Рішення № 95468356, 01.03.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/169/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

01.03.2021 Справа № 908/2806/20

м.Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “СЕАЛ”, код ЄДРПОУ 40526699 (69032, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 9)

до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, код ЄДРПОУ 24584661 (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964)

про стягнення суми 356709,82 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача – не з`явився;

від відповідача – Кузьменко В.Ю.

ВСТАНОВЛЕНО:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.02.2021 у справі №908/2806/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “СЕАЛ” задоволено частково, з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “СЕАЛ” стягнуто суму 343448 грн. 16 коп. основного боргу, суму 8081 грн. 71 коп. – 3% річних, суму 4112 грн. 58 коп. інфляційних втрат та суму 5334 грн. 64 коп. витрат зі сплати судового збору (пропорційно розміру задоволених позовних вимог). В іншій частині позову – відмовлено.

До Господарського суду Запорізької області надійшла заява ТОВ «НВП «СЕАЛ» у справі №908/2806/20 про повернення витрат на правову допомогу, а саме: про стягнення з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 17.02.2021 заяву передано на розгляд раніше визначеному у судовій справі – головуючому судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 19.02.2021 заяву прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 01.03.2021.

Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою завою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи № 908/2806/20 слідує, що позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу; попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу був наведений позивачем у позовній заяві та становив орієнтовно 7000,00 грн. В судовому засіданні 11.02.2021 до початку судових дебатів представник позивача зазначив, що докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду після прийняття рішення по справі. У зв`язку із цим питання щодо розподілу судових втрат в цій частині судом не вирішувалось.

На підставі вказаних норм процесуального права, враховуючи надходження від позивача відповідної заяви (направлена позивачем засобами поштового зв`язку до суду 16.02.2021) та надання ним доказів у встановлений строк, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі № 908/2806/20 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, судом враховано, що за змістом ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

01.03.2021 заяву розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

В судове засідання 01.03.2021 представник позивача не з`явився.

Відповідач в судовому засіданні 01.03.2021 проти заяви позивача заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні, що надійшло до суду 24.02.2021, зазначивши, зокрема, про наступне. До заяви позивача про повернення витрат на правову допомогу не додано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об`єднанням «Легес», та звіту про використаний час для надання правничої допомоги за договором про надання правової допомоги від 29.08.2020. Розмір витрат ТОВ «НВП «СЕАГІ» на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності, реальності витрат та розумності їх розміру. ВП ЗАЕС вважає, що зазначена ТОВ «НВП «СЕАЛ» вартість послуг з надання правничої допомоги є неспівмірною з реальним часом, витраченим на її надання, обсягом наданих послуг та складністю справи, виходячи з наступного: підставою позову є правовідносини, що виникли з договору поставки продукції №353(3)19УК від 22.07.2019, зміст якого не уявляє собою складних юридичних конструкції, а його умови є простими та зрозумілими; правовідносини з договорів поставки достатньо повно врегульовані нормами ЦК України та ГК України, а отже складання позовної заяви не потребувало додаткового вивчення судової практику в аналогічних справах; позовна заява ТОВ «НВП «СЕАЛ» у справі № 908/2806/20 складена директором Розумчаком О.О., а не адвокатом; невизначено, які саме «матеріали» стали предметом вивчення в рамках надання правничої допомоги; загальна тривалість участі адвоката у судових засіданнях підготовчого провадження не перевищувала 20 хвилин та не потребувала значних професійних навантажень. Отже, ВП «ЗАЕС» вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. є неспівмірними, необґрунтованими та непропорційними до предмета спору. Розмір витрат не підтверджений належними та достатніми доказами відповідно до вимог чинного законодавства України. Справа, що розглядалась, стосується лише позивача та відповідача та не викликає публічного інтересу, а результат її вирішення не може вплинути на репутацію сторін. Крім того, у запереченні зазначено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.02.2021 у справі № 908/2806/20 позовні вимоги ТОВ «НВП «СЕАЛ» задоволені частково, в зв`язку з чим, витрати на професійну правничу допомогу не можуть бути покладені лише на відповідача, а підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам. Просив відмовити у задоволенні заяви позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з матеріалами справи № 908/2806/20 представництво інтересів ТОВ «НВП «СЕАЛ» у справі № 908/2086/20 здійснювалось адвокатом Семеновим М.В., який діяв на підставі ордеру АР №1030715, виданого 07.12.2020 на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 29.08.2020, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС». До заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу додано копію вказаного договору, а також копії: Актів приймання-передачі послуг від 10.11.2020 та від 15.02.2021 з описом наданих послуг, рахунків на їх оплату № 03/11 від 12.11.2020 на суму 3000,00 грн. та № 10/2 від 15.02.2021 на суму 4000,00 грн. та платіжних доручень № 1262 від 09.12.2020, № 1472 від 16.02.2021, які свідчать про перерахування ТОВ «НВП «СЕАЛ» на рахунок АО «ЛЕГЕС» 3000,00 грн. та 4000,00 грн. відповідно.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), в якій вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до умов договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 29.08.2020, укладеного Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» в особі голови Семенова М.В. та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» (Клієнт), зокрема, визначено, що предметом договору є надання Клієнту правничої допомоги щодо стягнення з ДП «НАЕК» «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» заборгованості за договором поставки продукції №353(3)19УК від 22.07.2019. Під правничою (правовою) допомогою сторони домовились вважати: - вивчення матеріалів справи та підготовка позовної заяви; - представництво інтересів Клієнта у справі в господарському суду Запорізької області; представництво клієнта в суді апеляційної інстанції. Виконання умов договору здійснюється старшими партнерами, партнерами та адвокати Адвокатського об`єднання (п.п. 1.1. – 1.3 договору). Гонорар є формою винагороди Адвокатського об`єднання за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту. Розмір гонорару встановлюється: - за вивчення матеріалів та підготовку позовної заяви – 3000 грн.; за представництво інтересів в господарському суді – 2000 грн. за кожне судове засідання (п.4.3). Відповідно до змісту п.п.4.7, 4.8 договору – остаточний розмір та обсяг наданої правничої (правової) допомоги, а також остаточний розрахунок за надану правничу допомогу визначається та здійснюється на підставі акту приймання-передачі послуг. Підписаний сторонами акт приймання-передачі послуг та розрахункові документи підтверджуючі сплату є документами, що підтверджують надання Клієнту професійної правничої (правової) допомоги. Акт приймання-передачі є документом, що підтверджує обсяг наданих послуг та визначає обов`язок Клієнта оплатити надані послуги.

Як зазначив позивач в заяві про повернення витрат на правову допомогу, ТОВ «НВП «СЕАЛ» та АО «ЛЕГЕС» в акті приймання-передачі послуг від 15.02.2021 зменшили розмір гонорару за участь у судових засіданнях 08.12.2020 та 20.01.2021 (підготовчих судових засіданнях) з 2000,00 грн. до 1000,00 грн., врахувавши обсяг та складність проведеної роботи.

У вказаному вище акті приймання-передачі послуг від 15.02.2021 та акті приймання-передачі послуг від 10.11.2020, що підписані АО «ЛЕГЕС» та ТОВ «НВП «СЕАЛ», викладений опис наданих послуг, а саме: за актом від 10.11.2020 – вивчення матеріалів та підготовка позовної заяви для подачі до суду (вартість послуг 3000,00 грн. без ПДВ); за актом від 15.02.2021 – представлення інтересів Клієнта в суді у справі № 908/2806/20 (судове засідання 08.12.2020 – 1000 грн., 20.01.2021 – 1000 грн. та 11.02.2021 – 2000 грн.), загальна вартість наданих послуг за актом – 4000 грн. без ПДВ.

Також позивачем надано копії виставлених Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» рахунків на оплату ТОВ «НВП «СЕАЛ» вищезазначених послуг згідно договору від 29.08.2020 та копії платіжних доручень № 1262 від 09.12.2020, № 1472 від 16.02.2021, які свідчать про перерахування ТОВ «НВП «СЕАЛ» на рахунок АО «ЛЕГЕС» 3000,00 грн. та 4000,00 грн. відповідно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн., які понесені позивачем, є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг), складність справи та ціну позову.

Доводи відповідача щодо ненадання позивачем детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС», спростовуються наданими позивачем Актами приймання-передачі послуг, підписами АО «ЛЕГЕС» та ТОВ «НВП «СЕАЛ», які містять опис виконаних робіт та їх вартість. Обов`язковість надання окремого звіту про використаний час для надання правничої допомоги не передбачено. Посилання відповідача на те, що позовну заяву підписано директором ТОВ «НВП «СЕАЛ», а не адвокатом, не спростовує наданих позивачем доказів на підтвердження надання адвокатським об`єднанням правничої допомоги, що включає підготовку позовної заяви.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що розмір цих витрат є завищеним. Недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України судом не встановлено.

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що позов ТОВ «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» у справі № 908/2806/20 задоволений судом частково, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь ТОВ «Науково-виробниче підприємство «СЕАЛ» витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: у розмірі 6979,05 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “СЕАЛ” у справі № 908/2806/20 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, код ЄДРПОУ 24584661 (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, код ЄДРПОУ 19355964 (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “СЕАЛ”, код ЄДРПОУ 40526699 (69032, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 9) суму 6979 грн. 05 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

У задоволені іншої частини заяви – відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 11.03.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва