Ухвала суду № 95445917, 10.03.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1099/17

Номер провадження 1-кп/629/14/21

УХВАЛА

10 березня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого – судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Кремінь М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Миколаївка, Лозівського району, Харківської області, громадянину України, з неповною середньою освітою, офіційно непрацевлаштованому, зі слів перебуваючому в цивільному шлюбі та маючому на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому,

обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Петренка Ю.І.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника-адвоката Цувіної О.О.,

в с т а н о в и в:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

10 березня 2021 року обвинувачений ОСОБА_1 затриманий та доставлений до Лозівського міськрайонного суду Харківської області на виконання ухвали суду про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. В обґрунтування клопотання зазначив, що обвинувачений в судові засідання не з`являвся, будь-яких документів на підтвердження поважності неявки суду не надав. У зв`язку з викладеним, поведінку обвинуваченого можна розцінювати як умисне ухилення від суду та перешкоджання судовому розгляду кримінального провадження у розумні строки.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не побажав висловити свою думку щодо клопотання прокурора, тільки зазначив, що кається.

Захисник-адвокат Цувіна О.О. проти клопотання прокурора заперечувала, вказала, що прокурором не наведено доказів того, що неможливо обрати більш м`який запобіжний захід. ОСОБА_1 має сім`ю, новонароджену дитину, мав тимчасові заробітки, забезпечував сім`ю, повісток про необхідність явки до суду не отримував.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Так, суд, згідно положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується, у вчиненні кримінального правопорушення, яке законодавством віднесене до категорії тяжкого злочину, за скоєння якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до скоєного, його поведінку під час перебування справи на розгляді в суді, та приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні встановлено те, що залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 , як особа, яка не має місця роботи та відповідних доходів, міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий, зокрема, за вчинення корисливих злочинів проти власності, за місцем реєстрації не мешкає, перебуваючи на волі зможе продовжити свою злочинну діяльність та перешкодити встановленню істини по справі під час судового провадження, про що вказує характер протиправних дій, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 .

Крім того, є достатні підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 , з огляду на відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків, перебування у розшуку по вказаному кримінальному провадженню, зможе продовжити ухилитися від явки до суду, не виконувати свої процесуальні обов`язки та вчинити повторні злочини.

Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, характер вчиненого кримінального правопорушення, відсутність відомостей про наявність тяжких захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинуваченого, а також те, що при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений буде мати можливість незаконно вплинути на потерпілого, ухилитися від явки до суду, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, суд вважає, що вказане свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Строк тримання від вартою необхідно, відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, обчислювати з 10.03.2021 року, тобто з моменту затримання.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, з урахуванням наведених даних положеньКПК України, вважає необхідним визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 68100,00 гривень (30 х 2270,00 гривень), розмір якої є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Петренка Ю.І. про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання 10.03.2021 року до 08.05.2021 року включно.

Ухвала суду діє до 08.05.2021 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Заставу визначити у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Застава підлягає внесенню на рахунок UA208201720355299002000006674, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКС України м. Київ, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області.

Обвинувачений ОСОБА_1 (або заставодавець) має право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та до нього знову буде застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В задоволенні клопотання захисника-адвоката Цувіної О.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Н.А. Смірнова