Рішення № 95468121, 11.03.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2021 Справа № 904/32/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Дніпро)

до Фізичної особи - підприємця Гусейнова Ельмана Вахід огли (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-2020-024/НКМ-дч від 02.07.2020 та договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №ПР/ДН-2-20-029/НКМ-в від 24.07.2020 у загальному розмірі 24 188 грн. 81 коп.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Гусейнова Ельмана Вахід огли (далі - відповідач) заборгованість:

1) за договором оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-2020-024/НКМ-дч від 02.07.2020 в загальному розмірі 22 687 грн. 65 коп., яка складається з наступних сум:

- 21 975 грн. 26 коп. - основний борг (орендна плата за період з серпня по жовтень 2020 року);

- 358 грн. 59 коп. - пеня за період прострочення з 20.09.2020 по 08.12.2020;

- 264 грн. 36 коп. - інфляційні втрати за період з 20.09.2020 по 08.12.2020;

- 89 грн. 44 коп. - 3% річних за період прострочення з 20.09.2020 по 08.12.2020;

2) за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № ПР/ДН-2-20-029/НКМ-в від 24.07.2020 в загальному розмірі 1 501 грн. 16 коп., яка складається з наступних сум:

- 1 435 грн. 20 коп. - основний борг (плата за надання послуг з ведення розрахунків, плата за відшкодування податку на землю за період з серпня по листопад 2020 року);

- 30 грн. 29 коп. - пеня за період прострочення з 29.08.2020 по 08.12.2020;

- 28 грн. 17 коп. - інфляційні втрати за період з 29.08.2020 по 08.12.2020;

- 7 грн. 50 коп. - 3% річних за період прострочення з 29.08.2020 по 08.12.2020;

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-2020-024/НКМ-дч від 02.07.2020 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати за період з серпня по жовтень 2020 року, а також за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № ПР/ДН-2-20-029/НКМ-в від 24.07.2020 в частині повного та своєчасного внесення плати за надання послуг з ведення розрахунків та відшкодування податку на землю за період з серпня по листопад 2020 року, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в загальному розмірі 24 188 грн. 81 коп.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 11.01.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 11.01.2021, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "За закінченням терміну зберігання" (а.с.78-82).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Магістральна, гуртожиток 6, кімната 419 (а.с.72).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі – Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 11.01.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 11.03.2021 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

З приводу строку розгляду даної справи суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для стягнення заборгованості з орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 02.07.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі – позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Гусейновим Ельманом Вахід огли (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №ПР/ДН-2-2020-024/НКМ-дч (далі - договір, а.с.9-17), відповідно до умов якого, на умовах та в порядку, визначених договором, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 85,50 кв.м., а саме частину нежитлової будівлі-кафе (літ. А-1, прим.№№1-5,7), загальною площею 41,10 кв. м. та частину майданчику біля кафе, площею 44,40 кв.м. структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", розташоване в Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, яке знаходиться за адресою: вул. Магістральна (колишня Кириленка), 10 б, одноповерхового будинку, загальною площею 47,80 кв.м. та майданчику, загальною площею 48,90 кв.м. (далі-майно), в тому числі коефіцієнт загальних площ будівлі 85,98% та майданчику 90,80% згідно з планом за поверхами, з викопіюванням з поповерхового плану, відповідно до акта приймання-передачі майна, що складає невід`ємну частину договору (пункт 1.1. договору).

Так, передача орендованого майна від позивача відповідачу підтверджується актом приймання-передачі майна від 17.07.2020, підписаним між сторонами (а.с.18-19).

Згідно з пунктом 1.3. договору майно надається орендарю для його використання за цільовим призначенням – розміщення кафе з правом здійснення продажу товарів підакцизної групи.

Відповідно до пункту 3.1. договору розмір орендної плати визначається за результатами електронних торгів (аукціону) і становить за перший базовий місяць червень 2020 року (місяць проведення аукціону) користування за 1 кв. м. Майна 71, 66 грн., крім того ПДВ – 14, 33 грн., а всього разом з ПДВ – 85, 99 грн.

Згідно з пунктом 3.2. договору, загальний розмір орендної плати за перший базовий місяць червень 2020 року (місяць проведення аукціону) користування майном становить 6 126, 81 грн., крім того ПДВ - 1225,36 грн., а всього разом з ПДВ – 7 352, 17 грн. (надалі орендна плата). У разі підписання сторонами акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря у місяці, що не є місяцем проведення аукціону, розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місць, визначений у пункті 3.1. договору, на індекс інфляції за місяць, що передують місяцю підписання та за місяць підписання сторонами акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Сторони погодили, що для розрахунків приймається індекс інфляції розрахований Державною службою статистики України, та опублікований на офіційному ресурсі https://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/.

Відповідно до пункту 3.3. договору, орендна плата нараховується починаючи з дати передачі майна за актом приймання – передачі майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця, за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок; невиставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.

Орендна плата не включає вартість комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення), експлуатаційних та інших витрат, що безпосередньо пов`язані з майном; відшкодування вартості комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення), експлуатаційних та інших витрат, що безпосередньо пов`язані з майном, відшкодування земельного податку здійснюється орендарем орендодавцю щомісячно на підставі окремого підписаного сторонами договору про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг; договір про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг орендарем та орендодавцем укладається протягом 5 робочих днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря (пункт 3.4. договору).

Нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування майном (пункт 3.6. договору).

Згідно з пунктом 6.2.3. договору орендар зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до пункту 8.2. договору, у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов`язання.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість орендаря по її сплаті становить загалом більше ніж три місяці, орендар також зобов`язується сплатити штраф у розмірі 3% від суми заборгованості. (пункт 8.4. договору).

В пункті 11.1. договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності) і діє по 26.06.2023, та в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. (а.с.9-17).

Крім того, 24.07.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі – позивач, балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Гусейновим Ельманом Вахід огли (далі - відповідач, орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № ПР/ДН-2-20-029/НКМ-в (до договору оренди від 02.07.2020 № ПР/ДН-2-2020-024/НКМ-дч), відповідно до умов якого балансоутримувач здійснює обслуговування майна, що знаходиться в оренді за адресою: Дніпропетровська обл., вул. Магістральна (колишня Кириленка), 10 б, загальною площею 85, 5 кв.м. (пункт 1.1. договору), а орендар користується майном загальною площею 85, 5 кв.м, а саме: частина нежитлової будівлі - кафе (літ. А-1, прим. №№1-5, 7), загальною площею 41,10 кв.м. та частина майданчику біля кафе, площею 44, 40 кв.м. структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця", що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл, м. Кривий Ріг, вул. Магістральна (колишня Кириленка), 10 б, (далі-майно), відповідно до планів розміщення орендованого майна, що додаються до договору (додаток 1) для розміщення торгівельних та складських приміщень (пункт 1.2. договору).

Згідно з пунктом 1.3. договору орендар відшкодовує витрати Балансоутримувача на утримання орендованого майна (експлуатаційні, адміністративні витрати, комунальні послуги, компенсацію плати податку на землю та нерухоме майно) згідно з додатком 2 до договору.

Відповідно до пункту 2.2.3. договору, орендар зобов`язався не пізніше останнього банківського дня звітного місяця вносити плату на рахунок балансоутримувача за утримання та обслуговування орендованого майна згідно фактично наданих послуг; за несвоєчасно оплату наданих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі 0,1%від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період , за який нараховується пеня.

Згідно з пунктом 2.2.6. орендар зобов`язався щомісячно, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця підписувати акт виконаних робіт (послуг).

В пункті 7.1. договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту фактичної передачі майна в оренду ( згідно з актом приймання-передачі від орендодавця орендарю) з 17.07.2020 та діє протягом строку дії договору оренди до моменту повернення майна орендарем балансоутримувачу згідно з актом приймання-передачі від орендаря орендодавцю (а.с.29-34).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-2020-024/НКМ-дч від 02.07.2020 не здійснював у повному обсязі оплату орендної плати, у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в загальному розмірі 21 975 грн. 26 коп. (за період з серпня по жовтень 2020 року) (а.с.22).

Крім того, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № ПР/ДН-2-20-029/НКМ-в від 24.07.2020, не здійснював у повному обсязі відшкодування витрат позивача на утримання орендованого нерухомого майна (плата за надання послуг з ведення розрахунків, плата за відшкодування податку на землю за період з серпня по листопад 2020 року), у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 1 435 грн. 20 коп. (а.с.40).

Окрім того, позивач відповідно до пункту 8.2. договору та приписів статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та заявив до стягнення з відповідача за порушення умов договору оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-2020-024/НКМ-дч від 02.07.2020: 358 грн. 59 коп. - пені за період прострочення з 20.09.2020 по 08.12.2020; 264 грн. 36 коп. - інфляційних втрат за період з 20.09.2020 по 08.12.2020 та 89 грн. 44 коп. 3% річних за період прострочення з 20.09.2020 по 08.12.2020. А також за порушення умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № ПР/ДН-2-20-029/НКМ-в від 24.07.2020: 30 грн. 29 коп. - пені за період прострочення з 29.08.2020 по 08.12.2020, 28 грн. 17 коп. - інфляційних втрат за період з 29.08.2020 по 08.12.2020 та 7 грн. 50 коп. 3% річних за період прострочення з 29.08.2020 по 08.12.2020.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати основної заборгованості за договором оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-2020-024/НКМ-дч від 02.07.2020 в розмірі 21 975 грн. 26 коп. та договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №ПР/ДН-2-20-029/НКМ-в від 24.07.2020 в розмірі 1 435 грн. 20 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Більше того, відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання.

Вказана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-2020-024/НКМ-дч від 02.07.2020 в розмірі 21 975 грн. 26 коп. та договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №ПР/ДН-2-20-029/НКМ-в від 24.07.2020 в розмірі 1 435 грн. 20 коп., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунків пені, інфляційних втрат та 3% річних зроблених позивачем за порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-2020-024/НКМ-дч від 02.07.2020 та договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № ПР/ДН-2-20-029/НКМ-в від 24.07.2020, та встановлено, що під час їх проведення позивачем були вірно визначені суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунки проведено також вірно. А тому, вищезазначені розрахунки визнаються судом обґрунтованим та таким, що відповідають вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 358 грн. 59 коп. - пені , 264 грн. 36 коп. - інфляційних втрат та 89 грн. 44 коп. - 3% річних за порушення умов договору оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-2020-024/НКМ-дч від 02.07.2020; та про стягнення з відповідача 30 грн. 29 коп. – пені, 28 грн. 17 коп. – інфляційних втрат та 7 грн. 50 коп. - 3% річних за порушення умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № ПР/ДН-2-20-029/НКМ-в від 24.07.2020, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 102 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи - підприємця Гусейнова Ельмана Вахід огли про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № ПР/ДН-2-2020-024/НКМ-дч від 02.07.2020 та договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №ПР/ДН-2-20-029/НКМ-в від 24.07.2020 у загальному розмірі 24 188 грн. 81 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гусейнова Ельмана Вахід огли ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) 22 687 грн. 65 коп. заборгованості за договором оренди нерухомого майна №ПР/ДН-2-2020-024/НКМ-дч від 02.07.2020, 1 501 грн. 16 коп. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № ПР/ДН-2-20-029/НКМ-в від 24.07.2020 та 2 102 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11.03.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко