Рішення № 95468926, 03.03.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2021 справа № 914/2489/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна»,с. Велосілки Кам`янко – Бузького району Львівської області,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРМАН-АГРО», м. Рівне,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ОДИН», м. Рівне,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – Приватне підприємство «ЯКЮ», м.Луцьк

про: зобов`язання виконати вимоги умови договорів,

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Х.Л. Лащ

За участю представників сторін:

від позивача: Костур Р.В. – представник;

від відповідача-1: Алексєєнко А.А. - представник;

від відповідача-2: Алексєєнко А.А. – представник;

від третьої особи : Василюк І.М. -представник

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРМАН -АГРО», відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ОДИН» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватне підприємство «ЯКЮ» про зобов`язання виконати вимоги умови договорів.

Ухвалою суду від 19.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.11.2020.

В судовому засіданні 16.11.2020 року оголошено перерву до 30.11.2020.

Ухвалою суду від 30.11.2020 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 14.12.2020.

Ухвалою суду від 14.12.2020 залучено приватне підприємство «ЯКЮ» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, продовжено строк розгляду справи в підготовчому засіданні на 30 днів та відкладено судове засідання на 01.02.2021 .

Ухвалою суду від 01.02.2021 закрито підготовче провадження у справі №914/2489/20 та призначено справу до судового розгляду на 22.02.2021.

22.02.2021 судове засідання по розгляду справи по суті не розпочалося в зв`язку з неявкою в судове засідання представників сторін та подання клопотання про відкладення розгляду справи по суті на інший день . На задоволення клопотання представника відповідачів та третьої особи розгляд справи по суті відкладено на 03.03.2021 .

В судовому засіданні 03.03.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві, наданих поясненнях та долучених доказах. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 26.02.2020 року між ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» (Виконавець) та ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» (Замовник) укладено Договір підряду № 3/2020 на виконання робіт з обробітку землі. Також 26.02.2020 року між ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» (Виконавець) та ТОВ «НИВА ОДИН» (Замовник) укладено Договір підряду № 4/2020 на виконання робіт з обробітку землі.

У відповідності до п. 1.1. Договорів, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника виконувати роботи з обробітку землі в обсязі повного сільськогосподарського циклу по вирощуванню картоплі, а саме: обробітку ґрунту (дискування, внесення міндобрив, оранка, боронування), передпосівний обробіток ґрунту та сівба )внесення гербіцидів, передпосівна культивація, сівба), догляд за посівами, збирання врожаю та транспортування зібраного врожаю до місця зберігання (в подальшому за текстом Договору – «Роботи»), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані Виконавцем Роботи.

Як стверджує позивач, умовами пп. 5.2.4. п. 5.2. та п. 1.5. Договорів передбачено безпосереднє безальтернативне право ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» на виконання усього комплексу робіт з вирощення картоплі, чому кореспондує прямий обов`язок Замовників (ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН» відповідно) забезпечити таке право заявника, а відповідно до п.5.3 Договорів підряду встановлено обов`язок замовників прийняти виконані роботи, своєчасно і в повному розмірі оплатити їх та виконувати належним чином інші зобов`язання, передбачені цими Договорами.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що всупереч умовам укладених Договорів діями представників ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН» вчинялися перешкоди у виконанні ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» вищевказаних договорів, зокрема, подано ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН» заяву про вчинення кримінального правопорушення, створювались фізичні перешкоди роботі працівників заявника на полі по збору врожаю, видано аграрні розписки на майбутній врожай картоплі, який до підписання сторонами акту виконаних робіт належить на праві власності позивача (п.1.7 Договорів) і розпоряджатися ним до моменту підписання таких актів відповідачі не мали права.

В судовому засіданні представник відповідачів проти позову заперечив з підстав і мотивів, викладених у відзивах на позовну заяву та наданих поясненнях. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідачів посилається на те, що зазначені в позовній заяві договори підряду фактично не укладені , оскільки сторонами не погоджено перелік земельних ділянок, які підлягають обробітку, та не підписано додаток, який є невід`ємною частиною договорів. Крім того, як стверджує представник відповідачів, позивачем не надано доказів фактичного обробітку земельних ділянок, право користування якими належить відповідачам. З огляду на викладене, представник відповідачів просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судовому засіданні 03.03.2021 проти позовних вимог заперечив з підстав і мотивів, викладених в поясненні на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень також посилається на неукладеність договорів підряду, про зобов`язання виконувати вимоги яких просить позивач. На думку ПП «ЯКЮ» , відсутність погодженого між сторонами переліку земельних ділянок, як окремого додатку, свідчить про те, що зазначені договори є неукладеними , тому не регулюють жодних взаємовідносин сторін.

Не погоджуючись із позицією відповідачів у відповіді на відзив позивач спростовую факт неукладеності договорів підряду. Зокрема позивач зазначає, що підписуючи договори підряду сторони погодили предмет договору, його ціну та строк виконання робіт. Перелік земельних ділянок, на яких повинні виконуватись підрядні роботи, на думку позивача, не є істотними умовами договору у відповідності до ч.1 ст.638 ЦК України. Як стверджує позивач, факт не підписання додатку, який у договорі визначений, як невід`ємна частина такого, не свідчить про неукладеність договорів.

В судовому засіданні 03.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

26.02.2020 року між ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» (Виконавець) та ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» (Замовник) укладено договір підряду № 3/2020 на виконання робіт з обробітку землі.

Крім того, 26.02.2020 року між ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» (Виконавець) та ТОВ «НИВА ОДИН» (Замовник) укладено договір підряду № 4/2020 на виконання робіт з обробітку землі.

Відповідно до п. 1.1 названих договорів, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника виконувати роботи з обробітку землі в обсязі повного сільськогосподарського циклу по вирощуванню картоплі, а саме: обробітку ґрунту (дискування, внесення міндобрив, оранка, боронування, передпосівний обробіток ґрунту та сівба, внесення гербіцидів, передпосівна культивація, сівба), догляд за посівами, збирання врожаю та транспортування зібраного врожаю до місця зберігання (Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані Виконавцем Роботи.

Згідно положень п.1.3 Договорів , передбачені цим договором роботи виконуються Виконавцем на земельних ділянках, якими Замовники (ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН») користується на праві оренди, розташованих на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, перелік яких наведено у додатку №1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною Договору.

Положеннями п.1.4 Договорів передбачено, що Виконавець під час виконання робіт самостійно та за власний рахунок забезпечує виконання робіт необхідною агрохімічною продукцією, насінням, добривами, паливно-мастильними матеріалами та іншими товарами (послугами, роботами), матеріалами, обладнанням та технікою, людськими ресурсами, необхідними для своєчасного та якісного виконання робіт.

Згідно п.1.5 Договорів, враховуючи те, що Виконавець самостійно і за власний рахунок забезпечує виконання робіт необхідними людськими та матеріальними ресурсами, як це передбачено п.1.4 Договору, і відповідно , несе по`вязані з цим витрати аж до моменту їх компенсації Замовником по факту завершення Робіт в повному обсязі, Замовник надає Виконавцю на строк дії цього Договору виключне право виконання будь-яких робіт чи здійснення будь-якої іншої діяльності на земельних ділянках…

Як стверджує позивач, положеннями п. 1.5 та пп. 5.2.4 п. 5.2 договорів, передбачено безпосереднє безальтернативне право ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» на виконання усього комплексу робіт з вирощення картоплі, чому кореспондує прямий обов`язок Замовників (ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН») забезпечити таке право заявника.

Позивач зазначає, що на виконання вищевказаних договорів ним було здійснено: процедуру закупівлі картоплі насіннєвої для садіння, оранку та внесення міндобрив, культивацію, протруювання, обприскування, посадку картоплі що підтверджує долученими до справи доказами.

Згідно п.1.7 зазначених Договорів сторони погодили, що до моменту підписання Сторонами акту виконаних робіт (п.3.3 Договору) право власності на результат Робіт (тобто врожай картоплі, в т.ч. картопля на будь-якій стадії вегетації ще не зібрана з поля Виконавцем) залишається за виконавцем.

В обґрунтування позовних вимог та порушення відповідачами (Замовниками) умов укладених Договорів підряду позивач посилається на те, що ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» 19.06.2020 року видало аграрну розписку № 4755 від 19.06.2020 року, за якою формально створено юридичну підставу у безспірному порядку звернути предмет застави, тобто, врожай картоплі на користь ПП «ЯКЮ».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи , 19.06.2020 року ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» укладено договір поставки № 02/2020 із ПП «ЯКЮ», за яким до 20.07.2020 року зобов`язане поставити врожай картоплі, який вирощується позивачем.

Як стверджує позивач, 01.09.2020 року ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» визнало позовні вимоги ПП «ЯКЮ» щодо передання врожаю картоплі, збір якої більше, ніж 75 % (316 із 402) земельних ділянок (кадастрові номери яких зазначені у аграрних розписках), має право здійснювати виключно позивач відповідно до умов Договору підряду №3/2020 від 26.02.2020.

Також, 19.06.2020 року ТОВ «НИВА ОДИН» видало аграрну розписку № 4757, за якою формально створено юридичну підставу у безспірному порядку звернути предмет застави, тобто, врожай картоплі на користь ПП «ЯКЮ» та 19.06.2020 року укладено договір поставки № 01/2020 із ПП «ЯКЮ», за яким до 20.07.2020 року зобов`язане поставити врожай картоплі, що вирощується позивачем.

Як стверджує позивач, 01.09.2020 року ТОВ «НИВА ОДИН» визнало позовні вимоги ПП «ЯКЮ» щодо передання врожаю картоплі, збір якої більше, ніж 75 % (316 із 402) земельних ділянок (кадастрові номери яких зазначені у аграрних розписках), має право здійснювати виключно позивач на підставі укладеного Договору підряду №4/2020 від 26.02.2020.

Позивач стверджує, що такими діями представників ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН» вчиняються перешкоди у виконанні ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» вищевказаних договорів підряду №3/2020 та № 4/2020 від 26.02.2020 . також позивач зазначає, що 21.09.2020 року ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН» подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, наведені обставини фізично перешкоджають роботі працівників позивача на полі.

Оскільки, як стверджує позивач, ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН» підписано договори підряду № 3/2020 та № 4/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року, не вчинено жодних дій із вказаної дати до 07.08.2020 року, протягом якого виконувались умови таких договорів зі сторони ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна», то факт звернення до правоохоронних органів свідчить про недобросовісність поведінки названих Товариств. На думку позивача, поведінка ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН» у формі підписання відповідних договорів, відсутність претензій протягом тривалого часу та виникнення таких після фактичного вкладення часового, грошового та іншого ресурсу ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» на закупівлю, посадку та вирощення картоплі вже перед фактичним збором врожаю, містить ознаки недобросовісної поведінки.

Зазначені вище обставини стали підставою звернення ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» з позовом до суду про зобов`язання ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» виконати умови п. 1.5 та п. 5.3 договору підряду № 3/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року та зобов`язання ТОВ «НИВА ОДИН» виконати умови п. 1.5 та п. 5.3 договору підряду №4/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі що підлягають до задоволення частково.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Положеннями статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ч. 1 ст. 837 ЦК України, передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, з огляду на викладене, слід зазначити, що умова про предмет договору підряду є істотною, предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, на який спрямована узгоджена воля сторін ( аналогічною є позиція ВС у справі №910/16774/18 постанова від 20.02.2020).

