Постанова № 95465594, 12.03.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/1757/21

пр. № 3/759/1318/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 648271 від 01.01.2021 р., 01.01.2021 р. о 10:02 за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, навпроти вул. Зодчих, 36, ОСОБА_1 знаходився в службовому транспортному засобі «Шкода Рапід», д.н.з. НОМЕР_1 , для ознайомлення з матеріалами, складеними за ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 126 КУпАП (в зв`язку з погодними умовами). Під час ознайомлення намагався пошкодити бланкову продукцію, відмовився залишати службовий транспортний засіб на законну вимогу інспектора р 5 б 2 п 1 УПП ум. Києві старшого лейтенанта поліції Задоріжного М.С., припинити протиправні дії та виконати законні вимоги - не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі в адресу поліцейських, також не виконував вимогу передати посвідчення водія, яке долучається до протоколу за ст. 130 КУпАП, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 038083 від 01.01.2021 р., 01.01.2021 р. о 08:00 у м. Києві на Кільцевій дорозі, навпроти вул. Зодчих, 36, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Daewoo Nexia, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, невиразність мовлення, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 01.01.2021 р. близько 07:45 рухався в крайній лівій смузі, при перестроюванні був зупинений працівниками поліції, оскільки він порушив п. 11.5 ПДР. Так, він почав наполягати на тому, що жодним чином не порушував ПДР, в подальшому сталося свавілля з боку працівників поліції, оскільки їм не сподобалось, що той не погодився з ними та вони повідомили, що він перебуває з ознаками алкогольного сп`яніння, тому має пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на що той не заперечив, однак бажав пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у присутності адвоката, якому зателефонував та останній мав під`їхати. Працівники поліції не дочекавшись його адвоката склали протокол за ст. 130 КУпАП, нібито він відмовився від проходження огляду, однак це не відповідає дійсності. Також, він висловлював своє незадоволення працівникам поліції, що ті склали відносно нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП не дочекавшись, коли приїде його адвокат, тому інспектор ОСОБА_3 прийняв рішення затримати його та доставити у відділ поліції, що в подальшому й було зроблено. Також зазначив, що в протоколі міститься виправлення, а саме - час події. Крім цього, у протоколах не вірно вказано його прізвище « ОСОБА_4 », тоді як його прізвище « ОСОБА_1 ». Тому зважаючи на наведене вважає, що працівники поліції ставились до нього упереджено та склали незаконні протоколи.

ОСОБА_1 надав для приєднання до матеріалів справи письмові пояснення від 17.12.2021 р. ОСОБА_5 , у яких остання пояснює, що 01.01.2021 р. о 08:40 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Nexia, д.н.з. НОМЕР_2 , від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння та від підпису матеріалів в присутності інших свідків не відмовлявся, просив надати можливість правової допомоги адвоката.

Від ОСОБА_1 надійшло клопотання від 02.02.2021 р., у якому він просить викликати у судове засідання в якості свідка інспектора УПП ум. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .

У задоволенні вищезазначеного клопотання суд відмовив, оскільки інспектором УПП у м. Києві старшим лейтенантом поліції Задоріжним М.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 038083 від 01.01.201 р., до повноважень якого належить складання протоколу про адміністративне правопорушення, а відтак він не може бути свідком у вказаній справі. Також суд вважає, що інспектор УПП у м. Києві старший лейтенант поліції Задоріжний М.С. є зацікавленим в результаті розгляду справи. Крім цього, до протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 додано відеозаписи, зроблені інспектором про обставини подій, що передували складенню зазначених протоколів.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ч. 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР.

П. 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

П. 2 та п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

П. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 (далі - Порядок № 1103) передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Аналогічні вимоги також містяться у пунктах 6 ті 7 розділу І Інструкції № 1452/735 та пунктах 2-6 Порядку № 1103, і регламентують, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів і лікарем закладу охорони здоров`я, а у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Якщо водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції № 1452/735).

З відеозаписів, які містяться на компакт-дисках вбачається, що 01.01.2021 р. о 08:01 ОСОБА_1 було запропоновано в присутності двох свідків пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відповів, що «згоден пройти огляд в присутності адвоката», працівник поліції, в свою чергу, не заперечував той факт, що ОСОБА_1 має право скористатися правовою допомогою та неодноразово пропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_1 кожного разу зазначав, що він пройде огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, лише в присутності адвоката. В свою чергу, працівник поліції запропонував проїхати ОСОБА_1 до лікаря-нарколога, однак ОСОБА_1 відповів, що поїде лише після проходження тесту за допомогою приладу "Драгер". Відеозаписи, на яких працівники поліції пропонують пройти огляд ОСОБА_1 завершуються 01.01.2021 р. о 09:55 адміністративним затриманням ОСОБА_1 та надалі відеозаписи продовжуються у відділі поліції.

Крім того, з 08:01 год. до 09:55 год., як вбачається з відеозаписів, що містяться на компакт-диску, захисник ОСОБА_1 не прибув на місце зупинки транспортного засобу.

При цьому, суд зазначає, що участь захисника при огляді на сп`яніння не є обов`язковою.

Таким чином, зафіксована на відеозаписах поведінка ОСОБА_1 , яка підтверджується його особистими поясненнями, до та під час складання протоколу не спростовує відомостей про ігнорування ним законної вимоги працівників поліції щодо проходження огляду, на що він повинен погодитись добровільно та беззаперечно без висунення будь-яких умов. Згода чи незгода на певні дії можуть висловлюватись не тільки вербально, але й жестами, мімікою чи іншою поведінкою, яка свідчить про згоду чи незгоду. Виловлювання про згоду пройти медичний огляд з одночасним запереченням зробити це через відсутність адвоката (обов`язкову участь якого при проведенні огляду законодавство не передбачає), свідчить про відмову ОСОБА_1 пройти огляд, з приховуванням дій, спрямованих на таку відмову, шляхом висловлювання нібито згоди на проходження огляду. Ці дії ОСОБА_1 є намаганнями уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, тому суд ставиться критично до доводів ОСОБА_1 стосовно порушень його права на захист при складанні протоколу.

Вказані обставини підтверджуються відомостями письмових пояснень свідків від 01.01.2021 р. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно до яких в їх присутності водій ОСОБА_1 від проходження огляду в законному порядку на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Відповідно до протоколу, інспектором поліції у ОСОБА_1 були встановлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, невиразність мовлення.

Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобі і у лікаря.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 були об`єктивно розцінені працівниками поліції як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки він погодився пройти огляд, однак своїми діями вказував на не бажання проходити відповідний огляд.

Також, суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_1 , що у протоколах невірно зазначеного його прізвище замість « ОСОБА_1 », вказано « ОСОБА_4 », оскільки це очевидна описка зроблена працівниками поліції при складанні протоколу. Крім того, ОСОБА_1 не заперечує той факт, що дійсно протоколи, складені відносно нього.

У протоколі про адміністративне правопорушення дійсно є виправлення часу складання протоколу у графі щодо години, проте, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що таке виправлення було вчинене після складання протоколу та підписання його ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Отже, аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що ними був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та в присутності двох свідків останній своєю поведінкою відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що повністю відповідає вимогам вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а такожстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі держави.

Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення , є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.

Згідно ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII), керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовує до нього стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10 200,00 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку, - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

З відеозаписів, які містяться на компакт-диску вбачається, що ОСОБА_1 був незадоволений діями працівників поліції щодо складення відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, зокрема, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте все його незадоволення зводиться до заперечень відносно цих протоколів. В свою чергу, працівники поліції затримали ОСОБА_1 , одягнули на нього наручники та доставили у відділ поліції, де ОСОБА_1 виконував всі вимоги працівників поліції.

Між тим, у протоколі про адміністративне правопорушення серії АА № 648271 від 01.01.2021 р. зазначено, що ОСОБА_1 під час ознайомлення намагався пошкодити бланкову продукцію, відмовився залишати службовий транспортний засіб на законну вимогу інспектора, припинити протиправні дії та виконати законні вимоги - не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі в адресу поліцейських, також не виконував вимогу передати посвідчення водія, проте доказів на підтвердження зазначених обставин не додано та не вбачається цього і з відеозаписів, які долучено до матеріалів справи.

З наведеного випливає, що відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 здійснював злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст. ст. 7, 23, 24, 27, 33, 36, 40-1, 130, 185, 221, 245, 251 - 252, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200,00 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA698999980313040149000026001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37993783, банк отримувача -Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) -899998, рахунок отримувача UA708999980313121206000026009, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Святошинський районний суд міста Києва ) судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя В.М. Кравець