Рішення № 9544755, 19.05.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 травня 2010 р.           Справа 2/116-09

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Качківське" вул. Рутковського, б. 62/7, с. Качківка, Ямпільського району , Вінницької області 24500

до:Сільськогосподарського кооперативу "Перемога", с. Качківка, Ямпільського району, Вінницької області , 24500

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" в особі Вінницької філії 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 52

про стягнення 664535,26 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

          позивача : Купрій О.М. - за довіреністю;

          відповідача : Антосієв А.Т. - директор СК "Перемога"

третя особа: Накорчевський С.В. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Качківське" до Сільськогосподарського кооперативу "Перемога" про стягнення з 664535,26 грн., з яких 148334,72 грн. боргу по кредиту та 516200,54 грн. відсотків за користування кредитом.

Ухвалою суду від 19.05.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.06.2009 року.

Також ухвалою суду від 05.08.2009 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача залучено Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" в особі Вінницької філії, 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 52.

Розгляд справи неодноразово відкладався та в судових засіданнях оголошувались перерви.

В черговий раз ухвалою суду від 21.04.2010 року розгляд справи відкладено до 19.05.2010 року.

19.05.2010 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач відзиву до суду не подав, однак в усних поясненнях наданих суду проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи у наданих суду письмових поясненнях № б/н від 14.09.2009 року підтвердив обставини, викладені позивачем у позовній заяві, щодо надання Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" в особі Вінницької філії відповідачу кредиту в сумі 150000,00 грн. згідно кредитного договору № 04/02-052 від 08.04.2002 року та укладення між банком та позивачем договору про відступлення права вимоги № 991 від 08.02.2008 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

08 квітня 2002 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (банк) та Сільськогосподарським кооперативом "Перемога" (позичальник) було укладено кредитний договір № 04/02-052 згідно п.п. 1.1, 1.2 яких банк зобов"язується надати позичальнику строковий кредит в сумі 150 000,00 грн. на строк до 01.11.2002 року, а позичальник зобов"язується повернути отриманий кредит та сплатити проценти у встановлені даним договором строки.

Згідно п. 4.1 договору за користування кредитом в період з дати списання коштів із позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.3, 2.2.3, 2.2.4, 2.4.1 даного договору, позичальник сплачує проценти у розмірі 29% річних.

Поряд з цим, у випадку порушення позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, даного договору, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 58% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

На виконання своїх зобов'язань за укладеним договором банк надав відповідачу кредит на загальну суму 150000,00 грн., що вбачається із меморіальних ордерів № 1 від 09.04.2002 року на суму 70000,00 грн. та № 2 від 09.04.2002 року на суму 80000,00 грн.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов"язань.

В порушення умов кредитного договору відповідач своєчасно та у повному обсязі не повернув банку кредит та проценти за користування кредитом, у зв"язку з чим за ним станом на 30.03.2007 року утворилась заборгованість в розмірі 146279,72 грн. - борг по кредиту, 67571,69 грн. - відсотки за користування кредитом, 90365,32 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків, що підтверджується довідкою № 1/9-667 від 02.06.2009 року, виданою Закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" в особі Вінницької філії.

З метою погашення кредитної заборгованості перед банком 28.02.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (первісний кредитор) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Качківське" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 991, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору у повному обсязі права вимоги до боржника, що випливають із кредитного договору № 04/02-052 від 08.04.2002 року, укладеного між первісним кредитором та Сільськогосподарським кооперативом "Перемога". Зокрема, за цим договором здійснюється відступлення первісним кредитором новому кредитору прав вимоги на отримання на свою користь від боржника платежів по кредиту, відсоткам, комісіям, винагородам, інших платежів, неустойки (штрафу, пені), які існують у первісного кредитора на момент укладення цього договору, а також права вимоги, які виникнуть після укладення цього договору.

Згідно п. 4 договору позивач сплатив банку 332000,00 грн., з яких, як пояснив представник банку, 146279,72 грн. - борг по кредиту, 67571,69 грн. - відсотки за користування кредитом, 90365,32 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків, 27783,27 грн. - витрати по охороні заставного майна. Доказом сплати вказаної суми є платіжне доручення № 120 від 30.03.2007 року.

За вказаних обставин, позивач набув право вимагати від відповідача сплати боргу по кредиту та відсотків за користування кредитом, які виникли на підставі кредитного договору № 04/02-052 від 08.04.2002 року.

У зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не повертає вказані кредитні кошти, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 511 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, укладений між позивачем та банком договір про відступлення права вимоги № 991 від 08.02.2008 року відповідає вимогам зазначених норм чинного законодавства.

При цьому, за своєю правовою природою укладений між банком та відповідачем у справі договір № 04/02-052 від 08.04.2002 року є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Виходячи зі змісту п. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи той факт, що позивач набув право вимоги на отримання на свою користь від відповідача платежів по кредиту, відсоткам, комісіям, винагородам, інших платежів, неустойки (штрафу, пені) згідно кредитного договору № 04/02-052 від 08.04.2002 року, які існували у первісного кредитора на момент укладення договору про відступлення права вимоги № 991 від 28.02.2008 року, а також права вимоги, які виникнуть після його укладення.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов"язання щодо своєчасного та у повному обсязі повернення сум кредиту, процентів за користування кредитом виконав не належним чином ні до укладення договору про відступлення права вимоги № 991 від 28.02.2008 року, ні після його укладення. У зв"язку з цим, за відповідачем, як зазначив позивач, утворилась заборгованість в сумі 148334,72 грн. боргу по кредиту та 516200,54 грн. відсотків за користування кредитом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів оплати відповідачем вказаних сум боргу.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

З огляду на вказане, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 148334,72 грн. боргу по кредиту та 516200,54 грн. відсотків за користування кредитом заявлено правомірно, проте суд не погоджується із сумою боргу по кредиту, визначеною позивачем, а також нарахованим відсотками за користування кредитом.

Зокрема, як вбачається із довідки № 1/9-667 від 02.06.2009 року, виданої Закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" в особі Вінницької філії, борг відповідача по кредиту станом на 30.03.2007 року становить 146279,72 грн., оплата якої була проведена позивачем згідно платіжного доручення № 120 від 30.03.2007 року, та яка існувала момент укладення договору про відступлення права вимоги № 991 від 28.02.2008 року, тоді як позивач визначає борг по кредиту в сумі 148334,72 грн., яка існувала станом на 21.11.2002 року, що є помилковим.

Разом з тим, позивач здійснив нарахування процентів за користування кредитом за період з 2002 року по 2008 рік включно, що є також помилковим.

При цьому, суд враховує, що згідно п. 1 договору про відступлення права вимоги № 991 від 08.02.2008 року первісний кредитор відступив новому кредитору у повному обсязі права вимоги до боржника, що випливають із кредитного договору № 04/02-052 від 08.04.2002 року, укладеного між первісним кредитором та Сільськогосподарським кооперативом "Перемога". Зокрема, за цим договором здійснюється відступлення первісним кредитором новому кредитору прав вимоги на отримання на свою користь від боржника платежів по кредиту, відсоткам, комісіям, винагородам, інших платежів, неустойки (штрафу, пені), які існують у первісного кредитора на момент укладення цього договору, а також права вимоги, які виникнуть після укладення цього договору.

Також у відповідності до виписки із рахунку нарахованих процентів, останні були нараховані первісним кредитором (банком) в сумі 67571,69 грн. станом на 30.03.2007 року (а.с. 31-35).

Дослідивши вказані документи, суд прийшов висновку, що позивач неправомірно нараховує проценти за користування кредитом за період з 2002 року по 30.03.2007 року, так як станом на той час вони були вже нараховані банком та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Качківське" не було новим кредитором відповідача, а від так ще не набуло права вимоги на отримання даних процентів на свою користь від боржника, оскільки відповідний договір було підписано лише 08.02.2008 року.

Враховуючи вказане, здійснивши нарахування процентів за користування кредитом, виходячи із 58% річних (п. 4.2 кредитного договору № 04/02-052 від 08.04.2002 року) за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року при сумі боргу 146279,72 грн., судом отримано 148 764,47 грн.

Таким чином, загальна сума боргу по відсотках за користування кредитом, яку має сплатити відповідач, становить 216336,16 грн. (67571,69 грн. + 148764,47 грн. = 216336,16 грн.), які й підлягають задоволенню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення кредитної заборгованості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму боргу.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 511, 513, 514, 516, 525, 526, 527, 629, 1049, 1054, 10561 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 346 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 362615,88 грн.

2. Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу "Перемога", с. Качківка, Ямпільського району, Вінницької області, 24500 (код ЄДРПОУ - 30807523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Качківське", вул. Рутковського, б. 62/7, с. Качківка, Ямпільського району , Вінницької області, 24500 (код ЄДРПОУ - 31915144) 146279,72 грн. - боргу по кредиту, 216336,16 грн. - проценти за користування кредитом, 3626,16 грн. - відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита, та 170,52 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 травня 2010 р.

віддрук. прим.:1 - до справи; 2 - позивачу (вул.Рутковського, б. 62/7, с. Качківка, Ямпільського району , Вінницької області 24500,); 3 - відповідачу ( с.Качківка, Ямпільського району , Вінницької області , 24500); 4- третій особі- Закритому акціонерному товариству комерційному банку "ПриватБанк" в особі Вінницької філії (21100, м.Вінниця, вул.Соборна, 52).