Рішення № 95434730, 24.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року справа №380/1963/20

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Кушика Й.Д. - М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

позовом ОСОБА_1 , представник - Петришин А.М.до Львівської міської ради, представник - Гордєєва О.В. за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , - не з`явився ОСОБА_3 , - не з`явився ОСОБА_4 , - не з`явився ОСОБА_5 - не з`явивсяпро визнання протиправною і скасування ухвали, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Львівської міської ради, ОСОБА_6 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

- Визнати протиправною (нечинною) та скасувати Ухвалу Львівської міської ради №5680 від 10.10.2019 року, 21 сесії 7-го скликання 2019 року «Про відмову гр. гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянки на АДРЕСА_1 »;

- Визнати протиправною (нечинною) та скасувати Ухвалу Львівської міської ради №5966 від 21.11.2019 року, 22 сесії 7-го скликання 2019 року «Про надання гр. ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянки на АДРЕСА_1 »;

- Зобов`язати Львівську міську раду (ЄДРПОУ: 04055896, адреса: 79000, м. Львів, площа Ринок № 1) винести на розгляд сесії та розглянути клопотання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) від 28 серпня 2015 року щодо безоплатної передачі ОСОБА_1 земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком за адресою: АДРЕСА_1 та будинком за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку;

- Зобов`язати Львівську міську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком за адресою: АДРЕСА_1 та будинком за адресою: АДРЕСА_2 , що не надані у власність або користування (з можливістю подальшого їх переведення до земель житлової та громадської забудови) відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 серпня 2015 року, позивач звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки. Просив розглянути питання щодо безоплатної передачі в першочерговому порядку земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою

АДРЕСА_1 клопотання про виділення земельної ділянки розглянула із значними порушеннями профільного законодавства, відмовивши позивачу. Натомість в подальшому, Львівською міською радою надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСББ «Інструментальне-10.

Позивач оскаржив згадану відмову в судовому порядку (справа №461/2723/17), судом позов було задоволено, і як наслідок:

- визнано протиправною та скасовано Ухвалу Львівської міської ради № 5248 від 01.10.2015 року про надання ОСББ «Інструментальне-10» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ;

- зобов`язано Львівську міську раду винести на розгляд сесії та розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28 серпня 2015 року щодо безоплатної передачі ОСОБА_1 земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га., з цільовим призначенцям для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком за адресою: АДРЕСА_1 та будинком за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку.

Перед передачею клопотання позивача на сесію, на предмет підстав на відповідності до законодавства вказане питання було передано на розгляд Постійної комісії з питань землекористування Львівської міської ради.

Протоколом №102 засідання Постійної комісії з питань землекористування Львівської міської ради, П. 7. Про надання гр. гр. - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на АДРЕСА_1 .

Постійна комісія з питань землекористування Львівської міської ради одноголосно проголосувала за надання гр. гр. ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на АДРЕСА_1 , без жодних зауважень.

Натомість, Львівська міська рада, Ухвалою №5680 від 10.10.2019 року, 21 сесії 7-го скликання 2019 року, відмовила у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовним розміром до 0,2000 га. у зв`язку:

- відсутністю документів, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України;

- наявністю на земельній ділянці на АДРЕСА_1 , об`єктів нерухомого майна, які є у власності третіх осіб;

- неможливістю визначення площ земельних ділянок, зазначених у справі №461/2723/17, та справі №461/2721/17.

На думку позивача така відмова у формі Ухвали Львівської міської ради №5680 від 10.10.2019 року 21 сесії 7-го скликання 2019 року є протиправною, та не відповідає вимогам законодавства, оскільки у відповідності до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, - органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Перелік документів (додатків), що подавався до Львівської міської ради, як станом на 28 серпня 2015 року (перша подача клопотання) так і станом на 10.10.2019 року (другий розгляд клопотання) був ідентичним, та витриманий у відповідності до статті 118 ЗК України, що було встановлено в судовому порядку (Справа №461/2723/17).

Підстава відмови відповідача, що нібито земельна ділянка є зайнятою іншими особами, є протиправною та необґрунтованою.

Також в поданих позивачем картографічних матеріалів чітко було встановлено та окреслено периметр бажаного місця розташування земельної ділянки. Якщо ж це не так, то в такому разі п. 2 та п. 3 протиправної відмови викладеній в Ухвалі №5680 від 10.10.2019 року, 21 сесії 7-го скликання 2019 року суперечать один одному, оскільки, якщо неможливо визначити площі земельної ділянки, зазначені у справі №461/2723/17, то як тоді Львівська міська рада визначила те, що на цій земельній ділянці існує об`єкт нерухомого майна, який нібито є у власності третіх осіб.

З системного аналізу норм ЗК України вбачається, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в ст.118 Земельного кодексу України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути мотивоване. Підставами відмови згідно зі ст.118 Земельного кодексу України можуть бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Крім цього, Львівська міська рада, 22-га сесія 7-го скликання Ухвалою №5966 від 21.11.2019 року вирішила надати земельну ділянку на яку претендує позивач ще з 2015 року іншій особі, а саме громадянину ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0225 га. на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим їх переведенням до земель житлової та громадської забудови.

Позивач зазначає, що на нього поширюються спеціальні пільги, як учасника бойових дій встановлені статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва гарантується учасникам бойових дій.

Львівська міська рада, незважаючи на вказане, відмовивши позивачу у наданні дозволу із зазначених в адміністративному позові підстав 10.10.2019 року, вже 21.11.2019 року надала такий дозвіл іншій особі - ОСОБА_3 , чим порушила принцип черговості права на отримання земельної ділянки, в тому числі і як учаснику бойових дій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив позов задоволити повністю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що на виконання рішень Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2017 року по справі №461/2723/17 та від 22.12.2017 справа №461/2721/17, враховуючи лист юридичного департаменту від 01.08.2018 №2901-830 щодо постанов про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2019 ВП 59698308 щодо виконання виконавчого листа №461/2721/17 виданого Галицьким районним судом м. Львова від 09.07.2018 та від 05.08.2018 ВП №59698115, управлінням земельних ресурсів підготовлено проекти ухвали, яким пропонується погодити громадянам місце розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,2000 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлових будинків, а саме:

- ОСОБА_1 земельну ділянку № 1 площею 0,1000 га;

- ОСОБА_4 земельну ділянку № 1 площею 0,1000 га.

Архівні дані про надання у користування гр. гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для обслуговування житлових будинків - відсутні.

Земельні ділянки, які громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_4 просили закріпити за собою накладаються на земельну ділянку площею 0,1626 га (у тому числі площею 0,0045 га у межах червоних ліній) на АДРЕСА_1 , яку погоджено ОСББ «Інструментальне-10» для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

У разі прийняття вказаного проекту ухвали виникає конфліктна ситуація з приводу володіння чи розпорядження зазначеною земельною ділянкою, а також суміжними земельними ділянками, які по периметру обмежують земельну ділянку, погоджену ОСББ «Інструментальне-10» та перебувають у власності третіх осіб, оскільки загальна площа земельних ділянок, які запропоновано надати заявникам становить 0,2000 га, а отже перевищує площу земельної ділянки (включно з об`єктами нерухомого майна) 0,1626 га, яка фактично використовується ОСББ «Інструментальне-10».

Конфігурація земельної ділянки на АДРЕСА_1 , та її розташування стосовно суміжних земельних ділянок можуть виникнути спори з приводу володіння нерухомим майном, яке є у власності ОСББ « Інструментальне-10» чи володіння земельними ділянками, які є у власності третіх осіб, у зв`язку з тим, що у разі закріплення запропонованих ОСОБА_1 та ОСОБА_4 земельних ділянок необхідно буде влаштовувати заїзди до них через вказану нерухомість.

Саме, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків. Наділивши органи місцевого самоврядування та осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу місцевого самоврядуванню та особам, уповноважених на виконання функцій органу місцевого самоврядування певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

При прийнятті вказаної ухвали, Львівська міська рада діяла в межах повноважень, враховуючи інтереси мешканців територіальної громади м. Львова. Львівська міська рада при здійсненні повноважень власника землі є вільною у реалізації права розпоряджатися землею, відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги заперечила, надала суду додаткові пояснення та докази, просила суд в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Третя особа ОСОБА_3 , подав суду письмові пояснення, в яких вказав про правомірність - Ухвали Львівської міської ради №5966 від 21.11.2019 року, 22 сесії 7-го скликання 2019 року «Про надання гр. ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянки на АДРЕСА_1 », просив в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 13.03.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Ухвалою судді від 12.05.2020 року розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 12.06.2020 року відмовлено в забезпечені позову. Ухвалою суді від 12.06.2020 року позовну заяву залишено без руху. Ухвалою судді від 08.07.2020 року продовжено процесуальний строк на усунення недоліків позову. Ухвалою судді від 31.08.2020 року продовжено розгляд справи.

Судом встановлені наступні обставини:

28.08.2015 року, позивач звернувся до Львівської міської ради з клопотанням від 27.08.2015 року про виділення земельної ділянки. Просив розглянути питання щодо безоплатної передачі в першочерговому порядку земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , та будинком за адресою: АДРЕСА_2 , що позначена червоним прямокутником та вказівною стрілкою на графічних матеріалах, що додавались.

20 грудня 2017 року рішенням Галицького районного суду м. Львова визнано протиправною та скасовано Ухвалу Львівської міської ради № 5248 від 01.10.2015 року про надання ОСББ «Інструментальне-10» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

Зобов`язано Львівську міську раду винести на розгляд сесії та розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28 серпня 2015 року щодо безоплатної передачі ОСОБА_1 земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га., з цільовим призначенцям для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком за адресою: АДРЕСА_1 та будинком за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку.

Вказане рішення мотивоване тим, що: «Отже, виходячи з викладеного та аналізуючи в системному зв`язку підстави звернення 28 серпня 2015 року як учасника АТО - ОСОБА_1 до Львівської міської ради з заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (при цьому, на відміну від ОСББ «Інструментальне-10», ОСОБА_1 до заяви були додані всі необхідні документи згідно положень статті 118 ЗК України), виходячи зі змісту статей 116, 118, 121, 122 ЗК України та тих підстав для відмови в задоволенні заяви, які зазначені у відповіді-відмові Львівської міської ради від 29 вересня 2015 року вбачається, що орган місцевого самоврядування допустив порушення норм cт.cт. 116, 118 ЗК України та ч. 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки ОСОБА_1, як учасник АТО, мас першочергове право на отримання відповідної земельної ділянки та розгляд його відповідного звернення; при цьому, положеннями ч. 7 статті 118 ЗК України визначені виключні підстави для відмову органу місцевого самоврядування у наданні особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У зв`язку з цим, посилання Львівської міської ради, що при наданні відповіді-відмови керувалася рекомендаціями рішення виконавчого комітету від 08.08.2015 року №605, якого як виявилося не існує в природі, не можуть братися до уваги, оскільки згідно положень ч.2 статті 19 та статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та повинні приймати рішення згідно чинного законодавства. В нашому випадку, при наданні відповіді-відмови, виходячи з аналізу доказів у справі, вказані положення Конституції та Земельного кодексу України були не дотримані».

10.10.2019 року Ухвалою Львівської міської ради №5680, 21 сесії 7-го скликання «Про відмову гр. гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянки на АДРЕСА_1 », відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлових будинків у зв`язку із: «Відсутністю документів, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України», «Наявністю на земельній ділянці на АДРЕСА_1 , об`єктів нерухомого майна, які є у власності третіх осіб», «Неможливістю визначення площ земельних ділянок, зазначених в рішеннях Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2017 (справа №461/2723/17) та від 22.12.2017 (справа №461/2721/17)».

21.11.2019 року Ухвалою Львівської міської ради №5966, 22 сесії 7-го скликання «Про надання гр. ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянки на АДРЕСА_1 », розглянувши заяву ОСОБА_3 від 20.02.2018 року (зареєстровану 20.02.2018 року), вирішено надати гр. ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0225 га. на АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за рахунок земель, що ненадані у власність або користування, з подальшим їх переведенням до земель житлової та громадської забудови.

Громадянину ОСОБА_3 подати у встановленому порядку на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправним та таким, що по суті не відповідають вимогам Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень та частково враховуються аргументи щодо зобов`язання відповідача вчини певні дії з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно із п. 34. ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно із ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

4. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

5. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно із ст. 116 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

3. Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

4. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

5. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

7. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

8. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

10. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно із п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються пільги на першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним ухвалам, суд зазначає наступне:

Ухвала Львівської міської ради №5680, 21 сесії 7-го скликання «Про відмову гр. гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянки на АДРЕСА_1 », від 10.10.2019 року є протиправною і підлягає скасуванню, оскільки по суті відповідач міг відмовити позивачу у наданні такого дозволу лише через невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Натомість відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні відповідного дозволу з підстав: «Відсутністю документів, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України», «Наявністю на земельній ділянці на АДРЕСА_1 , об`єктів нерухомого майна, які є у власності третіх осіб», «Неможливістю визначення площ земельних ділянок, зазначених в рішеннях Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2017 (справа №461/2723/17) та від 22.12.2017 (справа №461/2721/17)», які не передбачені вищевказаними вимога законодавства.

Ухвала Львівської міської ради №5966, 22 сесії 7-го скликання «Про надання гр. ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянки на АДРЕСА_1 », від 21.11.2019 року також є протиправною і підлягає скасуванню, оскільки по суті позивач, як учасник бойових дій має пільгу на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Як встановлено вище, 28.08.2015 року позивач звернувся до Львівської міської ради з клопотанням від 27.08.2015 року про виділення земельної ділянки, а спірною ухвалою відповідач розглянувши заяву ОСОБА_3 від 20.02.2018 року протиправно надав йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вказану обставину не можна вважати справедливою і розумним ненадання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Натомість спірним рішенням безпідставно надано перевагу ОСОБА_3 , який звернувся до відповідача значно пізніше за позивача. Отже, таке рішення є неправомірним.

Вказана позиція суду повністю узгоджується із позицією ВПВС від 29 вересня 2020 року по справі № 688/2908/16-ц.

Крім цього, судом в засідання з`ясовано, що ОСОБА_3 не подав у встановленому порядку на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тобто не виконав спірне рішення.

В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки судом встановлено протиправність Ухвали Львівської міської ради №5680, 21 сесії 7-го скликання «Про відмову гр. гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянки на АДРЕСА_1 », від 10.10.2019 року, відповідно є нерозглянуте відповідачем клопотання позивача від 28 серпня 2015 року щодо безоплатної передачі земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що є підставою для задоволенню позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно винести на розгляд сесії та розглянути клопотання позивача від 28 серпня 2015 року щодо безоплатної передачі земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком за адресою: АДРЕСА_1 та будинком за адресою: АДРЕСА_2 , що не надані у власність або користування (з можливістю подальшого їх переведення до земель житлової та громадської забудови) відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому порядку, то така задоволенню не підлягає, оскільки суд не може підміняти собою колегіальний орган та зобов`язувати його конкретне рішення.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Львівської міської ради (79000, м. Львів, площа Ринок, №1) за участю третіх осіб: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною і скасування ухвали, зобов`язання вчинити дії, - задоволити частково.

Визнати протиправною та скасувати Ухвалу Львівської міської ради № 5680 від 10.10.2019 року, 21 сесії 7-го скликання 2019 року «Про відмову гр. гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на АДРЕСА_1 ».

Визнати протиправною та скасувати Ухвалу Львівської міської ради № 5969 від 21.11.2019 року, 22 сесії 7-го скликання 2019 року «Про надання гр. ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ».

Зобов`язати Львівську міську раду повторно винести на розгляд сесії та розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28 серпня 2015 року щодо безоплатної передачі ОСОБА_1 земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га., з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться поміж будинком за адресою: АДРЕСА_1 та будинком за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до картографічних даних, які були додані до клопотання в першочерговому рядку.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (ЄДРПОУ 43143039, м. Львів, площа Ринок, 1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) 2522,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 09.03.2021 року.

Суддя Гавдик З.В.