Ухвала суду № 95460397, 11.03.2021, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 459/2149/19

У Х В А Л А

судового засідання

11.03.2021 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Веремчук О.А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.

прокурора Пастух А.Є.

захисника Федоряк А.Б., обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сокаль кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.146, ч.1 ст. 135 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121, ч.2 ст.146, ч.1 ст. 135 КК України.

По даному кримінальному провадженню обвинуваченій ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_1 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи.

17.05.2019 року о 14.30 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

17.05.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146 КК України,ч.1 ст.121 КК України.

06.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.2 ст.146, ч.1 ст.135 КК України.

Як зазначено у п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипурук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, слідчий суддя (суд) повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про котру йдеться могла вчинити правопорушення.

У зв`язку з наведеним вважаю, що зібрані в ході досудового розслідування докази повністю підтверджують обґрунтованість підозри.

Наявними ризиками, які дають підстави вважати, що підозрювана може ухилитись від виконання покладених на неї процесуальних обов`язків є:

1) З огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання останньої винною у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_1 може переховуватися від суду. Крім цього, остання зареєстрована у Київській області, відтак є ризик того, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрювана залишить місце проживання.

2) Можливість ОСОБА_1 незаконно впливати на представника потерпілої та малолітню потерпілу, оскільки підозрювана знайома з останніми, володіє інформацією про їх місцезнаходження.

3) Враховуючи те, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 вчинено підозрюваною, у якої була непогашена судимість за умисний злочин проти життя, а саме остання 01.02.2019 року звільнилась після відбуття покарання у виді 7 років позбавлення волі за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 10.11.2014 року за ч.1 ст.115 КК України є ризик, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Керуючись вимогами ст. 178 КПК України крім зазначених вище ризиків, просить суд врахувати наступні обставини, які можуть сприяти настанню вищевказаних ризиків, а саме, те що ОСОБА_1 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, востаннє 10.11.2014 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч.1 ст.115 КК України до 7 років позбавлення волі, судимість якої на даний час не погашена; підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, інше кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, не одружена, не працююча, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з врахуванням того, що кримінальні правопорушення вчинено відносно малолітньої дитини, з метою попередження здійснення вказаних ризиків, є достатні підстави для продовження обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Федоряк А.І. заперечили в судовому засіданні щодо обрання їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просить змінити його на домашній арешт, оскільки прокурор не навів нових ризиків, не довів існування попередніх ризиків .

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просить продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів включно без визначення розміру застави обвинуваченій ОСОБА_1 , оскільки продовжують мати місце ризики враховані при обранні останній запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

До обвинуваченої ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Львівському слідчому ізоляторі.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, тобто продовжують мати місце ризики враховані при обранні останній запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченої, а й характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких вона обвинувачується, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя і ухиленню від суду.

Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, не відпали, а тому наявна необхідність у продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням визначеного строку.

Крім цього, враховуючи тяжкість вчинених обвинуваченою злочинів, суд дійшов висновку про доцільність визначення застосування відповідно до ч.5 ст.182 КПК України застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.4 ст.202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.331 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

клопотання задоволити частково.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів до 09 травня 2021 року включно з визначенням розміру застави.

Визначити розмір застави ОСОБА_1 - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі протягом її дії.

У разі внесення такої застави покласти на обвинувачену ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати на виклик суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ГУДКСУ у Львівській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. А. Веремчук