Рішення № 95435348, 11.03.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 554/9756/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Октябрського районного суду м. Полтави з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі-відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Полтавській області №82 від 15.06.2020 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11.06.2020 про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, згідно з довідкою прокуратури Полтавської області від 03.03.2020 №18-262вих20; зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити з 25.02.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 03.03.2020 №18-262вих20 у розмірі 60 % від загальної суми складових місячного заробітку (окладу, класного чину, вислуги років, інших виплат, які передбачені чинним законодавством), з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 та встановлено нові розміри посадових окладів працівникам органів прокуратури. У зв`язку з відсутністю правових норм щодо проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури перерахунки пенсій не здійснювалися. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та визначено порядок виконання цього рішення шляхом застосування статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII у первісній редакції. Позивач зауважувала, що з 25.02.2020 їй призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника на підставі Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 60 % від загальної суми складових місячного заробітку годувальника, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. У подальшому позивачем подано до територіального органу Пенсійного фонду заяву про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 03.03.2020 №18-262вих20 про заробітну плату годувальника. Проте, пенсійним органом протиправно, як на думку позивача, відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника з огляду на відсутність правових норм щодо проведення перерахунку пенсій.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

25.11.2020 на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.49-50/, в якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на невідповідність позовних вимог чинному законодавству. Наголосив, що на даний час Верховною Радою України не вносилися зміни до Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням рішень Конституційного Суду України №7-р та №6-р. Відповідач повідомив, що рішенням №82 від 15.06.2020 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії згідно із заявою від 11.06.2020 на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 03.03.2020 №18-262вих20 у зв`язку з відсутністю на те правових підстав.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 20.10.2020 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії передано до Полтавського окружного адміністративного суду для розгляду.

28.10.2020 справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними вхідної кореспонденції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

09.11.2020 позивач надала до суду документи, якими усунула недоліки, що визначені ухвалою суду від 02.11.2020.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 провадження в адміністративній справі №554/9756/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №560/2120/20.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 поновлено провадження у справі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 з 25.02.2020 отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 60 % від суми заробітку її померлого чоловіка – ОСОБА_2 , що підтверджується рішенням 916030816443 від 27.02.2020 /а.с.57-58/.

03.03.2020 прокуратурою Полтавської області складено довідку №18-262вих20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, на ім`я ОСОБА_1 про те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 за №7-р(ІІ)2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівникам прокуратури", розмір заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_2 , з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною посадою прокурора району, яка прирівняна до посади керівника місцевої прокуратури становить: посадовий оклад – 8000,00 грн, надбавка за класний чин – 2200,00 грн, надбавка за вислугу років (30%) – 2400,00 грн, інші щомісячні надбавки, доплати (надбавка за виконання особливо важливої роботи 70%) – 8820,00 грн, премія (60%) - 12852,00 грн, матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань (1/12) – 5712,00 грн, а всього – 39984,00 грн /а.с.25, 54/.

11.06.2020 позивач звернулася до ГУПФУ в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника, додавши при цьому довідку прокуратури Полтавської області від 03.03.2020 №18-262вих20 /а.с.52-53/.

15.06.2020 ГУПФУ в Полтавській області прийнято рішення №82 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно із заявою від 11.06.2020 на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 03.03.2020 №18-262вих20 у зв`язку з відсутністю правових норм щодо проведення перерахунку /а.с.27-28, 55-56/.

Позивач, вважаючи рішення ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 03.03.2020 №18-262вих20 протиправним, звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначений Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі-Закон №1697).

Згідно з частиною 19 статті 86 Закону №1697 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім`ї. До непрацездатних членів сім`ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом із цим, відповідно до частини 12 статті 86 Закону №1697 (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 (надалі - Рішення № 7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Суд враховує, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За змістом частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі №7-р(ІІ)/2019 дає підстави для висновку, що з 13.12.2019 відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. Натомість чинна з 13.12.2019 норма частини 20 статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії саме підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладено у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021, який підлягає врахуванню судом першої інстанції в силу вимог частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Дана постанова, що набрала чинності 06.09.2017, була чинною станом на 25.02.2020 та застосовувалася для обчислення заробітної плати працівників органів прокуратури.

Суд зауважує, що надана позивачем пенсійному органу довідка прокуратури Полтавської області від 03.03.2020 №18-262вих20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за посадою її чоловіка ОСОБА_2 - прокурора району, яка прирівняна до посади керівника місцевої прокуратури, складена на бланку органу прокуратури, містить обов`язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою.

Отже, відповідна довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії позивача.

Водночас, доводи ГУ ПФУ в Полтавській області про те, що після набрання чинності Рішенням КСУ № 7-р(ІІ)/2019, тобто після 13 грудня 2019 року, нормативно-правового акта про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому немає підстав для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Таким чином, пенсійний орган, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 03.03.2020 №18-262вих20 у зв`язку з відсутністю правових підстав для перерахунку, діяв не у спосіб визначений законом, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУПФУ в Полтавській області від 15.06.2020 №82 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України, статті 17, частини п`ятої статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" ("Doran v. Ireland", заява №50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ("Salah Sheekh v The Netherlands"; заява №1948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 25.02.2020 отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника, призначену їй відповідно до Закону України "Про прокуратуру", саме у розмірі 60% від заробітку її чоловіка – ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, суд висновує, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 25.02.2020 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII у розмірі 60% загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення), визначених у довідці прокуратури Полтавської області від 03.03.2020 №18-262вих20, з урахуванням раніше проведених виплат.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивач при поданні позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1875641315.1 від 19.10.2020 /а.с.1/.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.06.2020 №82 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 25.02.2020 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII у розмірі 60% загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення), визначених у довідці прокуратури Полтавської області від 03.03.2020 №18-262вих20, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 грн 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол