Постанова № 9546214, 18.03.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-1523/10/1070 (2а-9761/09/1070)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 року у м. Києві Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Пономаренка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київській області до Приватного підприємства «Гарант - СЛ» про стягнення податкового боргу в сумі 682 грн. 68 коп.,

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2009 року ДПІ у Вишгородському районі Київській області (далі – позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ПП «Гарант-СЛ» на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 342,68 грн. та на користь місцевого бюджету Вишгородського району 340 грн. податкового боргу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю у відповідача податкового боргу через несвоєчасне подання податкових розрахунків комунального податку, податку на прибуток підприємства, та податку на додану вартість, який в добровільному порядку не погашено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд адміністративний позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’являвся, хоча був належним чином повідомлений відповідно до вимог ст. ст. 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень проти позову до суду не надавав, заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності до суду не надсилав. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вислухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій належить звернення в суди з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Отже, виходячи зі змісту п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України та п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державна податкова інспекція як орган державної влади, який, звертаючись із відповідним судовим позовом, здійснює владні управлінські функції та виступає суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів, відповідач зареєстрований, як суб’єкт підприємницької діяльності та включений до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

З 29 жовтня 2007 року ПП «Гарант-СЛ» взяте на облік ДПІ у Вишгородському районі Київської області, як платник податків за № 807-ПП.

Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем на підставі п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення заборгованості зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 – ІІІ, відповідачеві була виставлена та направлена належним чином перша податкова вимога від 28 лютого 2008 року № 1/221 на суму 340 грн.

24 листопада 2008 року позивачем була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача щодо своєчасності подання податкової звітності. В результаті проведеної перевірки було складено Акт № 741/7/15-116/35433503/259 згідно з яким було встановлено несвоєчасне подання відповідачем декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал, І півріччя 2008 року.

На підставі зазначеного акту відповідачу належним чином було надіслано податкове повідомлення-рішення № 0006711501/0 від 24 листопада 2008 року, згідно з яким сума податкового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення своєчасності подання декларацій з податку на прибуток приватних підприємств становить 340 грн.

Відповідно до вимог п. 6.3. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення заборгованості зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» відповідачу була направлена друга податкова вимога від 10 грудня 2008 року № 2/1047 на суму 342,59 грн., що складається з суми штрафних (фінансових) санкцій (339,91 грн.) та несплаченої пені (2,68 грн.)

Крім цього, позивачем 26 грудня 2008 року була проведена перевірка відповідача щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових розрахунків з комунального податку. За результатами проведеної перевірки складено Акт по факту несвоєчасного подання податкових розрахунків комунального податку за І та ІІ квартали 2008 року ПП «Гарант-СЛ» № 839/15-3/35433509, згідно з яким було встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкових розрахунків з комунального податку.

На підставі даного Акту, 29 грудня 2008 року відповідачу належним чином було надіслано податкове повідомлення-рішення № 0009691503/0, згідно з яким сума податкового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення своєчасності подання податкових розрахунків з комунального податку становить 340 грн.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача становить 682,68 грн. з яких: борг перед Державним бюджетом України складає 342,68 грн. та 340 грн. – борг перед місцевим бюджетом Вишгородського району Київської області.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податковий борг (недоїмка) визначається, як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкові зобов’язання відповідача не були сплачені в установлені строки, такі зобов’язання визнаються судом податковим боргом.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи судом, податковий борг відповідачем до Державного бюджету України та місцевого бюджету Вишгородського району не сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Гарант-СЛ» податковий борг у сумі 682,68 грн. (шістсот вісімдесят дві гривні шістдесят вісім копійок), з них 342 грн. 68 коп. на користь Державного бюджету України та 340 грн. на користь місцевого бюджету Вишгородського району Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.О. Спиридонова

Постанову складено у повному обсязі 23.03.2010 року.