Ухвала суду № 95446948, 11.03.2021, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/914/14-ц

УХВАЛА

11 березня 2021 року м. Ананьїв

Ананьївський районний суд Одеської області у складі головуючого у справі судді Желяскова О.О. за участю секретаря судового засідання Гула О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Ананьїв Одеської області, заяву представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому на підставі рішення суду у цивільній справі за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Ананьївського районного суду Одеської області через електронний суд надійшла заява представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому на підставі рішення суду у цивільній справі за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно заяви, Ананьївським районним судом Одеської області ухвалено рішення у справі №491/914/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КРЕДОБАНК» заборгованості за кредитним договором №1925.14.00.2104 від 07.11.2013 року в сумі 241571,68 гривень (двісті сорок одна тисяча п`ятсот сімдесят одна гривня 68 копійок) та судовий збір у розмірі 2415,71 гривень (дві тисячі чотириста п`ятнадцять гривень 71 копійку), а всього 243987,39 гривень (двісті сорок три тисячі дев`ятсот вісімдесят сім гривень 39 копійок).

Як зазначається в заяві, що 25 липня 2018 року було укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №25/07-01 між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ». Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №1925.14.00.2104 від 07 листопада 2013 року.

У зв`язку з викладеним, представник ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» звернувся до суду з даною заявою та просить замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача – ПАТ «КРЕДОБАНК» на правонаступника - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» у виконавчому листі №491/914/14-ц до відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 05 березня 2021 року зазначену заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11 березня 2021 року.

У відповідності до положень ч.3 ст.442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

На виконання вимог частини 3 статті 442 ЦПК України Ананьївським районним судом Одеської області було повідомлено учасників справи та заінтересованих осіб.

Крім того, суд бере до уваги, що ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» достеменно відомо, що розгляд справи здійснюється Ананьївським районним судом Одеської області, оскільки саме зазначене товариство є ініціатором судового розгляду, а також те, що заява містить клопотання представника про здійснення її розгляду без представника заявника.

Відповідно до частини 3 статті 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду.

Абзацом 2 частини 3 статті 442 ЦПК України визначено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що можливо розглянути справу за відсутності учасників справи та заінтересованих осіб.

При цьому, у відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд розглянувши заяву та додані до неї матеріали, вивчивши матеріали справи за позовною заявою ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що в задоволенні заяви про заміну позивача та стягувача правонаступником слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, з приводу вимоги представника заявника замінити стягувача (позивача) Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Ананьївського районного суду Одеської області у справі № 491/914/14-ц за позовом ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1925.14.00.2104 від 07 листопада 2013 року на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до частини 5 статті 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З наведеного вбачається, що статтею 442 ЦПК України передбачено можливість заміни учасника правовідносин його правонаступником на стадії виконання судового рішення.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 9 частини 1 статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Аналогічні положення містяться в статті 18 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд — і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).

Рішення суду може бути виконане добровільно або в примусовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Вивченням матеріалів справи за позовною заявою ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 встановлено, що стягувачу Ананьївським районним судом Одеської області видано виконавчий листи№491/914/14-ц (а.с.39) про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №001-15231-261211 та судового збору, що свідчить про звернення судового рішення до примусового виконання.

Питання щодо примусового виконання судового рішення врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» статтею 1 якого визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Пунктом 8 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

При цьому, заявником до заяви не додано будь-яких доказів того, що рішення суду у цивільній справі №491/914/14-ц, за позовом ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1925.14.00.2104 від 07 листопада 2013 року не виконано боржником добровільно або на підставі виконавчого документу, що унеможливлює для суду вирішення питання про наявність у справі стадії виконання судового рішення, на якій можлива заміна учасника правовідносин його правонаступником на підставі ст.442 ЦПК України.

Крім того, суд зазначає, що частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

З матеріалів цивільної справи №491/914/14-ц за позовною заявою ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вбачається, що ПАТ «КРЕДОБАНК» в даному випадку є кредитором.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З заяви представника ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» вбачається, що 25 липня 2018 року було укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №25/07-01 між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ». Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №1925.14.00.2104 від 07 листопада 2013 року, що підтверджується доданою до заяви копію зазначеного договору.

Частиною 1 статті 212 ЦК України визначено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

При цьому, з доданої до заяви копії договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №25/07-01 від 25 липня 2018 року (далі – Договір), укладеного між ПАТ «КРЕДОБАНК» (далі – Клієнт) та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (далі – Фактор) вбачається, що на умовах цього Договору з першого дня, в який одночасно буде наявне виконання наступник двох умов: по-перше, Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього Договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування)Ціни Відступлення та, по-друге, буде укладено із нотаріальним посвідченням договір про відступлення Клієнтом Фактору Прав Вимоги за нотаріально посвідченими Забезпечувальними Документами, про який йдеться нижче в п.3.2. цього Договору (а щодо Прав Вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення), Клієнт відступає Фактору (передає у власність Фактора) Права Вимоги в повному обсязі за плату під фінансування від Фактора, а Фактор з першого робочого дня, наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього Договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) Ціни Відступлення, (а щодо прав Вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення) набуває (приймає у власність) від Клієнта Права Вимоги в повному обсязі та здійснює їх оплату (фінансування) Клієнту (пункт 3.1 договору №25/07-01 від 25 липня 2018 року).

З наведеного вбачається, договір містить у собі відкладальну обставину, з якою пов`язано виникнення в Нового кредитора прав вимоги за договорами, які є предметом договору, а саме момент отримання ПАТ «КРЕДОБАНК» від ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» коштів відповідно до пункту 3.1 Договору.

Відповідно до пункту 1 договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №25/07-01 від 25 липня 2018 року позичальники Клієнта, які є сторонами у якості позичальників за Кредитними Договорами, Права Вимоги за якими відступаються Клієнтом Фактору у відповідності до умов цього Договору. Повний обсяг прав грошової вимоги Клієнта до Позичальників за Кредитними Договорами, всіх пов`язаних із такими правами грошової вимоги прав Клієнта щодо Позичальників за Кредитними Договорами та повний обсяг прав вимоги (прав) Клієнта щодо Сторін Забезпечення за Забезпечувальними Документами, які (права) наявні на дату укладення цього Договору, а також які (права) виникнуть у майбутньому, включаючи, але не обмежуючись, щодо сум кредитів, процентів за користування кредитами, комісій, плат, неустойок (штрафів, пень) та інших платежів, що підлягають сплаті у відповідності до умов Кредитних Договорів.

Згідно п.2.1.5 договору, що на дату укладання цього Договору Клієнт є єдиним власником Прав Вимоги, у Клієнта не існує жодного обмеження договірного чи іншого правового характеру щодо можливості відступлення Прав Вимоги, Права Вимоги є дійсними та чинними.

Кредитний договір №1925.14.00.2104 від 07.11.2013 року входить до Додатку №2 до договору.

При цьому, заявником до заяви не додано жодного доказу того, що ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» виконано вимоги пунктів 1, 3 та 4 щодо сплати коштів ПАТ «КРЕДОБАНК», та відповідно не надано доказів набуття права вимоги за договорами визначеними в реєстрі у Додатку №2 до Договору.

Крім того, частиною 1 статті 517 ЦК України, якою визначено докази прав нового кредитора у зобов`язанні, встановлено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Проте, заявником такі докази, зокрема кредитний договір №1925.14.00.2104 від 07.11.2013 року, до заяви не додано.

З наведеного вбачається, що вимоги представника ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» про заміну стягувана ПАТ «КРЕДОБАНК» на його правонаступника ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» у виконанні рішення суду у цивільній справі №491/914/14-ц, за позовом ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , необґрунтовані та не доведені належними доказами, у зв`язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.258-261, 431, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому на підставі рішення суду у цивільній справі за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 353 ЦПК України ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя: О.О.Желясков