Постанова № 95441263, 11.03.2021, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/187/21

Провадження № 3/288/149/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року смт. Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_1 ,

місце роботи: не працює,

за статтею 124 КУпАП,

за участю:

секретаря судових засідань – Костюк О.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – Слівінського В.О.,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

представника потерпілого – Яковенка А.В.,

представника відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області – Хомич О.М.,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 378742 від 30 січня 2021 року, ОСОБА_1 , 30 січня 2021 року о 12.10 годині в смт. Попільня по вул. Б. Хмельницького, поблизу магазину «Оазіс», керуючи автомобілем Volkswagen Passat д. н. з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості та не врахував дорожню обстановку, після чого вчинив ДТП з автомобілем Volkswagen Passat д. н. з. НОМЕР_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, що понесло матеріальні збитки. Своїми діями порушив п. 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що він їхав з центру смт. Попільня в сторону села Попільня, швидкість його автомобіля була 30 км/год. Під`їжджаючи до магазину «Оазис» він побачив що від магазину від`їжджає автомобіль «ВАЗ», який звільнив смугу руху і в цей час посеред дороги, на його смузі руху, він побачив автомобіль марки «Volkswagen Passat». Щоб уникнути зіткнення він повернув в сторону магазина «Оазис» і в цей момент відбулось зіткнення автомобілів. ОСОБА_2 створив аварійну ситуацію, тобто він виїхав на проїзну частину дороги, потім проїхав вперед і він, щоб уникнути зіткнення, також повернув праворуч. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП не визнав.

Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що винен в даній пригоді ОСОБА_2 , оскільки він створив аварійну ситуацію, виїхавши на проїзну частину дороги.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він рухався по вулиці Б. Хмельницького в смт. Попільня, біля магазину «Оазис», хотів повернути, проте стан дороги та узбіччя не було почищені, що не дало можливості повернути. Він заднім ходом виїхав на проїзну частину, потім проїхав вперед і в цей момент відчув удар у праву частину автомобіля.

Представник ОСОБА_2 – ОСОБА_4 надав пояснення, а саме, що обмежень видимості ділянки дороги не було, а водій ОСОБА_1 не врахував дорожню обстановку, не зменшив швидкість, для об`їзду перешкоди та перед пішохідним переходом. Зіткнення відбулося не на смузі руху дороги, а на стоянці, тому водію ОСОБА_1 не було перешкоди при продовженні руху.

Представник відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області – Хомич О.М., зазначив, що водій ОСОБА_1 рухаючись автомобілем Volkswagen Passat не вибрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожньої обстановки, в результаті чого відбулася дорожньо – транспортна пригода.

З положень ст. 251 КУпАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, а також іншими документами.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, його представника, пояснення та міркування потерпілого та його представника, свідків приходить до наступного.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суддя, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП України, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 378742 від 30 січня 2021 року в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП;

- схемою місця ДТП від 30 січня 2021 року;

- поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 від 30 січня 2021 року;

- відеодиском.

Фототаблиці з місця ДТП надані представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_3 , які містять відображення спричинених механічних пошкоджень транспортних засобів.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_2 він не знайомий та з ОСОБА_1 ніяких відносин не підтримує, добре знає його батька з яким раніше разом працював. Зазначив, що 30 січня 2021 року близько 12 години він йшов додому по вул. Б. Хмельницького в смт. Попільня в напрямку центра, біля повороту на вул. Шевченка побачив, що йому назустріч рухається автомобіль марки Volkswagen чорного кольору позаду нього рухався автомобіль марки Volkswagen білого кольору. Після чого чорний автомобіль заїхав на стоянку біля магазину «Оазис», зупинився та став їхати назад, виїхав на проїзду частину вул. Б. Хмельницького, а саме на смугу руху по якій рухався автомобіль білого кольору. В подальшому автомобіль чорного кольору зупинився та став рухатись в перед, в цей час білий автомобіль став гальмувати та зіткнувся з чорним автомобілем. Дорога була в снігу, знизу під снігом був лід, дорога не прочищена та накатана. Швидкість біло автомобіля була близько 30-40 км/годину. В цей час в зустрічному напрямку рухався сірий автомобіль. Коли чорний автомобіль зупинився, білий автомобіль був на пішохідному переході, що біля магазину «Оазис», приблизно 20-25 метрів від чорного автомобіля. Водій білого автомобіля почав гальмувати та повернув праворуч. Він знаходився за 20 м. від самого місця зіткнення. Під час руху автомобіль чорного кольору звільнив смугу руху, але було пізно, так як водій білого кольору вже повернув праворуч. В момент ДТП присутні був також автомобіль «Шкода» сірого кольору, який їхав на зустріч автомобілю булого кольору. Перед «Шкодою» проїхав бус темного кольору, інших автомобілів не пам?ятає.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 30 січня 2021 року близько 12 години він на автомобілі свого батька під`їхав до магазину «Світанок» в цей час з центру в напрямку магазину «Оазис» рухався автомобіль марки Volkswagen білого кольору.

Коли білий автомобіль був на пішохідному переході в цей час зі стоянки виїхав на дорогу заднім ходом чорний автомобіль, який зупинився та знову став рухатись вперед на стоянку. Після чого білий автомобіль став гальмувати та звернув праворуч, де зіткнувся з чорним автомобілем. В той момент на дорозі був лід. Швидкість білого автомобіля була приблизно 40-50 км/годину, але коли він під`їхав до пішохідного переходу, то став збавляти швидкість та рухався вже приблизно 30 км/годину. На проїзній частині автомобіль чорного кольору зупинився приблизно на 2-3 секунди. Білий автомобіль гальмував та звернув праворуч. ОСОБА_1 не міг об`їхати по зустрічній смузі чорний автомобіль, оскільки та їхав автомобіль марки «Шкода» сірого кольору. ОСОБА_1 міг з`їхати праворуч , проте йому завадив автомобіль чорного кольору, який став рухатись вперед. Коли чорний автомобіль зупинився біля магазину «Оазис», білий автомобіль знаходився біля церкви.

В процесі допиту свідків, представник ОСОБА_2 – ОСОБА_4 просив не враховувати покази свідка ОСОБА_6 , оскільки останній був присутнім при допиті свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні в процесі розгляду справи відносно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП, а тому його покази є недопустимими доказами по справі.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутні положення щодо допиту свідка, а тому суддя вважає за можливе застосувати принцип аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права.

Частиною 3, 4 статті 352 КПК України, суд зобов`язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду.

У постанові КАС ВС від 29.04.2020 року у справі № 161/5372/17 суд зазначив, що пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до статті 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

Цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.

Враховуючи, ту обставину, що свідок ОСОБА_6 був присутнім під час допиту свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні при розгляді справи відносно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП, суд не приймає покази свідка ОСОБА_6 надані ним під час судового засіданні.

Таким чином, в судовому засіданні доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Відповідно до вимог п. 26 Постанови Пленуму ВСУ№14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Пункт 12.1 ПДР України вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Частини перша та друга статті 8 КУпАП визначають, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , згідно статті34 КУпАП, не встановлено.

Обставин, згідно статті35 КУпАП, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , крім того враховуються обставини вчинення правопорушення, його вік, майновий стан, і у зв`язку з чим приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 статтю 27 КУпАП, і на підставі викладеного обрати йому адміністративне стягнення в межах санкції статті 124 КУпАП, за якою він притягується до адміністративної відповідальності у виді штрафу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 40-1, 124, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень 00 копійок.

Штраф належить стягнути на наступний рахунок: UA368999980313060149000006001, отримувач коштів: ГУК у Житомир.обл/Житомир обл/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 454 гривні 00 копійок та зарахувати його на рахунок отримувача: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін звернення до виконання три місяці.

Апеляційна скарга на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності подається до Житомирського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Попільнянського

районного суду Є.О.Зайченко