Ухвала суду № 95460915, 11.03.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1543/21

Провадження № 1-кс/202/1319/2021

УХВАЛА

11 березня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Ісаєва Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Булгакової Г.В.,

прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Лавровича А.І.,

захисника Ткачука В.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області Дем`янця С.Ю., погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Лавровичем А.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, маючого на утримані неповнолітніх дітей 2005 і 2010 року народження, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000425 від 11.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно з матеріалами клопотання, що 10 травня 2020 року приблизно о 23 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 28 січня 2013 року належить останньому, здійснював рух у Дніпровському районі Дніпропетровської області по автодорозі Н-08 «Бориспіль — Кременчук — Дніпро — Запоріжжя — Пологи — Маріуполь» з боку м. Кременчука у напрямку м. Дніпра, зі швидкістю, приблизно 140 км/год, перевозячи на передньому пасажирському місці ОСОБА_2 , а на задньому – ОСОБА_3 .

Під час здійснення руху на вищевказаній ділянці проїзної частини дороги Н-08, яка має по дві смуги в одному напрямку, 10 травня 2020 року, приблизно о 23 год. 30 хв., водій ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, проявляючи злочинну самовпевненість, але легковажно розраховуючи на відвернення наслідків, рухаючись із перевищенням дозволеної поза населених пунктів швидкістю 110 км/год, не обрав в установлених межах безпечної швидкості руху, на заокругленні проїзної частини дороги праворуч допустив виїзд лівими колесами свого автомобіля на ліве узбіччя з щебеневим покриттям, внаслідок чого втратив контроль над керуванням автомобіля і на 385 км зазначеної автодороги у Дніпровському районі Дніпропетровської області автомобіль ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 і у некерованому стані виїхав за межі проїзної частини дороги праворуч у кювет, де перекинувся.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 1.3., 1.5., 2.3. б) 2.9. а), 12.6. ґ), 12.9. б), 12.1. Правил дорожнього руху України.

Порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пасажиру ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 в 03 год. 40 хв. настала його смерть в КНП «Міська клінічна лікарня №16» ДМР» по пр. Богдана Хмельницького, 19.

11.03.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчинені вказаного кримінального правопорушення підтверджується:

- протоколом огляду місця ДТП від 11.05.2020;

- протоколом додаткового огляду місця ДТП від 11.05.2020;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 11.05.2020;

- висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 від 11.05.2020

- висновком судово-медичної експертизи №918/927-Е від 10.06.2020;

- висновком судової психологічної експертизи №5153-5156/20-27 від 11.01.2021

- висновком автотехнічної експертизи №19/104-9/2/173 від 23.01.2020.

11.03.2021 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області Дем`янця С.Ю., погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Лавровичем А.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий в обґрунтування клопотання зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказав, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, злочин вчинено за обтяжуючих обставин - у стані алкогольного сп`яніння. Також підозрюваний розуміє, що його злочинними діями спричинено особливо тяжкі наслідки, а саме смерть людини, однак завдану злочином матеріальну та моральну шкоду не відшкодував, що свідчить про намір ОСОБА_1 у будь-який спосіб ухилитись від своїх обов`язків, зокрема шляхом не явки до суду.

Підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у кримінальному проваджені, які є його знайомими та проживають в одному селищі, зокрема на свідка ОСОБА_2 , оскільки він є єдиним прямим свідком дорожньо-транспортної пригоди, а також на потерпілих, так як вони теж йому знайомі і проживають в одному з ними селищі.

Слідчий у своєму клопотанні звертає увагу слідчого судді на те, що враховуючи тяжкі наслідки завдані злочином у вигляді смерті людини, запобіжні заходи не пов`язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню вказаних вище ризиків, у зв`язку із чим просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні. Вказав, що підозрюваним добровільно відшкодовано шкоду потерпілій ОСОБА_4 . У задоволенні клопотання слідчого просив відмовити, та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12020040000000425 від 11.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

11.03.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Як видно із наданих суду матеріалів, доданих до клопотання, матеріалів кримінального провадження, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_1 кримінально протиправного діяння, яке полягало у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

Слідчий суддя приймає до уваги існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, зважаючи на тяжкість покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Разом з тим, ризики, передбачені п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України під час розгляду клопотання не знайшли свого підтвердження.

Положеннями ч.2 ст.194 КПК України передбачено обов`язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя враховує, що твердження прокурора та слідчого про тяжкість вчиненого злочину, не є достатнім для обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, у справі «Мамедова проти Росії» 7064/05 від 01 червня 2006 року, Європейський суд з прав людини, вказав на недостатність посилань на тяжкість злочину та ймовірне покарання, так як суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, але потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Окрім цього, при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» щодо обов`язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що слідчим у клопотанні не наведено та належним чином не обґрунтовано підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Виходячи із зазначеного, оцінюючи в сукупності обставини вчиненого кримінального правопорушення та матеріали кримінального провадження, вважаю, що слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні належним чином не було доведено неможливість застосування до підозрюваної, зважаючи на дані про його особу, більш м`якого запобіжного заходу та вважає вказаний запобіжний захід невмотивовано жорстким.

Так, у відповідності до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, злочин вчинено у стані алкогольного сп`яніння, однак при цьому слід також враховувати особисті обставини його життя, а саме те, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , добровільно відшкодував шкоду потерпілій, позитивно характеризується за місцем проживання.

З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань тощо, доходжу висновку про необхідність відмови в задоволення клопотання про застосовування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації та проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов`язки.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181 - 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області Дем`янця С.Ю., погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Лавровичем А.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 11 травня 2021 року, поклавши на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1. прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

2. не залишати місце реєстрації та проживання, а саме: буд. АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну.

Ухвала діє до 11 травня 2021 року включно.

Ухвалу про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання до органу національної поліції за місцем фактичного проживання підозрюваного.

Згідно ч.4 ст.181 КПК України орган Національної поліції зобов`язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого та суд.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Д.А. Ісаєва