що погрожують його життю і попросив, щоб свідок приїхав забрав його біля магазину в с.Кулачківці, бо інакше його вб'ють. Приїхав туди за 15-20 хв, ОСОБА_11 стояв трохи далі, був схвильований, казав, що йому погрожують, але більше нічого по суті не сказав, як і не казав, хто саме погрожує. Трохи далі біля магазину стояли 2 мікроавтобуси, можливо там був мікроавтобус, схожий на той, яким їздив ОСОБА_5, однак стверджувати цього не може. Аналогічно, не знає, чи були тоді біля магазину обвинувачені. Відвіз ОСОБА_11 додому. Було видно, що ОСОБА_11 погрози його життю сприйняв серйозно, оскільки у подальшому навіть вдень закривався на замок у себе в будинку. У компанії з обвинуваченими не відпочивав, ОСОБА_11 у компанії обвинувачених не бачив. Про будь-які інші конфлікти чи погрози ОСОБА_11 йому невідомо. За характером ОСОБА_11 був скритний і неконфліктний.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що з ОСОБА_5 перебуває у дружніх стосунках, з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 трохи менше спілкується. На Провідну неділю після Пасхи 2014 року приїхав з ОСОБА_5 на дискотеку в с.Гвіздець (він - відпочити, а ОСОБА_5 заробити гроші на послугах перевезення). На дискотеці вживав алкоголь сам, потім поїхали мікроавтобусом ОСОБА_5 ще в якийсь будинок. Сидів на передньому пасажирському сидінні, хто ще був в авто - не бачив. Близько години сидів в мікроавтобусі, бо був п'яний. В будинок не йшов, бо його не кликали. Коли вийшли з того будинку, то спереду біля водія ОСОБА_5 в мікроавтобус на переднє пасажирське сидіння сів також ОСОБА_7 і залишився сидіти він. Це була орієнтовно 6-7 година ранку понеділка. Думав, що ОСОБА_5 мав відвезти всіх по домах. Чи просив хтось зупинитися у Балинцях - не пам'ятає, але ОСОБА_5 зупинив мікроавтобус трохи далі зупинки, а тоді заднім ходом повернувся. На зупинці було близько 5-7 осіб. Зауважив, що сів ОСОБА_11, однак не зауважив, чи хтось його кликав, чи може виходив по нього. Чи сів ще хтось - не пам'ятає. Практично одразу ОСОБА_6 почав спілкуватися з ОСОБА_11 підвищеним тоном, зміст розмови не чув, на задніх сидіннях були лише ОСОБА_6 і ОСОБА_11 Проїхавши всі разом в авто з ОСОБА_11 приблизно за 1 км від місця зупинки в с.Балинці, ОСОБА_5 повернув на грунтову дорогу у с.Вишнівка у сторону с.Трофанівка. Чому туди повернули - не знає, рейсові автобуси туди не їздять. Зважаючи на гострий конфлікт та розуміючи, що ОСОБА_11 - працівник поліції і на той час добирався на роботу у м.Снятин, а у с.Трофанівка відділу поліції нема, попросив ОСОБА_5 за поворотом зупинитися. ОСОБА_5 зупинився на відстані 150-300 м за поворотом, свідок вийшов з авто з передніх дверей, не пам'ятає, чи відкривалися задні двері, не чув, щоб ОСОБА_11 висловлював намір теж вийти. Далі пішов додому через ліс і поле, через 2 села пішки, ця дорога пішки мала б зайняти приблизно годину часу, однак по дорозі додому ще зайшов до ОСОБА_26. Ні з ОСОБА_5, ні з іншими обвинуваченими більше того дня не спілкувалися.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що обвинувачених знає візуально, а потерпілі є його односельцями. Одного ранку близько 7 години (не пригадує рік, пору року, день тижня) стояв на зупинці у с.Балинці, чекав автобус поїхати у Снятинський коледж, де на той час навчався. На зупинці чекали також ОСОБА_11 у форменому одязі - їхав у Снятин на роботу, старший чоловік і трохи далі чекала жінка. Попри них проїхав сірий мікроавтобус, загальмував і повернувся назад. Зупинився біля ОСОБА_11 і старшого чоловіка. За кермом мікроавтобуса був ОСОБА_5, спереду біля нього ще двоє молодих хлопців. Відкрилися задні бокові двері і молодий чоловік, який вроді був там один, покликав сідати в мікроавтобус, кому їхати в Снятин, що підвезуть задарма. Спершу в мікроавтобус в ці двері зайшов старший чоловік, потім ОСОБА_11 Старший чоловік вийшов, сказав, що йому сказано вийти. ОСОБА_11 залишився в мікроавтобусі. Що говорили в мікроавтобусі в той час - не знає, так як знаходився на відстані приблизно 10 метрів від місця зупинки мікроавтобуса. У мікроавтобус не сідав, так як за кілька хвилин мав бути рейсовий автобус, планував їхати ним. Жінка теж не сідала. Мікроавтобус під керуванням ОСОБА_5 з ОСОБА_11 у салоні поїхав у сторону с.Заболотів.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що знайомий з обвинуваченими, в дружніх стосунках більше з ОСОБА_5, також був знайомий з потерпілим. Близько 9-10 год ранку у понеділок після Великодня 2014 року збирався на роботу, але йому зателефонував ОСОБА_5, сказав, що застряг на польовій дорозі, пояснив, де саме, і попросив допомогти витягти машину. Погодився та поїхав на власному автомобілі, а по дорозі у с.Гвіздець зустрів ОСОБА_14 (той чекав поїхати по дошки). Повернули на польову дорогу у с.Вишнівка з с.Кулачківці. Там є асфальтова дорога між селами, але саме на цій польовій дорозі застряг автомобіль ОСОБА_5 Коли приїхали туди, то біля автомобіля, що застряг, бачив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Будь-яких тілесних ушкоджень, пошкоджень одягу чи стану алкогольного сп'яніння у них не зауважив. Пробували витягувати автомобіль ОСОБА_5, але не виходило, кілька разів порвав свій трос, а тому поїхали шукати підмогу. Зустріли ОСОБА_15, який вже «Нивою» витягнув автомобіль «Опель Віваро». З ким потім поїхав ОСОБА_14 - не пам'ятає. Обставини смерті ОСОБА_11 йому не відомі, обвинуваченими не обговорювалися. Не пам'ятає, чи зустрічали інші транспортні засоби по дорозі (дорога у полі).

Свідок ОСОБА_27 суду пояснив, що на час подій мав інше прізвище, ім'я по батькові - ОСОБА_14 (копії свідоцтв про зміну імені - т.7 а.с.103-105). ОСОБА_6 - його сусід, з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 теж знайомий. Навесні 2014 року у понеділок зранку у смт.Гвіздець на вулиці за місцем свого проживання чекав ОСОБА_5, який мав допомогти йому з ремонтними роботами. В той час на своєму авто «ВАЗ 2106» у напрямку с.Кулачківці їхав ОСОБА_13, який сказав, що ОСОБА_5 забуксував у полі і їде його витягувати. Поїхав разом з ним. ОСОБА_5 застряг своїм сірим мікроавтобусом на грунтовій дорозі з с.Кулачківці у напрямку с.Вишнівка. Були там ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Жодних ушкоджень у ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 не бачив, не питав і не пояснювали, чого там опинилися. П'яні не були, поводилися звичайно, були втомлені, нічого не розказували, а він і не питав. У ОСОБА_13 був шнур, але він рвався, штовхали авто, але витягти не змогли. Поїхали всі четверо в авто ОСОБА_13 по трос і десь на відстані 300-500 метрів до місця, де забуксували, зустріли ОСОБА_15, а той вже «Нивою» за допомогою взятого на пилорамі тросу витягнув бус ОСОБА_5 Потім з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 години дві їздили, купляли матеріали для ремонту, шукали майстрів. Біля обіду (13-14 год) розійшлися: він пішов додому, а ОСОБА_5 з ОСОБА_6 поїхали на авто ОСОБА_5 Наступного дня поїхав у Польщу.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - його добрі знайомі, з ОСОБА_5 у жодних стосунках не перебуває. В кінці квітня 2014 року близько 10 год ранку їхав на автомобілі «Нива ВАЗ 21214» білого кольору з сторони с.Кулачківці шутровою дорогою до с.Вишнівка. Назустріч йому їхали ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на автомобілі ОСОБА_13 Сказали, що їдуть в село по лопату, просили допомогти витягти мікроавтобус сірого кольору, що застряв у полі, коли їхали на ставок. До місця, де застряли - орієнтовно 1-2 км, це звичайна грунтова дорога, нею не користується. Пробував їм допомогти орієнтовно упродовж 15 хвилин, в процесі обірвався трос. Витягнули авто ОСОБА_5, залишив їх там і поїхав на роботу. Жодних тілесних ушкоджень чи бруду на одязі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не було. Поводилися нормально. У машині ОСОБА_5 не бачив нікого. ОСОБА_7 на місці застрягання мікроавтобуса не бачив.

Свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що знайомий з ОСОБА_5, живуть в одному селі. Знає, що ОСОБА_5 їздив на автобусі сірого кольору, останній залишав до цього двічі мікроавтобус у нього в дворі, коли йшов на город. Весною 2014 року ОСОБА_5 йому зателефонував, сказав, що хоче залишити свій бус на кілька днів на його подвір'ї, чому - не казав. Коли ОСОБА_5 залишав бус, то вдома був батько свідка, а свідка не було. Також ОСОБА_5 вперше залишив їм ключі від мікроавтобуса. Мікроавтобус поставили у саду на подвір'ї. Наступного дня свідок з братом їздив вказаним мікроавтобусом за покупками, тоді поліція і вилучила мікроавтобус ОСОБА_5 По факту смерті ОСОБА_11 не знає нічого, знав потерпілого, але не спілкувався з ним.

Допитаний свідок ОСОБА_30 суду пояснив, що після 20-го квітня 2014 року у неділю гостював у с.Заболотів, прокинувся о 6.30 зранку у понеділок, орієнтовно за годину поїхав власним мотоциклом додому у с.Торговиця Городенківського району. У с.Балинці показали, що на переїзді стоїть патруль поліції. Знаючи, що вживав алкоголь, за 200-300 метрів до переїзду повернув направо на польову бокову дорогу попри ту, що йде в с.Вишнівка (там дві паралельні польові дороги: одна вище, друга нижче полем), оскільки побачив далі в полі трактор, хотів з трактористом домовитися про польові роботи. Проїжджаючи з швидкістю приблизно 10 км/год, зауважив, що на верхній дорозі стояв мікроавтобус металічного кольору, десь 300-350 метрів від мікроавтобуса внизу у полі ближче до нього було 4 хлопці, 1 з яких у синьому костюмі, вирішив, що то залізничник. 2 хлопці вищі ростом, 1 - нижчий, а той, що в костюмі - худий. Троє хлопців ловили того, що в синьому костюмі, били руками і ногами, знущалися. Той, що в костюмі, тікав, повз, виривався, коли впав, то підняли і всі били руками і ногами. Коли підняли, один з них вдарив того, що в синьому костюмі, в грудну клітку. Кількість ударів не рахував. Має добрий зір, але впізнати осіб не зможе, бо були далеко. Одяг їх теж був звичайний, пам'ятає тільки синій формений костюм того хлопця, що виривався і тікав. Не зупинявся і не втручався в бійку, щоб і його не побили. Поїхав далі до трактора і вже з-за горбу їх не бачив. За метрів 30-40 від трактора розвернувся, бо побачив там охоронця, а не тракториста, і далі попід верби поїхав з поля. Склалося враження, що хлопці щось між собою з'ясовують, не знав, що когось тоді вбили. Через два роки перед Пасхою на базарі в Городенці почув розмову двох жінок, що тоді вбили чоловіка і що вже два роки йде слідство. Зрозумів, що був очевидцем цієї події, тому звернувся у поліцію, де його допитали, а також на місці перевірили його покази.

Під час допиту свідка ОСОБА_30 обвинувачений ОСОБА_7 ствердив, що на час події він був одягнутий у червону спортивну куртку, а тому свідок, якщо б справді їх тоді бачив, то запам'ятав би це.

Свідок захисту ОСОБА_31, батько ОСОБА_7, суду пояснив, що на час подій його син ОСОБА_7 був одружений приблизно 9 років і жив у сусідньому селі з дружиною, дітьми та тещею. У суботу, 26.04.2014, син прийшов до нього з сумкою, сказав, що їде у понеділок на заробітки за кордон, бо закінчується термін дії візи. У неділю ОСОБА_7 був у с.Балинці, де жив з дружиною. Зранку у понеділок свідок поїхав на роботу, але приблизно о 7 год 50 хв затефонувала дружина (мати ОСОБА_7) і повідомила, що ОСОБА_7 телефонував і просив забрати його біля лісу, так як поспішав на автобус. Сердився, бо не планував ОСОБА_7 відвозити і вже був на півдорозі на роботу, але поїхав забрати сина. По дорозі ще йому зателефонував уточнити, де саме той знаходиться. Біля розореного поля під лісом приблизно о 8 год - 8 год 05 хв забрав ОСОБА_7, який був одягнений у червону куртку, не був п'яним. Пояснив, що автомобіль, яким він їхав, застряг у полі, але не має часу чекати, доки витягнуть ту машину, бо їде у Польшу. Приблизно о 8 год 30 хв були вже вдома. ОСОБА_7 прийняв душ, взяв сумку (рюкзак), складену з суботи для поїздки, в межах півгодини зібралися. Близько 9 год відвіз ОСОБА_7 на автовокзал у м.Коломия на автобус. У с.Балинці до дружини ОСОБА_7 попрощатися не повертали. Син нічого не розказував про події. Зв'язку з сином з-за кордону не мав. Про конфлікти ОСОБА_7 з ОСОБА_11 чи з дружиною свідку невідомо. Думає, що ОСОБА_7 навіть не був знайомий з ОСОБА_11. Очевидцем подій свідок не був. Чому у телефонних розмовах розповідав ніби зі слів ОСОБА_7 про обставини вбивства ОСОБА_11 - пояснити не може, обговорював чутки, які розповсюджувалися селом.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.04.2014, потерпіла ОСОБА_8 звернулася до Снятинського РВ УМВС України в Івано-Франківській області з усною заявою про те, що 28.04.2014 року близько 06 год 45 хв її син ОСОБА_11, працівник Снятинського РВ УМВСУ, вийшов з дому у форменому одязі на роботу та не повернувся, місце його знаходження невідоме. Відомості про вказане цього ж дня внесено до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014090230000133 (т.2 а.с.138-139).

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 30.04.2014 з фототаблицею (т.2 а.с.168 - 173), оглянуто господарство ОСОБА_9 по АДРЕСА_4, де проживав ОСОБА_11 Слідів боротьби не виявлено. Вилучено три сліди пальців рук з крему для гоління ОСОБА_11

З протоколу огляду місця події від 01.05.2014 з фотоблицями установлено, що у період часу з 10 год до 12 год 15 хв оглянуто автомобіль «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2, сірого кольору. Виявлено та вилучено: знак «TAXI» з написом «НОМЕР_4», 8 слідів пальців рук, металевий предмет у вигляді розірваного кільця, мікрооб'єкти з сидінь; покривало з 3 задніх сидінь, кофту білого кольору (т.2 а.с.174-186).

01.05.2014 з 09 год 40 хв до 11 год 00 хв проведено слідчий експеримент з застосуванням фотофіксації слідчої дії з свідком ОСОБА_10 для перевірки попередньо наданих ним 30.04.2014 показів (реєстр матеріалів досудового розслідування, т.1 а.с.6) під час якого ОСОБА_10 детально продемонстрував учасникам слідчої дії місце автобусної зупинки, що в с.Балинці біля магазину, де вранці 28.04.2014 року очікував потерпілий ОСОБА_11, та місце, де зупинився мікроавтобус марки «Opel Vivaro», яким керував обвинувачений ОСОБА_5, а пасажирами цього транспортного засобу були вказаний свідок, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що їхали у смт.Заболотів Снятинського району. Також свідок ОСОБА_10 показав місце, де вказаний мікроавтобус, в який здійснив посадку ОСОБА_11, повернув ліворуч в напрямку с.Трофанівки, а на перехресті в цьому селі - знову повернув ліворуч, щоб виїхати за межі даного населеного пункту. Після цього повороту ОСОБА_10 показав місце, де він вийшов з даного мікроавтобуса, звідки через поле та лісопосадку пішов в с.Балинці до свого знайомого ОСОБА_26 Також свідок вказав напрямок, в якому мікроавтобус продовжив рух по польовій дорозі, по обидва боки якої розташовані поля (протокол проведення слідчого експерименту від 01.05.2014 з фототаблицею, т.3 а.с.1-13).

У подальшому під час огляду 01.05.2014 у період часу з 11 год 20 хв до 11 год 50 хв ділянки польової дороги, яка з'єднує села Кулачківці та Вишнівку Снятинського району, на відстані 45 м від електроопори №60 в канаві на лівій обочині дороги в напрямку с.Вишнівка виявлено та вилучено з місця події погон світло-синього кольору, призначений для носіння на форменій сорочці працівника міліції. Посередині погона вздовж на відстані 2 мм одна від одної розміщені дві зірки, які позначають звання «прапорщик міліції», а напроти цих зірок - емблема МВС (протокол огляду місця події від 01.05.2014 з фототаблицею, т.2 а.с.217-222).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту та фототаблиці до нього від 01.05.2014 року зі свідком ОСОБА_13, що проводився з 12 до 13 год 20 хв цього ж дня з метою перевірки раніше наданих 30.04.2014 свідком показів (реєстр матеріалів досудового розслідування, т.1 а.с.6), свідок ОСОБА_13 показав ділянку грунтової дороги в урочище «Середнє», що в с.Кулачківці Снятинського району, що знаходиться на відстані 6 км від центральної дороги в с.Кулачківці Снятинського району та з'єднує смт.Заболотів та смт.Гвіздець - місце, куди він на прохання обвинуваченого ОСОБА_5 приїхав з ОСОБА_14 на власному автомобілі марки «ВАЗ 2106», щоб допомогти витягти мікроавтобус марки «Opel Vivaro» ОСОБА_5, що застряг. Вказав місце застрягання мікроавтобуса ОСОБА_5, сліди протекторів шин, а також напрямок, у якому вони намагалися витягти мікроавтобус (т.3 а.с. 14-23).

З протоколу огляду місця події від 01.05.2014 року та фототаблиць до нього (т.2 а.с. 187-212) установлено, що огляд проводився у період з 13 год 40 хв до 16 год 03 хв із застосуванням відеофіксації та фотофіксації. Місцем даного огляду є струмок, який знаходиться серед полів між селами Кулачківці та Вишнівка Снятинського району. Навпроти електроопори №55 вліво зі сторони с.Кулачківці є грунтова поросла травою дорога, зліва від якої протікає струмок. На відстані 360 м від вказаної електроопори в західному напрямку від дороги до струмка є витоптана стежка. На дні струмка на відстані 2 м від стежки виявлено труп потерпілого ОСОБА_11 Труп лежить на спині, руки трупа зігнуті в ліктьових суглобах і підведені до грудної клітки, ноги витягнуті, очі напіввідкриті, рот відкритий. Навкруги правого ока наявний синець овальної форми, на правій щоці - 2 садна подовгуватої форми. В ділянці грудної клітки та живота наявна велика відкрита рана. В ділянці 3-го міжребер'я наявний отвір неправильної овальної форми, який проникає в грудну порожнину. В ділянці лівого стегна наявне ушкодження лінійної форми. Під час огляду трупа на ньому виявлено сорочку синього кольору, майку білого кольору, штани синього кольору зі смугою червоного кольору, ремінь чорного кольору, куртку синього кольору. На штанах з правого боку і ділянці стегна виявлено нашарування речовини коричневого кольору максимальними розмірами 60х140 мм, на якому відображено слід нижньої ділянки підошви взуття. В лівій передній нагрудній кишені виявлено: 6 купюр номіналом 20, 2 і 1 грн (грошові кошти на загальну суму 45 грн), службове посвідчення працівника міліції на ім'я ОСОБА_11, картки «Заступник №13», «Заступник» та профспілковий квиток на ім'я ОСОБА_11, сувенірну банкноту, візитні, банківські та дисконтну картки. На відстані 1 м вправо від трупа виявлено частини внутрішніх органів. Довколишня територія поросла травою, осокою, зліва - кущами. На стежці зліва від струмка на відстані 16 м в осоці виявлено хлястик від погон з форменої сорочки з нашаруваннями бурого кольору. На відстані 1,8 м від нього в напрямку поля на стежці виявлено пару чорних шкіряних туфель 41-го розміру зі значними нашаруваннями на всіх їх поверхнях сірої речовини, схожої на бруд, а також виявлена сукняна підстилка сірого кольору. Зі сторони с.Кулачківці вздовж поля та берега струмка є заїжджа грунтова дорога, що веде від дороги між селами Кулачківці та Вишнівка (т.2 а.с.187 - 212). Відповідно до ст.359 КПК України відеозапис слідчої дії переглянуто безпосередньо у судовому засіданні.

Відповідно до протоколу огляду трупа від 01.05.2014, що проводився у морзі Снятинської ЦРЛ, крім вказаних у протоколі (т.2 а.с.187-212) ушкоджень на одягу та тілі ОСОБА_11 зазначено, що на майці трупа виявлено накладення речовини бурого кольору, схожої на кров, а на передній лівій частині майки - пошкодження кутоподібної форми. На трупі також виявлено підштаники чорного кольору, на лівій частині нашарування речовини бурого кольору, в ділянці якого - лінійне пошкодження тканини. На тильній поверхні правої китиці виявлено переривчасте садно (т.2 а.с.213-215).

Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть №41 від 01.05.2014 смерть ОСОБА_11 настала від масивної зовнішньої та внутрішньої кровотечі, обширної рани грудної клітки та лівого стегна (т.2 а.с.216).

З протоколу проведення слідчого експерименту та фототаблиці до нього від 03.05.2014 року (т.3 а.с.24-34) вбачається, що свідок ОСОБА_15, який 30.04.2014 до початку слідчого експерименту надав покази (реєстр матеріалів досудового розслідування, т.1 а.с.6), 03.05.2014 у період з 15 год 20 хв до 16 год 45 хв показав місце на грунтовій дорозі між селами Кулачківці та Вишнівка, де його 28.04.2014 близько 11 год зупинив водій автомобіля «ВАЗ-2106» та в цьому автомобілі знаходилися ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14 та ОСОБА_13, а також напрямок, в якому він на прохання ОСОБА_6 поїхав за вказаним автомобілем своїм автомобілем марки «ВАЗ 21214», щоб допомогти витягти інший автомобіль, який застряг в урочищі «Середнє» в с.Кулачківці Снятинського району. Також цей свідок показав місце, в якому він звернув із вказаної дороги, щоб доїхати до місця, де застряг мікроавтобус марки «Оpel Vivaro» на зарослій травою дорозі в урочищі «Середнє», а також напрямки, в яких він намагався витягти вказаний мікроавтобус; місце, де здійснювалося розкопування грунту та використання домкрату під час буксирування мікроавтобуса його автомобілем «ВАЗ 21214» (Нива) , а також місце, на якому зупинився даний мікроавтобус після його витягнення. Останній передньою частиною спрямований в тому ж напрямку, в якому він рухався до застрягання, а саме в напрямку знаходження листяного дерева.