Що стосується доводів представника відповідачів та третьої особи про те, що договори підряду № 3/2020 та № 4/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року (надалі - Договори підряду) є неукладеними з підстав відсутності та непогодженням сторонами усіх істотних умов . то слід зазначити наступне:

В обґрунтування наведеного, відповідачі посилаються на п. 1.3. Договорів підряду, у відповідності до якого: «Передбачені цим Договором Роботи виконуються Виконавцем на земельних ділянках, якими Замовник користуються на праві оренди, розташованих на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, перелік яких наведено у додатку №1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною Договору». Виходячи з тих обставин, що додатку № 1 між сторонами договорів не підписано, відповідачі вважають, що Договори підряду неукладені, оскільки перелік земельних ділянок є істотною умовою таких договорів.

Доводи відповідачів необґрунтовані і спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Положеннями ч.8 ст. 181 ГК України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Однак, положенням законодавства України не визначено, що у Договорах підряду на виконання робіт із обробітку землі істотною умовою є наведення конкретних кадастрових номерів земельних ділянок.

Відтак, за відсутності цієї вимоги у законодавстві, то, виходячи із ч.2 статті 638 Цивільного кодексу України, конкретний перелік кадастрових номерів земельних ділянок може являти собою істотну умову виключно, у випадку, якщо наявна заява хоч однієї сторони щодо необхідності досягнення згоди стосовно цієї умови.

У матеріалах справи відсутні докази того, що будь-яка зі сторін Договорів підряду зверталась із відповідними заявами щодо необхідності погодження переліку кадастрових номерів земельних ділянок. У зв`язку із цим, перелік кадастрових номерів земельних ділянок є умовою відповідних Договорів, однак не істотною, тобто, її відсутність, не може тягнути за собою наявність правових підстав для позиції про неукладеність вказаних правочинів.

Як зазначено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, що з огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Тобто, у даному випадку необхідно з`ясувати, чи сторонами повністю або частково виконано Договори підряду, а у випадку встановлення такого факту, Договори підряду вважатимуться укладеними навіть за відсутності додатку № 1.

Як вже зазначалося раніше, відповідно до п. 1.1 Договорів підряду на виконання робіт з обробітку землі № 3/2020 та №4/2020 від 26.02.2020, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника виконувати роботи з обробітку землі в обсязі повного сільськогосподарського циклу по вирощуванню картоплі, а саме: обробітку ґрунту (дискування, внесення міндобрив, оранка, боронування, передпосівний обробіток ґрунту та сівба, внесення гербіцидів, передпосівна культивація, сівба), догляд за посівами, збирання врожаю та транспортування зібраного врожаю до місця зберігання (Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані Виконавцем Роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, для виконання взятих на себе зобов`язань за Договорами підряду з обробітку землі позивачем було закуплено сільськогосподарську техніку, в квітні 2020 придбано насіннєву картоплю і мінеральні добрива, закуплено засоби захисту рослин, виконано роботи по обробітку ґрунту, посадці картоплі, та інше.

Таким чином, зі сторони позивача виконувались умови взятих на себе зобов`язань за договорами підряду № 3/2020 та № 4/2020 від 26.02.2020 на земельних ділянках розташованих на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, якими ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН» користуються на праві оренди.

Представник Відповідачів під час розгляду справи по суті жодним чином не заперечив той факт, що передпосівний обробіток ґрунту, посадка картоплі , її обробіток та збирання на належних відповідачам земельних ділянках здійснювався саме позивачем, як і не надав доказів того, що на момент початку виконання робіт по посадці картоплі і включно до вересня 2020 відповідачами заперечувались дії позивача по обробітку ґрунту, посадці картоплі та догляду за посадками на зазначених земельних ділянках.

З огляду на наведене слід зазначити, що сторонами Договорів підряду, як позивачем, так і відповідачами в період з моменту укладення договорів із 26.02.2020 до 19.06.2020 (до дати укладення договорів поставки та видачі аграрних розписок) частково виконано такі, а, відповідно, застосовуючи висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 2338/180/17 (постанова від 05.06.2018 ) про те, що не можна вважати неукладеними договори після часткового виконання таких сторонами, до правової оцінки наявних спірних правовідносин та обставин справи, Договори підряду є укладеними.

Аналогічною є позиція Верховного Суду у справі № 906/355/19 (постанова від 01.06.2020) відповідно, якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин ч. 8 ст. 181 ГК України.

Таким чином, визнання договору неукладеним може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

Що стосується доводів відповідачів про те, що відсутність погоджених між сторонами переліків земельних ділянок позивач намагається замінити внутрішнім наказом, то слід зазначити наступне:

Як встановлено судом в ході дослідження доказів, наказ № 02/03/2020-1 від 02.03.2020 року поданий на підтвердження тих обставин, що саме на конкретних земельних ділянках з визначеними кадастровими номерами, які знаходяться на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області і належать відповідачам, здійснювалось виконання ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» робіт за Договорами підряду.

Ні під час розгляду справи по суті, ні жодним іншим чином відповідачі не заперечили і не спростували той факт, що позивач здійснював обробіток землі і посадку картоплі на належних їм земельних ділянках із зазначеними в наказі кадастровими номерами.

Зазначені обставини лише підтверджують фактичне погодження сторонами договорів підряду земельних ділянок, на яких проводиться обробіток ґрунту та посадка картоплі, без письмового підписання Додатку №1 до зазначених договорів.

Крім того, у відзиві відповідачі також підтверджують, що позивачем до матеріалів справи надано докази фактичного обробітку земельних ділянок, право користування яких належить відповідачам.

Господарським судом Львівської області встановлено, що відповідачі на підставі договорів оренди з фізичними особами є користувачами земельних ділянок, перелік кадастрових номерів яких вказані у відзиві та відображені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При цьому використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Так, у статті 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Аналогічні положення містяться й у статті 319 Цивільного кодексу України.

Власність не тільки надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них певні обов`язки. Здійснюючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об`єктів природи. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі № 920/1275/16).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі № 916/17/20).

Тобто, відповідачі разом із отриманням права користування конкретними земельними ділянками набули законодавчих обов`язків, зокрема, не порушувати права інших осіб та не погіршувати екологічну ситуацію, природну якість землі, а факт кількамісячного допуску позивача до земельних ділянок та не втручання у здійснення їх обробітку останнім свідчить про те, що відповідачами частково виконувались Договори підряду, доказів протилежного відповідачами не подано.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність врахування впровадженого «стандарту доказування «вірогідності доказів» у господарському процесі. Зокрема, про це йдеться у постановах Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 24.09.2020 у справі №922/2665/17, від 01.10.2020 у справі №910/16586/18. Наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права мають загальний характер.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

При цьому, слід враховувати висновки Верховного Суду, зокрема, викладені в перелічених постановах, щодо необхідності співставлення судом наданих позивачем і відповідачем доказів з огляду на їх вірогідність для правильного застосування положень статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 75 ГПК України, передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Як вже зазначалося раніше, ні під час розгляду справи по суті, ні жодними іншими доказами відповідачі не заперечили і не спростували факт обробітку належних їм на праві оренди земельних ділянок на території Банюнинської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області позивачем. Більше того, в судовому засіданні представник відповідачів зазначив, що земельні ділянки ні ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» ні ТОВ «НИВА ОДИН» не оброблялись і посадка картоплі ними не здійснювалась. В той же час, укладаючи 19.06.2020 з ПП «ЯКЮ» договори поставки картоплі та надаючи аграрні розписки №4755 ( 1190,93 тон картоплі) та №4757 (1 242,81 тон картоплі) на майбутній врожай картоплі відповідачі визнають факт посадки картоплі позивачем, оскільки самостійно такої посадки не здійснювали.

З огляду на викладене, господарський суд Львівської області дійшов до висновку, що подані сторонами докази свідчать про те, що більш вірогідним є факт укладення Договорів підряду сторонами, аніж їх не укладення.

Є необґрунтованими і не заслуговують на увагу суду доводи відповідачів про те, що договори підряду № 3/2020 та №4/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 є неукладеними, посилаючись на висновки Західного апеляційного господарського суду у постанові від 02.11.2020 року.

