Рішення № 95435884, 10.03.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 року Справа №480/8159/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Івах Я.А.,

представника позивача - Ювченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8159/20 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куземинський маслопресовий завод" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куземинський маслопресовий завод" (далі – відповідач, ТОВ "Куземинський МПЗ"), в якому просить:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Куземинський маслопресовий завод" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) в сумі 749386,00 грн. на користь державного бюджету України на р/р UA028999980313030029000018013, одержувач Охтирське УК/Охтирський р-н/14060100, код одержувача 37981563, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності, які знаходяться на відкритих рахунках у банках та в інших фінансових установах Товариства з обмеженою відповідальністю "Куземипський маслопресовий завод" на суму податкового боргу 749386,00 грн., на наступні банківські рахунки:

- р/р НОМЕР_1 в АТ "КРЕДОБАНК" (МФО банку 325365).

- р/р НОМЕР_2 в AT "КРЕДОБАНК" (МФО банку 325365).

- р/р НОМЕР_3 в АБ "УКРГАЗБАНК" (МФО банку 320478).

- р/р НОМЕР_4 в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У м. Києві (МФО банку 380805).

- р/р НОМЕР_5 в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У м. Києві (МФО банку 380805).

- р/р НОМЕР_6 в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У м. Києві (МФО банку 380805).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник у зв`язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Відповідачу надсилалась податкова вимога, однак сума боргу залишилась несплаченою. Станом на день подачі позову у платника податків наявний податковий борг, який позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 24.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 20.01.2021 замінено в адміністративній справі № 480/8159/20 позивача - Головне управління ДПС у Сумській області (ЄДРПОУ 43144399) правонаступником - Головне управління ДПС у Сумській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (ЄДРПОУ 43995469).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Станом на 10.03.2021 відповідачем відзив на позов до суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований органами державної реєстрації як юридична особа та знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Сумській області як платник податків.

Відповідно до розрахунку податкового боргу та витягу з інтегрованої картки платника податків станом на час розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 749368 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.п. 203.1., 203.2. ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Так, ТОВ "Куземинський МПЗ" було самостійно визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в поданих до контролюючого органу податкових деклараціях:

- №9081863758 від 15.04.2020, у розмірі 230824 грн. (а.с. 6-7);

- №9110845484 від 19.11.2020, у розмірі 488553 грн. (а.с. 8-9);

- №9139651182 від 18.06.2020, у розмірі 34812 грн. (а.с. 10-11).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку податкового боргу відповідача (а.с. 5) та вищевказаних декларацій (а.с. 6-11), несплаченою залишається сума самостійно визначеного податкового зобов`язання в сумі 749386 грн, в т.ч. за податковою декларацією №9081863758 від 15.04.2020, у розмірі 226021 грн, термін сплати 30.04.2020; за податковою декларацією №9110845484 від 19.11.2020, у розмірі 488553 грн, термін сплати 30.05.2020; за податковою декларацією №9139651182 від 18.06.2020, у розмірі 34812 грн, термін сплати 30.06.2020.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг -сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкова вимога №6082-51 від 19.05.2020 направлялася рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача та була вручена уповноваженій особі (а.с.16).

З наданого позивачем витягу з картки платника податків (а.с. 17) вбачається, що податковий борг ТОВ "Куземинський МПЗ" з часу направлення податкової вимоги №6082-51 від 19.05.2020 не переривався, податкова заборгованість не погашена в повному обсязі, тому податкова вимога додатково не надсилається.

Згідно п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Пунктом 95.2. ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У відповідності до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Таким чином, з урахуванням того, що узгоджена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), набула статусу податкового боргу, а його розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення позивачем податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу із сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 749386 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд зазначає наступне.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Так, відповідно до п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Приписи ст. 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Таким чином арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 по справі № 820/1929/17.

Крім того, відповідно до п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В рішенні від 01.10.2019 по справі № 825/2243/18 Верховний Суд зазначив: "Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, вбачається, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявністю підстав (умов) для такого звернення.

Наявність у відповідача податкового боргу, а також наявність обставин визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом є підставами для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку".

У даному випадку ГУ ДПС у Сумській області не зазначило та не довело належними доказами наявність підстав застосування арешту коштів ТОВ "Куземинський МПЗ", передбачених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 10.11.2020 по справі №480/4396/19, від 07.10.2020 по справі №480/4478/19, від 26.10.2020 по справі №480/4422/19.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Сумській області в частині накладення арешту на кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Куземинський МПЗ" в загальній сумі 749386 грн., які знаходяться на відкритих рахунках в АТ "Кредобанк", АБ "Укргазбанк" та АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куземинський маслопресовий завод" про стягнення податкового боргу та накладення арешту – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Куземинський маслопресовий завод" (вул. Зіньківська, 51, с. Куземин, Охтирський район, Сумська область, 42752, код ЄДРПОУ 39896868) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку па додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 749386,00 грн. на користь державного бюджету України на р/р UA028999980313030029000018013, одержувач Охтирське УК/Охтирський р-н/14060100, код одержувача 37981563, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.03.2021.

Суддя А.Б. Діска