Ухвала суду № 95440453, 11.03.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1693/21

Провадження № 1-кс/204/413/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Легостаєвої А.Д.,

за участю прокурора Бурчака С.М.,

за участю підозрюваного ОСОБА_1 ,

за участю захисників адвоката Дубина А.І.,

адвоката Бровко О.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУНП в Дніпропетровській області Костенко А.Д., погоджене з прокурором-групи прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури Бурчаком С.М. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, стосовно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сімферополя, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, який працює на посаді директора КП «Гідроспоруди» ДМР, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2021 року до суду надійшло клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУНП в Дніпропетровській області Костенко А.Д., погоджене з прокурором-групи прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури Бурчаком С.М. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, стосовно, стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що на підставі розпорядження виконуючого обов`язки міського голови Дніпропетровської міської ради ОСОБА_3 від 23.04.2015 №312-рк та наказу Комунального Підприємства «Гідроспоруди» Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 23359086) (далі-КП «Гідроспоруди» ДМР) ОСОБА_1 призначено на посаду директора Комунального підприємства «Гідроспоруди» Дніпропетровської міської ради. Відповідно до наказу №70-к від 23.04.2015 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора КП «Гідроспоруди» ДМР, та являючись службовою особою Комунального підприємства «Гідроспоруди» Дніпропетровської міської ради, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, являючись службовою особою, використовуючи своє службове становище, вчинив умисні дії, які виразились у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, та у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки. 28 вересня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України. Таким чином, в ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність в обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим, слідчий звертається до суду із зазначеним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в клопотанні.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити.

Захисники підозрюваного, кожний окремо, у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, зазначивши, що останнє є необґрунтованим, а наявність ризиків - не доведеними.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади законності. У відповідності до вимог ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу щодо особи для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 132, 178 КПК України, повинен врахувати чи: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням; а також оцінити в сукупності всі обставини у сукупності: у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Відповідні дані мають міститися у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням застосувати запобіжний захід і у доданих до нього матеріалів, оскільки, згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність; нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону із дотриманням визначеної процесуальної процедури.

За вимогами ст.110, ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особливості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, сімейних зв`язків, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилитися від органів влади).

Метою застосування запобіжного заходу не є карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би забезпечив запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Так, у матеріалах провадження є всі дані, які пов`язують підозрюваного з подією злочину.

Крім того, щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 1 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Так, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, один з яких є особливо тяжким, і за санкцією ч.5 ст.191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавлення права обіймати певні посади та з конфіскацією майна.

Усвідомлення цього є обставиною яка може сприяти виникненню намірів переховуватися від правосуддя. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Що стосується інших ризиків, заявлених прокурором, то слідчий суддя зазначає про їх відсутність, оскільки вони є недоведеними та не підтвердженими матеріалами провадження.

Крім того, слідчим суддею враховані ті обставини, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання та реєстрації, стійкі сімейні відносини, є інвалідом третьої групи, а також те, що останнього не відсторонено від посади, а тому підозрюваному необхідно у денний час перебувати на робочому місці.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж нічний домашній арешт, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленому ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Таким чином, на думку слідчого судді, є потреба у застосуванні запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту з огляду на обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів, що пов`язують підозрюваного з правопорушенням, вік, соціальні зв`язки, стан здоров`я, майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні злочину, а тому клопотання в цій частині підлягає задоволенню.

Водночас, на переконання слідчого судді, в матеріалах провадження є обставини, які впливають на строк обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Встановлено, що відповідно до ухвали Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 19 листопада 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020040000000363 від 17.06.2020 року, за підозрою: ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, продовжено строком до шести місяців, тобто до 27 березня 2021 року.

У зв`язку з чим, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити частково та обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 березня 2021 року.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 9, 131, 132, 176-178, 181, 185, 186, 193-196, 205 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУНП в Дніпропетровській області Костенко А.Д., погоджене з прокурором-групи прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури Бурчаком С.М. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.03.2021 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- з 21.00 до 06.00 годин не залишати без дозволу слідчого, прокурора або суду місце постійного проживання, а саме: будинок АДРЕСА_2 ;

- прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками по справі.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на працівників відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1 .

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення.

Слідчий суддя Н.В. Токар