Під час огляду ділянки грунтової дороги в урочищі «Середнє», що на території с.Кулачківці Снятинського району, на відстані 22 м на схід від листяного дерева, яке росте на обочині цієї дороги, в траві виявлено відрізок шнура світло-коричневого кольору, на обочині в траві - відрізок тросу жовтого кольору, на відстані 19,5 м від дерева на схід виявлено два сліди довжиною 9 м, які ведуть в західному напрямку, утворені шляхом ковзання і розташовані на лівому боці з південної сторони дороги. В західному напрямку зліва від вказаної дороги в траві на обочині виявлено уламок штикової загостреної лопати, пачку від сигарет «Marlboro» та відрізок шнура чорного кольору, які знаходяться на відстані 15,5 м від зазначеного дерева. По ходу огляду місця події зі сходу на захід на правій стороні дороги на відстані 16,5 м від зазначеного дерева виявлено сліди протектора шин. На відстані 8 м від даних слідів в північному напрямку за межами дороги в трав'яному покриві виявлено штикову лопату, загострена частина штика якої відламана, штиком ця лопата направлена в північному напрямку (протоколи огляду місця події від 01.05.2014 та додаткового огляду місця події від 03.05.2014 з фототаблицями, т.2 а.с 229-249).

Також 01.05.2014 у період часу з 18 год 30 хв до 18 год 55 хв у Снятинському РВ УМВС на підставі заяви ОСОБА_10 у присутності понятих оглянуто та вилучено одяг ОСОБА_10 - спортивну куртку червоно-чорного кольору та джинсові штани синього кольору (т.2 а.с.223-228). Суд зауважує, що про проведення вказаної слідчої дії складено протокол огляду місця події, в той час слід було скласти протокол огляду (з відповідною фототаблицею) що, однак, жодним чином не впливає на належність та допустимість даного доказу, оскільки в обидвох випадках мова йде про проведення однієї і тієї ж слідчої дії - огляду відповідно до ст.237 КПК України.

Відповідно до протоколу обшуку від 01.05.2014, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Снятинського районного суду, за місцем проживання ОСОБА_6 вилучено три пари кросівок, український та закордонний паспорт на його ім'я (т.3 а.с.35-39).

Також відповідно до протоколу обшуку від 01.05.2014, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Снятинського районного суду, за місцем проживання ОСОБА_7 вилучено три пари взуття, боксерські рукавиці, студентський квиток, свідоцтво про народження, медичну довідку, закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_7, квитанцію про переказ коштів, інші документи, альбом з фотокартками, 3 сім-карти та 4 обривки аркушів паперу з номерами телефонів, а також предмет, схожий на кастет (т.3 а.с.40-44).

Крім того, відповідно до протоколу обшуку від 01.05.2014 з фототаблицями, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Снятинського районного суду, за місцем проживання ОСОБА_5 вилучено три пари кросівок, свідоцтво про народження на його ім'я та фотоальбом (т.3 а.с.45-57).

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи №41 від 06.06.2014 року, смерть ОСОБА_11 настала від проникаючої колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки зліва, що супроводжувалось масивною зовнішньою та внутрішньою кровотечею, та наступила біля трьох діб до моменту розтину. При дослідженні трупа ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючої колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки зліва, масивна внутрішня та зовнішня кровотеча, сліпа колото-різана рана нижньої третини лівого стегна на передній поверхні; синець правого ока; садна правої щоки та чола, що утворилися прижиттєво. Обидві колото-різані рани утворились від дії колото-ріжучого предмету, яким міг бути ніж. Синець утворився від ударної дії тупого твердого предмету, садна - від ударної дії чи ковзання такого предмету. Для їх спричинення потерпілому було нанесено не менше шести ударів, смерть ОСОБА_11 наступила від нанесення не менше одного удару в грудну клітку. З моменту нанесення ушкоджень до настання смерті пройшло не менше 7-10 хвилин. Також на трупі ОСОБА_11 виявлена обширна рвана рана ділянки м'яких тканин грудної клітки і ребер з відсутністю органів, які утворилися посмертно, про що свідчить відсутність крововиливів в даних ушкодженнях, та ймовірно від зубів тварин. Про послідовність утворення прижиттєвих ушкоджень та встановлення взаємного розташування даних немає (т.3 а.с.96-98).

При судово-токсикологічній експертизі крові ОСОБА_11 метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено, кров з трупа ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО, при судово-гістологічному дослідженні установлено різко виражене малокрів'я нирок, некронефроз, набряк речовини головного мозку, дистелектаз, набряк легень, нерівномірне кровонаповнення судин головного мозку, селезінки (висновки експертів №№571 від 16.05.2014, 489 від 14.05.2014, 545 від 30.05.2014, т.3 а.с.99-101).

Як вбачається з додаткового висновку судово-медичної експертизи №41 дод. від 20.10.2014 року (т.3 а.с.107-111), виявлені на трупі ОСОБА_11 тілесні ушкодження - проникаюча колото-різана рана передньої поверхні грудної клітки зліва, масивна внутрішня та зовнішня кровотеча мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечні для життя в момент їх заподіяння. Колото-різана рана нижньої третини лівого стегна належить до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, а синець правого ока, садна правої щоки, чола - до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку медико-криміналістичної експертизи №103 від 23.05.2014 року та фототаблиць до нього, на шматку шкіри передньої поверхні грудної клітки виявлено фрагмент краю рвано-кусаної рани, яка могла бути заподіяна зубами тварин. На шматку шкіри передньої поверхні лівого стегна виявлена колото-різана рана, яка заподіяна плоским колючо-різаним предметом, що має обушок і лезо, яким міг бути і клинок ножа. На ребрі виявлений край перелому, який міг бути заподіяний зубами тварини. На фрагменті грудної клітки в 2 міжребер'ї зліва на пристінковій плеврі виявлена колото-різана рана, яка заподіяна плоским колючо-ріжучим предметом, який має обушок і лезо, відповідно якій на зовнішній поверхні виявлений дефект м'яких тканин, що заподіяний зубами тварини. Крім того, в ділянці нижнього краю грудини є край перелому, який міг бути заподіяний зубами тварини (т.3 а.с.102-106).

Відповідно до висновку медико-криміналістичної експертизи №124 від 15.07.2014 року, фототаблиць та контактограм до нього, в передній та задній поверхнях куртки та штанів потерпілого виявлені сліди ковзання у вигляді потертості тканини, деформації та сплощення пучків волокон, виявлення частинок піску та глини, що утворилися від ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня землі (дороги). На підошві туфля на ліву ногу виявлено слід ковзання у вигляді ділянки потертості, накладень піску та глини на підошві, що утворились внаслідок ковзання підошви по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня землі (дороги). Три верхні ґудзики сорочки відсутні. В місці знаходження другого та третього ґудзиків зверху наявні сліди відриву. Відриви ґудзиків спричинені внаслідок перерозтягнення тканини тупими предметами. На передній поверхні сорочки зліва, над клапаном лівої нагрудної накладної кишені виявлено фрагмент колото-різаного пошкодження, в ділянці лівого кінця якого є розрив тканини з утворенням дефекту. За розташуванням і напрямком цей фрагмент відповідає колото-різаній рані на пристінковій плеврі в 2-му міжребер'ї зліва, і має подібні деталі будови, тобто рівні краї пошкодження і наявність (як і на пристінковій плеврі) заокругленого правого кінця пошкодження. Тому є підстави вважати, що зазначені фрагмент і рана складають канал пошкодження, що спричинений плоским колючо-ріжучим предметом форми ножа, який має обушок та лезо. Розташування колото-різаного пошкодження на одязі і тілі потерпілого дозволяє вважати, що удар вказаним предметом, який спричинив проникаюче поранення грудної клітки, де розташовані внутрішні органи (легені, серце, аорта, легенева артерія), заподіяний стосовно потерпілого спереду назад. Безпосередньо вправо і донизу від лівої накладної кишені виявлений розріз довжиною 9,5 см, поєднаний з розривами вверх та вниз від розрізу, що заподіяний предметом, який має ріжучий край, таким предметом міг бути і ніж. При цьому від перерозтягнення тканини сорочки могли утворитись і її розриви вверх та вниз від різаного пошкодження, що розташоване на межі з правим краєм лівої накладної кишені. На поверхні лівої накладної кишені сорочки відповідно верхньому кінцю описаного розрізу виявлені два невеликих різаних пошкодження, що розташовані по одній лінії, і не проникають через сорочку, характер яких свідчить, що вони заподіяні ріжучим предметом. В ділянці лівої плечової лямки виявлений її відрив на місці фіксації її ґудзика та розріз на межі з верхньою частиною лівого шва пройми. Відрив утворився від перерозтягнення лямки тупим предметом, а розріз заподіяний ріжучим предметом, яким міг бути ніж. Край розрізу на фрагменті плечової лямки та край розрізу на фрагменті цієї лямки, що залишився на сорочці, збігаються. Крім того, виявлений відрив правої плечової лямки в місці її фіксації до сорочки (ґудзик в цьому місці відсутній), що також утворився внаслідок перерозтягнення лямки тупим предметом. На передній поверхні лівої штанини штанів та підштаників потерпілого виявлені по одному колото-різаному пошкодженню, що спричинені плоским колючо-ріжучим предметом форми ножа, який має обушок та лезо, про що свідчать форма пошкоджень, їх рівні краї, наявність одного кінця заокругленого, а протилежного - гострокутного. За розташуванням описані пошкодження збігаються, відповідають колото-різаним ранам передньої поверхні лівого стегна та утворились від одного удару колючо-ріжучим предметом. Враховуючи розташування зазначених пошкоджень, слід дійти висновку, що вказаний предмет діяв стосовно потерпілого ймовірно в напрямку спереду назад, знизу вверх та зліва направо. Враховуючи подібний характер країв вказаних пошкоджень сорочки, в тому числі лівих плечової лямки і штанини штанів, не виключається, що ці пошкодження могли бути заподіяні одним гострим предметом, яким міг бути ніж. За характером і розташуванням колото-різане пошкодження сорочки над лівою накладною кишенею збігається з проникаючою колото - різаною раною грудної клітки зліва. Колото-різане пошкодження на передній поверхні лівої штанини збігається з колото-різаною раною лівого стегна потерпілого. Враховуючи характер плям крові на одязі, відсутність поздовжніх потьоків крові, слід вважати, що в момент заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень він в основному перебував в горизонтальному положенні. При цьому не виключено, що в момент першого удару (перших ударів) він міг перебувати у вертикальному положенні. Характер і розташування пошкоджень одягу та тілесних ушкоджень свідчать, що в момент їх заподіяння потерпілий був повернутий до нападника передньою поверхнею тіла (т.3 а.с. 112-131).

У слідах на обкладинці посвідчення, службовому посвідченні НОМЕР_9, 4-х банківських платіжних картках, картці клієнта магазину «Вопак», 6-ти грошових банкнотах, вилучених з місця події (01.05.2014 з кишені форменної сорочки ОСОБА_11.), у слідах на лямці від сорочки, у плямах на трусах, майці, сорочці, підштаниках, куртці та штанах, які вилучені з трупа потерпілого ОСОБА_11 знайдена кров людини. Виявлена на вказаних об'єктах кров може належати особі (особам) групи А з ізогемаглютиніном анти-В, а на трусах і майці - особі (особам) групи А з ізогемаглютиніном анти-В або групи АВ ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_11 (висновки експерта №498 від 19.05.2014, т.3 а.с.136-139, №497 від 15.05.2014 т.3 а.с.143-145, №523 від 22.05.2014, т.3 а.с.149-153).

На парі туфель та парі устілок, а також в помарках на пагоні, вилучених 01.05.2014 у полі у с.Кулачківці під час огляду місця події, слідів, подібних на кров, не виявлено. (висновок експерта №500 від 15.05.2014, т.3 а.с.140-142, висновок експерта №496 від 14.05.2014, т.3 а.с. 146-148).

При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук потерпілого ОСОБА_11 знайдено кров та клітини епітеліальної тканини людини, статеву приналежність яких встановити не вдалось. Виявлені кров та клітини могли походити від особи (осіб), в крові яких містяться антигени А і Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження крові та клітин від самого потерпілого ОСОБА_11 (висновок експерта №85 від 22.05.2014, т.3 а.с.154-156).

В слідах на спортивній кофті, вилученій під час огляду автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2, кров не виявлена (висновок експерта № 499 від 14.05.2014, т.3 а.с.157-159).

Також в слідах на штанах та спортивній куртці, добровільно виданих ОСОБА_10 (т.2 а.с.223-228), кров не виявлена (висновок експерта №637 від 03.07.2014, т.3 а.с.167-170).

На наданих дактилоплівках з мікрооб'єктами з рук трупа ОСОБА_11 виявлені одиничні текстильні волокна, придатні для встановлення родової належності з виробами. Вилучені волокна були відокремлені від виробів, в забарвленні яких є відповідні кольори (висновок експерта №09/12-0534 від 04.05.2014, т.3 а.с. 171-174).

Відповідно до висновку експерта №09/12-0530 від 04.06.2014, на наданих дактилоплівках з мікрооб'єктами з сидінь автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 (т.2 а.с.174-186), виявлені текстильні волокна, що придатні для встановлення спільної родової належності з виробами (т.3 а.с. 213-217).

Також на наданих предметах форменого одягу ОСОБА_11 виявлені сторонні волокна-нашарування, що придатні для встановлення спільної родової належності з виробами. Серед волокон, вилучених з сидінь автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2, не виявлено волокон, які мають спільну родову належність з волокнами зі складу за волокном одягу ОСОБА_11 (висновок експерта №09/12-0531 від 05.06.2014, т.3 а.с.175-180).

Відповідно до висновку експерта №09/12-0956 від 29.08.2014, серед волокон з рук трупа ОСОБА_11 не виявлені волокна, які могли б походити з форменого одягу ОСОБА_11 Вилучене з правої руки трупа бавовняне волокно синього кольору має спільну родову належність з волокнами зі складу штанів ОСОБА_10 Дане бавовняне волокно могло бути відокремленим як від штанів ОСОБА_10, так і від іншого джинсового виробу синього кольору (враховуючи, що джинсовий одяг широко розповсюджений). Волокна-нашарування з одягу ОСОБА_10 відрізняться за комплексом ознак від волокон зі складу одягу ОСОБА_11 і не мають спільної родової (групової) належності (т.3 а.с.181-192).

Як вбачається з висновку експерта №09/12-0533 від 05.06.2014, на наданому покривалі, вилученому під час огляду автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2 (т.2 а.с.174-186), виявлено сторонні волокна-нашарування бавовняні, вовняні та хімічні, вилучені волокна придатні для встановлення спільної родової належності з виробами (т.3 а.с.218-222). На наданому форменому одязі потерпілого ОСОБА_11 сторонніх волокон, які могли утворитися від контакту з покривалом, вилученим під час огляду автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2, не виявлено (висновок експерта №09/12-0535 від 05.06.2017, т.3 а.с. 193-198). На наданих штанах ОСОБА_10 виявлене поліактилонітрильне волокно-нашарування світло-коричневого кольору, яке має спільну родову належність з відповідними волокнами покривала (висновок експерта №09/12-0536 від 03.06.2014, т.3 а.с.199-205).

Згідно висновку експерта №09/12-0532 від 06.06.2014, на наданих предметах одягу ОСОБА_10 виявлені сторонні волокна-нашарування, що мають комплекси родових ознак і придатні для встановлення спільної родової належності з виробами. На наданих дактилоплівках з мікрооб'єктами з сидінь автомобіля виявлені текстильні волокна бавовняні, вовняні і хімічні, а також частини волокон. Бавовняні волокна синього кольору (з переходом кольору синьо-білий) мають спільну родову належність з волокнами зі складу штанів ОСОБА_10 і могли бути відокремлені від даних штанів або іншого джинсового виробу синього кольору. Також виявлено інші одиничні волокна, подібні до волокон зі складу штанів ОСОБА_10 (т.3 а.с. 206-212).

На вилучених під час огляду місця події 01.05.2014 (т.2 а.с.229-239) поверхні держака лопати та пачки з-під сигарет «Marlboro» слідів рук не виявлено (висновок експерта №106 та №105 від 19.05.2014, т.3 а.с.223-230).

Два сліди пальців рук, виявлені та вилучені 30.04.2014 за місцем проживання ОСОБА_11 (т.2 а.с.168-173), залишені великим пальцем лівої руки ОСОБА_11 (висновок експерта №103 від 13.05.2014, т.3 а.с.231-237).

Відповідно до висновку експерта №102 від 15.05.2014, 6 з 8 вилучених під час огляду автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2, придатні для ідентифікації особи, залишені не великим пальцем правої руки та не великим, середнім, безіменним пальцями та мізинцем лівої руки потерпілого ОСОБА_11, а іншою особою чи особам. Встановити, чи не залишені ці сліди вказівним, середнім, безіменним пальцями правої руки та вказівним пальцем лівої руки потерпілого ОСОБА_11 неможливо, оскільки відбитки зазначених пальців рук на дактилокарті трупа непридатні для проведення порівняльного дослідження. 2 сліди пальців рук для ідентифікації особи непридатні (т.3 а.с.238-246).

17.05.2014 ОСОБА_5 затримано у м.Львів, цього ж дня у присутності захисника Шкварка П.І. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України (т.3 а.с.81-90).

Вилучені під час затримання ОСОБА_5 2 мобільні телефони, 2 сім-карти, пластикову картку- тримач від сім-карти, аркуш паперу з рукописними написами номерів та контактів оглянуто відповідно до протоколів від 17.05.2014 та 30.05.2014 (т.4 а.с.71-72, 80-81).

Суд зауважує, що відповідно до висновку експерта №257 від 19.05.2014 у ОСОБА_5, який заявив про отримання тілесних ушкоджень у ділянках лоба та колін під час затримання працівниками поліції 17.05.2014 (конкретно обставини не вказував), виявлені тілесні ушкодження: 2 садна у лобній ділянці, 2 садна у ділянці правого колінного суглоба, 3 садна в ділянці лівого колінного суглоба, давністю не менше 2-4 діб; 1 синець на верхній повіці правого ока, 2 синці в ділянці грудної клітки, давністю не менше 5-6 діб; 1 садно в ділянці правої гомілки давністю не менше 7-9 діб до моменту проведення судово-медичної експертизи відповідно. Вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень та могли утворитися як при нанесенні не менше 6-ти ударів тупими твердими предметами в описані вище ділянки, так і при ударах цими ділянками до тупих твердих предметів (т.3 а.с.132-135).

Допитаний з даного приводу свідок ОСОБА_35 суду пояснив, що у 2014 році працював слідчим ГУ НП в Івано-Франківській області. Нетривалий час розслідував дану кримінальну справу, коли на той час підозрювані були у розшуку. ОСОБА_5 працівники поліції затримали у Львові і доставили в Івано-Франківську область, складав протокол затримання особи. Коли приїхав захисник, то під час допиту ОСОБА_5 як підозрюваного, останній відмовився від показів на підставі ст.63 Конституції України. У зв'язку з відсутністю показів ОСОБА_5, слідчий експеримент для перевірки показів ОСОБА_5 не проводився. Не пам'ятає, щоб у ОСОБА_5 були будь-які тілесні ушкодження. Скарг на дії працівників поліції ОСОБА_5 не подавав. Щодо наявності експертизи наявних у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень пояснив, що такі експертизи проводяться для всіх підозрюваних у вчиненні умисного вбивства. Слідчих дій з участю ОСОБА_7 не проводив.

Жодних заяв ОСОБА_5 з визнавальними показами, протоколу слідчого експерименту з участю ОСОБА_5 чи інших доказів, що ґрунтувалися б на його показах, а також скарг ОСОБА_5 на незаконне поводження суду не надано. З висновку судової експертизи наявних у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень від 19.05.2014 вбачається, що тільки частина виявлених тілесних ушкоджень може відповідати часу затримання обвинуваченого: 2 садна у лобній ділянці, 2 садна у ділянці правого колінного суглоба, 3 садна в ділянці лівого колінного суглоба, давністю не менше 2-4 діб (ОСОБА_5 затримано за 2 дні до проведення експертизи). Таким чином, ці тілесні ушкодження могли утворитися і до затримання ОСОБА_5 Інші тілесні ушкодження утворені у ОСОБА_5 до його затримання.

За таких обставин вагомих і узгоджених між собою доказів, які б породили обґрунтовану презумпцію факту жорстокого поводження з обвинуваченим ОСОБА_5, внаслідок чого здобуто докази, добровільність яких є сумнівною, судом не встановлено.

На підставі постанови прокурора відповідно до протоколу відбирання біологічних взірців від 21.07.2014 отримано відбитки пальців лівої та правої руки, а також долонь лівої та правої руки ОСОБА_5 на дактилокарту (т.3 а.с.160-161).

Згідно висновку експерта №170 від 31.07.2014, 6 слідів пальців рук, виявлені та вилучені під час огляду автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2, залишені не ОСОБА_5, а іншою особою чи особами (т.4 а.с. 1-7).

Кров ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. У вилучених під час затримання ОСОБА_5 17.05.2014 одязі: помарках на футболці, куртці ОСОБА_5 крові не виявлено, на штанах ОСОБА_5 слідів, подібних на кров, не виявлено (висновок експерта №527 від 19.05.2014, а.с. 162-163, висновок експерта №528 від 22.05.2014, т.3 а.с. 164-166).

Як вбачається з висновку експерта №255 від 27.05.2014, слід взуття, виявлений на поверхні формених штанів потерпілого ОСОБА_11 під час огляду місця події (т.2 а.с.187 - 212), придатний для ідентифікації тільки за груповою належністю. Встановити, взуттям якого розміру залишений вказаний слід, а також який механізм його утворення (залишений він у процесі ходьби, бігу чи удару ногою), неможливо. Даний слід залишений не наданим на дослідження взуттям - будь-яким із 9-ти пар взуття, вилученого під час обшуку житла ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_36 (т.4 а.с.8-23). Також вказаний слід взуття залишений не наданим на дослідження взуттям - парою кросівок біло-синього кольору марки «Fishman», вилученим під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_5, що підтверджується висновком експертизи №283 від 12.06.2014 (т.4 а.с.42-49).

Сліди транспортного засобу (засобів), зафіксовані за допомогою гіпсових зліпків, виявлені та вилучені під час огляду місця події (грунтової дороги між селами Кулачківці та Вишнівка Снятинського району), придатні для ідентифікації тільки за груповою належністю. Встановити тип протектора колеса шини, модель транспортного засобу, одним чи декількома транспортними засобами залишені сліди, чи відобразилися на них індивідуальні ознаки, за якими можна було б ідентифікувати шину, якою вони залишені, неможливо (висновок експерта №256 від 22.05.2014, т.4 а.с. 24-31).

Уламок металевої пластини напівокруглої форми до відділення був частиною круглокінцевої лопати. Даний уламок і пошкоджене полотно металевої частини лопати, виявлені та вилучені під час огляду місця події, раніше складали одне ціле та були сільськогосподарським інвентарем - круглокінцевою лопатою. Надані предмети розділені в результаті відламу, спричиненого за рахунок значного динамічного навантаження (натиску тощо) або тривалого впливу експлуатаційного характеру (згинання - розгинання) (висновок експерта №257 від 30.05.2014, т.4 а.с. 34-40).

За результатами проведеного 19.11.2014 у період часу з 17 год 20 хв до 18 год 45 хв на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19.11.2014 обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 в приміщенні будинку по АДРЕСА_2 в спальній кімнаті у викопаній під дерев'яною підлогою ямі розмірами 1,5 х1,5 м виявлено підозрюваного ОСОБА_6 Крім того, в даному господарстві виявлено та вилучено штани джинсові чоловічі темно-синього кольору з написом «VARX AR» та чоловічу сорочку на довгий рукав у клітинку чорного, білого, голубого та сірого кольорів. При цьому ОСОБА_6 вказав, що саме в цей одяг він був одягнутий в ніч з 27.04. на 28.04.2014 року та в день, коли мав місце конфлікт з потерпілим ОСОБА_11 (т.4 а.с. 172-177).

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, датоване 01.05.2014, ОСОБА_6 вручено 19.11.2014 о 22 год 00 хв та підписано захисником Кінаш М.А. о 00 год 30 хв (т.4 а.с.178-179).

При цьому стороною обвинувачення надано суду власноручно написану ОСОБА_6 заяву від 19.11.2014, за змістом якої останній надав визнавальні покази у вчиненні інкримінованого злочину (т.4 а.с.171). Зважаючи на те, що усупереч вимог ст.52 КПК України вказану заяву отримано від особи, що мала статус підозрюваного у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину за відсутності захисника, вказаний доказ згідно п.3 ч.2 ст.87 КПК України є недопустимим як такий, що отриманий з порушенням права особи на захист, а тому судом при ухваленні судового рішення не враховується.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 20.11.2014, що проводився з участю підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника Кінаш М.А., експерта НДЕКЦ ОСОБА_37 та понятих, яким роз'яснено їх права та обов'язки, та з застосуванням відеофіксації, з метою перевірки і уточнення відомостей, викладених у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 20.11.2014, останній детально пояснив та показав на місцевості обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_11, вжиті заходи для приховання трупа ОСОБА_11, а також ножа - знаряддя злочину, а також вказав на місце застрягання автомобіля. Зауваження до слідчої дії від учасників не надходили (т.4 а.с.181-188). Диск із відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 (т.4 а.с.235) оглянуто та визнано речовим доказом (т.4 а.с.224-225). Відтворення відеозапису цієї слідчої дії здійснено безпосередньо у судовому засіданні.

Відповідно до висновку експерта №125 від 20.11.2014, у ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження у виді садна живота, яке утворилося від дії тупого твердого предмета і відноситься до легких тілесних ушкоджень (т.4 а.с. 192-193).

На підставі постанови прокурора від 21.11.2014 згідно протоколів отримання зразків для експертизи від 25.11.2014, отримано біологічні зразки для експертизи - зразок крові та взірці відбитків пальців рук та долонь обох рук ОСОБА_6 (т.4 а.с.189-191).

Кров ОСОБА_6 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО, на сорочці та джинсах ОСОБА_6 слідів, схожих на кров, не знайдено (висновки експертиз №1042 від 25.11.2014, №1043 від 02.12.2014, т. 4 а.с.194-198).

Як вбачається з висновку експерта №271 від 28.11.2014, один із слідів пальця руки, виявлений та вилучений в ході огляду автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_2, залишений безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_6, 5 слідів залишені не ОСОБА_6, а іншою особою чи особами, 2 сліди пальців рук непридатні для ідентифікації особи (т.4 а.с.199-209).

Серед волокон з рук трупа ОСОБА_11 не виявлені волокна, які могли походити з одягу ОСОБА_6 Серед вилучених з форменого одягу трупа ОСОБА_11 та з сидінь автомобіля волокон виявлено бавовняні волокна (частини волокон) синього кольору, які мають комплекс співпадаючих ознак з відповідними волокнами зі штанів ОСОБА_6 Дані волокна могли бути відокремлені як від штанів ОСОБА_6, так і від іншого джинсового одягу синього кольору. Серед волокон, вилучених з рук трупа ОСОБА_11, форменого одягу трупа та з сидінь автомобіля, волокон, які походять від сорочки ОСОБА_6, не виявлено (висновок експерта №09/12-1415 від 26.12.2014, т.4 а.с.210-218).

Також у даному кримінальному провадженні на підставі відповідних ухвал слідчих суддів Снятинського районного суду та Івано-Франківського міського суду надано тимчасовий доступ до інформації, що знаходилася у операторів мобільного зв'язку за контактами обвинувачених та даними радіорозвідки на місці події (т.4 а.с. 62-70, 73-79, 82-110).

Відповідно до протоколів №10/3209 та №10/3207 від 04.06.2014 та стенограм до них, на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду Івано-Франківської області №1048т та №1052т від 01.05.2014 та на виконання доручень слідчого проведено НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за номером мобільного телефону НОМЕР_6, яким користувався ОСОБА_31, 1960 р.н., та за номером мобільного телефону НОМЕР_7, яким користується ОСОБА_38, 1961 р.н. (батьки обвинуваченого ОСОБА_7.). З розмов вбачається, що батьки обвинуваченого ОСОБА_7 з іншими особами обговорювали інформацію, яка поширювалася серед мешканців села, спільних знайомих та родичів щодо обставин вбивства ОСОБА_11, версій розвитку та учасників події, проведених слідчих дій, у тому числі затримання одного з підозрюваних у м.Львів, залучення захисників, а також що ОСОБА_7 знаходиться у розшуку, покинув територію України і шукатимуть його довгі роки (т.4 а.с.164-171).

Відповідно до протоколу затримання особи вбачається, що ОСОБА_7 був оголошений в міжнародний розшук, затриманий для екстрадиції на території Швейцарії 24.09.2016 та фактично доставлений до місця досудового розслідування 25.03.2017 з Швейцарської Республіки (т.11 а.с.218-219, т.12 а.с.44-49).

З рапорта чергового, зареєстрованого 02.03.2017 за №493 у ЖЄО Снятинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області вбачається, що 02.03.2017 о 15 год 48 хв у чергову частину зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила, що знайшла ніж, яким, на її думку, вбили її брата у 2014 році (т.12 а.с.8).

З протоколу огляду місця події від 02.03.2017 з фототаблицями вбачається, що місцем події є урочище «Біла», яке знаходиться поза межами населеного пункту с.Кулачківці між с.Кулачківці та с.Вишнівка Снятинського району. При огляді прилеглої до пам'ятника загиблому працівнику ОВС ОСОБА_11 території на відстані 20 м від пам'ятника на лівому березі безіменного струмка в траві виявлений предмет, ззовні схожий на ніж, який руків'ям направлений вверх, а лезо даного предмета знаходиться у траві. Загальна довжина предмета - 265 мм, довжина руків'я - 94 мм пластмасової частини та 32 мм металевої частини, довжина леза - 139 мм, максимальна ширина леза - 29 мм. Виявлений предмет вилучено та опечатано (т.12 а.с.9-14), а у подальшому ухвалою слідчого судді на нього накладений арешт (т.12 а.с.15).

Відповідно до висновку експерта №95 від 27.04.2017 з фототаблицею, колото-різане пошкодження передньої поверхні лівої штанини штанів і відповідна йому колото-різана рана передньої поверхні лівого стегна потерпілого могли бути заподіяні клинком ножа, поданого на експертизу. За розташуванням і напрямком фрагмент колото-різаного пошкодження сорочки відповідає колото-різаній рані на пристінковій плеврі в 2-му міжребір'ї зліва потерпілого і має подібні з нею деталі будови (рівні краї пошкодження і наявність, як і на пристінковій плеврі, заокругленого правого кінця пошкодження). Крім того, рана на пристінковій плеврі відповідає за довжиною експериментальним колото-різаним ранам, заподіяним клинком ножа, поданого на експертизу, тому не виключається можливість заподіяння зазначеного фрагмента колото-різаного пошкодження сорочки і відповідної рани на пристінковій плеврі потерпілого клинком ножа, поданого на експертизу (т.12 а.с.16-22).

Як вбачається з висновку експерта №51 від 10.05.2017, при дослідженні слідів на ножі, вилученому під час огляду місця події 02.03.2017, кров та клітинні елементи людини не виявлені (т.12 а.с. 23-25).

Представлений на дослідження ніж, вилучений під час огляду місця події 02.03.2017, не є холодною зброєю. Даний ніж виготовлений по типу туристичних ножів, які не відносяться до холодної зброї, а є ножем господарсько-побутового призначення. Ніж виготовлений промисловим способом (висновок експерта №1.2-234/17 від 11.05.2017, т.12 а.с. 26-31).

Відповідно про протоколу проведення слідчого експерименту від 10.05.2017 та фототаблиць до нього, свідок ОСОБА_30, що був допитаний до початку цієї слідчої дії (реєстр матеріалів досудового розслідування, т.8 а.с.9), у присутності понятих для перевірки та уточнення відомостей вказав на поворот до с.Вишнівка, у який він звернув, щоб об'їхати полем і не зустрітися з працівниками поліції; поворот на грунтову дорогу, прямуючи до пагорба, на якому бачив трактор, та напрямок свого руху; місце знаходження мікроавтобуса сріблястого кольору; місце, де троє незнайомих чоловіків спричиняли тілесні ушкодження чоловікові у форменому одязі; напрямок, у якому намагався тікати чоловік у форменому одязі, однак шкутильгав на одну ногу і постійно падав; місце, де повніший чоловік спричинив удари у грудну клітку чоловікові у форменому одязі, в той час, як двоє інших чоловіків тримали останнього попід руки. Суд зауважує, що згідно протоколу, вказана слідча проводилася із застосуванням технічних засобів фіксації - фотокамери марки «LG», що підтверджує саме здійснення фотозйомки, а не відеофіксації цієї слідчої дії, а тому до протоколу долучено фототаблицю, а не відеозапис цієї слідчої дії (т.12 а.с.32-41).

У судовому засіданні також оглянуто речові докази, зокрема, обкладинку для посвідчення зі шкіри коричневого кольору; службове посвідчення; банківські платіжні картки; картка клієнта мережі магазинів «Вопак»; 6 гривневих банкнот; лямка від сорочки, на яких наявні сліди крові; описані у висновку експерта №257 від 30.05.2014 року уламок та пошкоджене полотно металевої частини штикової лопати, які раніше складали одне ціле - круглокінцеву лопату; одяг, вилучений з трупа потерпілого ОСОБА_11, на якому наявні колото-різані, різані пошкодження та плями крові; а також ніж, вилучений з місця події. Під час огляду одягу та взуття, вилученого в обвинувачених, обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що у зв'язку з давністю подій не може пригадати, у який одяг та взуття був одягнений у день події, а ОСОБА_6 - що був одягнутий у одяг, який визнаний речовими доказами, однак цей одяг вилучено під час його затримання через декілька місяців після подій, за цей час ймовірно одяг було випрано.

Оглянуті речові докази мають ознаки, вказані у відповідних протоколах огляду та висновках експертиз. Невідповідностей не встановлено.

Відповідно до визначеного порядку дослідження доказів, у судових засіданнях 16.09.2019 та 26.09.2019 було досліджено документи - матеріали справи (т.1-11), які були долучено до матеріалів справи під час судового розгляду вказаного кримінального провадження у 2015 - 2019 роках іншими судами, зокрема щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з ухваленням вироку Коломийського районного суду Івано-Франківської області.

Після дослідження вказаних доказів прокурором було повідомлено, що у рамках розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_7, матеріали щодо якого у зв'язку з розшуком було виділено в окреме провадження, у 2017 році було отримано нові докази, які відповідно до вимог ст.290 КПК України було відкрито стороні захисту у цьому провадженні - обвинуваченому ОСОБА_7 та його захиснику Халусу А.Г. Обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 за п.12 ч.2 ст.115 КК України 18.05.2017 скеровано до суду, а у подальшому кримінальні провадження щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 об'єднано у одне провадження.

