Постанова № 95439932, 09.03.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/290/21

Провадження № 3/161/831/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 09 березня 2021 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого в.о. директора «Бак транс», -

- за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали щодо ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 19 грудня 2020 року о 23 год 15 хв. В м. Луцьку по вул. Рівненській, ОСОБА_1 керував автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, на регульованому перехресті Рівненська-Електроапаратна при виявленні службового автомобіля ISUZU, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснював маневр повороту праворуч з ввімкненими проблисковими маячками синього кольору та звуковою сигналізацією з крайньої лівої смуги, при виявленні небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості руху або безпечного об`їзду автомобіля ISUZU, внаслідок чого відбулося зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками та отримано тілесні ушкодження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 та його захисник Хомич Р.В. в судовому засіданні заперечили наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Представник потерпілого Вахмістрова І.О. просила визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст.124 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України є не будь-яке порушення правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв`язку із настанням наслідків.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки ,відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2020 року о 23 год 15 хв. В м. Луцьку по вул. Рівненській на регульованому перехресті Рівненська-Електроапаратна, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та службового автомобіля ISUZU, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Встановлено, що службовий автомобіль ISUZU, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 , виконуючи службове завдання на вул. Електроапаратну, рухаючись від пр. Відродження в напрямку вул. Електроапаратної в м.Луцьку зайняв в проїзджій частині відповідну ліву смугу руху, призначену для виконання маневру повороту ліворуч. В подальшому, помітивши заявників з іншої сторони, а саме біля ТЦ «Імідж», вирішив змінити напрямок руху транспортного засобу, увімкнувши проблискові маячки синього кольору і звуковий сигнал, вирішили виконати маневр повороту праворуч. В цей час відбулось зіткнення з автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .

Такі пояснення надали в судовому засіданні працівники патрульної поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в ході допиту в якості свідків.

Відповідно до п.3.1 Правил дорожнього руху водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

Відповідно до вимог п. 3.2 ПДР України, встановлено, що у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).

Комплексний аналіз вказаних положень ПДР України свідчить про те, що водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладене службове завдання, можуть відступати від вимог в тому числі розділу 8 цих Правил лише за умови обов`язкового ввімкнення спеціального звукового сигналу та об`єктивної наявності обставин, які б вказували, що такий відступ від вимог ПДР України не порушить безпеку дорожнього руху та не створить загрози іншим учасникам дорожнього руху.

Крім того, і порушення п. 3.2 ПДР України буде лише в тому разі, коли водій об`єктивно бачить наближення оперативного транспортного засобу та усвідомлює, що створює для нього перешкоду, в інших випадках відсутні достатні підстави для висновку про порушення водієм п. 3.2 ПДР України, тому, як правило, вказаний пункт має стосуватись водіїв автомобілів, що їдуть попутно або на зустріч патрульному автомобілю та відповідно не можуть застосовуватися до обставин, де була обмежена взаємна видимість (наприклад при перетині перехрестя за наявності інших автомобілів, зелених насаджень і таке інше).

В ході розгляду справи було встановлено, що невідкладне службове завдання водієм службового автомобіля ISUZU, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виконувалось на вул. Електроапаратну в м.Луцьку. А та обставина, що в даному випадку, водій службового автомобіля ISUZU, реєстраційний номер НОМЕР_2 , мав право відступити від вимог Правил дорожнього руху, не знайшла свого підтвердження.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що водій ОСОБА_1 за вказаних в протоколі обставин був позбавлений можливості діяти у відповідності до вимог п. 3.2 ПДР України в частині обов`язку дати дорогу транспортному засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом, оскільки встановлено, що службовий автомобіль різко змінив напрямок свого руху, зважаючи на те, що попередньо мав намір здійснити поворот ліворуч і увімкнув лівий показник повороту. Дані обставини підтверджуються оглянутим в судовому засіданні відео.

Як вказувалось вище п. 3.2 ПДР України нерозривно пов`язаний з п. 3.1 ПДР України, суть якого лише в тому, що водії оперативних транспортних засобів за обов`язкової та одночасної наявності ряду умов (виконання невідкладного завдання, увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху)можуть відступити від вимог деяких положень ПДР України і за умови дотримання вимог п. 3.1 ПДР України не нестимуть відповідальності за такий відступ від ПДР України. Якщо ж внаслідок такого відступлення від ПДР сталась дорожньо-транспортна пригода або виникла аварійна обстановка, - відсутні підстави стверджувати про дотримання п. 3.1 ПДР України, оскільки наслідки вказують на те, що умова забезпечення безпеки дорожнього руху не була дотримана.

Крім того, за вимогами ст. 52-3 Закону України «Про дорожній рух», до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серед іншого належить забезпечення безпеки дорожнього руху.

Тобто, з наведеного слідує, що працівники поліції, виконуючи невідкладні службові завдання можуть відступати від певних вимог Правил дорожнього руху, але за умови, що їхні дії не створюють небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

У свою чергу, ОСОБА_5 , з урахуванням положень п.1.4 Правил дорожнього руху, керуючи своїм автомобілем, мав право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ці Правила. Крім того. Враховуючи ту обставину, що автомобіль ISUZU, реєстраційний номер НОМЕР_2 , різко змінив свій напрямок руху, у водія ОСОБА_5 була відсутня реальна можливість для зменшення швидкості руху або безпечного об`їзду як того вимагають Правила дорожнього руху України.

Таким чином, дорожньо-транспортна пригода, що мала місце за участю ОСОБА_1 перебуває в прямому причинному зв`язку з діями водія службового автомобіля ISUZU, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відступив від вимог Правил дорожнього руху, за відсутності обов`язкової умови такого відступлення – виконання невідкладного завдання.

Дослідивши усі обставини справи в їх сукупності, та оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що ОСОБА_5 Правил дорожнього руху не порушував.

За таких обставин, складений відносно ОСОБА_5 протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом вчинення особою правопорушення та не може бути підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки викладені в ньому обставини вчинення, на думку посадової особи, яка склала протокол, правопорушення спростовуються дослідженими суддею доказами та встановленими в судовому засіданні обставинами вчиненої дорожньо-транспортної пригоди.

Жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП на спростування вищевказаного в матеріалах справи немає.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7 КУпАП).

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вказане, проаналізувавши та оцінивши відповідно до вимог статті 252 КУпАП наведені вище обставини справи та докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_5 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Керуючись статтями 7, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т. М. Філюк