Постанова № 95466015, 12.03.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/7529/20

Провадження № 3/211/377/21

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 березня 2021 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В., при секретарі Преліповій О.М., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КпАП,-

ВСТАНОВИВ :

13.12.2020 року о 19 год.00 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2108 номерний знак НОМЕР_1 , у м. Кривому Розі у Довгинцівському районі по вул. Я.Купали, 69/2, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушена мова та координація рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. На законну вимогу пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в медичному закладі, водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні, свою провину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він не вчиняв даного правопорушення оскільки не керував у той час транспортним засобом ВАЗ 2108 номерний знак НОМЕР_1 . За кермом автомобіля 13.12.2020 року о 19-00 годині була його співмешканка ОСОБА_2 , яка здійснювала керування даним автомобілем та скоїла ДТП. Так саме через те, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, він довірив керування свого автомобіля своїй співмешканці. Через те, що він був у нетверезому стані та не керував автомобілем він відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що 13.12.2020 року о 19-00 годині за проханням ОСОБА_1 , вона здійснювала керування його автомобіля ВАЗ 2108 номерний знак НОМЕР_1 та потрапила в ДТП. Зазначила, що ніхто не бачив як вона керувала даним автомобілем. Про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, їй стало відомо через деякий час.

Вислухавши правопорушника, свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що провина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП повністю підтверджена доказами, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності та взаємозв`язку. А саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 100882 від 13.12.2020 року; письмовими поясненнями свідків; постановою про накладення адміністративного стягнення; рапортом, копіями протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП та іншими матеріалами.

Частина ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 ПДР України, що кореспондується з п. 1.9ПДРУкраїни на учасників дорожнього руху покладений обов`язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.п.2,3,4 Розділу 1 Інструкції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (аб. 1 п. 6 Розділу 1 Інструкції).

Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння а бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пункт 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснює, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247 і 280 КУпАП.

З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 1 КпАП України, завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).

У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан сп`яніння було зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджують свідки, які вказані в протоколі та на окремих аркушах надали пояснення. А також, відеозаписом з відео реєстратора (боді-камери) поліцейських з якого вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків, разом з тим розумів, що йому пропонують працівники поліції, мав час на роздуми та мав право вибору, вказавши, що відмовляється від огляду. Поліцейським водію було роз`яснено що за відмову від проходження огляду, на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП. Будь яких спростувань стосовно його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не надано.

Твердження ОСОБА_1 про те, що його автомобілем керувала інша особа, суддя вважає надуманими, оскільки вони суперечать обставинам встановленим судом при винесенні постанови від 15.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, яка набрала законної сили 26.02.2021 року та яку суд бере до уваги при вирішенні справи. Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4, 173, 185 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Так, суд при винесенні цієї постанови встановив зокрема наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме вчинення ним 13.12.2020 року о 19-00 годині дорожньо – транспортної пригоди, а саме останній керуючи автомобілем ВАЗ 2108 державний номерний знак НОМЕР_1 , по Янки Купали, 69/2 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, проявив неуважність , не слідкував за дорожньою обстановкою, не реагував відповідно на її зміну, не обрав безпечної швидкості для руху, під час виявлення перешкоди для руху не вжив всіх заходів аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на лист залізних воріт, які від удару пошкодили транспортний засіб Geely CK 1.5L державний номерний знак НОМЕР_2 , власник ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортний засіб та гараж і гаражні ворота отримали механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків.

З вказаних обставин, суд критично ставиться і до показань свідка ОСОБА_2 та розцінює усі доводи, в тому числі і ОСОБА_1 , як обраною моделлю поведінки з метою ухилення від притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Тож суд, вивчивши матеріали справи вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно зі ст.251 КУпАП, суду надані докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що дозволяє суду, визнати останнього винним.

Призначаючи вид адміністративного стягнення, суд враховує характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність, те що ОСОБА_1 до суду не з`явився, не надав суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій.

Судом не встановлені обставини, які пом`якшують або обтяжують його відповідальність.

Враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, на нього необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Суд також вважає, що в даному випадку таке стягнення буде достатнім, та повністю досягне мети його застосування.

Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом, який згідно пункту п`ятого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI становить у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленої законом на 1 січня календарного року.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.

Керуючись статтями 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , винного у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10 200 ( двадцять тисяч двісті ) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач: ГУК у Дніпропетровській області/ Дніпропетровська область/21081300, ЄДРПОУ 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету 21081300) судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири ) грн. 00 коп.

На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста ) грн. 00 коп.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя: С. В. Ткаченко