Тому за клопотанням захисника Мнишенко І.Є. 26.09.2019 судом відкладено розгляд кримінального провадження на підставі ч.11 ст.290 КПК України для забезпечення права обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх захисників на ознайомлення з додатковими матеріалами, отриманими у межах розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_7 під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6

У судовому засіданні 08.10.2019 стороною захисту підтверджено здійснення відкриття прокурором вказаних матеріалів, після чого судом згідно ст.358 КПК України проведено дослідження наданих документів та долучено їх до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до ч.9 ст.290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Обов'язку подання суду стороною провадження письмового підтвердження наданого доступу до додаткових матеріалів чинний КПК України не містить.

За таких підстав твердження захисника Мнишенко І.І. та обвинуваченого ОСОБА_5 про недопустимість доказів, отриманих у 2017 році у межах розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_7, є неправозгідним.

Оцінюючи кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає наступне.

Як вбачається з показів обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також свідка ОСОБА_10, у ніч з 27 на 28.04.2014 вони відпочивали, в тому числі у клубі в смт.Гвіздець Коломийського району, де ОСОБА_6 та ОСОБА_10 вживали алкогольні напої, внаслідок чого у подальшому знаходилися у стані алкогольного сп'яніння.

Також показами обвинувачених, свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_21, протоколом слідчого експерименту від 01.05.2014 зі свідком ОСОБА_10 (т.3 а.с.1-33) підтверджено, що 28.04.2014 вранці (орієнтовно о 7 годині) на зупинці у с.Балинці Снятинського району у автомобіль «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, в якому знаходилися ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, на пропозицію доїхати у смт.Заболотів сів одягнений у формений одяг ОСОБА_11 У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 одразу розпочав сварку з ОСОБА_11, обвинувачений ОСОБА_5 повернув на грунтову дорогу у с.Вишнівка, а свідок ОСОБА_10, не бажаючи приймати участь у з'ясуванні стосунків, за кілька хвилин вийшов з автомобіля за поворотом на грунтову дорогу в поле, що знаходиться на відстані приблизно 1 км від місця посадки ОСОБА_11, вирішивши дійти додому пішки через два села, ліс і поле.

В той же час, з показів обвинуваченого ОСОБА_6, ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_21 встановлено, що ОСОБА_11 сів у мікроавтобус «Опель Віваро» на пропозицію обвинуваченого ОСОБА_6, а не ОСОБА_5, як це вказано в обвинувальному акті.

Перебування вказаних осіб в автомобілі також підтверджується протоколом огляду автомобіля «Opel Vivaro», д.н.з НОМЕР_2, згідно якого виявлено та вилучено покривала, мікрооб'єкти та сліди пальців рук (т.2 а.с.174-186), а також вказаними вище висновками експертиз, згідно яких на наданих штанах ОСОБА_10 виявлене поліакрилонітрильне волокно-нашарування світло-коричневого кольору, яке має спільну родову належність з відповідними волокнами покривала з цього автомобіля (т.3 а.с.199-205), на наданих дактилоплівках з мікрооб'єктами з сидінь автомобіля виявлені, зокрема, текстильні волокна бавовняні, вовняні синього кольору (з переходом кольору синьо-білий), що мають спільну родову належність з волокнами зі складу штанів ОСОБА_10 і могли бути відокремлені від даних штанів або іншого джинсового виробу синього кольору. Також виявлено інші одиничні волокна, подібні до волокон зі складу штанів ОСОБА_10 (т.3 а.с. 206-212), один із слідів пальця руки, вилучений з вказаного автомобіля, залишений безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_6 (т.4 а.с.199-209).

Слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_10 для перевірки його попередньо наданих показів на місці проведено 01.05.2014 з 09 год 40 хв до 11 год 00 хв, під час якого ОСОБА_10 вказав маршрут пересування автомобіля «Opel Vivaro» під керуванням ОСОБА_5 з пасажирами ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_11, а також напрямок, у якому цей автомобіль продовжив рух грунтовою дорогою після того, коли він залишив автомобіль (т.3 а.с.1-13).

У подальшому під час огляду вказаної ОСОБА_10 польової дороги 01.05.2014 у період часу з 11 год 20 хв до 11 год 50 хв виявлено та вилучено погон світло-синього кольору (для форменої сорочки працівника поліції) з двома зірками, що позначають звання «прапорщик міліції» (т.2 а.с.217-222).

Аналогічно, з показів обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також свідків ОСОБА_13, ОСОБА_27 (до зміни імені - ОСОБА_14.) та ОСОБА_15 вбачається, що близько 9-10 год ранку у понеділок після Провідної неділі у 2014 році обвинувачений ОСОБА_5 зателефонував свідку ОСОБА_13 з проханням допомогти витягнути автомобіль «Opel Vivaro» під керуванням ОСОБА_5, що забуксував на грунтовій дорозі з с.Кулачківці у напрямку с.Вишнівка. На час приїзду свідків ОСОБА_13, ОСОБА_27, а у подальшому - ОСОБА_15 на грунтовій дорозі біля автомобіля були тільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 на той час не було.

Слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_13 для перевірки його попередньо наданих показів на місці проведено 01.05.2014 з 12 год до 13 год 20 хв, під час якого ОСОБА_13 вказав ділянку грунтової дороги в урочище «Середнє», що в с.Кулачківці Снятинського району, що знаходиться на відстані 6 км від центральної дороги - місце, куди він на прохання обвинуваченого ОСОБА_5 приїхав з ОСОБА_14, щоб допомогти витягти мікроавтобус марки «Opel Vivaro» ОСОБА_5, що застряг. Вказав місце застрягання мікроавтобуса ОСОБА_5, сліди протекторів шин, а також напрямок, у якому вони намагалися витягти мікроавтобус (т.3 а.с. 14-23).

Під час огляду огляду місця події неподалік вказаного свідком ОСОБА_13 місця застрягання автомобіля «Opel Vivaro», що проведено невідкладно після цього слідчого експерименту, 01.05.2014 у період часу з 13 год 40 хв до 16 год 03 хв виявлено на дні струмка на відстані 2 метри від стежки зліва від грунтової дороги труп потерпілого ОСОБА_11 з тілесним ушкодженнями, на відстані від нього - пару чорних шкіряних туфель та хлястик від погон з форменої сорочки.

У частині посилання захисника на недопустимість на підставі ч. 4 ст. 95 КПК України протоколу слідчого експерименту, проведеного з обвинуваченим ОСОБА_6 20.11.2014 у присутності захисника Кінаш М.А., суд зауважує, що положення цієї норми слід тлумачити в системному зв'язку з ч. 1 ст. 95 КПК України, яка указує, що розуміється під показаннями в цій статті - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Тому в розумінні положень ст. 95 КПК України протокол слідчого експерименту не може бути автоматично визнаний недопустимим, а навпаки він може вважатися доказом в силу ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 01.02.2018 (справа №197/433/15-к), оцінка протоколу слідчого експерименту, в якому зазначені пояснення підозрюваного, які він в подальшому змінив під час судового розгляду, має оцінюватися судом особливо прискіпливо та критично з урахуванням того, чи є цей доказ винуватості особи єдиним, маючи вирішальне значення в даному кримінальному провадженні, або навпаки підтверджується сукупністю інших переконливих доказів, чи посилався обвинувачений на примусовий характер цих показань і наскільки переконливими є докази та обставини, що підтверджують ці його скарги тощо.

Також, відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду у справі №740/3597/17 (провадження №51-6070кмо19) заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням установленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.

У даному кримінальному провадженні доводи ОСОБА_6 про застосування до нього недозволених заходів психологічного та фізичного тиску не знайшли свого підтвердження, а протокол слідчого експерименту, відеозапис якого переглянуто безпосередньо у судовому засіданні, свідчить про те, що покази обвинуваченим ОСОБА_6 надавалися ініціативно і добровільно у присутності захисника без будь-якого тиску.

Зважаючи на надане детальне пояснення ОСОБА_6 обставин вбивства ОСОБА_11, вказання місця застрягання автомобіля «Opel Vivaro» ОСОБА_5, яке відповідає місцю застрягання автомобіля згідно протоколу огляду місця події від 01.05.2014, додаткового огляду місця події від 03.05.2014 (т.2 а.с.229-249), а також встановленим під слідчих експериментів зі свідками ОСОБА_13 (т.3 а.с.1-13) та свідком ОСОБА_15 (т.3 а.с.24-34); приймаючи до уваги, що вказане ОСОБА_6 місце вбивства ОСОБА_11 відповідає місцю виявлення трупа потерпілого згідно протоколу огляду місця події від 01.05.2014 (т.2 а.с.187-212), враховуючи покази, надані обвинуваченим ОСОБА_6 безпосередньо у судовому засіданні, що безумовно свідчить про те, що ОСОБА_6 був учасником вбивства ОСОБА_11

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ствердили, що дійсно в автомобілі «Opel Vivaro», що в подальшому застряг між селами на грунтовій дорозі, знаходився ОСОБА_11 При цьому ОСОБА_7 зазначив, що коли прокинувався від застрягання автомобіля, то ОСОБА_6 і ОСОБА_11 вже не було. Оскільки поспішав їхати за кордон, то залишив ОСОБА_5 одного вирішувати, як витягнути автомобіль з польової дороги. ОСОБА_5 ствердив, що залишився біля автомобіля, а ОСОБА_6 та ОСОБА_11 пішли шукати в полі допомогу, згодом ОСОБА_6 повернувся до авто сам, сказав, що ОСОБА_11 теж пішов.

ОСОБА_6 ствердив, що він з ОСОБА_11 пішов вниз полем шукати трактор, сварилися по дорозі, потім почали битися, перший удар наніс йому ОСОБА_11, другий - він ОСОБА_11, від якого той впав. Побачив у себе в правій руці ніж в крові, зрозумів, що вдарив ОСОБА_11 ножем, ніж викинув. Зрозумів, що вбив ОСОБА_11. Тіло не прикривав і не переміщав. Був у стані алкогольного сп'яніння, а тому не пам'ятає кількість нанесених ним ударів, нанесення удару ножем у ногу ОСОБА_11, відрізання погону, однак не виключає цього.

Як вбачається з висновку медико-криміналістичної експертизи №124 від 15.07.2014, враховуючи подібний характер країв пошкоджень сорочки потерпілого ОСОБА_11, в тому числі лівих плечової лямки, і штанини штанів, не виключається, що ці пошкодження могли бути заподіяні одним гострим предметом, яким був ніж (т.3 а.с.112-131). При цьому представлений на дослідження ніж, вилучений під час огляду місця події від 02.03.2017, виготовлений по типу туристичних ножів і є ножем господарсько-побутового призначення (т.12 а.с.26-31). Відповідно до висновку експерта №95 від 27.04.2017 колото-різане пошкодження передньої поверхні лівої штанини штанів і відповідна йому колото-різана рана передньої поверхні лівого стегна потерпілого могли бути заподіяні клинком ножа, поданого на експертизу. Рана на пристінковій плеврі відповідає за довжиною експериментальним колото-різаним ранам, заподіяним клинком ножа, поданого на експертизу, тому не виключається можливість заподіяння зазначеного фрагмента колото-різаного пошкодження сорочки і відповідної рани на пристінковій плеврі потерпілого клинком ножа, поданого на експертизу (т.12 а.с.16-22).

Також суд звертає увагу, що серед вилучених з форменого одягу трупа ОСОБА_11 виявлено бавовняні волокна (частини волокон) синього кольору, які мають комплекс співпадаючих ознак з відповідними волокнами зі штанів ОСОБА_6 (висновок експерта №09/12-1415 від 26.12.2014, т.4 а.с.210-218).

Не ставлячи під сумнів покази обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що саме у нього був ніж (який, з його показів, мав при собі з поїздки на природу 27.04.2014) і що саме він спричинив ОСОБА_11 ножове поранення грудної клітки зліва, враховуючи, що згідно зазначеного висновку експертизи №124 від 15.07.2014 та №95 від 27.04.2017 ушкодження сорочки і штанів, яким відповідають рани на пристінковій плеврі грудної клітки і передньої поверхні лівого стегна потерпілого могли бути спричинені одним гострим предметом, у тому числі клинком ножа, поданого на експертизу, суд вважає доведеним, що саме ОСОБА_6 спричинено потерпілому ОСОБА_11 також і сліпу колото-різану рану нижньої третини лівого стегна.

В той же час покази обвинуваченого ОСОБА_6 щодо вчинення ним вбивства ОСОБА_11 одноособово, надані у судовому засіданні, суд оцінює критично як такі, що повністю спростовані дослідженими у судовому засіданні доказами та спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин - вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, - у співучасті з обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Обвинувачений ОСОБА_7, захисники Халус А.Г. та Мнишенко І.Є. у судових дебатах вказали на незначну кількість нанесених потерпілому ударів - 6, що, на їх переконання, спростовує доводи прокурора згідно обвинувального акта про бійку ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ОСОБА_11, під час якої обвинувачені наносили удари по голові та тілу потерпілого, а також покази свідка ОСОБА_30

В той же час, як вбачається з висновку судово-медичної експертизи №41 від 06.06.2014, для їх спричинення потерпілому було нанесено не шість ударів, як вказує сторона захисту, а не менше шести ударів, смерть ОСОБА_11 наступила від нанесення не менше одного удару в грудну клітку. Також суд зауважує, що на трупі ОСОБА_11 виявлена обширна рвана рана ділянки м'яких тканин грудної клітки і ребер з відсутністю органів, які утворилися посмертно ймовірно від укусів тварин, що фактично виключає можливість встановлення тих тілесних ушкоджень та кількості ударів, на місці яких у подальшому утворилася обширна рвана ділянка м'яких тканин грудної клітки і ребер з відсутністю внутрішніх органів.

З висновку медико-криміналістичної експертизи №124 від 15.07.2014 року, фототаблиць та контактограм до нього, в передній та задній поверхнях куртки та штанів потерпілого виявлені сліди ковзання у вигляді потертості тканини, деформації та сплощення пучків волокон, виявлення частинок піску та глини, що утворилися від ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня землі (дороги). На підошві туфля на ліву ногу виявлено слід ковзання у вигляді ділянки потертості, накладень піску та глини на підошві, що утворились внаслідок ковзання підошви по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня землі (дороги). Три верхні ґудзики сорочки відсутні. В місці знаходження другого та третього ґудзиків зверху наявні сліди відриву. Відриви ґудзиків спричинені внаслідок перерозтягнення тканини тупими предметами. При цьому від перерозтягнення тканини сорочки могли утворитись і її розриви вверх та вниз від різаного пошкодження, що розташоване на межі з правим краєм лівої накладної кишені. В ділянці лівої плечової лямки виявлений її відрив на місці фіксації її ґудзика та розріз на межі з верхньою частиною лівого шва пройми. Відрив утворився від перерозтягнення лямки тупим предметом, а розріз заподіяний ріжучим предметом, яким міг бути ніж. Край розрізу на фрагменті плечової лямки та край розрізу на фрагменті цієї лямки, що залишився на сорочці, збігаються. Крім того, виявлений відрив правої плечової лямки в місці її фіксації до сорочки (ґудзик в цьому місці відсутній), що також утворився внаслідок перерозтягнення лямки тупим предметом (т.3 а.с. 112-131).

З огляду на вказаний висновок експертизи щодо виявлених слідів ковзання на передній та задній поверхнях куртки та штанів потерпілого, а також на підошві туфля, враховуючи покази ОСОБА_6 про те, що після вбивства ОСОБА_11 труп не переміщав, положення трупа не змінював, а вказане ОСОБА_6 місце вбивства ОСОБА_11 відповідає місцю виявлення трупа згідно протоколу огляду місця події, суд вважає доведеним факт перетягування ОСОБА_11 до моменту заподіяння йому тілесного ушкодження у виді проникаючої колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки зліва.

Крім того, відповідно до протоколу огляду трупа від 01.05.2014, що проводився у морзі Снятинської ЦРЛ, крім вказаних у протоколі (т.2 а.с.187-212) ушкоджень на одягу та тілі ОСОБА_11 зазначено, що на тильній поверхні правої китиці трупа виявлено переривчасте садно (т.2 а.с.213-215).

При цьому суд зауважує, що згідно показів учасників ОСОБА_6 та ОСОБА_11 були приблизно однакового росту, ОСОБА_11 худіший від ОСОБА_6, однак ОСОБА_11, будучи працівником правоохоронного органу, мав фахову фізичну підготовку, а ОСОБА_6, з його ж показів, знаходився у стані сильного алкогольного сп'яніння. Таким чином, подолання опору потерпілого ОСОБА_11 та його волочіння як задньою, так і передньою поверхнею тіла неможливо було здійснити ОСОБА_6 одноособово.

Також згідно вказаного висновку медико-криміналістичної експертизи №124 від 15.07.2014, враховуючи характер плям крові на одязі, відсутність поздовжніх потьоків крові, слід вважати, що в момент заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень він в основному перебував в горизонтальному положенні. При цьому не виключено, що в момент першого удару (перших ударів) він міг перебувати у вертикальному положенні. Характер і розташування пошкоджень одягу та тілесних ушкоджень свідчать, що в момент їх заподіяння потерпілий був повернутий до нападника передньою поверхнею тіла.

За таких обставин суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 спільно після нанесення ОСОБА_11 ОСОБА_6 колото-різаної рани стегна перетягнули ОСОБА_11 до потічка між селами, а у подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_7 утримували ОСОБА_11 у той час, коли ОСОБА_6 наніс ОСОБА_11 один удар ножем в грудну клітку зліва,

В той же час суд зауважує, що у судовому засіданні не підтверджено утримування ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ОСОБА_11 саме у вертикальному положенні у момент нанесення ОСОБА_6 удару ножем у грудну клітку. Як вже вказував суд, враховуючи характер плям крові на одязі, відсутність поздовжніх потьоків крові, слід вважати, що в момент заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень він в основному перебував в горизонтальному положенні.

Зважаючи на масивну внутрішню та зовнішню кровотечу внаслідок проникаючої колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки зліва, ОСОБА_11 помер на місці.

Вчинення вбивства ОСОБА_11 групою осіб підтверджується також показами свідка ОСОБА_30, згідно яких останній в день події, проїжджаючи боковою дорогою попри ту, що йде у с.Вишнівка, бачив на верхній дорозі мікроавтобус металічного кольору, десь 300-350 метрів від мікроавтобуса внизу у полі ближче до нього було 4 хлопці, 1 з яких у синьому костюмі. Троє хлопців ловили того, що в синьому костюмі, били руками і ногами, знущалися. Той, що в костюмі, тікав, повз, виривався, коли впав, то підняли і всі били руками і ногами. Коли підняли, один з них вдарив того, що в синьому костюмі, в грудну клітку. Кількість ударів не рахував. Має добрий зір, але впізнати осіб не зможе, бо були далеко. Одяг їх теж був звичайний, пам'ятає тільки синій формений костюм того хлопця, що виривався і тікав. Не зупинявся і не втручався в бійку, щоб і його не побили, а коли ближче під'їхав до трактора, то вже події з-за пагорба не міг бачити.

Як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 10.05.2017 (т.12 а.с.32-41), покази свідка ОСОБА_30 перевірено безпосередньо на місці. Вказане ним місце знаходження мікроавтобуса сірого кольору відповідає місцю застрягання автомобіля ОСОБА_5 згідно протоколу огляду місця події від 01.05.2014 та додаткового огляду місця події від 03.05.2014 (т.2 а.с.229-249), а також протоколам слідчих експериментів з обвинуваченим ОСОБА_6 (т.4 а.с.181-188, а.с. 235), зі свідками ОСОБА_13 (т.3 а.с.1-13) та свідком ОСОБА_15 (т.3 а.с. 24-34).

При цьому суд звертає увагу, що під час допиту свідка ОСОБА_30 безпосередньо у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 ствердив, що на час події він був одягнутий у червону спортивну куртку, а тому свідок, якщо б справді їх тоді бачив, то запам'ятав би це.

Згідно п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 07.02.2003 року №2, вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п.12 ч.2 ст. 115 КК) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання. За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об'єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу. З урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють убивство за попередньою змовою, до таких дій належать: застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть; подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це; ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу тощо.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №710/439/17, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб'єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин. Як впливає із ч.2 ст.28 КК України, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об'єкта злочину, його характеру місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо. Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці. При цьому конклюдентними вважають мовчазні дії, з яких можна зробити висновок про дійсні наміри особи. Це, наприклад, обмін жестам, мімікою, певними рухами, внаслідок чого дії співучасників стають узгодженими.

Крім того, суд зауважує, що згідно показів обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_29, 28.04.2014 в другій половині дні ОСОБА_5 залишив мікроавтобус «Opel Vivaro» не на подвір'ї за своїм місцем проживання, а у дворі односельчанина - свідка ОСОБА_29, вказавши, що на кілька днів. До того обвинувачений ОСОБА_5 залишав автомобіль у свідка ОСОБА_29 двічі, коли йшов на город, але жодного разу до цього не залишав їм ключі від мікроавтобуса. Наступного дня свідок ОСОБА_29 з братом вказаним мікроавтобусом їздив за покупками, тоді поліція і вилучила мікроавтобус ОСОБА_5 Сам ОСОБА_5 ввечері 28.04.2014 поїхав у м.Львів, де і був затриманий 17.05.2014.

Цього ж дня, 28.04.2014, виїхав за межі України і обвинувачений ОСОБА_7 Як вбачається з показів обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та власне ОСОБА_7, а також свідків ОСОБА_13, ОСОБА_27, ОСОБА_15, на час прибуття свідків для допомоги у витягуванні мікроавтобуса ОСОБА_5, що застряг на польовій дорозі поблизу місця вбивства ОСОБА_11, ОСОБА_7 вже не було, на місці були тільки обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 При цьому свідок ОСОБА_13 вказав, що йому зателефонував ОСОБА_5 з проханням про допомогу у витягуванні автомобіля близько 9-10 год ранку, а свідок захисту ОСОБА_31 (батько обвинуваченого ОСОБА_7.) вказав, що близько 7 год 50 хв зателефонувала його дружина та повідомила про дзвінок ОСОБА_7 з проханням забрати його біля поля під лісом, оскільки автомобіль, яким він їхав, застряг у полі. Близько 8 год - 8 год 05 хв забрав сина з обумовленого місця і відвіз додому, а звідти близько 9 год - на автовокзал для подальшого виїзду ОСОБА_7 за межі України.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_11 з показів обвинувачених, свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_21 здійснив посадку в мікроавтобус ОСОБА_5 28.04.2014 близько 7 год на зупинці у с.Балинці, за кілька кілометрів до встановленого місця застягання мікроавтобуса та місця вбивства ОСОБА_11, враховуючи, що ОСОБА_11 було спричинено тілесні ушкодження нанесенням не менше 6 ударів, зі слів ОСОБА_7 - батько, свідок ОСОБА_31 забрав його від місця, що знаходиться на відстані приблизно 2 км від місця застрягання автобуса, зі слів свідка ОСОБА_31, забрав ОСОБА_7 приблизно о 8 год - 8 год 05 хв, суд вважає, що вбивство ОСОБА_11 вчинено обвинуваченими ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у період часу з 7 год 20 хв до 7 год 45 хв 28.04.2014 за попередньою змовою групою осіб, про що свідчить узгодженість їх дій.

Також суд заважує, що обвинувачений ОСОБА_7, покинувши 28.04.2014 після вбивства ОСОБА_11 територію України, за кордоном користувався документами на інше прізвище, а не власне. В Україну самостійно не повертався, а був затриманий на території Швейцарії 24.09.2016 та в подальшому екстрадований в Україну (т.11 а.с.218-219, т.12 а.с.44-49).

Згідно постанови Верховного Суду від 19.03.2020 по справі №314/1905/17, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»). Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обгрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.

Застосовуючи цей стандарт доведення, необхідно враховувати, що розумний сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має грунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами (постанова Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №195/1563/16-к).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що винуватість обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує їх дії за п.12 ч.2 ст.115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за попередньою змовою групою осіб.

Що стосується доводів потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про те, що обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбили ОСОБА_11 саме через службу останнього у правоохоронних органах і необхідність додаткової кваліфікації дій обвинувачених з даного приводу, то суд зауважує, що відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

В той же час, стороною обвинувачення не надано суду жодного доказу вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння. Як вбачається з показів обвинувачених та свідків, у стані алкогольного сп'яніння на час вчинення злочину знаходився тільки обвинувачений ОСОБА_6 З огляду на викладене, суд вважає підтвердженим наявність обставини, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння виключно у обвинуваченого ОСОБА_6, що ним визнається, а щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вказану обставину суд вважає непідтвердженою.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким, дані про особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, з вищою освітою, не працює, на час вчинення злочину одружений, на даний час шлюб розірвано, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_34, ІНФОРМАЦІЯ_14; проживає спільно з батьками, 2 братами та сестрою, батько - ОСОБА_41 з 2018 року є інвалідом 3 групи внаслідок загального захворювання з порушенням опорно-рухового апарату; обвинувачений за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, на обліку не перебуває (т.4 а.с.142-143, т.4 а.с.232), згідно висновку судово-психіатричного експерта №177 від 16.06.2014 ОСОБА_5 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій; в період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину, перебував у стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів не потребує (т.4 а.с.53-55); відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 (т.4 а.с.53-55, 138-145, 232; т.11 а.с.144-147).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є особливо тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема те, що ОСОБА_6 згідно ст.89 КК України раніше несудимий, раніше притягувався до адміністративної відповідальності та доставлявся в ІТТ, за місцем проживання та навчання характеризується нейтрально - через невідвідування шкоди та неуспішність залишався на повторний курс, однак у колективі був товариський, агресивності не проявляв; неодружений, неповнолітніх дітей не має, на обліку ОПНЛ №3 не перебуває, згідно висновку судово-психіатричного експерта №380 від 03.12.2014 ОСОБА_6 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій; в період часу, що відноситься до інкримінованого злочину, перебував у стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів не потребує (т.3 а.с. 63-67; т.4 а.с.128, 147-152,154-160, 220-223, 226-232); щире каяття як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_6

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, отримав базову вищу освіту, офіційно не працює, на даний час неодружений, має на утриманні 2 малолітніх дітей; проживає спільно з батьками, сестрою та племінницею; за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, на обліку не перебуває, згідно висновку судово-психіатричного експерта №109/2017 від 04.05.2017 ОСОБА_7 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій; в період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину, перебував у стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів не потребує (т.11 а.с.202-217); відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7

За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченим ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 слід призначити у межах санкції інкримінованого їм злочину, пов'язане з ізоляцією від суспільства, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для їх виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ними, так і іншими особами.

Вирішуючи цивільні позови потерпілих - цивільних позивачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з урахуванням уточнених позовних вимог у даному кримінальному провадженні суд керується наступним.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Потерпілою ОСОБА_8 заявлено цивільні позови, за змістом яких просила стягнути на її користь в солідарному порядку з обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 75 тис грн. на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди (витрати на поховання), а також стягнути з кожного з обвинувачених в її користь по 500 тис грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. Потерпілою ОСОБА_9 заявлено цивільний позов до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування в її користь заподіяної злочином моральної шкоди у розмірі по 500 тис грн. з кожного.

Обвинувачений ОСОБА_6 позовні вимоги ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 75 тис грн. визнав у повному обсязі, про відшкодування моральної - частково на суму 250 тис грн., позовну вимогу ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди визнав частково - на суму 250 тис грн.. Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 цивільні позови ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не визнали.

Цивільний позов ОСОБА_8 в частині відшкодування матеріальної шкоди, що складається витрат на поховання та підтверджено відповідними документами (т.6 а.с.151-153) слід задовольнити у повному обсязі, стягнувши вказану майнову шкоду солідарно з обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Що стосується морального відшкодування, то суд виходить з наступного. Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, у тому числі, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім'ї.

Беручи до уваги моральні страждання потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які вони пережили внаслідок смерті свого сина та брата відповідно, зокрема, сильні душевні страждання, нервово-емоційне напруження, погіршення стану здоров'я, душевного дискомфорту, втрата спокою та нормального життєвого ритму, виходячи з вимог розумності, справедливості, враховуючи характер вчиненого діяння, обставини справи, ступінь вини ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вимоги ч.1 ст.3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнається в Україні найвищою соціальною цінністю, ст.27 Конституції України, згідно якої кожна людина має невідємне право на життя, ніхто не може бути самовільно позбавлений життя, слід стягнути з обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по 250 тис грн. з кожного на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином потерпілій ОСОБА_8, а також по 250 тис грн. з обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином потерпілій ОСОБА_42, а в решті позовних вимог - відмовити.

Підстав для зміни раніше обраних до обвинувачених запобіжних заходів до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №663/537/17, якщо особа вчинила злочин у період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VII (зворотна дія Закону як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч.1 ст.5 КК України), а тому слід зарахувати в строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення за правилами, передбаченими ст.72 КК України в редакції Закону України №836-VIII - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Питання речових доказів та документів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинувачених.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 129, 370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання - позбавлення волі на строк чотирнадцять років.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_5 залишити без змін. Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з часу фактичного затримання 17 травня 2014 року. Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення з 17.05.2014 до 10.08.2019 та з 14.08.2019 до дня набрання вироком законної сили за правилами, передбаченими ст.72 КК України в редакції Закону України №836-VIII - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання - позбавлення волі на строк чотирнадцять років.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_6 залишити без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з часу фактичного затримання 19 листопада 2014 року. Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення з 19.11.2014 до 10.08.2019 та з 14.08.2019 до дня набрання вироком законної сили за правилами, передбаченими ст.72 КК України в редакції Закону України №836-VIII - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання - позбавлення волі на строк чотирнадцять років.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з часу фактичного затримання 24 вересня 2016 року. Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення з 24.09.2016 до 10.08.2019 та з 14.08.2019 до дня набрання вироком законної сили за правилами, передбаченими ст.72 КК України в редакції Закону України №836-VIII - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільні позови ОСОБА_8 з урахуванням уточнених позовних вимог задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, жителя АДРЕСА_3 у користь ОСОБА_8, 1959 р.н., жительки АДРЕСА_5 - 75000 грн (сімдесят п'ять тисяч гривень) на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди. Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, жителя АДРЕСА_3 у користь ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_16, жительки АДРЕСА_5, по 250 000 грн (двісті п'ятдесят тисяч гривень) з кожного обвинуваченого на відшкодування моральної шкоди. У решті позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, жителя АДРЕСА_3 у користь ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_17, жительки АДРЕСА_4, по 250 000 грн (двісті п'ятдесят тисяч гривень) з кожного обвинуваченого на відшкодування моральної шкоди. У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у солідарному порядку в дохід держави із зарахуванням на рахунок UA368999980313040115000009612, отримувач: ГУК в Івано-Франківській обл. /ТГ м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: 37951998, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження"- 12718 грн 60 коп (дванадцять тисяч сімсот вісімнадцять гривень шістдесят копійок) процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз: №09/12-0534 від 04.05.2014 - 368, 94 грн (т.3 а.с.172), №09/12-0531 від 05.06.2014 -860,86 грн (т.3 а.с.176), №09/12-0956 від 29.08.2014 - 1352,78 грн (т.3 а.с.183), №09/12-0535 від 05.06.2014 - 491,92 грн (т.3 а.с.194), №09/12-0536 від 03.06.2014 - 491,92 грн (т.3 а.с.200), №09/12-0532 від 06.06.2014 - 737,88 грн (т.3 а.с.207), №09/12-0530 від 04.06.2014 - 368,94 грн (т.3 а.с.214), №09/12-0533 від 05.06.2014 - 368,94 грн (т.3 а.с.219), №106 від 19.05.2014 - 294,84 грн (т.3 а.с.224), №105 від 19.05.2014 - 196,56 грн (т.3 а.с.228), №103 від 13.05.2014 - 393,12 грн (т.3 а.с.232), №102 від 15.05.2014 - 737,88 грн (т.3 а.с.239), №170 від 31.07.2014 - 614,90 грн (т.3 а.с.249), №255 від 27.05.2014 - 1106,82 грн (т.4 а.с.10), №256 від 22.05.2014 - 786,24 грн (т.4 а.с.25), №283 від 12.06.2014 - 860,86 грн (т.4 а.с.44), №271 від 28.11.2014 - 589,68 грн (т.4 а.с.201), №09/12-1415 від 26.12.2014 - 1106, 82 грн (т.4 а.с.212), №1.2-234/17 від 11.05.2017 - 988,70 грн (т.12 а.с.27).

Речові докази: згідно постанов від 01.06.2014 - особисті речі ОСОБА_11, піднігтьовий вміст, сліди пальців рук ОСОБА_11 на дактилокарті, держак та уламки від лопати, гіпсовий зліпок шин (т.4.а.с.130-131) - знищити; паспорт громадянинаУкраїни та закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_7 (т.4 а.с.132) - повернути ОСОБА_7; одяг ОСОБА_10 (т.4 а.с.133) - повернути ОСОБА_10; одяг та взуття ОСОБА_5 (т.4 а.с.134) - повернути ОСОБА_5; згідно постанов від 01.06.2014 та 15.09.2014: автомобіль марки «Opel Vivaro», д.н.з.НОМЕР_2 - повернути власнику ОСОБА_44, спортивну кофту та покривало з автомобіля - повернути ОСОБА_5, мікрооб'єкти з сидінь автомобіля - знищити (т.4.а.с.135, т.4 а.с.137); згідно постанови від 15.09.2014: вилучені під час затримання ОСОБА_5 речі та документи (т.4 а.с.136) - повернути ОСОБА_5; згідно постанови від 29.12.2014 (т.4 а.с.225): одяг ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6, CD-диск з відеозаписом слідчого експерименту - зберігати при матеріалах кримінального провадження; згідно постанови від 16.09.2014 (т.4 а.с.234): CD-диски з інформацією операторів мобільного зв'язку - зберігати при матеріалах кримінального провадження; згідно постанови від 12.05.2017 (т.12 а.с.42-43): одяг ОСОБА_11 та ніж, вилучений під час огляду місця події - знищити.

Арешт на майно: речі потерпілого ОСОБА_11, вилучені під час огляду місця події 01.05.2014 (згідно ухвали від 06.05.2014, т.3 а.с.61) та ніж, вилучений під час огляду місця події 02.03.2017 (згідно ухвали від 05.04.2017, т.12 а.с.15); автомобіль марки «Opel Vivaro», д.н.з.НОМЕР_2, згідно ухвали від 06.05.2014 (т.3 а.с.59) - до вступу вироку в законну силу залишити без змін, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

С У Д Д І :

____ ______ ___

О.В. Зеленко І.І.Болюк О.М. Бабій

Часті запитання

Який тип судового документу № 95471320 ?

Документ № 95471320 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 95471320 ?

Дата ухвалення - 12.03.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 95471320 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 95471320 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 95471320, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Судове рішення № 95471320, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 12.03.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 95471320 відноситься до справи № 346/6108/14-к

Це рішення відноситься до справи № 346/6108/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 95471311
Наступний документ : 95471321