Ухвала суду № 95462223, 05.03.2021, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа№ 693/201/21

1-кс/693/40/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про обрання міри запобіжного заходу у вигляді

тримання під вартою

05.03.2021 року м. Жашків

Слідчий суддя Жашківського районного суду Черкаської області Шимчик Р.В., за участю секретаря судового засідання Коломієць С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків винесене у кримінальному провадженні №12021250330000027 від 03.03.2021р. слідчим відділу поліції №1 Уманського РУ поліції ГУНП в Черкаській області лейт. поліції Гуменюком С.І. і погоджене з прокурором Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури Гришком Б.В. клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Жашків Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Жашківського відділу

Уманської місцевої прокуратури - Гришко Б.В.,

слідчий ВП №1 Уманського РУ поліції ГУНП

в Черкаській області - Гуменюк С.І.,

захисник – адвокат - Стовбун О.А.,

підозрюваний - ОСОБА_1 ,

УСТАНОВИВ:

Слідчий СВ відділу поліції №1 Уманського РУ поліції ГУНП в Черкаській області лейт. поліції Гуменюк С.І. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

03.03.2021р. до відділу поліції №1 Уманського РУ поліції ГУНП в Черкаській області звернувся ОСОБА_2 та повідомив про те, що 03.03.2021р. близько 03 год. 20 хв. на автобусній зупинці, що поблизу автовокзалу в місті Жашкові Черкаської області, невідомі особи, погрожуючи в грубій формі із застосуванням ножа, відкрито заволоділи його мобільним телефоном марки «Huawei» та бездротовими навушниками, при цьому спричинивши заявнику тілесні ушкодження у виді порізу правої кисті та удару в обличчя.

За даним фактом СВ ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області 25.11.2020р. розпочато кримінальне провадження №12021250330000027 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

03.03.2021р. у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється в тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розподіливши ролі між собою, о 03 год. 30 хв. 03 березня 2021 року разом з останнім підійшов до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який знаходився на зупинці громадського транспорту по вул. Захисників України у м. Жашкові Черкаської області, поряд з в`їздом до автостанції по вул. Одеська, 2 у м. Жашків Черкаської області, де відкрито, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів і з метою заволодіння майном ОСОБА_2 , дістав предмет, ззовні схожий на ніж та разом з ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що той також дістав предмет, ззовні схожий на ніж, та приставив його до тіла потерпілого ОСОБА_2 , почали наказувати останньому віддати майно, яке той мав при собі, тим самим виразили погрозу застосування насильства, небезпечного для здоров`я потерпілого. В свою чергу ОСОБА_2 під впливом погроз ОСОБА_3 з ОСОБА_1 , сприйнявши їх як реальну загрозу своєму здоров`ю, віддав мобільний телефон марки «Huawei» і безпровідні навушники чорного кольору ОСОБА_3 .

Після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 маючи при собі вищевказані мобільний телефон марки «Huawei» і безпровідні навушники чорного кольору, які вилучили у ОСОБА_2 , сіли до автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , блакитного кольору і з вказаного місця зникли, тим самим заволодівши вказаним майном та завдавши потерпілому матеріальну шкоду.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для здоров`я особи, що зазнала нападу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

Анкетні відомості підозрюваного: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Жашків Черкаської області, українець, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Причетність ОСОБА_1 до вчинення даного кримінального правопорушення підтверджуються зібраними на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні доказами:

1.даними протоколу огляду місця події від 03.03.2021р.;

2.даними протоколу обшуку від 03.03.2021р.;

3.показаннями свідка ОСОБА_4 ;

4.показаннями свідка ОСОБА_5 ;

5.показаннями свідка ОСОБА_6 ;

6.даними протоколу огляду предметів від 03.03.2021р.;

7.показаннями свідка ОСОБА_7 ;

8.показаннями потерпілого ОСОБА_2 ;

9.показаннями свідка ОСОБА_8 ;

10.показаннями свідка ОСОБА_9 ;

11.даними протоколу пред`явлення для впізнання зі свідком ОСОБА_5 від 04.03.2021р.

Таким чином, з моменту повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, що є злочином, який відносяться до категорії тяжких, останній набув статусу підозрюваного та на нього покладено ряд обов`язків, передбачених ст.42 та іншими положеннями КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

1) може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він усвідомлює, що за вчинений злочин йому загрожує покарання на строк від семи до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, тому може залишити місце свого постійного проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності. Усвідомлення даної обставини підозрюваним обґрунтовано посилює ризик виникнення в нього бажання уникнення кримінальної відповідальності, що, як наслідок, додатково вказує на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду;

2) може незаконно впливати на свідків, понятих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки останньому із матеріалів кримінального провадження відомі їхні анкетні дані. Таким чином він матиме можливість уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Крім того, згідно з показаннями свідка ОСОБА_6 , яка є дружиною підозрюваного ОСОБА_1 , останній напередодні вчиняв дії насильницького характеру відносно своєї неповнолітньої дитини та своєї дружини – свідка ОСОБА_6 , зокрема побив її та дитину руками ременем по тілу та по голові;

3) може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виражатись у неявці за викликами до слідчого та прокурора з метою затягування досудового розслідування, а також невиконанням процесуальних обов`язків.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи викладене, встановлені обставини кримінального провадження, а також тяжкість наслідків, спричинених даним злочином, особи підозрюваного, все це свідчить про недостатність застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов`язання, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить гарантій його належної процесуальної поведінки.

Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до органу досудового розслідування не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за підозрюваного.

Домашній арешт також, на думку слідства, не може бути застосований до підозрюваного, оскільки останній не має офіційного місця роботи, тому може залишити місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності, що обґрунтовано підсилює ризик того, що він буде переховуватись від слідства та суду. Крім того, як вбачається з показань дружини підозрюваного ОСОБА_6 , останній перебуваючи вдома вже вчиняв відносно неї та їх дитини насильницькі дії, а усвідомлення ним факту надання нею показань про зазначену його поведінку та її страху за своє життя та здоров`я, посилює ризик застосування підозрюваним відносно останньої насильницьких дій в більш тяжкій формі, що може призвести до фатальних наслідків.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, він може уникати кримінального провадження та покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тому обрання відносно нього будь-якого іншого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки, а без його участі, закінчити досудове розслідування у встановлені строки буде неможливо.

Окрім цього, відповідно до п.п.1, 2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства. Як вбачається з показань потерпілого ОСОБА_2 внаслідок вчиненого відносно нього розбою останній отримав тілесні ушкодження.

У судовому засіданні слідчий відділу поліції №1 Уманського РУ поліції ГУНП в Черкаській області лейт. поліції Гуменюк С.І. та прокурор Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури Гришко Б.В. клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник підозрюваного – адвокат Стовбун О.А. заперечував проти обрання його підзахисному міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією від суспільства.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію адвоката Стовбуна О.А.

Заслухавши доводи слідчого, думку прокурора, пояснення адвоката та підозрюваного, вивчивши матеріали кримінального провадження та матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання стосовно ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, суд разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п.48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, суд позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховує також тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, яке відноситься до категорії тяжких і за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десятироків з конфіскацією майна, тобто є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілого, свідків та понятих у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на свідка ОСОБА_6 , яка є дружиною підозрюваного, і останній напередодні вчиняв дії насильницького характеру відносно неї та своєї неповнолітньої дитини, може вчинити інший аналогічний злочин, а також ухилятися від органу досудового розслідування і суду, що свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених даним Кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна, вчинив кримінальне правопорушення із застосуванням насильства, небезпечного для здоров`я особи, що зазнала нападу, в результаті чого людина отримала тілесні ушкодження, ризики передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне не визначити розмір застави у даному конкретному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу поліції №1 Уманського РУ поліції ГУНП в Черкаській області лейт. поліції Гуменюка С.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 рахувати з 05 год. 55 хв. 03 березня 2021 року до 05 год. 55 хв. 01 травня 2021 року включно.

Не визначати розмір застави для ОСОБА_1 у кримінальному провадженні згідно п.2 ч.4 ст.183 КПК України.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 09 березня 2021 року о 9 год. 30 хв.

Слідчий суддя: Роман Васильович Шимчик