Постанова № 95446585, 11.03.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/228/21

3/703/180/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Кирилюк Н.А.,розглянувши справу про адміністравне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , громадянки України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 24.05.2000р. Смілянським МВ УМВС України в Черкаській області, проживає: АДРЕСА_1 , працює головним бухгалтером ТОВ "Смілянський електромеханічний завод`ча ч.1 ст.163-1 КУпАП

встановив:

23 грудня 2020 року головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері матеріального виробництва, торгівлі, послуг харчування податкового аудиту ГУ ДПС у Черкаській області Каптенко Л.М. складено протокол № 30/23-00-07-0213 відповідно до якого за результатами документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленного до відшкодування з бюджету ТОВ «Смілянський електромеханічний завод» встановлено, що головний бухгалтер підприємства – ОСОБА_1 вчинила порушення вимог п.185.1 ст.185, п.187,1 ст.187, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2020 року у сумі 31665 гривень та п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуваннюза вересень 2020 року в сумі 50252 грн., за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, щодо якої складено прокотол про адміністративне правопорушення надала письмові пояснення, в яких заперечувала свою вину у вчиненні адмінправопорушення, просила закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, прихожу до наступного висновку.

Відповідно до ст.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Стаття 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнає протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, частиною 1 статті 163-1 КУпАП за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України передбачена адміністративна відповідальність.

Розділом II Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016р. за № 566 визначено порядок оформлення протоколів про адміністративне правопорушення, пункт 6 якого передбачає, що у протоколі під час його складання обов`язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається Протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до Протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також місце проживання.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252 КУпАП зобов`язує орган (посадову особу) оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Так, відповідно до п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Крім того, суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Як вбачається з тексту протоколу про адміністративне правопорушення, в ньому не викладеносуть правопорушення, а саме не вказано, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, а лише вказано, які статті нормативних актів нею порушено. Відсутні вказані відомості і у витягу з акту від 17.12.2020 року № 2337/23-00-07-0205/43131657.

Крім того, протокол містить відомості про те, що відповідальність за виявлене правопорушення передбачена за ч.1 ст.163-1 КУпАП. Разом з тим, об`єктивна сторона вказаною статті є альтернативною, а саме пов`язується з вчиненням будь-якого діяння, яке передбачається у диспозиції правової норми. Однак, протокол не містить посилання на конкретне діяння, яке вчинила особа, щодо якої складено протокол.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що суддя позбавлений можливості самостійно виявляти зовнішні ознаки та обставини, які характеризують адміністративне правопорушення, провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставіст.ст. 221, 283, 284 КпАПУкраїни,

постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 (протокол № 30/23-00-07-0113 ) – закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайнний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя Н.А.Кирилюк