Ухвала суду № 95447770, 03.03.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3418/21

Провадження №: 2/755/2348/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2021 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., перевіривши виконання вимог ст. 175, 177 ЦПК України матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. 175-177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем зазначена вимога не виконана, не надано документу, що підтверджує оплату нею судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Водночас у позовній заяві позивачкою заявлено клопотання, в якому вона просить суд відстрочити сплату судового збору з урахуванням її майнового стану та те, що на її утримання перебуває неповнолітня дитина.

Щодо заявленого клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З наведених вище норм вбачається, що суд може відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати лише враховуючи майновий стан сторони.

Проте, на підтвердження свого скрутного матеріального становища, яке унеможливлює сплату судового збору, позивачем додано до позовної заяви відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про отриманий дохід.

Крім того, позивач має дитину віком 17 років, що також не є підставою для відстрочення судового збору.

Однак суд вважає, що для характеристики майнового стану сторони, надання позивачем свідоцтва про народження дитини та свідоцтва про розірвання шлюбу, позбавляє суд можливості встановити обґрунтованість заявленого клопотання та прийняти законне рішення про звільнення від сплати судового збору, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне у задоволенні даного клопотання відмовити.

Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру встановлено на рівні - 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 грн.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют встановлених Національним банком України станом на 16 лютого 2021 року (день направлення позову до суду) 1 долар США = 27,97 гривень.

Позивачем заявлена ціна позову 240 000,00 доларів США, що еквівалентно в гривні становить 6 712 800,00 гривень.

Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір з урахуванням визначеної ціни позову, у розмірі 11 350,00 грн., оскільки 1 % від ціни позову значно перевищує максимальний розмір ставки судового збору за подання позову майнового характеру для фізичних осіб.

Докази про таку сплату мають бути надані суду.

Додатково роз`яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м. Києва, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38012871, банк отримувача Державне Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA478999980313141206000026005, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175-177 ЦПК України.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Яровенко