Рішення № 95434608, 10.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/568/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом представника позивача Бірюкова Ігоря Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2021 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача Бірюкова Ігоря Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Станично - Луганської районної державної адміністрації від 18.11.2020 про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , утриманцю ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Станично - Луганської районної державної адміністрації виплатити щомісячну одноразову допомогу при народжені дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , утриманцю ОСОБА_2 з вересня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після народження ОСОБА_3 , позивач стала на облік до Управління соціального захисту населення Новопсковської РДА, де відповідно до п.п. 12, 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» отримувала допомогу при народженні дитини.

Допомога позивачу УСЗН Новопсковської РДА надавалася з березня 2018 року по серпень 2018 року.

У серпні 2018 року позивач з родиною переїхали до місця свого постійного проживання за адресую: АДРЕСА_1 . При цьому позивач знялася з обліку в УСЗН Новопсковської РДА, де їй 17 серпня 2018 року на руки було видано законвертовану особову справу.

Через 2-3 дні після отримання особової справи позивач передала справу особисто начальнику Управління соціального захисту населення Станично - Луганської РДА ОСОБА_4 , при отриманні справи фахівці відповідача не повідомили позивача, що їй потрібно звернутися з заявою про призначення соціальної допомоги. Позивач стверджує, що в матеріалах справи є відомості про отримання справи відповідачем. На протязі двох років позивач телефонувала до УСЗН Станично - Луганської РДА для отримання інформації щодо призначення соціальної допомоги, але отримувала відповідь, що співробітники відповідача не можуть знайти особову справу.

30 жовтня 2020 року позивач через Нижньотеплівську сільську раду звернулася з заявою до відповідача про призначення соціальної допомоги при народжені дитини. Відповідно до рішення відповідача від 18 листопада 2020 року, в призначенні допомоги було відмовлено, оскільки згідно п.13 Постанови, виплата допомоги поновлюється у випадках коли особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначає допомогу з письмовою заявою.

Ухвалою суду від 08 лютого 2021 року прийнято зазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 24-25).

Ухвалою суду від 10 березня 2021 року замінено найменування відповідача - з Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації на Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації.

05 березня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 51-53), в обґрунтування якого зазначено, що 17.08.2018 ОСОБА_1 була знята з обліку управлінням соціального захисту населення Новопсковської райдержадміністрації та їй була видана паперова особова справа на руки.

30.10.2020 ОСОБА_1 звернулась до управління соціального захисту населення Станично - Луганської райдержадміністрації із заявою про призначення державної соціальної допомоги при народжені дитини.

У п.п. 52, 54, 55 Порядку № 1751 визначено, що державна допомога сім`ям з дітьми виплачується щомісяця за вибором матері (батька, опікуна, піклувальника чи усиновлювача), якій (якому) призначено таку допомогу, через виплатні об`єкти АТ "Укрпошта" за місцем проживання або шляхом перерахування коштів на її (його) особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім`ям з дітьми виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання.

Таким чином, ОСОБА_1 не звернулась із заявою до управління соціального захисту населення за місцем проживання протягом року з моменту припинення до 17.08.2019 року.

Отже, управління діє лише в межах своєї компетенції та не мало законних підстав для виплати допомоги при народжені дитині ОСОБА_1 після закінчення терміну за її поновленням протягом 12 місяців з дня припинення.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та з 01 березня 2018 року перебувала на обліку в УСЗН Новопсковської РДА як отримувач допомоги при народженні дитини, що підтверджено копіями виданих на ім`я позивача паспорта громадянина України (а.с. 6-8), заявою при призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг (а.с. 79-81) та рішенням про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 03.05.2018 (а. с. 78).

Відповідно до рішення УСЗН Новопсковської РДА від 03.05.2018, ОСОБА_1 призначено допомогу по вагітності та пологах непрацюючим жінкам з 01.01.2018 по 31.01.2018 у розмірі 1847,26 грн та допомогу при народженні дитини з 01.02.2018 по 28.02.2018 у розмірі 10320,00 грн., з 01.03.2018 по 30.04.2021 у розмірі 860,00 грн, з 01.05. по 31.10.2018 у розмірі1720,00 грн, з 01.11.2018 по 28.02.2021 у розмірі 860,00 грн. Допомога призначена при народженні ОСОБА_2 .

Згідно супровідного листа від 17.08.2018 №16-7/6-3075, УСЗН Новопсковської РДА видало на руки особову справу та довідки про доходи за шість попередніх місяців отримувача державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 для призначення допомоги за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 . Допомога при народженні дитини виплачена по 3.08.2018 (а. с. 72).

30 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області з заявою про призначення допомоги при народженні дитини (а. с. 62-64).

Рішенням УСЗН Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 11.11.2020 встановлено, що позивач не має права на допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 (а. с. 60).

Відповідно до рішення відповідача від 18.11.2020, допомога при народженні дитини ОСОБА_1 не призначена. Виплата допомоги поновлюється у випадках коли особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначає допомогу, з письмовою заявою (а. с. 59).

Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Умови призначення і виплати державної допомоги та перелік документів, необхідних для її призначення, визначено Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (далі - Порядок № 1751).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми:

1) допомога у зв`язку з вагітністю та пологами;

2) допомога при народженні дитини, одноразова натуральна допомога "пакунок малюка";

2-1) допомога при усиновленні дитини;

4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

5) допомога на дітей одиноким матерям;

5-1) допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об`єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім`ям з дітьми.

Відповідно до абз. 1 ст. 5 цього Закону, допомога при народженні дитини, допомога при усиновленні дитини, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Згідно з абз. 1, 2, 5 ст. 6 цього Закону, документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ст. 10 цього Закону, допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Згідно з ст. 11 цього Закону, допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

Згідно абз. 16, 17 п. 13 Порядку № 1751, виплата допомоги припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір`ю;

припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування або дитини, батьки якої дали згоду на її усиновлення;

смерті дитини;

смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

З аналізу зазначених норм вбачається, що законом визначено перелік підстав, у разі яких виплата допомоги при народженні дитини припиняється. Зазначений перелік не містить таку підставу для припинення виплати допомоги як зміна місця проживання, а у разі зміни місця проживання виплата допомоги при народженні продовжується з місяця в якому виплата закінчилася.

Оскільки позивачу було призначено допомогу при народженні дитини УСЗН Новопсковської РДА 03.05.2018, та підстави для припинення зазначеної виплати відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» відсутні, рішення відповідача від 18.11.2020 про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, оскільки позивачу вже призначено допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне зобов`язати Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації виплатити допомогу при народженні дитини з вересня 2018 року.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (пункти перший, другий частини сьомої статті 139 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

Аналіз застосованих, у цьому рішенні судом правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом ОСОБА_5 на підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги від 21 січня 2021 року №03/01 (далі - Договір) (а. с. 10), акт виконаних робіт від 29 січня 2021 року (далі - акт) (а. с. 12), квитанція від 30 січня 2021 року (а. с. 14).

Відповідно до договору, адвокат приймає на себе доручення щодо надання правової допомоги на умовах даного договору, а клієнт зобов`язаний сплатити винагороду за правову допомогу (гонорар), а також у разі необхідності - фактичні витрати, які зв`язані з виконанням цього договору.

Згідно з пунктом 4 Договору про надання правової допомоги, розмір гонорару за надання правової допомоги складає 2500,00 грн.

Згідно з актом виконаних робіт, до переліку наданих юридичних послуг зазначено: складання адміністративного позову - 2500,00 грн. Всього до сплати 2500,00 грн.(а. с. 12).

Таким чином, в порушення ч. 5 ст. 134 КАС України, в акті виконаних робіт не зазначено час, який витрачено адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а тому суд не може визначити співмірність витрат на правничу допомогу.

Крім того, відповідно до статті 257 КАС України, дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження та є незначної складності.

Відповідно до частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, представником позивача не надано суду належних та допустимих доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу по даній адміністративній справі в сумі 2500,00 грн., а тому суд дійшов висновку про часткове стягнення витрат на правничу правову допомогу у розмірі 1000,00 грн.

При зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією від 30.01.2021 №92688 (а.с. 4).

Оскільки позов задовольняється повністю, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн та витрати на правничу правову допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 132, 139, 141, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача Бірюкова Ігоря Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 18.11.2020 про відмову в призначенні допомоги ОСОБА_1 при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03196989, адреса: 93500, Луганська обл., Новоайдарський р-н, смт. Новоайдар, вул. Банківська, буд. 31) продовжити виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) допомоги при народжені дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з вересня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03196989, адреса: 93500, Луганська обл., Новоайдарський р-н, смт. Новоайдар, вул. Банківська, буд. 31) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.) та витрати на правничу правову допомогу у розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова