Рішення № 95435048, 10.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7279/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Дочірнє підприємство “Контейнерний термінал Одеса” Компанії Ейч Ейч Ел Ей Інтернешнл ГмбХ”, ТОВ “Зорі Про”, ТОВ МСК-ІВТ,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

В грудні 2015 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС України, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Дочірнє підприємство “Контейнерний термінал Одеса” Компанії Ейч Ейч Ел Ей Інтернешнл ГмбХ”, ТОВ “Зорі Про”, ТОВ МСК-ІВТ, у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 22.03.2018, просив: визнати протиправними дії Митниці, які полягають у несвоєчаній передачі тимчасово вилученого на підставі протоколів про порушення митних правил від 13.03.2015 № 0201/50000/15, № 0202/50000/05, № 0203/50000/15 майна, яке належить ФОП ОСОБА_1 , на склад митного органу; стягнути з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 4758247,82 грн., у тому числі: 3133179,49 грн. – реальні збитки (1855604,93 грн. + 1362052,37 грн. + 369450,04 грн. – 453927,85 грн., де: 1855604,93 грн. – документально підтверджена сума придбання дошки обрізної та сировини (деревини сосни) для виготовлення дошки обрізної, 1362052,37 грн. – витрати на виробництво дошки обрізної, 369450,04 грн. – витрати на повернення дошки обрізної від Митниці (навантажувально-розвантажувальні роботи на ПАО “Іллічівськзовніштранс” та ТОВ “Зорі Про”, перевезення, стафірування, навантажувально-розвантажувальні роботи ТОВ “МСІТ СЕРВІС”, проведення експертизи), 453927,85 грн. – сума доходу (без врахування витрат) від реалізації дошки обрізної як технологічних дрів), 1625068,26 грн. – упущена вигода.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач мав намір відправити вантаж (лісоматеріали) до Республіки Ізраїль та декларантом були подані митні декларації на переміщення зазначеного товару в 30 контейнерах, однак Одеською митницею ДФС контейнери були заблоковані та заборонено їх завантаження на судно. В наслідок виявлення розбіжностей між фактичною вагою товару та зазначеною вагою в деклараціях, Одеською митницею ДФС були складені протоколи про порушення митних правил, а товар вилучений для розміщення на складах митного органу. Проте, за результатами розгляду протоколів про порушення митних правил, судом провадження по ним було закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення, що стало підставою для звернення до митного органу з вимогами про повернення вилученого товару. Вилучений товар повернуто позивачу. Разом з цим, під час повернення товару позивачем було виявлено невідповідність товару тій якості, яка була до вилучення товару. Оскільки орган доходів і зборів відповідає за пошкодження товару, що зберігається ним, завдана позивачу шкода має бути стягнута з відповідача в розмірі, який визначений при проведенні експертизи № 2 від 21.03.2018.

На обґрунтування зазначених позовних вимог ФОП ОСОБА_1 послався на положення статті 27, частини п`ятої статті 239 Митного кодексу України, пункту 1.5 Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627, статей 1166, 1167, 1173 Цивільного кодексу України, рішення Конституційного Суду України від 03.10.2011 № 12-рп/2001 у справі № 1-36/2001.

З наявних у матеріалах справи заперечень, відзивів на позов, пояснень представника відповідача, Одеської митниці ДФС України (а.с. 181-185, т.1, а.с.186-190,т.4, а.с.72-76,т.7, а.с.15-17, т.10) вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки строки передачі товару на митні склади стосуються власних складів митниці, на яких лісоматеріал не міг зберігатися через свої властивості (габарити), а тому був переданий на зберігання іншим підприємствам, тобто протиправних дій відповідач не вчиняв. Крім того, відповідач зазначав, що відповідальність за товар несе підприємство, на складах якого товар зберігається, сума збитків не підтверджується матеріалами справи, а наявний в справі висновок експертизи свідчить про перевищення експертом повноважень та вихід ним за межи своєї компетенції.

30.03.2020 року, від представника відповідача, Державної казначейської служби України, надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову (а.с. 8-13 т. 13). В обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову зазначає, що відповідно до ст. 30 Митного кодексу України (далі - МК України) посадові особи та інші працівники органів доходів і зборів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону.

Шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

Таким чином спеціальною нормою (ст. 30 МК України) передбачено відшкодування збитків, заподіяних органами митної служби громадянам чи юридичним особам під час виконання ними своїх повноважень.

Відповідно до бюджетного законодавства, органи ДФС є розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня і уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків з бюджету.

Майнову шкоду позивачу було завдано через протиправні дії Одеської митниці ДФС при проведені митного оформлення, тому, на думку Казначейства шкода повинна відшкодовуватись за рахунок коштів Одеської митниці ДФС, тобто за рахунок бюджету, передбаченого для цього органу, а останній зобов`язаний вжити всіх заходів щодо забезпечення відповідних асигнувань.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється ДКСУ в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу.

На виконання вимог вказаного Закону та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 зі змінами та доповненнями, ДКСУ здійснює безспірне списання коштів з рахунків боржника, які відкриті в органі Казначейства, тобто з тих клієнтів, які обслуговуються в органі Казначейства (стягнення конкретних сум з конкретних боржників).

Також, на думку Казначейства, при розгляді справи у суді першої інстанції слід вичерпно з`ясувати обставини, пов`язані з наявністю трьох елементів складу цивільного правопорушення, а у зв`язку з наявністю збитків - також і обставин, які пов`язані з їх точним розміром, оскільки саме від цих обставин залежить розмір відшкодування, оскільки приймаючи товар від Одеської митниці ДФС на зберігання, ані ТОВ «Зорі Про», ані TOB «МСІТ СЕРВІС», ані ТОВ «МСК-ІВТ-Термінал», ані Дочірнє підприємство «Контейнерний термінал Одеса» Компанії «Ейч Ейч Ел Ен Інтернешнл ГмбХ» (треті особи в даній справі), не висловили й не зазначили у відповідних документах будь-яких зауважень стосовно якості такого товару, - при тому, що за змістом статті 239 МК України, відповідальність за втрату або пошкодження товарів, що зберігаються, несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані їм органами доходів і зборів на зберігання. Відповідні обов`язки, покладалися на Дочірнє підприємство «Контейнерний термінал Одеса» Компанії «Ейч Ейч Ел Ен Інтернешнл ГмбХ», ТОВ «МСІТ СЕРВІС», ТОВ «Зорі Про», ТОВ «МСК-ІВТ-Термінал» та за врегульованими між ними умовами договору зберігання, укладеного між ними та Митницею. У зв`язку з цим вважають, що належить вирішити питання щодо залучення зазначених підприємств/товариств до участі у справі як відповідачів, а не третіх осіб.

Разом з цим, з матеріалів справи не вбачається можливим встановити чи було вжито самим позивачем (ФОП ОСОБА_1 ) усіх залежних від нього заходів до відвернення шкоди або зменшення її розміру. Зокрема, заслуговують на увагу доводи Одеської митниці ДФС про те, що строки видачі товару позивачу залежали значною мірою від дій самого позивача, в тому числі додержання ним строків подання до Одеської митниці ДФС митної декларації.

Суд зауважує, що Відповідачем - Одеською митницею ДФС при новому розгляді справи відзив на позов не надано.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заяви, клопотання від сторін.

31.03.2020 року від представника Позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі (а.с. 20 т. 13).

07.09.2020 року від представника Позивача надійшла письмові пояснення по справі (а.с. 118-134 т. 13).

28.12.2020 року від представника Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника та закриття підготовчого провадження у справі (а.с. 180 т. 13).

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Процесуальні дії вчинені судом.

31.03.2020 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до 02.06.2020 року (а.с. 22-24 т. 13).

08.09.2020 року протокольною ухвалою суду поновлено провадження у справі.

05.11.2020 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до 02.12.2020 року (а.с. 169-170 т .13).

28.12.2020 року, протокольною ухвалою суду поновлено провадження у справі.

28.12.2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті та зупинено провадження у справі до 27.01.2021 року (а.с. 185-186 т. 13).

27.01.2021 року, ухвалою суду поновлено провадження у справі та провжено розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 188-189 т. 13).

Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

27.01.2021 року, сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Таким чином, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Обставини справи.

Між ФОП ОСОБА_1 (продавцем) та Ізраїльською компанією “Levidey lavi Import&Distribution Ltd” (покупцем) був укладений контракт №11 від 26.08.2014, а також між ФОП ОСОБА_1 (продавцем) та Ізраїльською компанією “TREELOG L.T.D.” (покупцем) був укладений контракт № 15 від 15.01.2015, відповідно до умов яких: продавець передає, а покупець приймає і оплачує палетну заготовку, дошку необрізну (далі – товар) в обумовлений строк на умовах даного контракту, згідно специфікації, що додається до даного контракту та є його невід`ємною частиною (пункт 1.1 статті 1 договорів); ціна товару встановлюється в доларах США і включає вартість тари, упаковки, маркування, навантаження, розвантаження, доставки до пункту призначення, вартість оформлення всіх пакетів документів, необхідних для проведення митних процедур на експорт та товаросупровідних документів (пункт 3.1 статті 3 договорів); покупець проводить оплату узгодженої партії товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, що вказаний у розділі 9 даного контракту, в розмірі 75% вартості кожної партії товару шляхом попередньої оплати, решту суми в розмірі 25% вартості кожної партії товару, протягом 5 банківських днів після підписання акту про передачу товару експедитором в порту (пункт 4.1 статті 4 договорів). Згідно специфікації № 2 до контракту №11 від 26.08.2014 та специфікації № 2 до контракту № 15 від 15.01.2015 ФОП ОСОБА_1 повинен був поставити на адресу покупців дошку будівельну з хвойної породи сосни, вартістю 330000,00 дол. США та 160000,00 дол. США відповідно.

Декларантом 26.02.2015 з метою митного оформлення товару (код УКТЗЕД 4407109300), країна виробництва Україна, який переміщувався в контейнерах, до Митниці були подані митні декларації №500060702/2015/001305, №500060702/2015/001306, №500060702/2015/001247, згідно з якими Митницею було здійснене оформлення товару “лісоматеріали розпиляні нестругані, нешліфовані, не мають торцевих з`єднань, пиломатеріали необрізні, з хвойної породи сосни звичайної”.

Проте, зазначені контейнери були заблоковані та їх завантаження на борт судна було заборонено в зв`язку із необхідністю переогляду товару, за результатами якого були встановлені розбіжності щодо найменування (фактично “лісоматеріали розпиляні, нестругані, не шліфовані, не мають торцевих з`єднань обрізні з хвойної породи сосни звичайної”) та фактичної ваги товару з даними митних декларацій, що стало підставою для складання Митницею протоколів про порушення митних правил від 13.03.2015 року №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15 на громадянина ОСОБА_1 за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України.

На підставі протоколу про порушення митних правил №0201/50000/15 від 13.03.2015 в порядку статті 511 Митного кодексу України Митницею був тимчасово вилучений товар, який переміщався в 15 контейнерах, цей товар перебував в зоні митного контролю на території митного терміналу ДП “ГПК Україна” та 02.06.2015 його було розміщено на склад ТОВ “ЗОРІ ПРО” на підставі договору про надання послуг відповідального зберігання від 26.01.2015, укладеного між Митницею та ТОВ “ЗОРІ ПРО”, що підтверджується листами Митниці №10069/5/15-70-26-02 від 26.11.2015 та №114/10/15-70-26-02 від 12.01.2016. На підставі протоколів про порушення митних правил №0202/50000/15 №0203/50000/15 від 13.03.2015 в порядку статті 511 Митного кодексу України Митницею був тимчасово вилучений товар, який переміщався в 15 контейнерах, цей товар перебував в зоні митного контролю на території митного терміналу ДП “ГПК Україна” та 25.09.2015 його було розміщено на склад ТОВ “МСК-ІВТ-ТЕРМІНАЛ” на підставі договору про надання послуг відповідального зберігання № 185 від 30.07.2015, укладеного між Митницею та ТОВ “МСК-ІВТ-ТЕРМІНАЛ”, що підтверджується листом Митниці №114/10/15-70-26-02 від 12.01.2016.

Малиновський районний суд міста Одеси постановами від 03.07.2015 у справі №521/10398/15-п та від 01.09.2015 у справі №521/12850/15-п, які набрали законної сили, закрив провадження у адміністративних справах відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, та зобов`язав Митницю повернути ОСОБА_1 товар, вилучений за протоколами №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15, після належного митного оформлення.

У зв`язку з викладеним, 07.09.2015 та 11.09.2015 ОСОБА_1 звернувся до Митниці із заявами про повернення вилученого майна, який був повернутий ОСОБА_1 12.10.2015 та 15.10.2015, проте товар не відповідав первісній якості, яка була під час відправки товару, а саме: виявлено цвіль, плісняву, мох, гниль у вигляді чорних плям, зелений грибок або синяву, що є наслідком неправильного зберігання товару в контейнерах понад 3-6 місяців, про що було зроблено застереження у накладних про повернення.

Оскільки якість товару значно погіршилася, ОСОБА_1 16.10.2015 звернувся до Одеської регіональної торгово-промислової палати з заявою на проведення експертизи якості продукції, за результатами якої був складений висновок експерта №УТЕ-1624 від 03.11.2015, відповідно до якого пред`явлені пиломатеріали хвойних порід (сосна) дошки обрізні у кількості 1137,45 м3 за наявністю грибкових уражень деревини розподіляються наступним чином: 227,490 м3 дошок з наявністю деревозабарвлюючих грибів, які не викликають гнилі, які не впливають на фізико-механічні властивості деревини, а лише псують її зовнішній вигляд; 909,960 м3 дошок з наявністю деревозабарвлюючих грибів, які проникають у деревину глибиною більше 2 мм і дереворуйнівних грибів, які псують зовнішній вигляд і руйнують деревину. Дані дошки можуть бути використані для маловідповідальних деталей, розкрою та дрібні заготовки різноманітного призначення. Зазначені грибкові ураження утворюються в результаті підвищеної вологості деревини при тривалому, неправильному зберіганні.

З огляду на те, що за умовами контрактів №11 від 26.08.2014 та №15 від 15.01.2015, які зазначені в специфікаціях до цих контрактів, сосна має бути природної вологості, не допускається її зміна кольору, гниль, червоточина, тріщини, обзол, то повернутий позивачу товар не міг бути поставлений ним на адресу покупців – Ізраїльської компанії “Levidey lavi Import&Distribution Ltd” та Ізраїльської компанії “TREELOG L.T.D.”, у зв`язку з чим ОСОБА_1 поніс матеріальну шкоду, розмір якої згідно з висновком судово-економічної експертизи № 2 від 21.03.2018, складеним судовим експертом Лях Л.Я., склав 4758247,82 грн. (у тому числі: 3133179,56 грн. – фактичні збитки, 1625068,25 грн. – упущена вигода), яку і просив стягнути позивач Державного бюджету України на його користь.

Зокрема, у висновку судово-економічної експертизи № 2 від 21.03.2018 судовий експерт встановив, що документально підтверджуються: витрати на придбання позивачем дошки обрізної та сировини (деревини сосни) для виготовлення дошки обрізної в загальному об`ємі 1137,45 м3 на суму 1855604,93 грн.; витрати на виробництво з сировини дошки обрізної, транспортно-експедиційні витрати та інші витрати по цій дошці на суму 1362052,37 грн.; витрати, понесені позивачем після повернення дошки обрізної в об`ємі 1137,45 м3 Митницею, на вантажно-розвантажувальні роботи контейнерів ПАО “Ільїчівськзовніштранс”, ТОВ “ЗОРІ ПРО”, перевезення, стафірування, навантажувально-розвантажувальні роботи ТОВ “МСІТ СЕРВІС” та проведення експертизи №УТЕ-1624, а також інші витрати в сумі 369450,04 грн.

Оскільки, позивач продав зіпсований товар, як технологічні дрова та отримав дохід від такої реалізації в розмірі 453927,85 грн., то збитки позивача склали 3133179,49 грн. (3587107,34 грн. – 453927,85 грн.).

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02.07.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Митниці, які полягають у несвоєчасній передачі тимчасово вилученого майна на підставі протоколів про порушення митних правил від 13.03.2015 № 0201/50000/15, № 0202/50000/05, № 0203/50000/15, яке належить ФОП ОСОБА_1 , на склад митного органу; стягнув з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 3133179,56 грн.; у задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення упущеної вигоди у розмірі 1625068,26 грн. відмовив.

Постановою Верховного суду від 18.02.2020 року касаційну скаргу Одеської митниці ДФС задоволено частково, Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 скасовано в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 суми матеріальної шкоди у розмірі 3133179,56 грн., а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Джерела права й акти їх застосування.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною другою статті 30 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

Збитки – це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених ним для досягнення певної економічної мети (у даному випадку поставки товару на експорт), втраті або пошкодження майна внаслідок неправомірних дій органів державної влади.

Відповідно до частини третьої статті 147 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної вдали чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Положеннями частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченими частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи, відшкодовується на підставі статті 1174 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

Конституційний суд України в своєму рішенні від 03.10.2001 року №12-рп/2001 визнав неконституційними положення законодавства щодо відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на їх утримання.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно з п. 35 “Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників”, затвердженого 3 серпня 2011 року постановою Кабінету Міністрів України №845, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), в тому числі, шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Висновки суду.

Верховним судом у постанові від 18.02.2020 року за результатами перегладу судових рішень у касаційному порядку зазначено, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що Митниця вчинила протиправні дії, які полягали у несвоєчасній передачі тимчасово вилученого на підставі протоколів про порушення митних правил від 13.03.2015 №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15 майна, яке належить позивачу, на склад митного органу, та протягом трьох і шести місяців зберігала товар на території митного терміналу ДП “ГПК Україна” в контейнерах під своїм контролем без укладення договорів на відповідальне зберігання та належної передачі товару на зберігання при вимогах законодавства щодо передачі товару на митні склади протягом двох діб, з огляду на що відповідальність за псування вилученого Митницею товару лежить саме на Митниці, яка і має відшкодувати збитки, понесені позивачем, у порядку, передбаченому законом.

Однак, задовольняючи позов в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 матеріальної шкоди, суди не надали належної правової оцінки тому, що предметом контрактів №11 від 26.08.2014 та №15 від 15.01.2015, укладених між ФОП ОСОБА_2 з Ізраїльською компанією “Levidey lavi Import&Distribution Ltd” та Ізраїльською компанією “TREELOG L.T.D.”, була палетна заготовка, дошка необрізна згідно специфікацій; суди не перевірили, чи відповідає товар, зазначений у вантажних митних деклараціях та протоколах про порушення митних правил, за своїми характеристиками умовам пункту 1.1 статті 1 контрактів з урахуванням специфікацій; які витрати поніс позивач саме для виготовлення товару, який повинен був бути експортований згідно умов контрактів №11 від 26.08.2014 та №15 від 15.01.2015 з урахуванням специфікацій; чи була отримана та, відповідно – повернута у зв`язку з невиконанням умов контрактів, позивачем оплата у розмірі 75% вартості кожної партії товару у відповідності до положень пункту 4.1 статті 4 контрактів; чи всі витрати, яких зазнав позивач у зв`язку з пошкодженням товару, пов`язані з виконанням ним умов контрактів №11 від 26.08.2014 та №15 від 15.01.2015; яка реальна вартість пошкодженого майна.

Судом при новому розгляді справи встановлено, що 26.08.2014 рокуміж ФОП ОСОБА_1 (Продавець) та Ізраїльською компанією «Levidey Lavi Import&Distribution Ltd» (Покупець) був укладений контракт №11 (а.с. 5-7, т. 8).

Відповідно до умов Контракту продавець передає, а Покупець приймає і оплачує палетну заготовку, дошку необрізну. Іменовану надалі «Товар» в обумовлений строк на умовах даного Контракту, згідно специфікації, що додається до даного Контракту та є його невід`ємною частиною (п. 1.1. Контракту). Отже, аналіз тексту наведеного пункту Контракту дає підстави для висновку, що предметом контракту була поставка двох різних товарів, а саме палетна заготовка та дошка необрізна, та покладено на сторони обов`язок зазначення в специфікації конкретної назви товару.

26.08.2014 року між сторонами було підписано специфікацію №1, згідно з якою найменування продукції дошка обрізна, хвойної породи, сосна, сортність - 1,2 сорт, недопустимо - зміна кольору, гниль, червоточина, тріщини, обзол (а.с. 8, т. 8).

В той же день сторонами було підписано специфікацію №3, згідно з якою найменування продукції палетна заготовка хвойна, сосна (а.с. 9, т. 8).

Отже, згідно специфікацій №1 та №3, товар - «дошка обрізна» та «палетна заготовка».

15.01.2015 року між ФОП ОСОБА_1 (Продавець) та Ізраїльською компанією “TREELOG L.T.D.” (Покупець) був укладений контракт №15 (а.с. 262- 266, т.8).

Відповідно до умов Контракту продавець передає, а Покупець приймає і оплачує палетну заготовку, дошку необрізну. Іменовану надалі «Товар» в обумовлений строк на умовах даного Контракту, згідно специфікації, що додається до даного Контракту та є його невід`ємною частиною (п. 1.1. Контракту).

Сторонами було підписано специфікацію б/н, згідно з якою найменування продукції дошка обрізна хвойна, сосна (а.с. 267, т.8).

Всього до Контракту №15 від 15.01.2015 року було підписано три специфікації на загальний об`єм поставки пиломатеріалів 160 м3; 800 м3 2000 м3.

Відповдно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, предметом договору поставки можуть бути продукція та вироби, визначені як родовими, так і індивідуальними ознаками. Родовими визнаються товари, що визначаються родовими ознаками, властивими усім речам такого самого роду, та вимірюються числом, вагою, мірою (цегла, пісок, зерно та ін.).

Частина 2 цієї статті визначає право сторін узгодити між собою загальну кількість товарів, що становитимуть предмет договору поставки, їх часткове співвідношення(асортимент, сортамент, номенклатуру) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами.

Таким чином, згідно специфікацій товаром була «дошка обрізна» та «палетна заготовка».

26 лютого 2015 року, декларантом ТОВ «ТГЛ Україна» до Одеської митниці ДФС було подано митні декларації, зареєстровані за №№ 500060702/2015/001305, 500060702/2015/001306, 500060702/2015/001247 (а.с.33-38,т.1), у розділі 31 «Найменування товару» вказаних ВМД зазначено товар «лісоматеріали розпиляні, нестругані, нешліфовані, не мають торцевих з`єднань, пиломатеріали необрізні, з хвойної породи сосни звичайної Pinus sylvestris L, розміром: « 40-42*98-100*3000-3900мм», « 40- 42*98-100* 1000-3000мм» код згідно УКЕЗЕД - 4407 10 93 00, країна виробництва - Україна.

У протоколах про порушення митних правил від 13 березня 2015 року (а.с. 39-53 Том. 1) за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, зазначено, що в контейнерах фактично знаходиться дошка обрізна.

Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 3 липня 2015 року у справі №521/10398/15-п (а.с. 55-60, т. 1)та Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 1 вересня 2015 року у справі № 521/12850/15-п (а.с. 61-68, т.1) встановлено, що митні декларації подавались не ОСОБА_1 , а. іншою особою - декларантом ТОВ «ТГЛ Україна», тобто ОСОБА_1 митне оформлення вантажу не здійснював.

Також встановлено, що 02 липня 2014 року між ТОВ «ТГЛ Україна.» та ФОГІ ОСОБА_1 дійсно укладений договір послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів, однак відповідно до п. 5.2, договір дійсний з дня підписання, тобто з 02 липня 2014 року до 31 грудня 2014 року. Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів від 02 липня 2014 року, пункт 5.3 викладений у новій редакції: «Пролонгація Договору дійсна тільки у випадку підписання додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною даного договору», однак додаткова угода, як вбачається з матеріалів справи, не підписувалась, отже декларації подані не уповноваженою особою. Вантаж проходив митне оформлення у режимі «експорт», платежі до бюджету не передбачені, тому держава не понесла збитків. При цьому відповідачем не надано можливість виправити помилки у митних деклараціях.

З викладеного вбачається, що ФОП ОСОБА_1 фактично експортував товар - дошка обрізна. При цьому, палетна заготовка є також дошкою обрізною. Проте, через помилку декларанта ТОВ «ТГЛ України» ОСОБА_3 , який не мав повноважень на подачу ВМД , в останніх було зазначено - дошка необрізна.

При митному оформленні розпиляні лісоматеріалі (пиломатеріали) класифікуються за групою 44 - «Деревина і вироби з деревини; деревне вугілля» підгрупа 4407 10 - Лісоматеріали розпиляні або розколоті уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, які мають або не мають торцеві з`єднання, завтовшки більш як 6 мм, хвойних порід, із сосни.

Враховуючи те, що в протоколах про порушення митних правил зазначено дошка обрізна, як зазначено і в специфікаціях і контрактах, отже товар, вилучений митницею, відповідає товару зазначеному у специфікаціях.

Щодо витрат, які поніс позивач саме для виготовлення товару та їх зв`язку з виконанням умов цих контрактів судом встановлено, що відповідно до висновку №2 судово-економічної експертизи по цій справі (Том VІІ, аркуші справи 2-57), складеного 21 березня 2018 року судовим експертом ОСОБА_4 (свідоцтво Міністерства юстиції України №960 від 26.01.2006 року), документально підтверджуються: витрати на придбання позивачем дошки обрізної та сировини (деревини сосни) для виготовлення дошки обрізної в загальному об`ємі 1137,45 м3 на суму 1855604,93 грн.; витрати на виробництво з сировини дошки обрізної, транспортно-експедиційні витрати та інші витрати по цій дошці на суму 1362052,37 грн.; витрати понесені позивачем після повернення дошки обрізної в об`ємі 1137,45 м3 Одеською митницею ДФС на вантажно-розвантажувальні роботи контейнерів ПАО “Ільїчівськзовніштранс”, ТОВ “ЗОРІ ПРО”, перевезення, стафірування, навантажувально-розвантажувальні роботи ТОВ “МСІТ СЕРВІС” та проведення експертизи №УТЕ-1624, а також інші витрати в сумі 369450,04 грн.

Таким чином, загальна сума витрат позивача по вилученому митним органом товару склала 3587107,34 грн., проте, оскільки позивач продав зіпсований товар, як технологічні дрова та отримав дохід в розмірі 453927,85 грн., збитки позивача склали 3133179,49 грн.

При проведенні експертизи, експерт брав до уваги тільки ті документи, які стосувалися вилученого об`єму товару, зокрема Контракт та специфікації №1 та №3, специфікації №б/н на поставку дошки обрізної, хвойної породи, сосна, в загальному об`ємі 2000 м3, згідно з якими відбувалася поставка вилучених пиломатеріалів.

Як вбачається з пояснень представника позивача, ФОП ОСОБА_1 придбав лісоматеріали (сировину) у вітчизняних постачальників на суму 840 000,00 грн. в загальному об`ємі 1 317,45 м3.

1 362 052,44 грн. складають витрати Позивача при виробництві сировини дошки обрізної, хвойної породи, сосна транспортно-експедиційні витрати та інші витрати по цій дошці, в тому числі:

- транспортно-експедиційні послуги надані ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 81 600,00 грн. без ПДВ, що підтверджується договором б/н від 04.01.2015 р., ТТН, рахунком №53, платіжним дорученням №19 від 27.02.2015 (а.с. 67-90 Том. 8);

- транспортно-експедиційні послуги надані ПП «Автофорум плюс» на загальну суму 33 400,00 грн. без ПДВ, що підтверджується договором №2 від 01.02.2015 р., актом надання послуг №9 від 18.02.2015/6 №10 від 18.02.2015, №11 від 23.02.2018, рахунком №53, платіжним дорученням №20 від 27.02.2015, №70 від 18.02.2015 (а.с. 126-134 Том. 8);

- послуги по розпилу та обробці лісоматеріалів та виготовлення пиломатеріалів (дошки обрізної) надано ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 280 000,00 грн. без ПДВ, що підтверджується договором №10 від 29.01.2015 р., актом наданих послуг, платіжним дорученням №2 від 19.02.2015 та №70 від 20.02.2015 (а.с. 123-126 Том 8);

- амортизація машин, обладнання на загальну суму 5 276,17 грн. без ПДВ, що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.05.2007 р., витягом з державного реєстру правочинів, наказів № від 01.05.2013, №1 від 02.01.2015, накладними №34 від 25.12.2014, інвентарними картками обліку основних засобів, графіків амортизаційних нарахувань (а.с. 46-61 Т8);

- витрати по заробітній платі та винагороди за січень-лютий 2015 року на загальну суму 62 872,00 грн. без ПДВ.; ЄСВ за січень-лютий 2015 року на загальну суму 22 848,00 грн. без ПДВ.;

- антисептик придбаний у ТОВ «Гонта» на суму 116 321,19 грн. у т.ч. ПДВ — 19 386,87 грн., 96 934,29 без ПДВ;

- упаковочний матеріал придбаний у ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 24 730,00 грн. без ПДВ.;

витрати за спожиту електроенергію на суму 16 070,36 грн. у т.ч. ПДВ - 2 678,39 грн., 13 391,97 без ПДВ;

- послуги транспортного експедирування компанією «Джи Ен Ес Лімітед» на загальну суму 733 888,41 грн. без ПДВ.

- отримання сертифікату у Державній фітосанітарній інспекції Полтавської області на загальну суму 7 111,60 грн. без ПДВ.

Таким чином, саме для виготовлення товару, який повинен був бути експортований згідно умов контрактів №11 від 26.08.2014 та №15 від 15.01.2015, з урахуванням специфікацій ФОП ОСОБА_1 зазнав витрат у розмірі 1 678 324,03 грн. без ПДВ. (1 057 271,60 грн. + 621 052,43 грн.).

Також, 369 450,04 грн. складають витрати Позивача на повернення дошки обрізної від Відповідача (навантажувально - розвантажувальні роботи на ПАО «Ільїчівськзовніштранс» та ТОВ «Зорі про», перевезення, стафірування, навантажувально-розвантажувальні роботи TOB «МСІТ СЕРВІС», проведення експертизи №УТЗ-1624 та інші витрати), а саме: транспортно - експедиторські обслуговування, надання послуг по стафірованню та антисептірованню пиломатеріалів ТОВ «МСІТ СЕРВІС» на суму 305 802,17 грн. у т.ч. ПДВ-50 967,03 грн., 254 835,14 грн. без ПДВ; послуги зберігання ТОВ «Зорі Про» на суму 79 000 грн. у т.ч. ПДВ - 13 166,67 грн., 65 833,33 грн. без ПДВ; за надання контейнерів ПАТ «Іллічівськзовніштранс» на суму 47 857,88 грн. у т.ч. ПДВ - 7 976,31 грн., 39 881,57 грн. без ПДВ.

Щодо отримання та, відповідно – повернення у зв`язку з невиконанням умов контрактів, позивачем оплати у розмірі 75% вартості кожної партії товару у відповідності до положень пункту 4.1 статті 4 контрактів, з матеріалів справи вбачається, що 20.01.2015 року в сумі 19413,70 дол. США (21.01.2015р. з розподільчого рахунку списано перерахування іноземної валюти для обов`язкового продажу (75%) в сумі 14560,285 дол. США, 4853,42 дол. США - зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 ). 21.01.2015 року в сумі 24960,00 дол. США (22.01.2015р. з розподільчого рахунку списано перерахування іноземної валюти для обов`язкового продажу (75%) в сумі 18720,00 дол.США, 6240,00дол.США - зарахування коштів нарахунок №26002300003219.840. 11.02.2015 року в сумі 57881,00 дол. США (12.02.2015р. з розподільчого рахунку списано перерахування іноземної валюти для обов`язкового продажу (75%) в сумі 43410,75 дол. США, 14470,25дол.США-зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 .

Фінансові документи були досліджені експертом (копії банківських виписок по рахунках № НОМЕР_1 (долари США), № НОМЕР_2 (гривня) в ПАТ КБ «Діамант банк» (а.с.158-161, т.9), копії банківських виписок № НОМЕР_3 (долари США за січень-лютий 2015р. в ПАТ КБ «Діамант банк» (а.с. 294-298, т.9).

З наданих на дослідження копій документів експерт встановила, що покупець компанія «TREELOG LTD» частково оплатила за товар продавцю ФОП ОСОБА_1 , однак в січні-лютому 2015 року компанія «TREELOG LTD» товар фактично не отримала, тому станом на 01 березня 2015 року ФОП ОСОБА_1 має кредиторську заборгованість перед компанією «TREELOG LTD» (а.с. 36, т.7). Щодо компанії «Levidey Lavi Import&Distribution Ltd» експертом не встановлено суму заборгованості, тому суд виходить з того, що така заборгованість відсутня, оскільки оплата у розмірі 75% вартості партії товару не здійснювалась.

Верховним судом у постанові від 18.02.2020 року також зазначено, що при перевірці й оцінці висновку судового експерта суди повинні з`ясувати: достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи. Такої оцінки висновки судів не містять.

Щодо перевірки й оцінці висновку судового експерта, суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 104 КАС України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати достатність поданих експертові об`єктів дослідження, повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові Верховного суду від 28.03.2018 р. №520/8073/16ц, під неясністю слід розуміти нечіткість, розпливчатість відповідей експерта, внаслідок чого стає незрозумілим хід думок експерта. А недостатньо повним є висновок, заснований на дослідженні не всіх поданих експертові об`єктів або що не містить вичерпних відповідей експерта на всі поставлені питання.

За результатами перевірки та оцінки висновку експерта №2 від 21.03.2018 року, складеного судовим експертом Лях Л.Я., вбачається, що він є належним, достовірним та допустимим доказом по справі, оскільки він здобутий та складений відповідно до норм чинного законодавства України, не містить внутрішніх протиріч, та узгоджується з наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Крім того, експерт має відповідне Свідоцтво, попереджений про кримінальну відповідальність, питання ставилися експерту щодо документального підтвердження наявності шкоди. Встановлення якості зіпсованого товару підтверджується фото фіксацією та висновком експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати №УТЕ-1624 від 03.11.2015 року, який брався до уваги експертом Лях Людмилою Яківною. Судовим експертом надані повні відповіді на порушені питання, які відповідають іншим фактичним даним та узгоджуються з іншими матеріалами справи.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі №2а-0770/814/12 зроблено висновок, що необхідною підставою для стягнення збитків з держави є факти неправомірних дій державного органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Митниця вчинила протиправні дії, які полягали у несвоєчасній передачі тимчасово вилученого на підставі протоколів про порушення митних правил від 13.03.2015 №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15 майна, яке належить позивачу, на склад митного органу, та протягом трьох і шести місяців зберігала товар на території митного терміналу ДП “ГПК Україна” в контейнерах під своїм контролем без укладення договорів на відповідальне зберігання та належної передачі товару на зберігання при вимогах законодавства щодо передачі товару на митні склади протягом двох діб.

Наявність шкоди підтверджено висновком №2 від 21.03.2018 року судово-економічної експертизи. Зазначений товар зіпсовано та не відповідає тій якості, що передбачена умовами договору та фактичній якості на момент відправки товару, через що не може бути відправлений за контрактами на адресу одержувачів компаній «TREELOG L.T.D.» та «Levidey Lavi Import&Distribution Ltd».

Факти неправомірних дій державного органу та причинний зв`язок, а саме, що відповідальність за псування вилученого Митницею товару лежить саме на Митниці, яка має відшкодувати збитки, понесені позивачем, у порядку, передбаченому законом, встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджено у Постанові Верховного суду від від 18.02.2020 року.

Частина 2 статті 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Під час розгляду справи відповідач не довів відсутність своєї вини.

Таким чином, завдані збитки, понесені позивачем у розмірі, встановленому у висновку судово-економічної експертизи належить стягнути відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України.

Щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 упущеної вигоди в розмірі 1625068,26 грн., яку позивач мав би отримати за умови реалізації дошки обрізної за контрактами з Ізраїльськими компаніями “Levidey Lavi Import&Distribution Ltd” та “TREELOG L.T.D.”, то в цій частині суд повторює висновок суду першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні цієї частини позову, оскільки суду не надано будь-яких доказів намагання експортувати зіпсований товар, або продати на території України за максимально можливою ціною та отримати більший дохід, ніж дохід отриманий від продажу вилученого товару як технологічні дрова в розмірі 453927,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимоги належить задовольнити частково.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Дочірнє підприємство “Контейнерний термінал Одеса” Компанії “Ейч Ейч Ел Ей Інтернешнл ГмбХ”, ТОВ “Зорі Про”, ТОВ “МСК-ІВТ-Термінал”, про стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 суми матеріальної шкоди у розмірі 4758247,82 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 3133179,56 (три мільйони сто тридцять три тисячі сто сімдесят дев`ять) грн. 56 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.