Ухвала суду № 95451130, 10.03.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/671/21

Провадження № 1-кп/303/352/21

Іменем України

У Х В А Л А

10 березня 2021 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого - судді Куропятник О.М.,

секретар судового засідання Годьмаш О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Мукачево обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому 17 листопада 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020075120000246, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, ч.1 ст. 296 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Свириденко М.В.,

представника потерпілого Арендаш П.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2021 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 17 листопада 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020075120000246, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, ч.1 ст. 296 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

У підготовче судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з`явилася, подала до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду без її участі.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілого та обвинувачений не заперечили проти призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь в підготовчому судовому засіданні, вивчивши обвинувальний акт та додатки до нього, суд приходить до висновку, що даний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з таких підстав.

01.07.2020 набрав чинності Закон України № 2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 17, ст.71 (далі-Закон), яким врегульовано особливості досудового розслідування кримінальних проступків та їх судового розгляду.

Аналіз положень Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 свідчить про те, що він спрямований на гуманізацію кримінальної відповідальності шляхом перегляду міри покарань за вчинення окремих кримінальних правопорушень, а також має на меті встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень та зменшення навантаження на слідчих органів досудового розслідування, а також спрощення процедури судового розгляду.

Згідно положень ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження суд.

Таким чином, наведені положення КПК України, зокрема ст.28 КПК України, покладають на учасників процесу та суд обов`язок вжити дієві заходи задля забезпечення дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, а також належне виконання процесуальних обов`язків сторонами кримінального провадження. При цьому, наведені положення у сукупності з тим, що Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 спрямований, серед іншого, на встановлення механізму забезпечення швидкого розслідування кримінальних правопорушень та спрощення процедури судового розгляду, свідчать про те, що суд повинен вжити заходів для дотримання процедури судового розгляду обвинувального акту щодо проступку максимально швидко, а учасники процесу, в тому числі прокурор, повинні своєю процесуальною поведінкою сприяти швидкому та ефективному проведенню розгляду, з дотриманням відповідної процедури.

Статтею 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) визначено класифікацію кримінальних правопорушень.

Так, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.296 КК України. Інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України, відповідно до ст.12 КК України (в редакції Закону № 2617- VIII від 22.11.2018) визначено як кримінальний проступок щодо якого передбачено особливий порядок здійснення досудового розслідування та судового розгляду.

Частиною 1 ст.334 КПК України, передбачено, що матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Не можуть бути об`єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі не застосовуються (ч.2 ст.217 КПК України, в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018).

Як вбачається з обвинувального акту, інкриміновані ОСОБА_1 кримінальні правопорушення вчинені останнім в різний час, у різних місцях та посягають на різні об`єкти, у зв`язку з чим досудове розслідування щодо кримінального проступку та щодо злочину у окремих провадженнях не могло негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Положення КПК України та Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 не наділяють суд правом вирішувати питання об`єднання в одне провадження чи роз`єднання у різні провадження щодо кримінального проступку та щодо злочину у справах обвинувальні акти в яких скеровані до суду.

Відповідно до ч.5 ст. 217 КПК України, рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.

Крім того, слід відзначити, що процедури досудового розслідування, судового розгляду щодо злочину і кримінального проступку, відповідно до положень КПК України, мають істотні розбіжності і регламентовані різними главами КПК України.

Згідно ч.4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Частина 1 та частина 3 ст. 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому 17 листопада 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020075120000246, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, ч.1 ст. 296 КК України, складений слідчим СВ Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Дранко В. та затверджений прокурором Мукачівської місцевої прокуратури Свириденко В.М..

Проте, враховуючи вимоги ст. 217, ч.1 та ч.3 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України повинен був складатися та підписуватися слідчим, а за ч.1 ст. 296 КК України - дізнавачем.

Згідно ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

На підставі вищевказаного, суд дійшов висновку, що направлений до суду обвинувальний акт складено прокурором з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства, у зв`язку з чим обвинувальний акт у відповідності до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України необхідно повернути прокурору.

Керуючись ст.ст.110, 291, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому 17 листопада 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020075120000246, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, ч.1 ст. 296 КК України, - повернути прокурору Мукачівської місцевої прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий О.М.Куропятник