Слід звернути увагу, що обставини, встановлені у постанові Західного апеляційного суду від 02.11.2020 року не підпадають під ч.4 ст.75 ГПК України, оскільки такі зроблені у межах перегляду ухвали про забезпечення позову, коли суд апеляційної інстанції не встановлює фактичних обставин справи, не надає оцінку доказам та доводам учасників справи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/15335/18 , у відповідності до якої суд апеляційної інстанції на стадії судового процесу не вирішує спір по суті, не встановлює фактичних обставин справи, не надає оцінку доказам та доводам учасників справи.

Отже, виходячи із наведених правових позицій Верховного Суду, положень чинного законодавства України, господарський суд Львівської області доходить до висновку, що Договір підряду № 3/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року та Договір підряду № 4/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року є укладеними.

Що стосується заявлених позовних вимог про зобов`язання ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН» виконати умови п.1.5 та п.5.3 Договорів підряду на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року, то слід зазначити наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2020 року ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, а 08.10.2020 було подано позов до ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН» про зобов`язання виконати умови п.1.5 та п.5.3 договорів.

У цій частині слід розділяти окремо п. 1.5. та п. 5.3. відповідних Договорів підряду, сформульованих у позовних вимогах. При цьому, підставами позову визначено позивачем порушення відповідачами не всього п. 1.5., а виключно п.п. 1.5.1. та п.п. 1.5.2.

Із врахуванням наведеного, дослідивши докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов до наступних правових висновків.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 ГК України).

Як встановлено судом, правовідносини сторін у даній справі, виникли з Договорів підряду. Відтак, на виконання умов вказаних правочинів у період із березня до жовтня 2020 року позивачем було здійснено обробіток землі, у той час, як відповідачі із червня 2020 року порушили взяті на себе зобов`язання за цими договорами.

До позовних вимог, заявлених позивачем, належить, з-поміж іншого, зобов`язати відповідачів виконати умови відповідних Договорів підряду, а саме:

- п.п. 1.5.1.п. 1.5. протягом строку дії Договору не надавати будь-яким чином третім особам право на доступ до території Земельних Ділянок і перебування на них та/або право на здійснення будь-якої діяльності на цих ділянках, окрім здійснення дій необхідність яких прямо та імперативно випливає з положень чинного законодавства України (ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, здійснення аварійно-рятувальних робіт тощо);

- п.п. 1.5.2. п. 1.5 протягом строку дії Договору не втручатись у процес здійснення Виконавцем Робіт за цим Договором, не чинити йому перешкоди у цьому, та не здійснювати будь-які дії, які можуть вплинути на результати робіт, відповідальність за результати яких несе Виконавець, крім випадків, якщо його дії порушують вимоги діючого законодавства та обов`язкові до виконання норми та стандарти виконання відповідних Робіт.

Водночас, у ході розгляду справи позивачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи зі змісту якого вбачається, що 31.10.2020 року останній завершив збір врожаю чіпсової картоплі на виконання Договорів підряду. На підтвердження цього подає копію актів виконаних робіт від 09.11.2020 року.

Таким чином, станом на 31.10.2020 року відсутній предмет спору у частині позовних вимог зобов`язати виконати умови п. 1.5. Договорів підряду.

Суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Одночасно слід зазначити, що під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Однак, слід зауважити, що закриття провадження у справі на підставі Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина може зумовлювати відмову в позові, а не закриття провадження у справі (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.219. у справі № 13/51-04).

Враховуючи наведене та зважаючи на наявність доказів про фактичний збір урожаю, то позовні вимоги у частині не надання будь-яким чином третім особам право на доступ до території земельних ділянок і не перебування на них та/або право на здійснення будь-якої діяльності на цих ділянках та не втручатись у процес здійснення виконавцем робіт за цим Договором, не чинити йому перешкоди у цьому, та не здійснювати будь-які дії, які можуть вплинути на результати у цій частині – підлягає закриттю.

Поряд із цим, щодо позовної вимоги про зобов`язання виконати умови п. 5.3. Договорів підряду, господарський суд Львівської області зазначає наступне.

Позивач вважає, що порушення обов`язків, передбачених п. 1.5 свідчить про порушення пп. 5.3.3. п. 5.3., чому надано правову оцінку суду вище. Водночас, позивач покликається на те, що 31.10.2020 року на виконання вищевказаних положень Договорів підряду він завершив збір врожаю чіпсової картоплі, а, відповідно, із 31.10.2020 року розпочався строк для надання відповідачам акту виконаних робіт, останній день якого 10.11.2020 року.

В обґрунтування зазначених вище обставин позивач посилається на п. 1.2. Договорів підряду, де закріплено, що плановим результатом Робіт за Договором є зібраний Виконавцем врожай чіпсової картоплі в обсязі орієнтовно 9 470 тон (далі – «Товар») в строк не пізніше 31 жовтня 2020 року.

Разом із цим, у відповідності до п. 3.3. Договорів підряду, факт виконання Робіт належної якості та в повному обсязі, а також їх прийняття Замовником фіксується в акті виконаних робіт, що складається та підписується Сторонами потягом 10 (десяти) календарних днів з моменту фактичного завершення Робіт.

Отже, сторонами Договорів підряду погоджено, що акт виконаних робіт підлягає підписанню протягом 10 днів з моменту фактичного завершення робіт.

Позивач покликається на те, що датою фактичного завершення робіт за Договорами підряду є 31.10.2020 року, про що останнім 09.11.2020 року складено і підписано зі своєї сторони акти виконаних робіт, а вже 10.11.2020 року надіслано акти відповідачам. Наведене підтверджується копіями супровідних листів, актів виконаних робіт, доказів надіслання цих документів відповідачам.

Водночас, згідно відомостей із сервісу відстеження поштових пересилань «Укрпошти», які подані позивачем до матеріалів справи, 13.11.2020 року відповідачами отримано вказані вище акти виконаних робіт.

Із врахуванням п. 3.3. Договорів підряду та фактичного завершення робіт 31.10.2020, акти виконаних робіт повинні бути підписані не пізніше 10.11.2020 року.

У матеріалах справи відсутні підписані акти виконаних робіт з обох сторін Договорів підряду, як і відсутні будь-які інші документи, що свідчать про відмову у підписанні актів виконаних робіт зі сторони відповідачів.

На підставі наведеного, господарський суд Львівської області встановив, що ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» виконано роботи за Договорами Підряду, акти виконаних робіт позивачем надіслано у межах строку, визначеного п. 3.3. цих Договорів, а відповідачами роботи не прийнято, акти виконаних робіт не підписано, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Підпунктом 5.3.1. пункту п. 5.3. Договорів підряду закріплено, що до обов`язків замовника належить прийняти виконані виконавцем належним чином та в повному обсязі роботи в порядку, визначеному даним Договором.

Таким чином, господарським судом Львівської області встановлено, що відповідачами порушено пп. 5.3.1. п. 5.3. Договорів підряду.

Разом із цим, пп. 5.3.2. п. 5.3. Договорів підряду закріплено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному розмірі оплатити прийняті роботи.

Відповідно до п. 4.2. Договорів підряду, оплата робіт здійснюється замовником протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Отже, своєчасною є та оплата, що здійснена протягом 10 днів після підписання акту виконаних робіт, які (за п. 3.3. Договорів підряду та з огляду на фактичне завершення робіт 31.10.2020) підлягають підписанню до 10.11.2020.

Відтак, оскільки відповідачами акти виконаних робіт не підписано, тим самим, порушено обов`язок з прийняття виконаних робіт позивачем за Договорами підряду, то ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН» не виконано обов`язок із своєчасної оплати цих робіт. При цьому, доказів здійснення оплати за роботи, виконані на підставі Договорів підряду, відсутні у матеріалах справи.

Таким чином, господарським судом Львівської області встановлено, що відповідачами порушено пп. 5.3.2. п. 5.3. Договорів підряду.

Поряд із цим, згідно із пп. 5.3.3. п. 5.3. Договорів підряду, серед обов`язків замовника визначено виконувати належним чином інші зобов`язання, передбачені цим Договором, Цивільним і Господарським кодексами України та іншими актами законодавства.

У зв`язку із тим, що господарським судом Львівської області встановлено порушення відповідачами пп. 5.3.1 та пп. 5.3.2. п. 5.3. Договорів підряду, ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН» порушено і пп. 5.3.3 вказаного пункту.

Отже, відповідачі порушили пп. пп. 5.3.1, 5.3.2., 5.3.3. п. 5.3. Договорів підряду, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов`язати відповідачів виконати умови п. 5.3. Договорів.

Що стосується доводів представника відповідачів про відсутність у позивача порушеного права на момент звернення з позовом до суду в частині позовних вимог про зобов`язання відповідачів виконати умови п.5.3. Договорів, то слід зазначити наступне:

Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України: юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням .

Як вже зазначалося раніше, згідно п.1.7 зазначених вище Договорів підряду №3/2020 та №4/2020 від 26.02.2020 сторони погодили, що до моменту підписання Сторонами акту виконаних робіт (п.3.3 Договору) право власності на результат Робіт (тобто врожай картоплі, в т.ч. картопля на будь-якій стадії вегетації ще не зібрана з поля Виконавцем) залишається за виконавцем.

В обґрунтування позовних вимог та порушення відповідачами (Замовниками) умов укладених Договорів підряду позивач посилається на те, що ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» та ТОВ «НИВА ОДИН» 19.06.2020 року укладено з ПП «ЯКЮ» договори поставки №02/2020 та №01/2020 », за яким до 20.07.2020 року зобов`язалося поставити врожай картоплі, який вирощується позивачем і термін збору якого встановлено до 31.10.2020 року. Також відповідачами видано аграрні розписки № 4755 та № 4757 від 19.06.2020 , за якими формально створено юридичну підставу у безспірному порядку звернути предмет застави, тобто, врожай картоплі на користь ПП «ЯКЮ».

Як стверджує позивач, зазначені вище обставини, а саме – продаж врожаю картоплі з визначеною датою поставки до 20.07.2020 - до моменту його збору позивачем і до моменту його передачі відповідачам ( право власності на який згідно п.1.7 Договорів підряду належить позивачу до моменту підписання актів виконаних робіт), подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, свідчать про невизнання та оспорення його прав в частині прийняття належним чином та в повному обсязі виконаних робіт, їх оплати та виконання інших зобов`язань, передбачених Договором.

З огляду на зазначене, аргументи відповідачів, викладені у відзиві, не спростовують доводів позивача. Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідачів підлягає до стягнення по 2 102,00 грн судового збору з кожного.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20,73,74,75,76, 79, 123, 129, п.2 ч.1 ст.231, 232, 233, 236,237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов`язати ТОВ «ГЕРМАН АГРО» (33001, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гур`єва, буд. 13, код ЄДРПОУ 43171270) виконати умови п. 5.3. Договору підряду № 3/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року.

3. Зобов`язати ТОВ «НИВА ОДИН» (33001, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гур`єва, буд. 13, код ЄДРПОУ 41062985) виконати умови п. 5.3. Договору підряду № 4/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року.

4. В решта частині позовних вимог провадження у справі закрити.

5. Стягнути з ТОВ «ГЕРМАН АГРО» (33001, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гур`єва, буд. 13, код ЄДРПОУ 43171270) на користь ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» ( 80545, Львівська область Кам`янка-Бузький район с.Великосілки, вул. Полуботка П. буд.4В , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43310337) 2102 грн. судового збору.

6. Стягнути з ТОВ «НИВА ОДИН» (33001, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гур`єва, буд. 13, код ЄДРПОУ 41062985) на користь ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» (80545, Львівська область Кам`янка -Бузький район с.Великосілки, вул. Полуботка П. буд.4В , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43310337) 2102 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11.03.2021.

Суддя Н.Є. Березяк