Вирок № 95440575, 11.03.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/2468/19

Провадження № 1-кп/185/94/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Самоткан Н.Г.

секретаря – Перепелиці О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040370000349 від 11 лютого 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, із базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-05 квітня 2016 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської

області за ст.ст. 185 ч.1, 186 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-10 червня 2016 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської

області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. У відповідності з ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення призначеного менш суворого покарання більш суворим, призначеним за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2016 року, остаточно визначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 3 роки,

за участю:

прокурора – Зейналова І.А. огли,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Бєлякова А.Ф.,

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 ,

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2019 року о 16.59 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи спільно зі своїм знайомим ОСОБА_4 , в районі будинку АДРЕСА_2 , побачив раніше незнайомого малолітнього ОСОБА_2 , який йшов у напрямку 1 під`їзду будинку № 3а по вул. Новій м. Павлограда. Порівнявшись з останнім, ОСОБА_1 звернув увагу на те, що у правій руці малолітній ОСОБА_2 тримає мобільний телефон марки «Samsung Galaxy G570», розмовляє по телефону та прямує до 1 під`їзду вищевказаного будинку. В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення відкритого викрадення майна малолітнього потерпілого ОСОБА_2 – мобільного телефону марки «Samsung Galaxy G570».

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, ОСОБА_1 приблизно о 17.00 годині, з метою заволодіння майном малолітнього ОСОБА_2 зайшов до 1 під`їзду будинку АДРЕСА_2 , куди перед цим зайшов ОСОБА_2 та знаходячись на сходинковому майданчику між 1 та 2 поверхами вищевказаного під`їзду, без застосування насильства, підбіг до малолітнього потерпілого ОСОБА_2 , та з корисливих мотивів, шляхом ривка з лівої руки, відкрито повторно заволодів майном малолітнього потерпілого ОСОБА_2 , а саме: мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy G570» світло-золотистого кольору вартістю 3000 грн., в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора Водафон вартістю 50 грн. та сіліконовим чохлом вартістю 200 грн., заподіявши тим самим малолітньому потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 3 250 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину в судовому засіданні не визнав та пояснив, що взимку 2019 року він йшов з ОСОБА_4 , до них підійшов знайомий ОСОБА_4 та запропонував йому купити телефон. Вказаний телефон він в той же день заклав у ломбард. У малолітнього телефон не забирав.

Суд оцінює свідчення ОСОБА_1 і вважає, що вони є такими, що направлені на ухилення від відповідальності, бо спростовуються показами свідків і письмовими доказами.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені у судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні в присутності педагога ОСОБА_5 показав, що у лютому 2019 року він йшов з магазину , зателефонував мамі та сказав, що йде додому. Він повернувся та побачив, що за ним йдуть два чоловіка і прискорив шаг. Коли він підійшов до свого під`їзду, то натиснув виклик домофона і мама відчинила двері під`їзду . Він зайшов у під`їзд, а за ним зайшов чоловік. Коли він йшов між другим та третім поверхом, то той чоловік, який виявився ОСОБА_1 , забрав у нього телефон і почав швидко спускатися по сходах. Він злякався, пішов додому і про все розповів мамі. Працівники поліції через деякий час повернули їм телефон. Під час впізнання йому показували приблизно 3-4 фото, на одному з яких він впізнав обвинуваченого. Під час впізнання були присутні ще двоє понятих, педагог та мама.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 - її син взимку 2019 року пішов у магазин, а коли повертався, то зателефонував їй. Коли син підійшов до під`їзду, подзвонив у домофон і вона відчинила двері. Коли син зайшов у квартиру, то розповів, що у нього викрали телефон. Вони поїхали до відділку поліції. У поліції проводилось впізнання, під час якого син впізнав ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що мешкає у під`їзді, де проживає ОСОБА_2 . Взимку 2019 року вона побачила, як йшов ОСОБА_7 до під`їзду, а за ним йшли двоє хлопців, одягнені у одяг чорного кольору. Коли потерпілий зайшов під`їзд, вони одразу вибігли з під`їзду та побігли на вул. Дніпровську. Потім вона зайшла у під`їзд та побачила, як йшов потерпілий з мамою та плакав. Вона запитала, що сталося, ОСОБА_8 відповів,що у нього викрали телефон. Вона не бачила обличчя чоловіків, але обвинувачений схожий на одного з них.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що обвинувачений його товариш. Йому не відомо, чи викрадав ОСОБА_1 у когось телефон. Зимою 2019 року вони гуляли разом на вул. Новій. Бачив, що до будинку зайшов хлопчик 10-12 років, після нього зайшов ОСОБА_1 , а коли повернувся, мав телефон і сказав, що купив вказаний телефон. Він до під`їзду не заходив. Він заклав вказаний телефон у ломбард. Йому не відомо, хто продав обвинуваченому вказаний телефон.

Крім того, вина обвинуваченого підтверджується письмовими доказами:

Згідно протоколу огляду місця події від 11 лютого 2019 року, місцем огляду є територія п`ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 , вхід до під`їзду № 1, де на сходинковій клітині між першим та другим поверхом відкрито викрадено мобільний телефон у малолітнього ОСОБА_2 .

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 лютого 2019 року, серед пред`явлених фотознімків малолітній потерпілий ОСОБА_2 в присутності його законного представника – ОСОБА_3 та педагога ОСОБА_5 впізнав особу на фото № 4, на якому зображений ОСОБА_1 , як чоловіка, який 11 лютого 2019 року в під`їзді будинку № 3а по вул. Новій в м. Павлограді відкрито викрав з кишені його куртки мобільний телефон марки «Samsung Galaxy».

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 лютого 2019 року, серед пред`явлених фотознімків неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 в присутності його законного представника – ОСОБА_3 та педагога ОСОБА_5 впізнав особу на фото № 4, на якому зображений ОСОБА_4 , як чоловіка, який 11 лютого 2019 року під час пограбування знаходився біля під`їзду буд. № 3а по вул. Новій в м. Павлограді.

Згідно відповіді ПТ «Ломбард «Онікс» Анохіна, Яценко», ОСОБА_4 надав до залогу майно: мобільний телефон Samsung Galaxy J5 Prime G570F, ІМЕІ НОМЕР_2 , на підставі договору фінансового кредиту № 33.16622/0 від 12.02.2019 р. Майно було викуплено 13.02.2019 р.

Згідно договору про надання фінансового кредиту під заставу № 33.16622/0 від 12 лютого 2019 року ОСОБА_4 був закладений до ПТ «Ломбард «ОНІКС» Анохіна, Яценко» мобільний телефон Samsung Galaxy J5 Prime G570F.

Згідно протоколу огляду предметів від 13 лютого 2019 року, проведений огляд мобільного телефону марки «Samsung Galaxy G570» світло-золотистого кольору, виданого ОСОБА_1 . Вказаний мобільний телефон вилучений до Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Згідно висновку експерта № 43/12.1/134 від 27 лютого 2019 року, ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J5 Prime» 2017 року випуску, з урахуванням терміну використання, на момент скоєння злочину – 11 лютого 2019 року, могла складати 3000 грн.

Під час судового розгляду обвинувачений надав пояснення про застосування до нього недозволених методів слідства працівниками поліції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, на підставі чого Державному бюро розслідувань в особі його територіального управління, розташованого у м. Полтаві було доручено провести перевірку за фактом повідомлення ОСОБА_1 про застосування до нього недозволених методів слідства працівниками Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань з кримінального провадження № 62020170000001232, до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві, були внесені відомості за ч. 2 ст. 365 КК України з приводу застосування щодо ОСОБА_1 недозволених методів слідства працівниками Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019040370000349 від 11 лютого 2019 року.

Постановою слідчого другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві від 17 грудня 2020 року, кримінальне провадження № 62020170000001232 від 14 серпня 2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 сумнівів у достовірності не викликають, викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину. Ці докази суд визнає допустимими і належними, достовірними і достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Покази потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 є логічними і послідовними, узгодженими між собою і з письмовими доказами, свідчать про причетність ОСОБА_1 до відкритого заволодіння телефоном малолітнього ОСОБА_2 . Так, ОСОБА_2 прямо вказав на ОСОБА_1 , як на особу, яка відкрито заволоділа його мобільним телефоном. Під час досудового розслідування і в судовому засіданні він допитаний в присутності представника та педагога, його покази є послідовними і чіткими, а тому не викликають сумнівів у суду у правильності розуміння ним змісту обставин скоєного стосовно нього злочину. Свідок ОСОБА_4 вказав на те, що ОСОБА_1 зайшов за малолітнім хлопцем до під`їзду й вийшов з мобільним телефоном, який вони разом віднесли до ломбарду.

Тому, суд не бере до уваги свідчення ОСОБА_1 про непричетність до скоєного ним злочину, оскільки вони спростовані наведеною вище сукупністю доказів його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Суд вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: раніше судимий, вчинив у відповідності до ст. 12 КК України злочин, який відноситься до категорії тяжкого, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставин, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України не встановлено.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Вимоги цієї норми є імперативними, тобто обов`язковими до застосування судом. Наведені у ній положення зобов`язують суд при призначенні покарання враховувати не лише ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, що обтяжують покарання, а й особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Таким чином, покарання ОСОБА_1 слід призначити в межах санкції статті за якою він обвинувачується у вигляді позбавлення волі.

Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України, у відповідності із ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на три роки.

Кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, обвинувачений вчинив 11 лютого 2019 року, тобто, в період іспитового строку, призначеного вищезазначеним вироком суду від 10 червня 2016 року.

Частиною першою ст. 71 КК України передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Таким чином, покарання ОСОБА_1 слід призначити за правилами ст. 71 КК України у вигляді позбавлення волі. Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати на проведення судової експертизи № 43/12.1/134 від 27 лютого 2019 року в сумі 572 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2016 року та призначити ОСОБА_1 покарання, за сукупністю вироків, остаточне покарання у вигляді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк обчислення покарання рахувати з моменту виконання вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної чинності не обирається.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на проведення судової експертизи у сумі 572 (п`ятсот сімдесят дві) грн.

Речові докази:

-мобільний телефон марки Samsung Galaxy J5 Prime золотистого кольору, ІМЕІ

НОМЕР_2 , переданий на зберігання законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 – залишити останній за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.

Суддя: Н.Г. Самоткан