Постанова № 95442212, 10.03.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/670/21

провадження № 3/405/182/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2021 м. Кропивницький

Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі головуючого судді Майданнікова О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючу, яка має на утриманні малолітню дитину, 2018 року народження,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

15.01.2021 о 17:00 год. ОСОБА_1 не в повній мірі виконувала свої батьківські обов`язки щодо виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягало в тому, що 13.01.2021 приблизно о 23:00 год. перебувала вдома ( АДРЕСА_1 ) разом з дитиною, при якій вживала алкогольні напої, а саме: вино «Villa Krim», в кількості 1,2 л, та перебувала разом з чоловіком в стані алкогольного сп`яніння, з яким вчиняли сварки. Після чого, приїхала бабуся дитини – ОСОБА_3 , яка забрала дитину до себе, так як остання відмовилась бути з батьками.

До суду ОСОБА_1 не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить телефонограма зі змістом судової повістки, яку остання отримала особисто, про причини неявки суду невідомо. Будь –яких заяв/клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ст.268 ч.1 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом вжито передбачених процесуальним законодавством заходів для повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи, зокрема, направлення судових повісток за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення, та за місцем реєстрації. Крім того, на офіційному сайті Судової влади http://court.gov.ua/assignments/ в розділі «Список судових справ, призначених до розгляду» дата та місце розгляду справи були вказані одразу після призначення справи до розгляду в судовому засіданні.

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що КУпАП не містить вимоги щодо обов`язкової участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 184 КУпАП, на підставі чого суд прийшов до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 047997 від 15.01.2020, яким зафіксовано, що саме 13.01.2021 приблизно о 23:00 год. було встановлено, невиконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких 14.01.2021 о 08:00 год. до неї приїхала її свекруха ОСОБА_3 та забрала їх дитину ОСОБА_2 із-за того, що її чоловік перебував в стані алкогольного сп`яніння та вчиняв сварки, дитина злякалась та захотіла поїхати до бабусі. Вона також 13.01.2021 близько 23:00 год. розпивала алкогольні напої, а саме: вино у кількості 1,2 л, тому також на ранок ще перебувала у стані алкогольного сп`яніння, тому віддала дитину бабусі на один день. 15.01.2021 вона поїхала у АДРЕСА_2 та забрала дитину додому. Працівниками поліції з нею проведено профілактичну бесіду щодо недопущення подібних випадків в майбутньому (а.с.2);

- рапортом співробітника поліції, згідно якого зі служби 102 надійшло повідомлення, що 14.01.2021 о 08:55 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_4 перебувають в нетверезому стані в присутності їх малолітньої дитини, яка плаче та кричить (а.с.3);

- заявою ОСОБА_3 про притягнення до відповідальності осіб за фактом, яке мало місце 14.01.2021 о 08:00 год., з якої вбачається, що остання приїхала до свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , який разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували в стані алкогольного сп`яніння, вчиняли сварки та телефонували їй протягом ночі, при цьому їх трирічна дитина ОСОБА_5 постійно плакала. В той час коли вона до них приїхала зранку ситуація була незмінна. Дитина відмовилась бути з батьками, тому вона забрала її до себе (а.с.4-5);

- свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , яким підтверджується, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Частиною 1 статті 184 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (формальний склад).

Суб`єкт цього адміністративного правопорушення - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

При цьому, суд звертає увагу на те, що чинне законодавство України не містить єдиного визначення поняття «неповнолітні». Одна група нормативно-правових актів (Сімейний кодекс України, Цивільний кодекс України) поняття «малолітній» та «неповнолітній» співвідносять, як частини цілого, яким є поняття «дитина». Тобто поняття «дитина» включає дві складові: «малолітній» та «неповнолітній», які є окремими самостійними групами.

Статтею 6 СК України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Інша група нормативно-правових актів (Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України) неповнолітній включає всю вікову протяжність, до 18 років, а малолітній (малолітня особа) відноситься до неповнолітнього, з 14 років. Тобто малолітній та неповнолітній співвідносяться між собою як частина й ціле, а термін «дитина» не використовується.

Так, сукупний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів в співвідношенні із завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, свідчить про те, що термін «неповнолітні діти», який використовується у статті 184 КУпАП охоплює коло осіб, які не досягли повноліття, тобто яким не виповнилося 18 років, права і свободи яких перебувають під особливою охороною держави.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя неповнолітньої дитини.

Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).

При накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, яка раніше, відповідно до матеріалів справи, до адміністративної відповідальності не притягувалася, докази про притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення суду не надано; її майновий стан, а саме те, що остання тимчасово безробітня; відсутність обставин, що обтяжують та обставин, що пом`якшують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, тому вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.184 КУпАП у виді попередження, та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 283, 284, 287 КУпАП, -

постановив:

визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету – 22030106, призначення платежу - Судовий збір, адміністративне правопорушення ( справа 405/670/21, ОСОБА_1 ), Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін, чи зміні постанови.

Суддя Олексій Іванович Майданніков