Рішення № 95468887, 25.02.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2021 р. м. Київ Справа №911/3152/20

За позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)До Комунального підприємства «Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду «Громадський сервіс» Калинівської селищної ради (07443, Київська обл., Броварський район, смт Калинівка, вул. Чернігівська, 20)Про стягнення 283527,13 грнСуддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

представники:

сторін не з`явились обставини справи:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом, заявивши вимоги про стягнення з Комунального підприємства «Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду «Громадський сервіс» Калинівської селищної ради (далі – відповідач) 283527,13 грн, з яких 223389,91 грн основного боргу, 17250,32 грн пені, 15689,83 грн 3% річних та 27197,07 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором постачання природного газу від 24.10.2017 №2364/1718-БО-17, щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у строк, визначений договором.

Провадження у справі за вказаними вимогами відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2020 №911/3152/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.11.2020, встановлено учасникам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій тощо.

10.12.2020 Господарським судом Київської області постановлено ухвалу про призначення підготовчого засідання у справі №911/3152/20 на 15.01.2021, оскільки 26.11.2020 підготовче засідання у справі не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці, зумовленій самоізоляцією контактної особи з хворим на COVID-19, про що повідомлено сторін ухвалою в порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України.

15.01.2021 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.02.2021, про що повідомлено відповідача ухвалою в порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України.

11.02.2021 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про відкладення судового засідання на 25.02.2021, про що повідомлено сторін ухвалою в порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд в Господарському суді Київської області справи №911/3152/20 відповідач повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0103275880195, за яким отримано ухвалу суду від 09.11.2020, №0103275876279, за яким отримано ухвалу суду від 10.12.2020, №0103276639513, за яким отримано ухвалу суду від 15.01.2020.

У встановлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 09.11.2020 строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, вимог позивача не заперечив.

Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вищевказаних норм Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

24.10.2017 Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 перейменоване в Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», в якості постачальника, та Комунальне підприємство «Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду «Громадський сервіс» Калинівської селищної ради, в якості споживача, уклали договір №2364/1718-БО-17 постачання природного газу (далі – договір), за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

Згідно з п.1.4 договору за цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений Публічним акціонерним товариством «національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на митну територію України).

Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017р. по 31 березня 2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 14,0 тис. куб. метрів (чотирнадцять), у тому числі по місяцях (тис.куб.м): жовтень-2,0 тис.куб.м, листопад-2,0 тис.куб.м, грудень-2,0 тис.куб.м, загалом за IV квартал 2017-6,0 тис.куб.м. За січень-3,0 тис.куб.м, за лютий-3,0 тис.куб.м, за березень-2,0 тис.куб.м, загалом за І квартал 2018-8,0 тис. куб.м (п.2.1 договору).

Пунктом 1 додаткової угоди від 05.04.2018 №2 до договору постачання природного газу від 24.10.2017 №2364/1718-БО-17 додано пункт 2.1 розділу 2: Постачальник передає споживачу в період з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 3,0 тис.куб.м (три тисячі куб.м), у тому числі по місяцях (тис.куб.м): квітень – 2,0 тис.куб.м., травень – 1,0 тис.куб.м.

Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, ввезений ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на митну територію України) - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до п.3.7 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці (п.3.10 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017р. №187 (далі – Положення). На дату укладання договору ціна на природний газ становить 4942,00 гривні за 1000 куб.м (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включають до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Відповідно до п.5.2 договору сторони домовились, що ціна за 1000 куб.м газу за цим договором на дату його укладення становить 7907,20 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ)-20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 9488,64 грн (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят вісім грн 64 коп).

Згідно з п.6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.6.2 договору сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим.

Оплата за природний газ здійснюється таким чином: 1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством,-у разі коли на споживача станом на 30.09.2015 поширюється дія статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання»; 2) в будь - якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу; 3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача станом на 30.09.2015 не поширювалась дія статті 19-1Закону України «Про теплопостачання» в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання; 4) шляхом зарахування постачальником кошти, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором; 5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника (п.6.3 договору).

Згідно з п.6.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: у першу чергу – відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу – сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу – погашається основна сума заборгованості.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п.8.1 договору).

Відповідно до п.8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16.4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 1 додаткової угоди від 11.01.2018 №1 до договору постачання природного газу від 24.10.2017 №2364/1718-БО-17 сторони погодили викласти пункт 8.2 розділу 8 «Відповідальність сторін» договору в наступній редакції: «У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15.3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення».

Згідно з п.4 додаткової угоди від 11.01.2018 №1 до договору постачання природного газу від 24.10.2017 №2364/1718-БО-17 дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати її підписання сторонами і поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами станом на 01 січня 2018 року.

Положеннями п.11.3 договору сторони погодили такий порядок внесення змін до договору:

усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 2.3, 11.4 та 11.5 цього договору;

сторони погодили, що зміни до цього договору, викладені не у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин сторін за цим договором, крім випадків, зазначених у пунктах 2.3, 11.4 та 11.5 цього договору.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017р. до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.12.1 договору).

Пунктом 2 додаткової угоди від 05.04.2018 №2 до договору постачання природного газу від 24.10.2017 №2364/1718-БО-17 викладено розділ 12 «Строк дії договору» договору у наступній редакції: «Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017р. до 31 травня 2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення».

Згідно з п.4 додаткової угоди від 05.04.2018 №2 до договору постачання природного газу від 24.10.2017 №2364/1718-БО-17 дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати її підписання сторонами і поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами станом на 31 березня 2018 року.

На виконання умов договору позивач у період з жовтня 2017 по березень 2018 передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 335508,82 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2017 на суму 9877,68 грн, від 30.11.2017 на суму 33418,99 грн, від 31.12.2017 на суму 53791,10 грн, від 31.01.2018 на суму 70984,51 грн, від 28.02.2018 на суму 83670,83 грн та від 31.03.2018 на суму 83765,71. Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, а їх завірені копії залучені до матеріалів справи.

Відповідно до банківських виписок з рахунку позивача, копії яких містяться в матеріалах справи, оплата за переданий природний газ здійснювалася відповідачем шляхом перерахування на рахунок позивача грошових коштів, з призначенням платежів: «Оплата за природний газ, згідно дог. №2364/1718-БО-17 від 24.10.2017».

З наявних матеріалів справи та банківських виписок позивача судом встановлено, що відповідачем здійснювалася оплата вартості поставленого природного газу за рахунок власних коштів на загальну суму 112118,91 грн.

Позивач зазначає, що оплату за поставлений природний газ по вищепереліченим актам приймання-передачі природного газу відповідач за договором від 24.10.2017 №2364/1718-БО-17 в повному обсязі та своєчасно не виконав, чим порушив умови договору, а відтак просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 223389,91 грн основного боргу, 17250,32 грн пені за загальний період прострочки з 27.02.2018 по 25.10.2018, 15689,83 грн 3% річних за загальний період прострочки з 27.02.2018 по 31.07.2020 та 27197,07 грн інфляційних втрат за загальний період прострочки з 01.03.2018 по 31.07.2020.

Приписами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом положень ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов`язання за укладеним договором в повному обсязі та своєчасно не виконав, сума основного боргу відповідачем в повному обсязі не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми 223389,91 грн основного боргу підлягають задоволенню, як такі, що є обґрунтованими, доведеними, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими.

У зв`язку з неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за укладеним договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача 17250,32 грн пені за загальний період прострочки з 27.02.2018 по 25.10.2018 відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16.4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно п.8.2 договору в редакції додаткової угоди від 11.01.2018 №1 до договору постачання природного газу від 24.10.2017 №2364/1718-БО-17 у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15.3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 15689,83 грн 3% річних за загальний період прострочки з 27.02.2018 по 31.07.2020 та 27197,07 грн інфляційних втрат за загальний період прострочки з 01.03.2018 по 31.07.2020.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 223389,91 грн основного боргу, 17250,32 грн пені, 15689,83 грн 3 % річних та 27197,07 грн інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими, отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Інших судових витрат для їх покладення на відповідача позивач не заявив.

Керуючись ст.2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду «Громадський сервіс» Калинівської селищної ради про стягнення 283527,13 грн, з яких 223389,91 грн основного боргу, 17250,32 грн пені, 15689,83 грн 3% річних та 27197,07 грн інфляційних втрат задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду «Громадський сервіс» Калинівської селищної ради (07443, Київська обл., Броварський район, смт Калинівка, вул. Чернігівська, 20, ідентифікаційний код 41370404) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 223389 (двісті двадцять три тисячі триста вісімдесят дев`ять) грн 91 коп основного боргу, 17250 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн 32 коп пені, 15689 (п`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 83 коп 3% річних, 27197 (двадцять сім тисяч сто дев`яносто сім) грн 07 коп інфляційних втрат та 4253 (чотири тисячі двісті п`ятдесят три) грн 00 коп судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.03.2021.

Суддя О.О. Третьякова