Ухвала суду № 95440195, 05.03.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/371/21

Провадження № 1-в/210/90/21

"05" березня 2021 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судових засідань - Кубаєвої В.В.

учасники провадження, які беруть участь у розгляді справи: прокурор Тузов С.С., засуджений ОСОБА_1 , представник ДУ "КВК № 80" - Карпенко С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції) клопотання ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого: 16.01.2019р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 (три) роки; на підставі ст. 71 КК України до покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2017 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.

початок строку відбування покарання 27.11.2018 р., кінець - 27.12.2021 р.,

про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК України)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , який відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія № 80», звернувся до суду з клопотанням про застосування умовно-дострокового звільнення.

Клопотання подане до суду в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Позиції сторін.

ОСОБА_1 своє клопотання підтримав, просив його задовольнити. Зазначив, що має заохочення, режим відбування покарання не порушує, працює.

Представник КВК № 80 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки засуджений не довів своє виправлення.

Прокурор Тузов С.С. заперечував проти задоволення клопотання. На думку прокурора, кінцева мета покарання не досягнуто, а звернення до суду із заявою про застосування пільги за статтею 81 КК України є передчасним.

Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений вироком Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська від 16.01.2019 року за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2017 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. Строк покарання обчислюється з 27 листопада 2018 року.

22 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від вудбування покарання.

В матеріалах особової справи наявні відомості про те, що засуджений протягом строку відбування покарання в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№26)» мав одне заохочення за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до виконання поставлених завдань, за підсумками роботи в 4-му кварталі 2019 року, за виконання робіт з благоустрою установи. Стягнень не має.

Отже, ОСОБА_1 , в місцях позбавлення волі знаходиться з 29.11.2018 року.

Згідно з характеристики на засудженого ОСОБА_1 під час утримання в Установі виконання покарань (№4) м. Дніпро характеризується посередньо, стягнень та заохочень не мав.

З 16.03.2019 року відбував покарання в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№26), де характеризувався посередньо, стягнень не мав, мав 1 заохочення.

З 30.10.2020 року по теперішній час відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)». За час відбування покарання характеризується посередньо, стягнень та заохочень не має.

До праці на виробництві установи не виявив бажання бути залученим. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом з метою встановлення неслужбових стосунків. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку, не завжди має охайний зовнішній вигляд. Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх тільки за призначенням.?

До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість.

Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не має.

Безвідповідально ставиться до виконання робіт із благоустрою установи, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні.

Намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки та безпеки праці.

Відповідно до статті 123 Кримінально-виконавчого кодексу України бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Правова просвіта». У виховних заходах, які проводяться в установі, участі не бере.

Відповідно до статті 126 Кримінально-виконавчого кодексу України до загальноосвітнього та професійно - технічного навчання`не залучався, у зв`язку із наявністю відповідних освітніх рівнів.

Відповідно до статті 127 Кримінально-виконавчого кодексу України участі у самодіяльних організаціях, що діють установі не бере.

Відповідно до статей 110 та 112 Кримінально-виконавчого кодексу України підтримує зв`язки з рідними шляхом телефонних переговорів, отримання передач та посилок.

19.12.2019 року засудженого було розглянуто на адміністративній комісії Державної установи «Жовтоводська виправна колонія (№ 26)» відповідно до ст. 101 КВК України, але у зв`язку з невідповідністю оцінки ступеню виправлення «не стає на шлях виправлення», йому було відмовлено у переведенні до дільниці соціальної реабілітації.

24.06.2020 року засудженого було розглянуто на адміністративній комісії Державної установи «Жовтоводська виправна колонія (№ 26)» відповідно до ст. 82 КК України, позитивно, але згідно поданої заяви останній відмовився від заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

14.01.2021 року засудженого було розглянуто на адміністративній комісії згідно ст. 81 КК України. Рішенням комісії засудженому було відмовлено у клопотанні установою перед судом про умовно дострокове звільнення у зв`язку із тим, що засуджений лише став на шлях виправлення.

На профілактичному обліку установи не перебуває.

Згідно вироку суду вину визнав, має заборгованість зі сплати судових витрат, але виконавчі листи до установи не надходили.

Мотиви та висновку суду

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;(ч.2, п. 2 ч.3 ст. 81 КК України).

Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.

Передумовою застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно з ч.1 ст. 81 КК України є фактичне відбування особою певного виду покарання.

Разом з тим, підставами для такого звільнення є не лише фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, а й доведення засудженим свого виправлення.

Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов`язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.

Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов`язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.

Суд зазначає, що сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого.

Згідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов`язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Розглядаючи клопотання засудженого щодо застосування умовно-дострокового звільнення, та оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставленні до праці за весь час відбування покарання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання за тяжкий злочин. За весь час відбування – з 29.11.2018 року по січень 2021 року засуджений мав лише одне заохочення за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до виконання поставлених завдань, за підсумками роботи в 4-му кварталі 2019 року, за виконання робіт з благоустрою установи у грудні 2019 року, і це ще не підтверджує того, що він повністю став на шлях виправлення та його поведінка зазнає позитивних змін.

Станом на момент звернення до суду із клопотанням про застосування ст. 81 КК України, стягнень не має. Поряд із цим, засуджений за весь період відбування покарання отримав лише 1 заохочення. Даний факт не може свідчити, що засуджений довів своє виправлення, оскільки висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Крім того, об`єктивно згідно з даними адміністрації установи виконання покарань, засуджений тільки почав доводити своє виправлення, наявність та кількість отриманих заохочень, яке отримано перед зверненням до суду, свідчить про непослідовний процес виправлення і у сукупності із дослідженими даними не може бути безсумнівним підтвердженням його виправлення та готовності до самокерованої правослухняної поведінки.

Як вбачається з щоденника індивідуальної роботи із засудженим та характеристики, ОСОБА_1 станом на 05 березня 2021 року лише стає на шлях виправлення, однак не став та не довів свого виправлення, що є безумовною підставою для умовно-дострокового звільнення.

Крім того, відносно засудженого ОСОБА_1 19.12.2019 року було розглянуто на комісії з питань застосування заохочувальних норм законодавства, амністії, помилування, тощо, за висновками комісії, відповідно до ст. 101 КВК України – не стає на шлях виправлення.

24 червня 2020 року було розглянуто на адміністративній комісії відповідно ст. 82 КК України, але згідно поданої заяви, відмовився від заміни не відбутої частини покарання більш м`яким у виді обмеження волі.

14 січня 2021 року розглянуто на адміністративній комісії відповідно ст. 81 КК України, але комісія зробила висновок про передчасність застосування такого виду заохочення.

Об`єктивних фактів та даних, які б свідчили, що ОСОБА_1 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, що є підставою для застосування статті 81 КК України не встановлено.

Отже, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки ОСОБА_1 такою, що свідчить про його виправлення, суд вважає, що останнім не надано конкретних переконливих даних про те, що процес його виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі.

Згідно частини 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого, який своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, суд не знаходить підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.

На думку суду, звільнення від відбування покарання умовно-достроково з огляду на те, що ОСОБА_1 не довів свого виправлення, тяжкість злочину, скоєного ОСОБА_1 не буде гарантувати такої цілі покарання як кара, тобто не буде відповідати засадам призначення покарання, визначеним у ст.ст. 50, 65 КК України, тому клопотання є передчасним.

В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах особової справи інформацією, суд не знаходить підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.

Керуючись ст. ст. 81 КК України, ст. 537-539 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання - залишити без задоволення.

Направити до Державної установи "Криворізька виправна колонія (№80)" копії ухвал - для відома та вручення засудженому.

Копію ухвали вручити прокурору.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляції до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а засудженим, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі - в той же строк з моменту отримання її копії.

Повний текст ухвали складено та проголошено 05 березня 2021 року о 15 год. 10 хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т Миру 24, третій поверх).

Суддя: О. В. Чайкіна