Рішення № 9544673, 19.05.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 травня 2010 р.           Справа 2/53-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ортос Ессет Менеджмент", 04114, м.Київ, вул.Полупанова, 21

до: Приватного підприємства "Логістік Транс №1", 21011, м.Вінниця, вул.Збишка, 9, кв.82

про стягнення 21081,17 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

          позивача : Гривцов С.Є.- за довіреністю;

          відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов ТОВ «Компанія з управління активами «Ортос Ессет Менеджмент» до Приватного підприємства "Логістік Транс №1" про стягнення 21081,17 грн. заборгованості за поставлений товар, в т.р. 13 360,04 грн.основного боргу, суму пені в розмірі 2070,44 грн., суму збитків спричинених інфляцією в розмірі 708,39 грн., суму трьох процентів річних в розмірі 297,58 грн. та суму штрафу 6680,02 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.03.2010 р. порушено провадження у справі №2/53-10 та призначено її до розгляду в засіданні на 19.04.2010 р.

Ухвалою суду від 19.04.10 р. за клопотанням відповідача та в зв'язку з його неявкою розгляд справи відкладено до 19.05.10 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 19.05.2010 р. року не з"явився, витребуваних ухвалами суду від 25.03.2010 року та від 19.04.2010 року документів не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

28.05.2009 року між Відповідачем та Товариством у обмеженою відповідальністю «Корпорація Спецторг» був укладений договір довгострокового постачання № 53 (далі - Договір).

Згідно Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Спецторг» поставило товар а Відповідач такий товар отримав відповідно до накладної № И-000722 від 28.05.2009р. на суму 13360,04 гри. з відстрочкою платежу до 11.06.2009р., однак у вказаний строк товар не оплатив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Спецторг» 24.11.2009р. уклало з Позивачем договір № БА-06/09 про відступлення права вимоги до Відповідача за вказаним боргом та всіма санкціями, що нараховані на нього.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Спецторг» направило Відповідачу повідомлення про заміну кредитора № 612/12 від 24.11.2009р.

В порядку ч. 2 статті 530 ЦК України, Позивачем була направлена Відповідачу вимога щодо виконання грошових зобов'язань б/н від 06.01.2010 р. Але будь-якої відповіді Відповідачем надано не було. Також без задоволення залишилися власне вимоги Позивача.

За вказаних обставин, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.Зокрема, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що визначаються законами, а також із дій осіб, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори, які можуть укладатися як письмово так і усно. Укладенням усної угоди є виконання сторонами певних зобов'язань у момент їх вчинення, зокрема, передача матеріальних цінностей, видача накладних тощо.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов’язки, аналогічні зобов’язанням за договором купівлі-продажу. Ці дії згідно ст.ст.11, 655, 692 ЦК України є підставою виникнення у відповідача обов’язку сплатити заборгованість за отриманий у позивача товар у повному обсязі.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по поставці відповідачу товару належним чином, підтвердженням чого є видаткова накладна № И-000722 від 28.05.2009 року.

Однак, відповідач в порушення норм закону не виконав свого обов"язку щодо розрахунку з позивачем за поставлений товар після отримання вимоги від 06.01.2010 року, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 13 360,04 грн., про що свідчить відсутність доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Відповідно до статті 612 ЦК України, з 12.06.2009 року, Відповідач вважається боржником та повинен виконати зобов'язання зі сплати основного боргу.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню в сумі 13 360,04 грн., оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 708,39 грн. - інфляційних втрат, 297,58 грн. - 3% річних, пені в розмірі 2070,44 грн. та 6680,02 грн. штрафу в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статей 611 та 624 ЦК України Відповідач зобов'язаний сплатити визначену договором неустойку в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 10.4 Договору, у випадку затримки оплати товару Покупець за вимогою Постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за кожен календарний день прострочення за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення.

Пунктом 10.6 Договору встановлено, що у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, Постачальник матиме право, крім стягнення передбачених п. 10.4 суми боргу, пені, додатково стягнути з Покупця штраф 50 (пят'десят) відсотків від простроченої суми.

Враховуючи викладене, заявлені до стягнення суми інфляційних, 3% та штрафних санкцій позивачем заявлено правомірно та підлягають задоволенню саме у вказаній сумі, оскільки нараховані відповідно до чинного законодавства та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду від 25.03.2010 року та від 19.04.10 р. відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Ухвалами суду від 25.03.10 р. та 19.04.10 р. зобов’язано відповідача з’явитися в судове засідання, надати відзив та вчинити інші дії покладених судом.

Відповідач ухилився від вчинення дій покладених на нього господарським судом.

Ст. 83 ч.5 ГПК України передбачає, що господарський суд приймаючи рішення має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Тому за таких обставин відповідач притягується до майнової відповідальності на 1000 грн. штрафу.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 625, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 78, 82,83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Логістік Транс №1" (21011, м.Вінниця, вул.Зодчих, буд.20, кв.93, код ЄДРПОУ 35054809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ортос Ессет Менеджмент", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок активів закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду "Бізнес-Актив" ТОВ "КУА "Ортос Естет Менеджмент" (24114, м.Київ, вул.Полупанова, 21, код ЄДРПОУ 35847272) 13 360,04 грн. заборгованості за поставлений товар, 708,39 грн. втрат від інфляції, 297,58 грн.- 3% річних, 2070,44 грн. - пені, 6680,02 грн. штрафу, 210,81 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Логістік Транс №1" (21011, м.Вінниця, вул.Зодчих, буд.20, кв.93, код ЄДРПОУ 35054809) в дохід державного бюджету України 1000 грн. штрафу.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 травня 2010 р.

віддрук. прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу- Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ортос Ессет Менеджмент" (04114, м.Київ, вул.Полупанова, 21); 3 - відповідачу- Приватне підприємство "Логістік Транс №1" (21011, м.Вінниця, вул.Збишка, 9, кв.82).