Рішення № 95434972, 10.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 р. № 400/4683/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про:стягнення податкового боргу в сумі 18 510,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 18510,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.

Відповідач надавав відзив на позов, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.08.2019 № 00063154004, № 00063164004.

Ухвалою від 25.01.2021 відповідачу запропоновано надати суду оформлений відповідно до ст. 162 КАС України відзив на позовну заяву, чи зустрічний позов відповідно до ст. 177-178 КАС України, чи позовну заяву про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.08.2019 № 00063154004, № 00063164004 відповідно до ст. 160-161 КАС України.

Відповідач ухвалу від 25.01.2021 отримав 08.02.2021, доказів її виконання матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

04.10.2018 позивачем проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено Акт від 04.10.2018 № 202/14-29-40-01/ НОМЕР_1 . Акт отримано продавцем відповідача, що підтверджується підписом продавця на акті.

Актом від 04.10.2018 зафіксовано:

- непроведення розрахункової операції через РРО на певну суму покупки, а саме: при продажу пива «Оболонь світле» 0,5 л по ціні 16,00 грн. розрахунковий документ не роздруковано та не видано, чим порушено вимоги п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання у магазині-кафетерію, здійснюється реалізація не облікованого товару, а саме: перевіркою встановлено надлишок товарних запасів на загальну суму 3237,50 грн., чим порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону № 265/95.

На підставі акту перевірки від 04.10.2018 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 000215, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 6476,00 грн.

Дане рішення надіслано відповідачу та отримано ним, що підтверджується копією зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, рішення відповідачем не оскаржене і є узгодженим.

17.07.2019 позивачем проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, пальним про що складено Акт від 17.07.2019 № 134/14-29-40-01/ НОМЕР_1 . Акт отримано продавцем відповідача, що підтверджується підписом продавця на акті.

Актом від 17.07.2019 зафіксовано: факт реалізації 0,1 л. горілки “Грін Дей” по ціні 10,00 грн., що є нижчою за рівень мінімальних роздрібних цін – чим порушено вимоги п. 1 постанови КМУ № 957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв»; ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання у магазині-кафетерії (який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Лазурна, поблизу ФОК) здійснюється реалізація необлікованого товару, а саме: перевіркою встановлено надлишок товарних запасів на загальну суму 1017,00 грн, чим порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону № 265/95.

На підставі акту перевірки від 17.07.2019 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2019 № 00063154004, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 10000,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 06.08.2019 року № 00063164004, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 2034,00 грн.

Дані рішення надіслано відповідачу та отримано ним, що підтверджується копією зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, рішення відповідачем не оскаржене і є узгодженим.

П. 1 ч. 1 ст. 17 Закону № 265/95 (в редакції, чинній на час проведення перевірок) встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи: вчинене вперше - 1 гривня.

Відповідно до ст. 20 Закону № 265/95 (у редакції, чинній на час проведення перевірок відповідача), до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб`єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами доходів і зборів рішення про застосування таких фінансових санкцій (ст. 25 Закону № 265/95).

Абз. 17 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлено, що До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Також статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” передбачено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України. У разі невиконання суб`єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На адресу відповідача надісланий корінець податкової вимоги форми “Ф” № 203499-50 від 04.10.2019 року на суму 10000,00 грн., однак він повернувся без вручення адресату.

Відповідно до п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 97.3 ПК України, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Тому суд не приймає до уваги твердження відповідача про неможливість стягнення з нього податкового боргу у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності.

Згідно п.п. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.

2. Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у сумі 18510,00 грн. (вісімнадцять тисяч п`ятсот десять гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко