Ухвала суду № 95465190, 05.11.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1177/18

провадження № 2/753/1588/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. секретаря судового засідання Кримчук Я.Р.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач 1 - Київська міська рада,

представник відповідача 1 - ОСОБА_3 ,

відповідач 2 - ОСОБА_4 ,

відповідач 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фербане»,

відповідач 4 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

третя особа - Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд»,

представник третьої особи - Варицький Є.В.,

вимоги позивача - про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради, визнання недійсним державного акта та скасування права власності,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фербане», Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд», про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради, визнання недійсним державного акта та скасування права власності,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «Фербане», Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради, визнання недійсним державного акта та скасування права власності.

У зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Гальонкіної Ю.С., 06.07.2018 автоматизованою системою документообігу суду справу передано для розгляду судді Трусовій Т.О.

Ухвалою від 10.07.2018 суд прийняв справу до провадження та призначив її в підготовче засідання на 14.11.2018.

Ухвалою (протокольною) від 28.05.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по сутіна 02.10.2019.

Справа призначалася до розгляду в судовому засіданні неодноразово, з викликом учасників справи в установленому законом порядку.

Судові виклики позивача ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 25.05.2020 та 05.11.2020 були здійснені рекомендованою кореспонденцією, однак позивача до суду не з`явилась, подаючи письмові клопотання про відкладення розгляду справи.

Представником Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гончаровим О.В. подане клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду в разі чергової неявки позивача в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, суд визнав дане клопотання обґрунтованим з таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до положень статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частині 1 статті 5 цього Кодексу здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За положеннями статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

За правилами цивільного судочинства учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (статті 43, 44 ЦПК України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

Вказане узгоджується з позицією ЄСПЛ, що викладена у рішенні по справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03), в частині того, що «…сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України», заява № 50966/99, рішення від 14.10.2003).

З цього приводу прецедентними є також рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічна норма міститься і у частині 5 статті 223 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач повторно нез`явилася в судове засідання з розгляду справи по суті, заяв від сторони позивача про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Отже ураховуючи встановлені обставини, вищенаведені положення цивільного процесуального закону та практику Європейського суду з прав людини, суд вбачає підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду з підстав її повторної неявки в судове засідання.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до положень частини 9 статті 158 ЦПК України скасовує заходи забезпечення позову.

Керуючись частиною 5 статті 223, пунктом 3 частини 1 статті 257, статтями 158, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фербане», Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд», про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради,визнання недійсним державного акта та скасування права власності залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: