Вирок № 95453871, 11.03.2021, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа №324/620/20

Справа № 324620/20

Провадження 1-кп/329/17/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді - Покопцевої Д.О.,

при секретарі – Синяк Л.П.,

за участю прокурора – Худзій Є.А.,

захисника – Вараниці О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка Запорізької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080320000125 від 04.04.2020р. за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Басань Пологівського району Запорізької області, українця, гр-на України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, який проживає: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 02.12.2004 року Пологівським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік;

2) 06.07.2005 року Пологівським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років 1 місяців позбавлення волі;

3) 03.11.2005 року Пологівським районним судом Запорізької області за ст. 186 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі

4) 27.05.2009 року Пологівським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки;

4) 18.03.2014 року Пологівським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням на 3 роки,

5) 11.08.2015р. Пологівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України до 4р 6 міс позбавлення волі, звільнений 17.01.2019р. умовно-достроково 1 рік 3 місяці 28 днів,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Семенівка Пологівського району Запорізької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , який прожива в АДРЕСА_3 , раніше судимого:

1)06.11.2019 року Пологівським районним судом Запорізької області за ст.ст.289 ч.1, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік 6 місяців,

2)03.02.2020р. Пологівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 185, ч.1,4 ст. 70, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки 6 місяців,

які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23.03.2020р., приблизно о 20.00год., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у cховище, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом відгинання ОСОБА_1 нижньої частини створки двостворчатих металевих дверей складського приміщення по АДРЕСА_3 та відмикання зсередини ОСОБА_2 других дверей цього складу проникли у зазначене приміщення, звідки повторно, таємно, з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб викрали 11 мішків пшениці, загальною вагою 680кг, вартістю 5рн за 1 кг, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 3400грн.

Крім того, 26.03.2020р., приблизно о 20.00год., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом відгинання ОСОБА_1 нижньої частини створки двостворчатих металевих дверей складського приміщення по АДРЕСА_3 та відмикання зсередини ОСОБА_2 других дверей цього складу проникли у зазначене приміщення, звідки повторно, таємно, з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб викрали 11 мішків пшениці, загальною вагою 530кг, вартістю 5рн за 1 кг, і 3 мішка кукурудзи, загальною вагою 150кг, вартістю 5грн за 1 кг, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 3400грн.

Такі дії обвинувачених суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням до сховища.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, суду пояснив, що в кінці березня 2020р., було вже тепло, дати точно не пам`ятає, бо пройшов значний час, в обвинувальному акті зазначено вірно, ввечері, як стемніло, біля 20.00год., пришов до сусіда ОСОБА_1 , який живе навскіс, і вони вдвох вирішили піти подивитися, чи є щось на складі у потерпілого ОСОБА_4 . Склад розташований за 400м від будинку ОСОБА_5 , має двоє дверей. ОСОБА_6 відігнув створку перших, залізних дверей з тонкого металу, ОСОБА_7 заліз в приміщення і відімкнув зсередині ці двері та другі двері, які закривалися на гайку. Побачивши на складі зерно пшениці у мішках, вирішили їх викрасти, пішли до ОСОБА_5 додому, взяли велосипеди, прикотили їх до складу, і разів за п`ять вивезли із нього велосипедами 11 мішків зерна пшениці на стару олійницю, де сховали за огорожею. Надалі це зерно Сова продав місцевому мешканцю ОСОБА_8 , який живе в АДРЕСА_3 , біля магазину. Від продажу ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_5 1500грн, якими частково погасив борги, а решту витратив на власні потреби. Повторно у цей склад вони з ОСОБА_9 пішли через декілька днів, увечері, приблизно у той же час. ОСОБА_6 знову відігнув створку металевих дверей, ОСОБА_7 заліз у склад, побачив, що на складі ще є пшениця, кукурудза насипом на брезенті і порожні мішки. Вони знову пішли до ОСОБА_5 по велосипеди, прикотили їх до складу, набрали 3 мішки кукурудзи, і на велосипедах вивезли із складу ще 11 мішків пшениці і ці мішки з кукурудзою до старої олійниці. Продавав це зерно ОСОБА_6 , ОСОБА_10 він передав 500грн, які той витратив на придбання тютюнових виробів та продуктів харчування. У скоєному кається, кількість та вартість викраденого не оспорює, просить суворо не карати, пояснює, що первинно вину не визнавав, щоб уникнути кримінальної відповідальності, але зараз усвідомив свою поведінку і розкаявся.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, суду пояснив, що з плином часу деталі скоєного забув, але пояснення давав у рамках кримінального провадження раніше, коли все пам`ятав і все в обвинувальному акті зазначено вірно. Вони з сусідом ОСОБА_2 дійсно двічі вивозили із складу ОСОБА_4 пшеницю в мішках та ще другого разу набрали у порожні мішки кукурудзу, яка зберігалася насипом. Зерно вивозили на велосипедах ОСОБА_5 і ховали у старій олійниці, за огорожею. Продавав зерно він. Перше продав місцевому ОСОБА_11 , скільки виручив – не пам`ятає, може з 2 000грн, частину віддав ОСОБА_10 . Викрадену повторно пшеницю і кукурудзу попросив вивести у Пологи свого знайомого ОСОБА_12 , у якого є машина, і продав там особі кавказької національності. Скільки грошей виручив – не пам`ятає, роздав всім за роботу, щось залишив собі. Злочин скоїв, бо йому були потрібні гроші зробити жінці паспорт. У скоєному щиро кається, кількість та вартість викраденого не оспорює, просить суворо не карати, пояснює, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, страждає на хворобу шлунку, просить до набрання вироком законної сили обрати стосовно нього запобіжний захід, не пов`язаний з обмеженням волі, бо потребує оперативного втручання, хоче пролікуватися та щось зробити вдома по господарству.

Вина обвинувачених, окрім їх пояснень, підтверджується також:

-поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , згідно яких він має у власності колишній свинарник по АДРЕСА_4 , перероблений у склад. В цьому складі двоє дверей, перші жорствяні з тонкого металу, які замикаються на замок, а внутрішні закручуються на гайку. Він використовує той склад разом із братом для зберігання особистих речей. Був там наприкінці лютого 2020р., приблизно 27 числа, всі речі були на місці. Потім пришов 04.04.2020р., і побачив, що немає мішків із пшеницею, а на кучі кукурудзи є сліди зсипання. Зрозумів, що скоєно крадіжку, звернувся до поліції. З`ясувалося, що крадіжку скоїли ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Частину зерна йому повернули. Просить обрати їм міру покарання, пов`язану з позбавлення волі, позаяк ОСОБА_6 жодного дня ніде не працював, сидів по тюрмах, як вийде – то краде, а люди його бояться через кримінальне минуле і в поліцію не заявляють;

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.04.2020 року;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 04.04.2020 року;

-рапортом слідчого СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області від 05.05.2020 року;

-рапортом поліцейського Пологівського ВП ГУНП і Запорізькій області 05.05.2020 року;

-протоколом огляду місця події від 04.04.2020 року – складу по вул.. Центральній, 404 в с. Басань Пологівського району;

-заявою ОСОБА_13 про добровільну видачу для огляду речей від 08.04.2020 року;

-протоколом огляду речей від 08.04.2020 року;

-заявою ОСОБА_14 про добровільну видачу для огляду речей від 08.04.2020 року;

-протоколом огляду речей від 08.04.2020 року;

-протоколом пред`явлення фотознімків речей для впізнання від 12.05.2020 року;

-висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 541-20 по кримінальному провадженню № 12020080320000215 від 23.04.2020 року;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 11.05.2020 року;

-речовими доказами;

-іншими матеріалами справи.

Таким чином, вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується як їх поясненнями в судовому засіданні, так і дослідженими судом доказами в матеріалах справи, наданими стороною обвинувачення і не спростованими стороною захисту.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особи винних.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченим, суд визнає щире каяття.

ОСОБА_2 раніше судимий, вину визнав, щиро розкаявся, не працює, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.94), проживає з матір`ю ОСОБА_15 , 1976р.н., трьома неповнолітніми сестрами та чотирма братами, двоє з яких вже досягли повноліття (т.2, а.с.92), за місцем проживання характеризується задовільно (а.с.93), але двічі засуджувався за кримінальні правопорушення проти власності і знову скоїв аналогічне кримінальне правопорушення в період звільнення від відбування покарання з випробуванням, згідно досудової доповіді органу пробації (т.1, а.с.153-159) виправлення ОСОБА_2 без позбавлення волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства; тому суд вважає за потрібне призначити йому покарання у виді позбавлення волі у мінімальній межі санкції ч.3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 раніше судимий, вину визнав, щиро розкаявся, не працює і ніколи на працював, одружений, має на утримання трьох неповнолітніх дітей та дружину (т.2, а.с.106), за місцем проживання характеризується задовільно (т.2, а.с.107), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.108); разом з тим п`ять разів засуджувався за кримінальні правопорушення проти власності, відбував покарання у виді позбавлення волі, і знову скоїв аналогічне кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення, що свідчить про те, що на шлях виправлення обвинувачений не став, згідно досудової доповіді органу пробації (т.1, а.с.160-166) виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства, а необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції, тому суд вважає за потрібне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, але у мінімальній межі санкції ч.3 ст. 185 КК України.

11.08.2015р. обвинуваченого ОСОБА_1 засуджено Пологівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України до 4р 6 міс позбавлення волі, звільнений 17.01.2019р. умовно-достроково на 1 рік 3 місяців 28 днів.

03.02.2020р. обвинуваченого ОСОБА_2 Пологівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 185, ч.1,4 ст. 70, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки 6 місяців.

З урахуванням викладеного, суд призначає обвинуваченим покарання за сукупністю вироків, відповідно до ст. 71 ч. 1 КК України, з частковим приєднанням невідбутої частини покарання за попереднім вироком, у виді позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Оскільки ОСОБА_1 призначається покарання у виді позбавлення волі за повторне скоєння умисних корисливих злочинів в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, відносно нього слід обрати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з метою запобігання ризиків, передбачених п.1, п.5, ч.1 ст.177 КПК України, позаяк він не працює і ніколи не працював, до кримінальної відповідальності притягується неодноразово за скоєння умисних корисливих злочинів, від явки до суду ухилявся, пояснюючи станом здоров`я, але згідно наданої суду лікуючими установами інформації, на стаціонарному лікуванні не перебував і за медичною допомогою не звертався.

Керуючись ст. ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України визначити ОСОБА_1 остаточно покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 11.08.2015 року – 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

Строк покарання обчислювати з 16.20год. 11.02.2021 року, з моменту фактичного затримання.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Взяти під варту в залі суду.

В частині запобіжного заходу вирок підлягає негайному виконанню.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у виді 3 року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України визначити ОСОБА_16 остаточно покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 03.02.2020 року – 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

Строк покарання відраховувати з моменту затримання згідно протоколу – з 07.10год. 02.03.2021р. (т.2, а.с.127-130).

Речові докази - один мішок із зерном пшениці, вагою 50 кілограмів, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 , згідно його розписки (т.2, а.с.60), три мішки із зерном пшениці вагою 150 кілограмів, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 , згідно його розписки (т.2, а.с.64) – залишити потерпілому; диски із записом слідчих дій (т.2, а.с.78, 84)– зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривен 76 копійок (отримувач - ГУК у Дн-кій обл/м.Дніпро/24060300, ЄДРПОУ – 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) - UA438999980313020115000004569, код бюджетної класифікації - інші надходження, наявність відомчої ознаки – «00» без деталізації за відомчою ознакою, призначення платежу – за проведення експертиз, проведені Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України).

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в Чернігівському районному суді Запорізької області.

Суддя: Покопцева Д.О.