Ухвала суду № 95470339, 12.03.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/433/21

Провадження № 1-кс/211/245/21

У Х В А Л А

іменем України

12 березня 2021 року слідчий суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області – Н.О. Сарат, при секретарі – С.М. Зоріній, за участю: прокурора – Пустоварова О.Ю., захисника – Уманця Д.Ю., підозрюваного – ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Зінкевич Антоніни Юріївни у кримінальному провадженні № 12021040720000070 від 20 січня 2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 152 КК України, погоджене з прокурором, про продовження строку тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою-технічною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

встановив:

12.03.2021 слідчий Зінкевич А.Ю. звернулася до слідчого судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

З клопотання та долучених до нього додатків, вбачається, що впровадженні слідчого відділу відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12021040720000070 від 20 січня 2021 року, в ході досудового розслідування у якому встановлені наступні обставини події кримінального правопорушення.

19.01.2021 у вечірній час доби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її колишнім чоловіком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та спільним знайомим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходились за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 – в приміщенні житлового будинку на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої.

Під час спілкування між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , на ґрунті раптової суперечки, виниклої за обставин явної неповаги до оточуючих, відбулася сварка.

В ході сварки, у ОСОБА_1 , за вказаних мотивів, виник намір на заподіяння смерті ОСОБА_4 .

Діючи з цією метою, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, приблизно о 23:30 годині 19.01.2021, знаходячись в приміщенні кімнати будинку, на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, з мотивів раптово виниклої гострої неприязні до ОСОБА_4 , посиленої станом алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_4 та бажаючи настання саме таких наслідків, наніс останньому не менше одного удару металевим молотом господарсько-побутового призначення, підшуканого на місці вчинення кримінального правопорушення, в життєво важливий орган – голову ОСОБА_4 .

Від нанесеного ОСОБА_1 удару молотом, ОСОБА_4 впав на диван та в короткий проміжок часу, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, помер на місці.

Після цього, ОСОБА_1 , впевнившись в доведенні злочинного наміру до кінця, приблизно о 02.00 годин 20.01.2021, з метою приховання вчиненого ним особливо тяжкого злочину – умисного вбивства, помістив тіло померлого ОСОБА_4 в багажник автомобіля марки ВАЗ 2101 білого кольору, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , та повіз в сторону вулиці Петриківська в Довгинцівському районі м Кривого Рогу.

Надалі, ОСОБА_1 зупинившись біля будинку № 155 по вул. Петриківська в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, впевнившись у відсутності свідків, а також що за його діями ніхто не спостерігає, витягнув з багажника вищезазначеного автомобіля тіло померлого ОСОБА_4 , та поклавши його на землю, діючи з метою приховання вчиненого ним особливо тяжкого злочину – умисного вбивства, підпалив.

Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №188 від 21.01.2021, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: множинних переломів черепу та кісток обличчя, відкритої черепно-мозкової травми, крововиливів під оболонки мозку, що призвели до його смерті.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією за ст.115 ч.1 КК України, за ознаками "умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині", 21.01.2021 про підозру повідомлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою-технічною освітою, неодруженого, який на утримані малолітніх, неповнолітніх та інших осіб не має, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, якому 22.01.2021 слідчим суддею Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строк дії якого завершується 21.03.2021.

Наявність підстав для підозри ОСОБА_1 у вчиненні, інкримінованого злочину обґрунтовується наступними зібраними доказами:

*протоколом огляду місця події від 20.01.2021 - ділянка місцевості на біля будинку № 155 по вул. Петриківська в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, під час якого на землі, напроти зазначеного будинку, виявлено залишки трупу чоловіка в обгорілому стані, з наскрізним прогоранням шкіри, м`язів грудної клітини та черевної стінки, обвугленими внутрішніми органами, відсутніми верхніми кінцівками, та ланцюжком з хрестиком на шиї;

*показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які показали, що вони перебували в домоволодінні АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та вживали алкогольні напої. В цей момент між ними винила сварка, в ході якої ОСОБА_6 залізним молотом наніс однин удар в область голови ОСОБА_4 , після чого останній впав на диван та більше не підвівся;

*висновком експерта № 188 від 17.02.2021, виданого Криворізьким міжрайонним відділом ОКЗ «Бюро СМЕ», згідно якого смерть невстановленого чоловіка, який згодом виявився ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 настала від відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася множинними переломами кісток черепу та обличчя та ускладнилась крововиливами під оболонку мозку, що підтверджується наявністю ушкоджень;

*протоколом пред`явлення речей для впізнання свідку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є співмешканкою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході пред`явлення фото ланцюжка з хрестом, остання впізнала їх та наголосила що даний ланцюжок з хрестом носив ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , який не заперечував свою причетність до умисного вбивства ОСОБА_4 та розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом обшуку домоволодіння та житла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході проведення виявлено та вилучено;: автомобіль ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору, яким ОСОБА_1 користувався під час вчинення злочину, та яким вивозив тіло ОСОБА_4 з місця скоєння злочину; змиви з замитої поверхні кришки багажнику автомобілю; змиви з поверхні автомобілю поблизу задньої правої двері з нашаруванням РБК; з поверхні заднього бамперу та вихлопної труби - часточки ґрунту; з салону автомобілю фрагмент стовбура рослини з нашаруванням РБК; з передньої частини салону автомобілю футболку білого кольору з речовиною бурого кольору, з водійської сторони салону автомобілю - змили на марлевий тампон.

протоколом обшуку території домоволодіння АДРЕСА_2 на землі виявлено та вилучено металеву, в приміщенні будинку – ніж.

*іншими матеріалами кримінального провадження, які в своїй сукупності підтверджують причетність саме ОСОБА_1 до вчинення злочину відносно ОСОБА_4 .

З метою всебічно, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки, що має суттєве значення для подальшого судового розгляду, під час досудового розслідування існує необхідність провести та завершити наступні процесуальні дії:

-провести слідчий експеримент з підозрюваним ОСОБА_1 ;

-призначити додаткову судово-медичну експертизу на підставі проведеного слідчого експерименту;

-призначити медико-криміналістичну експертизу на підставі вилученого під час обшуку предмету – металевої кувалди;

-призначити трасо логічну експертизу, на підставі вилучених слідів низу взуття на місці пригоди;

-отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_1 ;

-отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок біологічної експертизи за експертною спеціальністю молекулярно-генетичного дослідження по вилучених з місця події та з місць проведення обшуків речей та предметів з речовинами бурого кольору;

-отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово грунтознавчої експертизи по зразку піску, вилученого за адресою: АДРЕСА_2 та часточками ґрунту, вилученого з поверхні бамперу автомобілю та вихлопної труби ВАЗ 21011 по вул. Павлоградська, 15, м. Кривого Рогу;

-отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок експертизи нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів по вилученим при огляді місця події пожежному смітті та пожежної зали, виявленої під час обшуку по вул. Павлоградська, 15.

-отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок трасологічної експертизи по вилученим слідам протекторів шин, вилучених під час огляду місця події та транспортному засобу ВАЗ 21011, вилученому під час проведення обшуку.

-провести інші невідкладні слідчі дії, необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування.

-на підставі зібраних доказів кваліфікувати дії підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до зібраних доказів та в разі необхідності повідомити його про нову підозру;

-виконати вимоги із потерпілим, підозрюваним ст.ст. 283, 290 КПК України

10.03.2021 керівником Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Рибалкою А.П. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021040720000070 до 3-х місяців, тобто до 21 квітня 2021.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки. ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання на строк від 7 до 15 років позбавлення волі.

21.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 152 КК України, за ознаками:

22.01.2021 ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу стосовно підозрюваного ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 березня 2021 року.

Прокурор Пустоваров О.Ю. в судовому засіданні клопотання підтримав.

Підозрюваний та його захисник проти клопотання заперечували, підозрюваний просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали, якими слідчий обґрунтовує необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваному, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Як вбачається з матеріалів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою-технічною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, підозрюється увчиненні вказаного кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією за ст.115 ч.1 КК України, за ознаками "умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині".

21.01.2021 про підозру повідомлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою-технічною освітою, неодруженого, який на утримані малолітніх, неповнолітніх та інших осіб не має, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, якому 22.01.2021 слідчим суддею Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строк дії якого завершується 21.03.2021.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки. ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання на строк від 7 до 15 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 після спричинення потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, до правоохоронних органів із заявою про вчинене кримінальне правопорушення не звернувся, не намагався надати потерпілому медичну допомогу та швидку медичну допомогу не викликав, що свідчить про його байдуже ставлення до скоєного, а навпаки вивіз труп ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 з метою приховання вчиненого ним злочину - підпалив труп ОСОБА_4 . Враховуючи вказане, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, у подальшому може ускладнити процес встановлення його місцезнаходження та вплинути на розумність строків досудового розслідування й судового розгляду, свідчать про можливе виникнення у підозрюваного бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

2. Незаконно впливати на свідків. На теперішній час в ході досудового розслідування не встановлені всіх імовірних свідків злочину та не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій за участю свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_1 на свідків у даному кримінальному провадженні, що перешкоджатиме встановленню істини у справі, тобто наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначений ризик підтверджується тим, що, залишаючись на свободі, підозрюваний ОСОБА_1 матиме можливість в подальшому безперешкодно спілкуватися зі свідками й таким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, тобто наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обґрунтовуючи недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слід відмітити, що відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, зокрема правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», вирішуючи питання про доцільність обрання, та/або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та таким чином обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість, яке можливе лише у передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, судом повинно бути враховано, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що в даному випадку є правом потерпілої сторони на особисту недоторканність, яке підозрюваним ОСОБА_1 було порушено. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Вчиненням злочину, пов`язаного із посяганням на життя та здоров`я людини, підозрюваний порушив публічний порядок в суспільстві, яке піклується про гарантії прав людини і в якому життя та здоров`я людини є найвищою цінністю, що закріплено в ст.2 Конвенції. Європейським судом визнано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє ув`язнення особи протягом певного часу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Ст. 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду" зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим.

При цьому слід враховувати правові позиції Європейського суду з прав людини, викладеними за розглянутими справами: «Шалімов проти України», «Боротюк проти України», «Харченко проти України», в яких зазначено, що:

-утримання під вартою може бути виправданим по тій чи іншій справі лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи;

-судові органи мають дослідити всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.

Тому, виходячи з принципу презумпції невинуватості особи, приймаючи до уваги наявність існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зважуючи всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу та публічний інтерес щодо обставин кримінальних правопорушень, зокрема, що ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, враховуючи їх в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, що лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи, а також існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, тому продовження застосування саме виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 є обґрунтованим, а запобігти встановленим ризикам, шляхом застосуванням більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою – неможливо.

Тому, приймаючи до уваги, що заявлені раніше ризики, які враховувались при обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу не зменшились, а продовжують існувати, враховуючи вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваної, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, а також обставини, характер вчиненого злочину, спосіб його вчинення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання зазначених вище ризикам, є достатні підстави продовжити застосування до ОСОБА_1 саме такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, або злочину який спричинив загибель людини.

Крім того, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України, не знаходить підстав для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні, так, як злочин у якому підозрюється був вчинений із застосуванням насильства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197, 199, 309 КПК України, -

ухвалив:

клопотання слідчого Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Зінкевич А.Ю. – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 21 квітня 2021 року включно без права внесення застави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено 12.03.2021 року.

Суддя: Н. О. Сарат