Рішення № 95468426, 12.03.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/13/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2021 Справа № 908/120/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Комерційної Компанії “АРІЯ” (36007, м. Полтава, пров. Шевченка, буд. 7-А )

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕРХЛІФТ” (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Донцова Дмитра, буд.16/1)

про стягнення 100000 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № 06-з/3489 (вх. №123/08-07/21 від 12.01.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Комерційної Компанії “АРІЯ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕРХЛІФТ” про стягнення помилково перерахованих коштів в сумі 100000 грн.

12.01.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/120/21 розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 15.01.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/120/21, присвоєний номер провадження 32/13/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2021 у справі № 908/120/21 відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Комерційної Компанії “АРІЯ” є 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Донцова Дмитра, буд. 16/1, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 6900119707075) вбачається, що ухвала господарського суду Запорізької області від 15.01.2021 у справі № 908/120/21 отримана уповноваженою особою відповідача.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/120/21.

При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 12.03.2021.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-Комерційною Компанією “АРІЯ” (позивачем у справі) на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕРХЛІФТ” (відповідача у справі) згідно платіжного доручення № 5317 від 05.06.2020 перераховано суму 120000 грн. В графі призначення платежу зазначено: запасні частини, рах. № 43від 05.06.2020, в т.ч ПДВ 20% 20000.00 грн.

В листі вих. № 06-з/1791 від 24.06.2020 позивач просив відповідача повернути на його розрахунковий рахунок помилково перераховані кошти в розмірі 120000 грн. Даний лист був повернутий позивачу поштою, у зв`язку за закіченням терміну зберігання. Також, позивач цінним листом відправив лист на адресу місцезнаходження ТОВ «ВЕРХЛІФТ», згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фзичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 25.06.2020, а саме: 62441, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул.. Соборна, буд. 24/2. Відповідач не отримав лист та був повернутий на адресу позивача за закінченням терміну зберігання.

Також, позивач повідомив відповідача про необхідність повернення грошових коштів засобами електронного зв`язку, шляхом направлення на електронну адресу відповідача лист 06-з/1791 від 24.06.2020.

Відповідач згідно платіжного доручення № 177 від 08.10.2020 частково повернув отримані від позивача кошти в сумі 20000 грн. В графі призначення платежу вказано: повернення помилково зарахованих коштів згідно листа № 06-з/1791 від 24.06.2020.

Відповідач звернувся до позивача листом вих.. № 19/11 від 19.11.2020 відповідно до якого повідомив, що 05.06.2020 ТОВ «Верхліфт» отримало на поточний рахунок в банку 120000 грн. від ТОВ ВКК «АРІЯ» згідно платіжного доручення № 5317 від 05.06.2020 р. ТОВ «Верхліфт» 08.10.2020 згідно листа № 06-з/1791 від 24.06.2020 повернуло на розрахунковий рахунок ТОВ ВКК «АРІЯ» 20000 грн. згідно платіжного доручення № 177 від 08.10.2020 р. Залишок сумии в розмірі 100000 грн. ТОВ «Верхліфт» зобов`язується повернути ТОВ ВКК «Арія» до 15 грудня 2020 р.

Невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення помилково перерахованих на його розрахунковий рахунок коштів стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Стаття 1213 ЦК України визначає, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч.1).

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання повернути безпідставно набуті грошові кошти.

Відповідно до ч. 1. ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення (п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, грошові кошти в сумі 120000 грн. помилково перераховано позивачем на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ “ТАСКОМБАНК”, що належить товариству з обмеженою відповідальністю “ВЕРХЛІФТ”.

Відповідно до п.п. 1.23, 1.24. ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під помилковим переказом розуміється рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Обставини справи свідчать, що між сторонами відсутні договірні відносини, відповідач визнав що ним отримані від позивача помилково переховані позивачем грошові кошти. Крім того, відповідачем частково в сумі 20000,00 грн. повернуто на розрахунковий рахунок позивача та зобов`язався повернути ТОВ ВКК «Арія» до 15 грудня 2020 р.

Отже, факт безпідставного отримання від позивача суми 100 000 грн. відповідачем підтверджено.

Таким чином, враховуючи відсутність підстав у Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Комерційної Компанії “АРІЯ” для переказу відповідачу грошових коштів на його банківські реквізити, останній, в розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", є неналежним отримувачем зазначених коштів, у нього відсутні підстави для набуття грошових коштів, перерахованих позивачем.

Таким чином, ТОВ «ВЕРХЛІФТ» відповідно до ст. 1212 ЦК України зобов`язаний повернути позивачу помилково перераховані останнім грошові кошти, як такі, що набуті без достатньої правової підстави, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 100000 грн., як безпідставно отриманих, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Комерційної Компанії “АРІЯ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕРХЛІФТ” про стягнення 100000 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕРХЛІФТ” (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Донцова Дмитра, буд.16/1, код ЄДРПОУ 41810292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Комерційної Компанії “АРІЯ” (36007, м. Полтава, пров. Шевченка, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 23560575) 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. безпідставно одержаних коштів та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне судове рішення складено “ 12” березня 2021 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій