Ухвала суду № 95436082, 02.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог

02 березня 2021 р. Справа № 520/14438/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Куриленко Н.В.,

за участі представника відповідача - Крюкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо неправильного нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, з розрахунку 25 відсотків місячного грошового забезпечення, станом на дату звільнення за 25 повних календарних років служби, щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, несвоєчасної виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та здійснити доплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 75 330,73 грн.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області компенсацію за невикористану відпустку за 2016 рік складає 22 852,90 (652,94 грн. х 35 днів), за невикористану відпустку за 2017 рік складає 29 382,3 (652,94 грн. х 45 днів), за невикористану відпустку за 2018 рік складає 13 058,8 (652,94 грн. х 20 днів), за невикористану відпустку за 2019 рік складає 29 382,3 (652,94 грн. х 45 днів);

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (за 27 днів затримки) - 17 629,38 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 року відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ст. 262 КАС України без виклику сторін.

Також, ухвалою суду від 23.12.2020 року призначено розгляд адміністративної справи у спрощеному провадженні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 02 лютого 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом в частині позовних вимог про стягнення з ГУ НП в Харківській області середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (за 27 днів затримки) разом з доказами поважності причин його пропуску або вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

На виконання ухвали суду представником позивача надано до суду заяву, в якій зазначено, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом, оскільки про порушення своїх прав щодо затримки розрахунку при звільненні (27 днів затримки) позивач дізнався з відповіді управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Харківській області від 17.07.2020 року № 73аз/119-29/02-2020, яку отримав 22.07.2020 року. Отже, звернувшись до суду з даним позовом, зокрема, з позовною вимогою про стягнення з ГУ НП в Харківській області середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач не пропустив встановлений статтею 122 КАС України тримісячний строк звернення.

Дослідивши матеріали справи, заяву позивача, подану на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, доводи цієї заяви, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено загальне правило, відповідно до якого для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, згідно із ч.ч.3 та 5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як слідує із матеріалів позову, позивач звернувся з позовом про захист трудових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 13.03.2019 по аналогічній справі №813/1001/17 Верховний Суд вказав, що оскільки позивач звернувся з позовом про захист трудових прав, а КАС України передбачає, що інші закони можуть встановлювати інші строки звернення до суду, то в даному випадку є достатні підстави для застосування положень статті 233 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

При цьому, Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Тобто, чинним законодавством встановлено тримісячний строк звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Однією з позовних вимог позивача є стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (за 27 днів затримки).

Судом встановлено, що позивача звільнено зі служби в поліції згідно наказу ГУНП в Харківській області від 28.01.2020 року №22 о/с, з 31.01.2020 року.

В позовній заяві зазначено, що одноразову грошову допомогу позивачу, як особі, яка звільняється із служби в поліції, виплачено 27.02.2020 року. Період з 31.01.2020 року по 27.02.2020 (27 днів) є періодом затримки Головним управлінням Національної поліції в Харківській області розрахунку при звільнені позивача.

Отже про порушення своїх прав позивач дізнався з дня отримання ним одноразової грошової допомоги - 27.02.2020 року.

Натомість, в поданій на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху заяві позивач стверджує, що не пропустив строк звернення до суду з вимогою про стягнення з ГУ НП в Харківській області середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (за 27 днів затримки), оскільки про здійснення ОСОБА_1 виплат при звільненні з затримкою на 27 днів та про суму такої виплати позивач та його представник дізналися з відповіді управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Харківській області від 17.07.2020 року №73аз/119-29/02-2020. Вказана відповідь була направлена на адресу позивача лише 22.07.2020 року. Отже, дізнавшись про порушення своїх прав 22.07.2020 року, з позовною вимогою про стягнення з ГУ НП в Харківській області середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (за 27 днів затримки) позивач звернувся до суду 21.10.2020 року в межах тримісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Суд не приймає до уваги такі доводи позивача, оскільки в позовній заяві він зазначив, що одноразову грошову допомогу при звільненні йому виплачено 27.02.2020 року.

Крім того, в листі управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Харківській області від 17.07.2020 року №73аз/119-29/02-2020, на який посилається позивач, зазначено, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 31.01.2020 № 22 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 31.01.2020 року. Вихідну допомогу 74 200,77 грн. перераховано позивачу на його особисту картку АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 27.02.2020 року.

Отже, звернувшись 21.10.2020 року до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом щодо стягнення з ГУ НП в Харківській області середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач пропустив тримісячний строк з дати фактичного розрахунку та отримання цих сум (27.02.2020 року) та поважних причин такого пропуску не повідомив.

Враховуючи, що викладені в заяві твердження щодо подачі позову в частині позовних вимог стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (за 27 днів затримки) в межах строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, є безпідставними та необґрунтованими, жодних доказів поважності пропуску строку звернення позивачем не зазначено, тому заява не підлягає задоволенню.

Згідно ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

За таких підстав, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позовну заяву було залишено без руху після відкриття провадження у справі.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись положеннями ст. ст. 123, 240, 241-243, 248, 256, 294, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (за 27 днів затримки) - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали виготовлено 09 березня 2020 року.

Суддя Шевченко О.В.