Рішення № 9544712, 17.05.2010, Гірницький районний суд м. Макіївки

Справа № 2-2629/09 р.

2-61/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2010 року м. Макіївки

Гірняцький районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді: Завгороднього Є.П.

при секретарі: Журавльової Г.П.

за участю представника позивача: Власенко А.А.

представника органу опіки та піклування

Макіївської міської ради: Бєлікової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївці цивільну справу за позовом ПАТ КБ „Приват Банк” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування Макіївської міської ради, сектор Державної еміграційної реєстрації фізичних осіб Гірницького РВ ММУ УМВС України в Донецькій області про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ „Приват Банк” про визнання договору іпотеки недійсним і відміну нарахованих пені і штрафу по кредитному договору, зобовязання проведення реструктуризації,

встановив:

ПАТ КБ „Приват Банк” звернувся до суду до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування Макіївської міської ради, сектор Державної еміграційної реєстрації фізичних осіб Гірницького РВ ММУ УМВС України в Донецькій області з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення.

ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ „Приват Банк” про визнання договору іпотеки недійсним і відміну нарахованих пені і штрафу по кредитному договору, зобовязання проведення реструктуризації.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ „Приват Банк” змінив позовні вимоги та пояснив суду, що 06.09.2007 р. між Банком та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № DOI3GA00000010, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 14130 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.09.2017 р. В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором 06.09.2007 р. ОСОБА_4передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 61,3 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. У відповідності до ст. 6 ЗУ „Про іпотеку” іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований Предмет іпотеки. Однак, свої зобовязання відповідач не виконує, у звязку з чим станом на 03.04.2009 р. має заборгованість 12336,50 доларів США, яка складається з: 11671,15 доларів США заборгованість за кредитом, 526,60 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 100,80 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 37,95 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. Добровільно заборгованість не виплачена, тому просить суд позовну заяву задовольнити, в рахунок погашення заборгованості за кредитом звернути стягнення на Предмет іпотеки і земельну ділянку, на якій знаходиться предмет іпотеки, виселити відповідачів з будинку зі зняттям з реєстраційного обліку та стягнути судові витрати.

Зустрічну позовну заяву представник ПАТ КБ „Приват Банк” не визнав та пояснив суду, що посилання відповідача на ст. 12 ЗУ „Про основи соціального захисту безпритульних громадян і безпризорних дітей”, відповідно до якого для здійснення будь-яких правочинів відповідно до нерухомого майна, право користування яким мають неповнолітні діти, необхідно дозвіл органу опіки та піклування, являються неправомірними, оскільки на час складання іпотечного договору у спірному будинку був зареєстрований тільки ОСОБА_4, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 Крім того, позивач має ліцензію і дозвіл Національного Банку України на здійснення банківських операцій з валютними цінностями, визначених ч.1 п.п. 4-11 ч.2 ст. 47 ЗУ „Про банки і банківську діяльність”. Тому вважає, що можливість надання і погашення кредитів в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, і підстав для задоволення зустрічної позовної заяви немає.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовну заяву не визнав і пояснив суду, що дійсно між ним та позивачем було укладено кредитний договір, згідно якого він отримав у кредит 14130 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом і кінцевим терміном повернення не пізніше 06.09.2017 р. Крім того, у цей же день між ним та позивачем було укладено іпотечний договір, відповідно до якого його батько передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 61,3 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить його батькові ОСОБА_4 Крім нього у будинку за його згодою були зареєстровані його дружина ОСОБА_5 та її неповнолітня донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Кредит він сплачував своєчасно до початку кризи. Потім він неодноразово звертався із заявами до Банку про розстрочення платежів у звязку з тяжким матеріальним станом, але його прохання були відхилені. Вважає, що позивач звернувся із позовом неправомірно. Крім того, строк погашення кредиту спливає тільки 06.09.2017 р. Просить суд позовну заяву залишити без задоволення.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 змінив і пояснив суду, що позивач, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті діяв неправомірно, оскільки згідно відповідно до законодавства України грошовою одиницею України є гривня, у звязку з чим грошове зобовязання у договорі повинно бути виражено в національній валюті України. Крім того, позивач не має ліцензії на здійснення валютних операцій. Тому просить суд визнати кредитний договір, а також іпотечний договір, укладений між Банком та ОСОБА_4 недійсними.

Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 основну позовну заяву не визнали, а зустрічну позовну заяву підтримали і дали суду аналогічні пояснення.

Представник органу опіки та піклування виконкому Макіївської міської ради пояснила суду, що вважає, що справу необхідно вирішити відповідно до діючого законодавства.

Представник сектору Державної еміграційної реєстрації фізичних осіб Гірницького РВ ММУ УМВС України в Донецькій області пояснив суду, що при реєстрації ОСОБА_5 і її дитини не було відомо про те, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в іпотеці у ЗАТ КБ „Приват Банк” і також вважає, що справу необхідно вирішити відповідно до діючого законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що основна позовна заява підлягає частковому задоволенню, а зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, згідно копії кредитного договору від 06.09.2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № DOI3GA00000010, згідно якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 14130 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.09.2017 р. (а.с. 5).

Згідно копії договору іпотеки від 06.09.2007 р. укладеного між позивачем і ОСОБА_4, в забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором від 06.09.2007 р. ОСОБА_4 передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 61,3 кв.м., в тому числі і жилою 32,4 кв.м., який належить іпотекодавцю на праві власності, і розташований за адресою: АДРЕСА_1. Вартість предмету іпотеки складає 90900 грн.

Згідно п. 18.12 цього Договору зазначено: „не надавати документи у відповідні держоргани з метою реєстрації будь-яких осіб у предметі іпотеки без письмової згоди на це іпотекодержателя”

Згідно п. 18.13 звернення стягнення на предмет застави у випадках, передбачених пунктами 16.7.1, 16.7.2, 16.9 цього договору здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору, якщо іпотекодержатель у випадку порушення позичальником умов кредитного договору набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки, може використати таке право у випадках:

- затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, або

- перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 %, або

- несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 % суми кредиту або

- іншого істотного порушення умов кредитного договору (а.с.9-12).

Згідно копії паспорту ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 18.10.2007 р. (а.с. 32).

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і її матірю являється ОСОБА_5. (а.с.34).

Згідно копії заставної, виданої ОСОБА_4 ВАТ КБ „Приват Банк” в забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_3 за кредитним договором № DOI3GA00000010 від 06.09.2007 р., передано нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 61,3 кв.м., в тому числі і жилою 32,4 кв.м., який належить йому на праві власності і розташований за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.35).

Згідно копії домової книги в будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_8 2000 р. народження, зареєстровані постійно 13.02.2009 р., а ОСОБА_3 зареєстрований 12.09.2007 р. (а.с.37-38).

Згідно копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 29.08.2006 р. ОСОБА_4 у ОСОБА_10 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 з відповідними побудовами і спорудами. (а.с.42-43).

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і проживає у м. Баєр-Шева Ізраїль, а його батьком являється ОСОБА_3. (а.с.46).

Згідно копії розрахунку заборгованість за кредитним договором, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 станом на 03.04.3009 р. складає - 12336,50 доларів США, яка складається з: 11671,15 доларів США заборгованість за кредитом, 526,60 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 100,80 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 37,95 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. (а.с.51-52)

Згідно копії банківської ліцензії ЗАТ КБ „Приват Банк”, зареєстрованому в Національному Банку України 19.03.1992 р. за № 92 надано право здійснювати банківські операції, визначені ч.1 та пунктами 5-11 частини другої ст. 47 ЗУ „Про банки і банківську діяльність”. (а.с.104).

Згідно копії дозвілу „ 22-2, виданого ЗАТ КБ „Приват Банк” зареєстрованому в Національному Банку України 19.03.1992 р. за № 92 надано право здійснення операції, визначеної п. 1-4 ч.2 та ч. 4 ст. 47 ЗУ „Про банки і банківську діяльність” згідно з додатком до цього дозволу. (а.с.105).

Згідно копії додатку до дозволу № 22-2 від 29.01.2003 р. перелік операцій, які має право здійснювати ЗАТ КБ „Приват Банк” у тому числі операції з валютними цінностями. (а.с.106-107)

Згідно копії витягу з єдиного державного реєстру Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк „Приват Банк” являється юридичною особою і зареєстрований 17.07.2009 р. (а.с.112).

Згідно копії заяви про реєстрацію місця проживання від 11.02.2009 р. ОСОБА_5 просить зареєструвати її місце проживання і місце проживання дитини зі згоди ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.114)

Відповідно до ч.6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позивальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1 ЗУ „Про іпотеку” основне зобовязання зобовязання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-прордажу, лізінгу, а також зобовязання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечено іпотекою.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЗУ „Про іпотеку” майновий поручитель несе відповідальність перед іпотеко держателем за невиконання боржником основного зобовязання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 цього Закону в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 47 ЗУ „Про банки і банківську діяльність” на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями. Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати операції з валютними цінностями. На здійснення операцій, визначених п.п.1-4 частинами 2 ст. 47 цього Закону надає дозвіл Національний Банк України.

Відповідно до п.2.3 глави 2 Положення „Про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій”, затвердженого постановою Правління національного Банку України від 17 липня 2001 р. № 275 за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного Банку банки мають право залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.

Дозвіл на право здійснення операцій, визначених п.п. 1-4 ч.2 та ч.4 ст. 47 ЗУ „Про банки і банківську діяльність”, що діє на теперішній час, видано ПАТ КБ „Приват Банк” за номером 22-3 від 21.09.2009 р. (до перейменування Банку діяла банківська ліцензія № 22 від 04.01.2001 р. та дозвіл за № 22-2 від 29.07.2003 р). У додатку 1,2 до дозволу включено право здійснення операцій з валютними цінностями, зокрема, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Зазначена у дозволі валютна операція в повній мірі відповідає характеру укладеної з ОСОБА_3 кредитної угоди, в якій валютою кредитування є саме іноземна валюта.

Судом встановлено, що 06.09.2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № DOI3GA00000010, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 14130 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.09.2017 р. В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором 06.09.2007 р. ОСОБА_4 передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 61,3 кв.м., жилою 32,4 кв.м., вартістю 90900 грн., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. і належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 29.08.2006 р. В порушення п.п. 18.12 іпотечного договору відповідач ОСОБА_4 представив документи і дав згоду на реєстрацію в житловому будинку 12.09.2007 р. ОСОБА_3, а 13.02.2009 р. ОСОБА_5 та її неповнолітня донька ОСОБА_8 2000 р. народження за згодою ОСОБА_3, зареєстровані у спірному будинку постійно. Свої зобовязання по кредитному договору відповідач ОСОБА_3 не виконує, у звязку з чим станом на 03.04.2009 р. має заборгованість 12336,50 доларів США, яка складається з: 11671,15 доларів США заборгованість за кредитом, 526,60 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 100,80 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 37,95 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. У відповідності до ст. 6 ЗУ „Про іпотеку” іпотека за цим договором поширюється також на земельну ділянку, на якій розташований Предмет іпотеки.

Доводи ОСОБА_3 у зустрічній позовній заяві, про те, що позивач немає право надавати кредит у іноземній валюті являються необґрунтованими і спростовуються банківською ліцензією і дозвілом на право здійснення відповідних операцій. Також суд не враховує, як поважну причину посилання відповідача ОСОБА_3 про те, що він своєчасно не сплачував заборгованість по кредитному договору у звязку з економічною кризою і ця обставина не може бути підставою для порушення кредитних зобовязань.

Відповідно до ст. 17 ЗУ „Про охорону дитинства” батьки не мають право без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальної реєстрації, відмовитися від належних дитині майнових прав, здійсняти розподіл, обмін, відчуження житла, зобовязуватися від імені дитини дорученням, видавати письмові зобовязання.

Таким чином, батьки не мають право без дозволу органу опіки та піклування розпоряджатися майновими правами дитини. Однак, як встановлено судом, неповнолітня дитина майнових прав відносно забезпеченого договором іпотеки майна не мала, оскільки на час укладання іпотечного договору не була зареєстрована у спірному житловому будинку.

На підставі ст.ст. 203, 215, 526, 554, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.ст. 1, 6,11, 33 ЗУ „Про іпотеку”, ст. 47 ЗУ „Про банки і банківську діяльність”, ст. 17 ЗУ „Про охорону дитинства” і керуючись ст.ст. 79, 81, 88, 212-215 ЦПК України,

вирішив:

Позовну заяву ПАТ КБ „Приват Банк” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування Макіївської міської ради, сектор Державної еміграційної реєстрації фізичних осіб Гірницького РВ ММУ УМВС України в Донецькій області про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення задовольнити частково.

Звернути стягнення на земельну ділянку та житловий будинок загальною площею 61,3 кв.м., в тому числі і жилою 32,4 кв.м., вартістю 90900 грн., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 06.09.2007 р., укладеного між ЗАТ КБ „Приват Банк” і ОСОБА_4).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ „Приват Банк” судові витрати: судовий збір у розмірі 953,75 грн. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ЗАТ КБ „Приват Банк” про визнання договору іпотеки недійсним і відміну нарахованих пені і штрафу по кредитному договору, зобовязання проведення реструктуризації залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд міста Макіївки, Донецької області шляхом подачі у десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст 295 ЦПК України.

Суддя: