Рішення № 95434992, 11.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 р. справа № 400/4134/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаДепартаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку одноразової виплати до 5 травня за період з 2016 року по 2020 рік;

- зобов`язати відповідача перерахувати одноразову виплату до 5 травня, з урахуванням норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в редакції Закону від 25.12.1998 року № 367-XIV.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку як учасник бойових дій, а з 14.02.2020 року є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. На думку позивача, він має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в період з 2016 року по 2019 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII (надалі - Закон № 3551), а за 2020 рік - у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 13 Закону № 3551. Водночас, всупереч рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020, відповідач протиправно виплатив у 2016-2020 роках грошову допомогу у неповному розмірі.

Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні вимог позивача просить відмовити. У відзиві відповідач зазначив, що щорічна грошова допомога до 5 травня за 2016-2020 роки виплачена правомірно, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету, зокрема, з урахуванням пункту 26 розділу Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (надалі - Постанова № 112). Отже, для здійснення донарахувань та доплати щорічної грошової допомоги до 5 травня позивачу за 2016-2020 роки, немає законних підстав (а. с. 21-27).

Ухвалою від 29.09.2020 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Ухвалою від 29.09.2020 року суд зупинив провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 440/2722/20.

Провадження у справі поновлено ухвалою від 02.02.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач є учасником бойових дій (а. с. 10) та відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 3551 у 2016-2019 роках отримував щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учасник бойових дій.

Згідно посвідчення від 14.02.2020 року серії НОМЕР_1 (а. с. 10), позивач є особою з інвалідністю другої групи, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

31.08.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою з питань нарахування та надання разової грошової допомоги до 5 травня в повному обсязі (а. с. 7).

Листом від 08.09.2020 року відповідач повідомив позивача, що за 2016-2020 роки щорічну разову грошову допомогу до 5 травня позивач отримував в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" за відповідний рік, в тому числі за 2016 рік - 920,0 грн., за 2017 рік - 1 200,0 грн., за 2018 рік - 1 265,0 грн., за 2019 рік - 1 292,0 грн. Окрім того, відповідач вказав, що за 2020 рік разова грошова допомога до 5 травня в сумі 3 640,0 грн. буде виплачена позивачу після надходження фінансування (а. с. 8).

Згідно довідки Управління соціальних виплат і компенсацій Інгульського району від 24.09.2020 року, позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 3 640,0 грн. (а. с. 9).

Статтею 291 КАС України визначено особливості провадження у типовій справі, зокрема, згідно з частиною третьою цієї статті при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Оскільки дана адміністративна справа є типовою до зразкової справи № 440/2722/20, суд розглядає її з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.01.2021 року за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон № 3551 визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно з ст. 12 Закону № 3551 (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року № 367) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 13 Закону № 3551 (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року № 367) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" пп. 1 п. 20 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107 ст. 12 Закону № 3551 викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Підпунктом "б" пп. 1 п. 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року ст. 13 Закону № 3551 викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п. 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 3551, фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Статтею 17-1 Закону № 3551 визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України від 28.12.2014 року № 79 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01.01.2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено п. 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення зазначеним п. 26 законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому ст. 8 Конституції України.

При цьому, у п. 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення зазначено, що Бюджетний кодекс України не може вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 27.02.2020 року застосовуються положення:

- ст. 12 Закону № 3551 у редакції Закону № 367, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- ст. 13 Закону № 3551 у редакції Закону № 367, згідно з якою щорічно до 5 травня, зокрема особам з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Водночас, пп. 1 п. 1 Постанови № 112 встановлено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах:

- особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: II групи - 3640 гривень;

- учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551 і Постанова № 112.

Виходячи з визначених у ч. 4 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551, який має вищу юридичну силу.

Разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що з 27.02.2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у редакції Закону № 3551, яка передбачала виплату разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Частина 1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 року № 294 "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року 1638 гривень.

Отже, виплата позивачу в 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня в сумі 3 640,0 грн. з урахуванням приписів Постанови № 112, а не ст. 13 Закону № 3551, є неправомірною та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Належний спосіб захисту прав позивача визначено рішенням у зразковій справі № 440/2722/20.

З метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку одноразової виплати до 5 травня за період з 2016 року по 2019 рік та зобов`язання відповідача перерахувати одноразову виплату до 5 травня, з урахуванням норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в редакції Закону від 25.12.1998 року № 367-XIV за період з 2016 року по 2019 рік, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки саме з 27.02.2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку, передбаченому редакцією Закону № 367.

Отже, відсутні підстави для перерахунку разової виплати до 5 травня за 2016-2019 роки.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 03194499) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 03194499) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

3. Зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 03194499) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. У задоволенні вимоги про зобов`язання Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради перерахувати одноразову виплату до 5 травня з урахуванням норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в редакції Закону від 25.12.1998 року № 367-XIV, за період з 2016 року по 2019 рік - відмовити.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз