Рішення № 95434818, 03.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року справа № 380/9689/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Липитчук Я.І.,

за участю:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача Герей О.Д.,

представник відповідача Терех І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22.09.2020 № 2884 "Про застосування дисциплінарного стягнення до заступника начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП";

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 19.10.2020 № 316 о/с "По особовому складу";

- поновити ОСОБА_1 на службі;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 30.10.2020 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

Ухвалою від 10.02.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що до 19.10.2020 позивач працював заступником начальника Новороздільського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області. Згідно з наказом «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 22.09.2020 № 2884 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Зі змісту наказу слідує, що службовим розслідуванням (висновок від 17.09.2020) встановлено, що ОСОБА_1 порушив службову дисципліну у вигляді систематичних прогулів, а саме - без поважних причин був відсутній на службі ти на робочому місці в період: з 01.04.2020 по 18.04.2020 та з 21.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 08.05.2020 та з 12.05.2020 по 18.05.2020, з 02.06.2020 по 06.06.2020, та з 08.06.2020 по 27.06.2020 і 30.06.2020, з 01.07.2020 по 12.07.2020, з 01.08.2020 по 23.08.2020 та з 25.08.2020 по 31.08.2020, з 01.09.2020 по 17.09.2020. Стверджує, що до в період з 1 по 18 із 21 по 30 квітня, з 1 по 8 та з 12 по 19 травня, з 2 по 6, з 8 по 27 і 30 червня, з 1 по 12 липня 2020 року позивач фактично був на службі, а в період з 1 по 23 і з 25 по 31 серпня та з 1 по 17 вересня 2020 року перебував на лікарняному. Тому в діях ОСОБА_1 немає факту протиправного винного порушення службової дисципліни - дисциплінарного проступку (ст. 12 Статуту).

Також вважає, що під час службового розслідування порушено його право на захист, гарантоване ст. 18 Статуту. З урахуванням того, що в період службового розслідування ОСОБА_1 був на лікарняному, його не повідомлено у встановленому порядку про службове розслідування, в результаті чого не мав можливості надати пояснення і лікарняні, що привело до видання відповідачем необґрунтованих наказів. Стверджує, що його не ознайомлено з висновком службового розслідування.

Позивач, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 24.11.2020 (вх. № 62746), у якому зазначає, що 17.07.2020 до УКЗ ГУНП у Львівській області надійшов рапорт від 14.07.2020 начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_2 щодо порушення службової дисципліни заступником начальника Новороздільського відділення поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 . За вказаним фактом призначено службове розслідування. З огляду на матеріали службового розслідування установлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 в періоди з 01.04.2020 по 18.04.2020 та з 21.04.2020 по 30.04.2020 (28 днів), з 01.05.2020 по 08.05.2020 та з 12.05.2020 по 18.05.2020 (15 днів), з 02.06.2020 по 06.06.2020, з 08.06.2020 по 27.06.2020 та 30.06.2020 (26 днів), з 01.07.2020 по 12.07.2020 (12 днів), з 01.08.2020 по 23.08.2020 та з 25.08.2020 по 31.08.2020 (30 днів), з 01.09.2020 по 17.09.2020 (17 днів), отже 128 днів без поважних причин був відсутній на службі та на робочому місці, тобто допустив систематичні прогули. Оскільки, вчинок ОСОБА_1 несумісний з подальшим проходженням служби в поліції, тому, у даному випадку повинен застосовуватись найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби. Звертає увагу, що в матеріалах особової справи ОСОБА_1 відсутні будь-які документи, що підтверджують факт непрацездатності.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив від 09.12.2020 (вх. № 66325).

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Начальник Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_2 подав начальникові ГУНП у Львівській області рапорт від 14.07.2020 про те, що заступник начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 тривалий час перебуває на лікарняному, однак при звірці лікарняних, частину із них не було здано, а саме: з 08.02.2020 по 10.02.2020, 21.02.2020 по 23.02.2020, 07.03.2020 по 18.05.2020 та з 02.06.2020 по 14.07.2020. В телефонній розмові повідомляє, що продовжує хворіти та буде звільнятись із Національної поліції України через проходження військово - лікарської комісії. Станом на 14.07.2020 ВЛК не проходить та на службу в Новороздільське ВП не з`являється.

Наказом від 20.07.2020 № 2186 призначено службове розслідування за фактом відсутності тривалий час на службі, без поважних причин заступника начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Наказом від 14.08.2020 № 2473 продовжено термін службового розслідування, призначеного наказом від 20.07.2020 № 2186 до 19.09.2020.

17.09.2020 затверджений висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни заступником начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

Наказом від 22.09.2020 № 2884 за грубе порушення службової дисципліни, зокрема ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1, 3 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, працівників апарату, відділів та відділень ГУНП у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 21.12.2019 № 3911, ч. 1, п. 8 ч. 3 ст. 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п.п 1,2 ч. 1 розділу II ч. З розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 та п. 4 ст. 40 КЗпП України та абзацу першого п. 24 постанови № 9, роз`яснення Мін`юсту від 01.02.2011, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до заступника начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення – звільнення зі служби в поліції.

На підставі доповідної записки від 07.10.2020, наказом ГУНП від 07.10.2020 № 3113 внесено зміни до наказу від 22.09.2020 № 2884, а саме внесено зміни до описової частини та п. 2 наказової частини дисциплінарного наказу ГУН від 22.09.2020 № 2884 «Про застосування дисциплінарного стягнення до заступника начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП». Дати 23.07.2020 та з 25.07.2020 по 31.07.2020, викласти у наступній редакції: 23.08.2020 та з 25.08.2020 по 31.08.2020.

Наказом від 19.10.2020 № 316 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” звільнено з 19.10.2020 зі служби в поліції за п 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Вважаючи протиправними накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та про звільнення з поліції, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Закон України "Про Національну поліцію" від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про Національну поліцію" національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про національну поліцію": підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

За приписами частин 1 та 2 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

Нормами ч. 3 передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Частинами другою, третьою, десятою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З аналізу викладених норм слідує, що накладенню дисциплінарного стягнення передує службове розслідування, прийняття рішення про його проведення належить до дискреційних повноважень керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок).

Згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Так, судом встановлено, що службовому розслідуванню передував рапорт начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівські області підполковника поліції ОСОБА_2 про те, що заступник начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 тривалий час перебуває на лікарняному, однак при звірці лікарняних, частину із них не було здано, а саме: з 08.02.2020 по 10.02.2020, 21.02.2020 по 23.02.2020, 07.03.2020 по 18.05.2020 та з 02.06.2020 по 14.07.2020. У телефонній розмові повідомляє, що продовжує хворіти та буде звільнятись із Національної поліції України через проходження військово- лікарської комісії. Станом на 14.07.2020 ВЛК не проходить та на службу в Новороздільське ВП не з`являється.

Згідно з висновком службового розслідування встановлено, що заступник начальника Новороздільського від ВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з 10.03.2020 по 31.03.2020 (22 дні) без поважних причин був відсутній на службі та на робочому місці, тобто допустив прогул, чим порушив службову дисципліну, однак дисциплінарне стягнення за вказане грубе порушення службової дисципліни не може бути застосовано, оскільки згідно ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту НП України, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення.

Разом з тим установлено, що старший лейтенант поліції Бацик В.Я в періоди з 01.04.2020 по 18.04.2020 та з 21.04.2020 по 30.04.2020 (28 днів), з 01.05.2020 по 08.05.2020 та з 12.05.2020 по 18.05.2020 (15 днів), з 02.06.2020 по 06.06.2020, з 08.06.2020 по 27.06.2020 та 30.06.2020 (26 днів), з 01.07.2020 по 12.07.2020 (12 днів), з 01.08.2020 по 23.08.2020 та з 25.08.2020 по 31.08.2020 (30 днів), з 01.09.2020 по 17.09.2020 (17 днів), отже 128 днів без поважних причин був відсутній на службі та на робочому місці, тобто допустив систематичні прогули, чим грубо порушив службову дисципліну, зокрема ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до якої він, як працівник поліції зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимоги п. 1, 3 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, працівників апарату, відділів та відділень ГУНП у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 21.12.2019 № 3911, ч. 1, п. 8 ч. 3 ст. 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337- VІІІ та п.п. 1,2 ч. 1 розділу II ч. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179.

Суд встановив, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції слугували висновки службового розслідування про порушення позивачем службової дисципліни, зокрема ч. 1 статті 18, Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 3 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, працівників апарату, відділів та відділень ГУНП у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 21.12.2019 № 3911, ч. 1, п. 8 ч. 3 статті 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, п.п. 1, 2 ч. 1 розділу II ч. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 та п. 4 ст. 40 КЗпП України та абзацу першого п. 24 постанови № 9, роз`яснення Мін`юсту від 01.02.2011.

Позивач долучив до матеріалі справи довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України:

- від 01.06.2020 № 60, видану КНП "Новороздільська міська лікарня" позивач перебував у стаціонарі з 19.05.2020 по 01.06.2020;

- від 21.07.2020 № 339, видану КНП "Львівський обласний клініко-діагностичний кардіологічний центр" позивач перебував у стаціонарі з 16.07.2020 по 21.07.2020;

- від 22.07.2020 № 119, видану КНП "Новороздільська міська лікарня" період тимчасової непрацездатності позивача з 22.07.2020 по 24.07.2020; з 25.07.2020 по 28.07.2020; з 29.07.2020 по 31.07.2020;

- від 04.08.2020 № 24, видану КНП "Миколаївська центральна районна лікарня" період тимчасової непрацездатності позивача з 04.08.2020 по 07.08.2020; з 08.08.2020 по 12.08.2020; з 13.08.2020 по 13.08.2020; 14.08.2020 по 19.08.2020;

- від 20.08.2020 № 24, видану КНП "Миколаївська центральна районна лікарня" період тимчасової непрацездатності позивача з 20.08.2020 по 28.08.2020; з 29.08.2020 по 07.09.2020; з 08.09.2020 по 16.09.2020; 17.09.2020 по 21.09.2020;

- від 22.09.2020 № 6, видану КНП "Миколаївська центральна районна лікарня" період тимчасової непрацездатності позивача з 22.09.2020 по 26.09.2020; 27.09.2020 по 28.09.2020.

Також позивач долучив довідку від 03.08.2020 про перебування на прийомі у лікаря-кардіолога КНП "Миколаївська центральна районна лікарня".

З даного приводу суд зазначає, що наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 № 455 затверджено Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (далі - Інструкція № 455).

Відповідно до п. 1.1 Інструкції № 455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Також, відповідно до п.п. 2.5-2.7 розділу ІІ Інструкції № 455 листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі. Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня. Особам, направленим фельдшером здоровпункту під час робочої зміни до лікувально профілактичного закладу, листок непрацездатності видається з моменту звернення у здоровпункт у разі визнання їх тимчасово непрацездатними. Особам, не визнаним тимчасово непрацездатними, лікарем лікувально-профілактичного закладу видається довідка довільної форми з позначкою про час звернення до лікувально профілактичного закладу, а у випадку, коли працівник звертався в здоровпункт в нічну зміну, видається листок непрацездатності з часу звернення у здоровпункт до закінчення робочої зміни.

З наявних у матеріалах справи доказів убачається та не заперечується позивачем, що на момент прийняття Головним управлінням Національної поліції у Львівській області наказу від 20.07.2020 № 2186 «Про призначення службового розслідування і створення дисциплінарної комісії» у відповідача була відсутня інформація щодо тимчасової непрацездатності позивача в періоди з 01.04.2020 по 18.04.2020 та з 21.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 08.05.2020 та з 12.05.2020 по 18.05.2020, з 02.06.2020 по 06.06.2020, з 08.06.2020 по 27.06.2020 та 30.06.2020, з 01.07.2020 по 12.07.2020.

При цьому, суд зазначає, що позивач до матеріалів службового розслідування не подав жодних доказів (документів, тощо) які б вказували на те, що у період з 01.04.2020 по 18.04.2020 та з 21.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 08.05.2020 та з 12.05.2020 по 18.05.2020, з 02.06.2020 по 06.06.2020, з 08.06.2020 по 27.06.2020 та 30.06.2020, з 01.07.2020 по 12.07.2020, з 01.08.2020 по 23.08.2020 та з 25.08.2020 по 31.08.2020, з 01.09.2020 по 17.09.2020, позивача було визнано в установленому порядку тимчасово непрацездатним.

Однак, позивач маючи на його думку докази поважності відсутності його на роботі не надав його ні в рамках службового слідування, ні безпосередньому начальнику на роботі до моменту звільнення. Копії довідок про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України позивач подав під час розгляду судової справи. При цьому оригінали довідок знаходяться у позивача.

Водночас, долучена позивачем довідка від 03.08.2020 про перебування на прийомі у лікаря-кардіолога КНП "Миколаївська центральна районна лікарня" не засвідчує обставин щодо тимчасової непрацездатності позивача 03.08.2020. Вказана довідка містить лише інформацію про те, що позивач звертався за консультацією до лікаря з приводу певного захворювання та не встановлює тимчасової непрацездатності позивача.

Отже позивач проігнорував обов`язок повідомити своє керівництво про факт перебування на відповідному лікуванні з наданням відповідних доказів, а останнє було б зобов`язане надати відповідним доказам свою оцінку у межах проведеного службового розслідування.

При цьому, позивач не заперечує факт відсутності на робочому місці у вказані періоди.

Щодо доводів позивача що у період з 01.04.2020 по 18.04.2020 та з 21.04.2020 по 30.04.2020, 01.05.2020 по 08.05.2020, 12.05.2020 по 18.05.2020, 02.06.2020 по 06.06.2020, 18.06.2020 по 28.06.2020, 30.06.2020, 01.07.2020 по 15.07.2020 він перебував на службі, що підтверджується виплатою йому заробітної плати суд зазначає таке.

За час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується.

При цьому, підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпеченні.

Тобто, ГУНП у Львівській області зобов`язано було вчасно та в повному обсязі виплачувати усі передбачені нарахування позивачу, і тільки актом індивідуальної дії (наказом) такі нарахування можуть бути припинені. Такий наказ має бути мотивованим, а обставини доведеними.

Допитані в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначили, що заступаюсь на службу позмінно. Перебуваючи на службі декілька разів бачили ОСОБА_1 . При цьому підвердити, що бачили ОСОБА_1 щодня на службі з квітня по липень 2020 року не можуть.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 зазначив, що з 24.02.2020 виконував обов`язки начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП. Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 в період з 24.02.2020 до часу його звільнення на службу не виходив та був відсутній на робочому місці в Новороздільському відділенні поліції. Його посадові обовязки виконував ОСОБА_5 , а в подальшому ОСОБА_7 . Під час телефонних розмов із ОСОБА_1 останній повідомляв, що перебуває на лікарняному, йому було надано вказівку про здачу листів непрацездатності. Повідомив, що отримавши листки непрацездатності ОСОБА_1 , виявив, що такі не підтверджують його відсутність на службі за весь період, тому склав 14.07.2020 рапорт про проведення службового розслідування.

Суд звертає увагу, що будь які докази виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків у вказаний період у матеріалах справи відсутні.

Отже, в ході розгляду справи не спростовано факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці у робочі дні з 01.04.2020 по 18.04.2020, з 21.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 08.05.2020, з 12.05.2020 по 18.05.2020, з 02.06.2020 по 06.06.2020, з 18.06.2020 по 28.06.2020, 30.06.2020 та з 01.07.2020 по 15.07.2020.

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, яке полягало у неознайомленні позивача із призначенням відносно нього службового розслідування, чим позбавлено позивача можливості користуватися правовою допомогою, подавати клопотання та скарги, ознайомлюватися з матеріалами службового розслідування, суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, не передбачено обов`язку ознайомлювати поліцейського, відносно якого призначається службове розслідування, із наказом про призначення службового розслідування.

При цьому суд звертає увагу, що 04.09.2020 ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення в рамках службового розслідування призначеного з приводу порушення службової дисципліни. Від надання письмових пояснень ОСОБА_1 відмовився, про що 04.09.2020 складено акт про відмову у наданні пояснень.

З огляду на ту обставину, що позивачу було відомо про призначення відносно нього службового розслідування, позивача не було позбавлено права брати безпосередню участь у проведенні службового розслідування, надавати пояснення, подавати відповідні документи, що стосуються обставин справи, подавати клопотання, скарги, знайомитись з матеріалами справи.

Позивач в судовому засіданні не навів та не надав достатніх доказів, на підставі яких можна було б зробити висновок про неправомірність висновку службового розслідування.

У свою чергу, в ході судового розгляду доведено, що позивач без поважних причин був відсутній на службі, що є порушенням службової дисципліни та, в свою чергу, підтверджує правомірність та обґрунтованість спірних наказів.

Обставини порушення позивачем службової дисципліни є доведеними і доводи, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, не спростовують цього.

Вимоги щодо поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення, тому задоволенню також не підлягають.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність оскаржених рішень, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складений 11.03.2021.

Суддя Кедик М.В.