Рішення № 95468809, 17.02.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2021 р. Справа № 911/2482/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Григорян Г. Г. (адвокат - ордер серії КВ № 311274 від 20.08.2020 р.);

від відповідача: Шлапак С. С. (адвокат - ордер серії АА № 1035053 від 11.09.2020 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Конструкціон", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кріогенсервіс", с. Петрівське, Києво-Святошинський район, Київська область

про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу та стягнення 262 472, 52 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ "Арт Конструкціон" звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ фірми "Кріогенсервіс" про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 16.11.2016 р., укладеного між ТОВ фірмою "Кріогенсервіс" та ТОВ "Арт Конструкціон", стягнення 190 750, 00 грн основної заборгованості, 17 183, 18 грн 3% річних, 41 659, 80 грн інфляційних збитків, 12 879, 54 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо передачі напівпричіпа за договором купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 16.11.2016 р., укладеним між ТОВ фірмою "Кріогенсервіс" та ТОВ "Арт Конструкціон".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2020 р. відкрито провадження у справі № 911/2482/20 за позовом ТОВ "Арт Конструкціон" до ТОВ фірми "Кріогенсервіс" про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу та стягнення 262 472, 52 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 16.09.2020 р.

11.09.2020 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 11.09.2020 р. на позовну заяву про розірвання договору та стягнення грошових коштів по справі № 911/2482/20, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі. Крім того, 11.09.2020 р. до канцелярії суду від відповідача надійшла заява б/н від 11.09.2020 р. про застосування строку позовної давності, у якій він просить суд застосувати до позовних вимог позивача строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову повністю у зв`язку зі спливом позовної давності.

16.09.2020 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 30.09.2020 р.

30.09.2020 р. до канцелярії суду від позивача надійшли заперечення б/н від 29.09.2020 р. проти заяви про застосування строку позовної давності та відповідь б/н від 29.09.2020 р. на відзив на позовну заяву, що долучені судом до матеріалів справи.

30.09.2020 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 21.10.2020 р.

09.10.2020 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 08.10.2020 р. на відповідь, що долучені судом до матеріалів справи.

15.10.2020 р. до канцелярії суду від позивача – ТОВ "Арт Конструкціон" надійшла заява б/н від 13.10.2020 р. про відвід судді у справі № 911/2482/20, у якій він просив суд задовольнити його заяву про відвід судді у справі № 911/2482/20 та передати справу для розгляду іншому судді Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2020 р. за наслідками розгляду вищевказаної заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Конструкціон" про відвід судді Бацуци В. М. від розгляду справи - заяву б/н від 13.10.2020 р. позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Конструкціон" про відвід судді Бацуци В. М. від розгляду справи № 911/2482/20 визнано необгрунтованою та передано до Відділу автоматизованого документообігу суду для визначення складу суду для вирішення вищевказаної заяви про відвід судді Бацуци В. М. від розгляду справи.

У відповідності до ст. ст. 6, 32, 39 Господарського процесуального кодексу України зазначену заяву про відвід судді Бацуци В. М. від розгляду справи № 911/2482/20 передано для розгляду судді Третьяковій О. О.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2020 р. (суддя Третьякова О. О.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Арт Конструкціон" у задоволенні заяви б/н від 13.10.2020 про відвід судді Бацуци В.М. від розгляду справи № 911/2482/20.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 04.11.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2020 р. повідомлено учасників справи, що розгляд даної справи у судовому засіданні 04.11.2020 р. не відбувся у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності судді, і призначено проведення судового засідання із викликом та за участю представників учасників справи на 02.12.2020 р.

02.12.2020 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 15.01.2021 р.

15.01.2021 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 27.01.2021 р.

27.01.2021 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 17.02.2021 р.

04.02.2021 р. до канцелярії суду від позивача надійшов супровідний лист б/н від 04.02.2021 р. з доданими до нього копією проекту мирової угоди у справі № 911/2482/20 від 27.01.2021 р. та іншими документами, що долучені судом до матеріалів справи.

17.02.2021 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, відповіді на відзив, інших заявах по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив, інших заявах по суті справи.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2016 р. між позивачем (надалі – Покупець) та відповідачем (надалі – Продавець) було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до умов якого, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця НАПІВПРИЧІП Н/ПР-ЦИСТЕРНА-Е з ємністю для транспортування та зберігання кріогенних газів, зазначений у п. 1.2. та 1.3. цього Договору, далі "Напівпричіп", а Покупець зобов`язується прийняти зазначений напівпричіп та оплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 1.2. визначені характеристики напівпричіпа - марка: ВАРЗ, модель: НПЦЗ-2623, номер шасі (кузов, рама): НОМЕР_1 ; характеристика посудини - заводський номер: К2013/044, дата виготовлення: 2013 рік виробник: "KARBONSAN BASINCLI KAPLAR SAN. VE TIC. A.S.", об`єм: 23 100 (двадцять три тисячі сто) літрів)

Відповідно до п. 1.4. Договору, Напівпричіп належить Продавцю на праві власності на моменту укладення цього Договору не знаходиться в заставі, під арештом, і не є предметом позовів третіх осіб.

