Ухвала суду № 95471238, 12.03.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/528/18

Номер провадження 1-кп/341/58/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:

секретаря судового засідання Матейко О. С.,

прокурора Орищенка І. В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисника Дениса Т. Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальних проваджень від 25.07.2017 № 12017090000000407, від 13.09.2018 № 12018090250000434 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, тимчасово не працюючого, не військовозобов`язаного, судимого 25.02.2014 Калуським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 203-2 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 361-1 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки та жительки АДРЕСА_3 , українки, громадянки України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 361-1 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_4 , українця, громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 361-1 Кримінального кодексу України.

в с т а н о в и в:

Відповідно до змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні від 25.07.2017 № 12017090000000407 ОСОБА_1 обвинувачується у зайнятті гральним бізнесом, вчиненим особою раніше судимою за зайняття гральним бізнесом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 203-2 КК України.

Крім того, відповідно до змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні від 13.09.2018 № 12018090250000434 ОСОБА_1 обвинувачується у зайнятті гральним бізнесом, вчиненим особою раніше судимою за зайняття гральним бізнесом, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 статті 203-2 КК України.

Також, відповідно до змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні від 13.09.2018 № 12018090250000434 ОСОБА_2 обвинувачується у зайнятті гральним бізнесом організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 статті 203-2 КК України.

Так само відповідно до змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні від 13.09.2018 № 12018090250000434 ОСОБА_3 обвинувачується у зайнятті гральним бізнесом організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 статті 203-2 КК України.

Захисник обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Денис Т. Д. у судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінальних проваджень від 25.07.2017 № 12017090000000407, від 13.09.2018 № 12018090250000434 в частині обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2, ч. 2 ст. 203-2 КК України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, передбачене ч.ч. 1, 2 ст. 203-2 КК України.

Клопотання мотивував тим, що кримінальна відповідальність за зайняття гральним бізнесом стала можливою з моменту набрання чинності Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 року, яким було встановлено заборону грального бізнесу. Проте 13 серпня 2020 року набрав чинності Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», на підставі якого втратив чинність Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» та інкриміноване обвинуваченим діяння перестало бути кримінально караним. Просив речові докази повернути власникам. Застосований запобіжний захід у вигляді застави просив скасувати, а заставу у розмірі 168160,0 грн повернути заставодавцю.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання захисника підтримали, просили його задовольнити та закрити кримінальне провадження.

Прокурор Орищенко І. В. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання захисника обвинувачених про закриття кримінальних проваджень. Зазначив про те, що наявна практика Верховного Суду свідчить про відсутність підстав для закриття кримінальних проваджень за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2, ч. 2 ст. 203-2 КК України.

Водночас, прокурор не заперечував проти скасування накладених слідчим суддею арештів на грошові кошти та повернення цих речових доказів їх власникам, а також скасування і повернення застави заставодавцю.

Розглянувши клопотання захисника обвинувачених, заслухавши думку та позицію прокурора, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цього клопотання з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1ст. 284 КПК України констатує відсутність злочинності та караності діяння за змістом нового кримінального закону і, відповідно, не тягне для особи будь-яких кримінально-правових наслідків, навпаки, спрямоване на захист прав цієї особи, а тому, враховуючи, що питання про кримінальну відповідальність за діяння, яке втратило якість злочинності, виключається в принципі, то й кримінальне переслідування відносно підозрюваного, обвинуваченого підлягає припиненню. А тому суд у судовому провадженні (не тільки підготовчому) не може не відреагувати на зміну державою оцінки певного діяння, і має у процесуальному порядку відреагувати на скасування кримінальної відповідальності за діяння.

Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: а) скасування норм Особливої частини КК України; б) внесення змін до норм Особливої частини КК України - включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознак, які були у попередній редакції норми; в) внесення змін до норм Загальної частини КК України (наприклад, доповнення відповідної статті КК України додатковою обставиною, що виключає злочинність діяння, або включення до КК України положення про те, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності); г) нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (без зміни "букви закону").

За ч. 1 ст. 203-2 КК України (в редакції станом на момент вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень) кримінальна відповідальність наступала за зайняття гральним бізнесом.

Диспозиція цієї норми для з`ясування змісту цієї кримінально-правової заборони відсилала до Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 року № 1334-VI (далі – Закон № 1334-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 1334-VI гральним бізнесом визнавалась діяльність, пов`язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп`ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера.

За ст. 2 Закону № 1334-VI в Україні заборонявся гральний бізнес та участь в азартних іграх.

13 серпня 2020 року набрав чинності Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14 липня 2020 року № 768-IX (далі – Закон № 768-IX) . На підставі вказаного закону втратив чинність Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» та повністю змінено редакцію ст. 203-2 КК України.

Стаття 203-2 КК України у редакції Закону № 768-IX передбачає кримінальну відповідальність за незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей.

Так, за ч. 1 ст. 203-2 КК України в редакції Закону № 768-IX кримінальна відповідальність передбачена за організацію або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону або випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або організація чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет.

Таким чином, нова кримінально-правова заборона суттєво звузила коло суспільно-небезпечних посягань.

Законом № 768-IX визначено правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор, у той час як Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» повністю забороняв гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Законом № 768-IX визначено порядок ліцензування азартних ігор, встановлено перелік дозволених видів діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, введено принципово нові терміни у даній сфері.

Отже, законодавство про кримінальну відповідальність у сфері грального бізнесу змінилось настільки, що відбулась зміна ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого новою редакцією ст. 203-2 КК України, тобто фактично нова редакція диспозиції є новим складом кримінального правопорушення, відповідальність за яке може настати лише, якщо дії вчинено після набрання чинності Законом № 768-ІХ.

Зокрема, основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст. 203-2 КК України, був і є встановлений порядок зайняття господарською діяльністю, але у редакції Закону 1334-VI, що діяла до 13.08.2020, він стосувався законодавчої заборони на здійснення грального бізнесу як виду господарської діяльності взагалі, а у редакції Закону № 768-ІХ, що діє з 13.08.2020, такий порядок стосується тільки у частині законодавчої заборони на незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей.

Тобто, після скасування Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» щодо заборони грального бізнесу та викладення новим законом описово-бланкетної диспозиції у новій редакції фактично відбулось наповнення диспозиції ч.ч. 1, 2 ст. 203-2 КК України новим змістом, а саме: поведінка, що взагалі була заборонена, відтепер дозволена, але для неї новим законом встановлено правила та умови, а новою редакцією статті КК України - обсяг заборон під загрозою покарання. Відповідно новим змістом наповнився й об`єкт вказаного злочину, а саме: звужено сферу суспільних відносин, які охороняються законом про кримінальну відповідальність та на які посягає кримінальне правопорушення.

У зв`язку з прийняттям нового закону об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК України, у редакції Закону 1334-VI, що діяла до 13.08.2020, полягала у зайнятті гральним бізнесом. У редакції ж Закону України № 768-ІХ, що діє з 13.08.2020, об`єктивна сторона наявна, якщо буде вчинено наступні альтернативні дії: 1) організацію або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону; 2) випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей; 3) організацію чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет.

Саме по собі зайняття гральним бізнесом наразі не визнається кримінальним правопорушенням і здійснення такого виду господарської діяльності само по собі не є кримінально-протиправним, а повноваження держави на притягнення осіб до кримінальної відповідальності виникає тільки тоді, коли порушується законодавство України у сфері грального бізнесу.

Законодавчо визначеного поняття «гральний бізнес» наразі не існує, як не існує і кримінального закону, який би встановлював кримінальну відповідальність за зайняття гральним бізнесом.

Отже, за порушення Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» передбачена відповідальність, що виключає можливість притягнення особи за діяння, що вчинені під час дії безумовної заборони грального бізнесу, оскільки в цей час заборона на такий вид діяльності скасована. Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» втратив чинність, а також передбачено право отримання відповідного виду ліцензії, можливості для чого на день вчинення інкримінованих обвинуваченим дій не було.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КК України кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Рішення у справі Scoppola v. Italy (№ 2) (2009) Європейський суд поклав в основу правової позиції щодо тлумачення ч. 1 ст. 7 Конвенції те, що в європейському та міжнародному масштабі склався консенсус стосовно обов`язковості ретроактивного застосування кримінального закону, який скасовує караність діяння.

На підтвердження вказаного висновку Європейський суд посилався на ч. 1 ст. 49 Хартії основних прав Європейського Союзу 2000 року (далі - Хартія), яка містить імперативну вимогу щодо зворотної дії в часі закону, який передбачає більш м`яке покарання, а також - на тлумачення цього положення Судом Європейського Союзу в рішенні у справі Silvio Berlusconi and Others (2005), де зазначено, що в цій справі до заявників не був застосований не просто закон, який пом`якшує покарання, а закон, що насправді скасовував караність діяння. Таким чином, Європейський суд визначив, що попри свій буквальний зміст ч. 1 ст. 49 Хартії передбачає й обов`язковість зворотного застосування закону, який скасовує злочинність діяння. Висновок Європейського суду у справі Scoppola v. Italy (№ 2) (2009) про те, що ч. 1 ст. 7 Конвенції включає також і позитивну гарантію ретроактивного застосування до особи закону, що скасовує злочинність діяння, зобов`язує застосовувати практику Європейського суду, якою забезпечується дотримання принципу верховенства права і законності, згідно зі ст. ст. 8, 9 КПК України.

Зважаючи на викладене вище, діяння, які інкримінуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можна ототожнювати з діянням, яке складає об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого новою редакцією статті 203-2 КК України, а тому доводи клопотання захисника є обґрунтованими.

Зважаючи на те, що ст. 203-2 КК України в редакції Закону України № 768-ІХ, в силу положень ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України має зворотну дію в часі, то вона поширюється на обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Таким чином, характер диспозиції статті 203-2 КК України в новій редакції свідчить про те, що за її приписами неможливо притягнути до відповідальності наведених осіб за інші дії, які були вчинені ними за умов існування безумовної заборони на зайняття гральним бізнесом, що додатково дозволяє суду вважати внесені зміни до зазначених норм законів такими, що фактично скасували відповідальність за діяння, скоєні обвинуваченими.

Враховуючи те, що Законом № 768-IX змінено ст. 203-2 КК України та скасовано кримінальну відповідальність за діяння, яке інкримінується обвинуваченим за ч.ч. 1, 2 ст. 203-2 КК України, як зайняття гральним бізнесом, суд дійшов висновку про те, що заявлене клопотання захисника є обґрунтованим і підлягає задоволенню, а кримінальні провадження щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особами.

Водночас, суд вважає за необхідне не враховувати посилання прокурора на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.11.2020 у справі № 715/190/18, з огляду на таке.

Верховний Суду вказаному рішенні зазначив: «що стосується доводів про декриміналізацію ст. 203-2 КК, то статтю законодавцем не виключено, а змінено лише її редакцію, при цьому дії, що охоплювались зайняттям гральним бізнесом, а саме здійснення господарської діяльності у сфері забороненого законом грального бізнесу,залишились і в новому законі».

Таким чином, Верховний Суд у вказаному рішенні не вдавався до аналізу й оцінки змісту Закону № 1334-VI та Закону № 768-IX, а лише констатував, що нова редакція статті 203-2 КК України також містить заборону щодо здійснення господарської діяльності у сфері забороненого законом грального бізнесу. Тоді як і нова редакція статті 203-2 КК України і Закон № 768-IX не містять поняття «гральний бізнес». Крім того, для кваліфікації діянь обвинувачених за новою редакцією статті 203-2 КК України неможливо визнавати незаконними діяння обвинувачених, вчинені до набрання чинності цією редакцією статті 203-2 КК України на підставі статті 58 Конституції України.

Відповідно до частин першої і другої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді застави застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою Івано-Франківського міського суду від 09.04.2020 у межах досудового розслідування був здійснений з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, які згідно з поясненням прокурора виконуються належним чином і сторона обвинувачення не вбачає підстав для його продовження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання в цій частині і повернення застави заставодавцеві.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Зважаючи на те, що речові докази, а саме грошові кошти, які були вилучені у ході досудового розслідування не можуть бути конфісковані за результатами розгляду справи, такі підлягають поверненню власникам.

Керуючись ст. 100, п. 4 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 372, 395, 532 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Дениса Т. Д. задовольнити частково.

Кримінальні провадження від 25.07.2017 № 12017090000000407, від 13.09.2018 № 12018090250000434 про обвинувачення:

ОСОБА_1 за частиною третьою статті 28, частиною другою статті 203-2 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_2 за частиною третьою статті 28, частиною першою статті 203-2 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_3 за частиною третьою статті 28, частиною першою статті 203-2 Кримінального кодексу України,

закрити на підставі пункту 4 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

У кримінальному провадженні № 341/528/18 щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за частиною третьою ст. 28, частиною першою статті 161-1 КК України, розгляд справи продовжувати.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою Івано-Франківського міського суду від 09 квітня 2020 року, скасувати, а заставу у розмірі 168160,0 грн повернути заставодавцеві – ОСОБА_4 .

Речові докази у справі:

-грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 7 штук;

-грошові кошти номіналом 200 гривень у кількості 21 штука;

-грошові кошти номіналом 100 гривень у кількості 25 штук;

-грошові кошти номіналом 50 грн. у кількості 36 штук;

-грошові кошти номіналом 20 гривень у кількості 20 штук;

-грошові кошти номіналом 10 гривень у кількості 45 штук;

-грошові кошти номіналом 5 гривень у кількості 209 штук;

-грошові кошти номіналом 2 гривні у кількості 4 штуки;

-грошові кошти номіналом 1 гривня у кількості 22 штуки – повернути власникові відпочинкового закладу «Каліфорнія», що знаходиться по вул. Нова, 15а, у м. Бурштин Івано-Франківського району ОСОБА_5 .

-дві купюри номіналом 50 гривень кожна – повернути власникові нежитлового приміщення в АДРЕСА_5 , ОСОБА_6 .

-грошові кошти у валюті американський долар номіналом 100 в кількості 77 купюр;

-грошові кошти у валюті американський долар номіналом 50 в кількості 6 купюр;

-грошові кошти у валюті американський долар номіналом 20 в кількості 1 купюра;

- грошові кошти у валюті американський долар номіналом 10 в кількості 7 купюр;

-грошові кошти у валюті Євро номіналом 100 в кількості 2 купюри;

-грошові кошти у валюті Євро номіналом 50 в кількості 17 купюр;

-грошові кошти у валюті Євро номіналом 20 в кількості 1 купюра;

-грошові кошти у валюті Євро номіналом 5 в кількості 1 купюра;

-грошові кошти у валюті українська гривня номіналом 200 в кількості 9 купюр;

-грошові кошти у валюті українська гривня номіналом 20 в кількості 1 купюра;

-грошові кошти у валюті українська гривня номіналом 10 в кількості 2 купюри;

-грошові кошти у валюті українська гривня номіналом 5 в кількості 1 купюра – повернути власникові квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_7 ;

-грошова купюра номіналом 10 (десять) Євро у кількості 1 штука;

-грошова купюра номіналом 10 (десять) польських злотих у кількості 1 штука;

-грошова купюра номіналом 5 (п`ять) Євро у кількості 1 штука;

-грошова купюра номіналом 50 (п`ятдесят) гривень – повернути власнику автомобіля марки TOYOTA PRADO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3

-грошові кошти в сумі 27 468 (двадцять сім тисяч чотириста шістдесят вісім) грн: купюрами номіналом 500 грн в кількості 36 шт. на загальну суму 18 000 грн, номіналом 200 грн у кількості 32 шт. на загальну суму 6400 грн, номіналом 100 грн у кількості 13 шт. на загальну суму 1300 грн, номіналом 50 грн у кількості 1553 шт, номіналом 20 грн в кількості 4 шт. на загальну суму 80 грн, номіналом 10 грн в кількості 8 шт. на загальну суму 80 грн, номіналом 5 грн в кількості 5 шт. на загальну суму 25 грн, номіналом 2 грн. в кількості 10 шт. на загальну суму 20 грн, номіналом 1 грн в кількості 13 шт. на загальну суму 13 грн – повернути власникові житлового приміщення за адресою АДРЕСА_7 , - ТОВ «Трафікінфосейл»;

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя:М. Р. Мергель