Згідно з п. 3.1. Договору, передача Напівпричіпа Покупцю провадиться в місці (пункті) його передачі (приймання)

Місцем (пунктом) передачі (приймання) Напівпричіпа є: місцезнаходження Продавця: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське, вулиця Київська, будинок 29-К (п. 3.2 Договору)

Продавець повинен передати Напівпричіп Покупцю до 30.12.2016 року; (п. 3.3. Договору)

Право власності переходить від Продавця до Покупця на Напівпричіп після зняття з реєстрації в органах державної автоінспекції. (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору, Покупець зобов`язаний оплатити вартість Напівпричіпу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня підписання Договору (тобто до 26.11.2016 року включно) в розмірі 100 (сто) % від вартості Напівпричіпу згідно із п.4.1. Договору, а саме суму в розмірі 190 750,00 (сто дев`яносто тисяч сімсот п`ятдесят) гривень, що включає в себе податок на додану вартість в розмірі 31 791,67 (тридцять одна тисяча сімсот дев`яносто одна) гривень.

Відповідно до п. 4.3. Договору оплата вартості напівпричіпа проводиться Покупцем шляхом перерахування зазначеної суми на поточний рахунок Продавця, у безготівковій формі, в національній валюті.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання обов`язків Сторонами.

Позивач виконав свої зобов`язання, шляхом перерахування 22.11.2016 р. грошових коштів за Напівпричіп в розмірі 190 750,00 гривень, на вказаний у Договорі поточний рахунок відповідача у безготівковій формі, в національній валюті України за виставленим відповідачем Рахунком-фактурою №КР-00001565 від 16.11.2016 року.

Зазначена вище оплата Покупцем за Договором підтверджується платіжним дорученням №1 від 22.11.2016 р., наявним у матеріалах справи.

Втім, як зазначив позивач, відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав та не здійснив передачу спірного майна.

В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено Претензію-Вимогу №б.н. від 04.01.2020 р. про виконання зобов`язання за Договором купівлі-продажу транспортного засобу від 16.11.2016 р., в якій вимагав від відповідача протягом 1 (одного) місяця з дня її одержання виконати свої зобов`язання за Договором шляхом передачі Напівпричіпу в Місці передачі та про фактичну готовність прийняти такий оплачений Напівпричіп позивачем.

У подальшому позивачем 19.03.2020 р. була отримана відповідь на претензію-вимогу №152 від 03.03.2020 р. про виконання зобов`язання-за договором купівлі-продажу транспортного засобу від 16.11.2016 р. в якій зазначено, що відповідачем даний Напівпричіп було знято з державної реєстрації в терміни, які були обумовлені Договором, але на вказану дату позивач не з`явився на Місце (пункт) передачі (приймання) Напівпричіпа.

Як вбачається із матеріалів справи, у квітні 2020 року ТОВ "Арт Конструкціон" звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ "Кріогенсервіс" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.07.2020 р. у справі № 911/834/20 за позовом ТОВ "Арт Конструкціон" до ТОВ фірми "Кріогенсервіс" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння у задоволенні позову відмовлено повністю.

При цьому, Господарський суд Київської області у вказаному рішенні встановив, що із наданого у матеріали справи платіжного доручення у призначенні платежу на користь відповідача вказано "Сплата рахунку фактури КР-00001565 від 16.11.2016 за Ємність для газів (кисень) 23,1 м. куб. в т.ч. ПДВ 31791,67".

Доказів оплати саме напівпричіпа - марка: ВАРЗ, модель: НПЦЗ-2623, номер шасі (кузов, рама): НОМЕР_1 до матеріалів справи не надано, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку, що у відповідача не виникло обов`язку щодо виконання своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу транспортного засобу.

Також, беручи до уваги порядок реєстрації автомобілів придбаних за договорами купівлі-продажу, суд прийшов до висновку, про те що договір купівлі-продажу від 16.11.2016 р. укладений не в порядку, який передбачений чинним законодавством, а отже такий договір не може бути підставою для визнання права власності.

З огляду на вказані обставини, у суду відсутні правові підстави для визнання права власності на спірне майно та передачу його у власність позивачу.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 23.07.2020 р. у справі № 911/834/20 за позовом ТОВ "Арт Конструкціон" до ТОВ фірми "Кріогенсервіс" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Як було зазначено вище, у своїй позовній заяві позивач просить розірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 16.11.2016 р., укладений між ТОВ фірмою "Кріогенсервіс" та ТОВ "Арт Конструкціон", та за наслідками розірвання зазначеного договору стягнути із відповідача на свою користь 190 750, 00 грн основної заборгованості, інфляційні збитки від суми основної заборгованості у розмірі 41 659, 80 грн за період прострочення відповідачем виконання обов`язку по передачі напівпречіпу з вересня 2017 р. по липень 2020 р., 3 % річних від суми основної заборгованості у розмірі 17 183, 18 грн за період прострочення відповідачем виконання обов`язку по передачі напівпречіпу з 20.08.2017 р. по 20.08.2020 р., 12 879, 54 грн пені за період прострочення відповідачем виконання обов`язку по передачі напівпречіпу з 31.12.2016 р. по 01.07.2017 р., у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обовязок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 652 цього ж кодексу у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Також, як було зазначено вище, Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 23.07.2020 р. у справі № 911/834/20 встановив та зазначив, що доказів оплати саме напівпричіпа - марка: ВАРЗ, модель: НПЦЗ-2623, номер шасі (кузов, рама): НОМЕР_1 до матеріалів справи не надано, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку, що у відповідача не виникло обов`язку щодо виконання своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу транспортного засобу.

У встановлений договором строк (до 30.12.2016 р.) і станом на час розгляду справи відповідач свій обов`язок щодо передачі напівпричіпу не виконав, що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 16.11.2016 р., претензією-вимогою позивача № б/н від 04.01.2020 р., відповіддю відповідача на претензію вимогу № 152 від 03.03.2020 р. та відсутністю підписаних уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку будь-яких документів, що підтверджують передачу (приймання) напівпричіпу. У зв`язку із тим, що відповідач у встановлений строк не виконав обов`язок щодо передачі напівпричіпу позивачу, у останнього виникло право вимагати від відповідача розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 16.11.2016 р. та нарахування і стягнення штрафних санкцій за таке прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене та те, що грошові кошти у розмірі 190 750, 00 грн, сплачені позивачем згідно з платіжним дорученням № 1 від 22.11.2016 р., та які, як було встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 23.07.2020 р. у справі № 911/834/20, не є оплатою саме напівпричіпа за договором купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 16.11.2016 р., укладеним між ТОВ фірмою "Кріогенсервіс" та ТОВ "Арт Конструкціон", то відповідно відсутні правові підстави для повернення відповідачем вказаних грошових коштів саме як передоплати за договором купівлі-продажу через невиконання відповідачем свого обов`язку щодо передачі напівпричіпа за договором купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 16.11.2016 р., у тому числі у зв`язку із розірванням вказаного договору, а тому позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 190 750, 00 грн основної заборгованості та нарахованих на них 17 183, 18 грн 3% річних, 41 659, 80 грн інфляційних збитків є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України.

Як було зазначено вище, відповідач у своїй заяві № б/н від 11.09.2020 р. про застосування строку позовної давності просить суд застосувати до позовних вимог позивача строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову повністю у зв`язку зі спливом позовної давності.

З приводу вказаної заяви відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 258 цього ж кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 259 цього ж кодексу передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Частиною 1 ст. 261 цього ж кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 ст. 261 цього ж кодексу передбачено, що за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається із матеріалів справи, позовна давність для позивача для звернення в суд із вимогою до відповідача про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 16.11.2016 р., укладеного між ТОВ фірмою "Кріогенсервіс" та ТОВ "Арт Конструкціон", з підстав невиконання відповідачем свого обов`язку щодо передачі напівпричіпа за договором купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 16.11.2016 р., почала свій перебіг з моменту спливу строку виконання відповідачем основного зобов`язання по передачі напівпричіпа, а саме з 31.12.2016 р.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що загальна позовна давність для позивача для звернення в суд із вимогою до відповідача про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 16.11.2016 р. остаточно спливла з 31.12.2019 р.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся в Господарський суд Київської області із позовною заявою б/н від 20.08.2020 р. до відповідача про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 16.11.2016 р., укладеного між ТОВ фірмою "Кріогенсервіс" та ТОВ "Арт Конструкціон", стягнення 190 750, 00 грн основної заборгованості, 17 183, 18 грн 3% річних, 41 659, 80 грн інфляційних збитків, 12 879, 54 грн пені у зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо передачі напівпричіпа лише 25.08.2020 р., тобто із значним спливом строків позовної давності.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання або зупинення перебігу позовної давності щодо вказаних позовних вимог позивача.

Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, позивач звернувся в Господарський суд Київської області із позовною заявою б/н від 20.08.2020 р. до відповідача про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 16.11.2016 р., укладеного між ТОВ фірмою "Кріогенсервіс" та ТОВ "Арт Конструкціон", стягнення 190 750, 00 грн основної заборгованості, 17 183, 18 грн 3% річних, 41 659, 80 грн інфляційних збитків, 12 879, 54 грн пені зі спливом строку позовної давності без поважних причин його пропущення, то позовні вимоги позивача до відповідача про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 16.11.2016 р., укладеного між ТОВ фірмою "Кріогенсервіс" та ТОВ "Арт Конструкціон", та як наслідок стягнення 190 750, 00 грн основної заборгованості, 17 183, 18 грн 3% річних, 41 659, 80 грн інфляційних збитків, 12 879, 54 грн пені, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що грошові кошти у розмірі 190 750, 00 грн, сплачені позивачем згідно з платіжним дорученням № 1 від 22.11.2016 р., та які, як було встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 23.07.2020 р. у справі № 911/834/20, не є оплатою саме напівпричіпа за договором купівлі-продажу транспортного засобу № б/н від 16.11.2016 р., укладеним між ТОВ фірмою "Кріогенсервіс" та ТОВ "Арт Конструкціон", є безпідставно набутими відповідачем у розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

05 березня 2021 р.